Безпечні умови праці державних службовців на робочих місцях, обладнаних комп’ютерною технікою – 2 год

Разом з тим недопустима вологість повітря більше 75%. На робочих місцях користувачів ПК параметри мікроклімату мають відповідати вимогам ДСН 3.3.6.042-99 “Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень”, ДСан ПіН 3.3.2-007-98, ДНАОП 0.00-1.31-99.

В таблиці 3 приведені норми мікроклімату для приміщень з ВДТ ЕОМ та ПЕОМ (ПК)

Таблиця 3

Норми мікроклімату для приміщень з ВДТ ЕОМ та ПЕОМ (ПК)

* Холодна пора року – період року, який характеризується середньодобовою температурою зовнішнього повітря, що дорівнює +100С і нижче.

Тепла пора року – період року, який характеризується середньодобовою температурою зовнішнього середовища вище +100С.

** До категорії 1а належать роботи, що виконуються сидячи і не потребують фізичного напруження, при яких витрата енергії дорівнює 105-140Вт (90-120 ккал/год.).

До категорії 1б належать роботи, що виконуються сидячи, стоячи або пов’язані з ходінням та супроводжуються деяким фізичним напруженням, при яких витрата енергії дорівнює 141-175 Вт (121-150 ккал/год.).

Вимоги до іонного складу повітря при роботі з ВДТ ПК

Повітря яким ми дихаємо складається з позитивно та негативно заряджених часток-іонів. Давно відомо про цілющий вплив на людину негативних іонів. Вони підвищують рівень гаммаглобуліна в крові, що збільшує опір організму хвороботворним бактеріям, а також стимулює вироблення бетаендорфіна, інколи називаємого “гормоном щастя”, позитивно впливаючого на настрій, запобігаючого депресіям та підвищуючим працездатність.

При роботі ВДТ ПК іонний склад повітря на робочому місці користувача змінюється. Уже через 5 хвилин роботи кількість легких іонів знижується у 8 разів, а через 3 години є майже нульовою. Також зменшується концентрація середніх та важких негативно заряджених часток, а концентрація позитивних іонів зростає, що шкідливо впливає на здоров’я користувача комп’ютера.

Такий вплив проявляється в зниженні його працездатності (швидка втомлюваність, головний біль), в погіршенні короткочасової пам’яті, діяльності серцево-судинної системи, бронхо-легеневого апарату (збільшення частоти пульсу та дихання (із-за недостатнього поступлення кисню в кров).

Вимоги щодо рівня іонізації повітря на робочих місцях користувачів ВДТ ПК встановлені “Санитарно-гигиеническими нормами допустимых уровней ионизации воздуха производственных и общественных зданий” №2152-80, ДСан ПіН 3.3.2.007-98, ДНАОП 0.00-1.31-99 і представлені в таблиці 4.

Таблиця 4

Рівні іонізації повітря на робочих місцях користувачів ЕОМ та ПЕОМ (ПК)

У приміщеннях з комп’ютерами має бути забезпечений 3-кратний обмін повітря за годину. Адже під час розумової праці мозок людини споживає в 9-10 разів більше кисню, а ПК його забирає, виникає кисневе голодування.

Для забезпечення нормованого мікроклімату та рівня іонізації повітря на робочих місцях користувачів рекомендується застосовувати припливно-витяжну вентиляцію чи систему кондиціонування повітря, прилади зволоження та/або установки генерації негативних іонів (аероіонізатори).

Знизити деіонізацію повітря в зоні дихання користувача ПК дозволяє також встановлений на монітор захисний заземлений екран.

На сьогоднішній день деякі компанії починають випускати монітори із влаштованими іонізаторами повітря. Так, наприклад, компанія Samsung Electronics заявила, що почала продавати РК-монітори із вмонтованими іонізаторами повітря. При включенні іонізатора він починає випромінювати негативно заряджені іони, які перешкоджають електризації пилу та скупченню бактерій біля робочого місця користувача (повітря стає живлюще, як в горах чи на морі).

Сучасні модифіковані аероіонізатори дозволяють одночасно очищувати і іонізувати повітря негативними іонами.

В великих приміщеннях можна використовувати аероіонізатори типу люстри Чижевського.

Вимоги до вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони, відповідно до ГОСТ 12.1.005-88, слідуючі:

-         концентрація озону – не більше 0,1 мг/м3;

-         вміст оксидів азоту – не більше 5 мг/м3;

-         вміст пилу – не більше 4 мг/м3.

Вимоги до організації робочих місць користувачів комп’ютерів

Організація робочого місця користувача ПК має відповідати ергономічним вимогам ГОСТ 12.2.032. ССБТ. “Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования”, ДНАОП 0.00-1.31-99, ДСан ПіН 3.3.2.007-98, характеру та особливостям трудової діяльності.

Площа одного робочого місця користувача ПК повинна складати не менше 6 м2, а об’єм – не менше 20 м3.

Конструкція робочого місця користувача ПК повинна відповідати сучасним вимогам ергономіки, характеру виконуваної роботи і забезпечити оптимальне розміщення на робочій поверхні документів, рухомого пюпітра (тримача документів) та обладнання ПК (монітора, системного блоку, клавіатури, пристрою “миша”, принтера та інших периферійних пристроїв з урахуванням їх кількості та конструктивних особливостей (мал.6).

Монітор на робочому місці встановлюється так, щоб верхній край екрана знаходився на рівні очей.

Розташування монітора ПК має забезпечувати:

1)     безпечність роботи в цілому;

2)     зручність та ефективність зорової роботи з екраном в вертикальній площині під кутом 300 від лінії зору, площина екрана при цьому має бути перпендикулярною нормальній лінії зору користувача.

Клавіатура розміщується на поверхні столу або висувній полиці на відстані 100-300мм від краю, ближчого до користувача. Кут нахилу клавіатури має бути в межах 5-150. Поверхня клавіатури повинна бути матовою з коефіцієнтом відбиття 0,4. клавіші клавіатури мають бути зручними в роботі і м’якими при натисканні (хід всіх клавіш має бути одинаковим з мінімальним опором натискання 0,25Н та максимальним – не більше 1,5Н).

Мал.6. Варіанти розміщення ПК на робочому столі

Конструкція робочого місця користувача ПК має забезпечувати підтримання оптимальної робочої пози (мал.7).

Мал.7. Оптимальна робоча поза користувача ПК

Оптимальна робоча поза:

-         ступні ніг – на підлозі або на підставці для ніг (застосування підставки є обов’язковим для тих, у кого ноги не дістають до підлоги, коли робоче сидіння знаходиться на висоті, потрібній для забезпечення оптимальної робочої пози);

-         стегна – в горизонтальній площині;

-         передпліччя – вертикально;

-         лікті – під кутом 70-900 до вертикальної площини;

-         зап’ястя зігнуті під кутом не більше 200 відносно горизонтальної площини;

-         нахил голови – 15-200 відносно вертикальної площини. 

Робочий стіл, крісло і інші елементи обладнання робочого місця повинні бути зручними для вас. Так, наприклад, незручне крісло в якому ви сидите багато годин на день, може призвести до розвитку самих різних захворювань.

Варіант робочого столу для користувача ПК і рекомендовані його розміри (мм) наведено на мал.8.

Глибина на рівні колін не менше 450, а на рівні витягнутої ноги – не менше 650.

Мал.8. Варіант стола і рекомендовані його розміри (мм) для користувача ПК

Робоче крісло. Варіант робочого крісла та його розміри приведені на мал.9. Робоче крісло користувача ПЕОМ повинно бути підйомно-поворотним, регулюватися по висоті, куту нахилу сидіння та спинки.

Мал. 9. Варіант крісла та деякі його параметри (в мм)

Висота поверхні сидіння робочого крісла має регулюватися в межах 400-500 мм, а кут нахилу поверхні – від 150 вперед і до 50 назад.

При виконанні великого обсягу роботи кращим варіантом (для хребта) буде, якщо сидіння буде трошки нахилене вперед.

Кут нахилу спинки крісла повинен регулюватися в межах 0-300 відносно вертикального положення. Відстань від спинки до переднього краю сидіння повинна регулюватися в межах 260-400 мм.

Для зниження статичного напруження м’язів рук доцільно застосовувати стаціонарні або знімні  підлокітники, що регулюються по висоті над сидінням в межах 230 30 мм та по відстані між підлокітниками в межах 350-500 мм.

Поверхня сидіння і спинки робочого крісла має бути напівм’якою з нековзким та повітронепроникним покриттям, що неелектризується та добре чиститься.

Підставка для ніг має бути регульованою по висоті в межах 150 мм, з кутом нахилу опорної поверхні в межах 200. Її розміри: ширина – не менше 300мм, глибина – не менше 400 мм. Підставка повинна мати не слизьку поверхню та бортик на передньому краї заввишки 10 мм.

Робоче місце користувача ПК необхідно розташовувати відносно світлових прорізів (вікон) так, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва (сх.4).

                            А                                                                      Б                                                                      В

Схема 4. Розміщення робочого місця з ПК в приміщенні: А – рекомендується, Б – допускається, В – не рекомендується

При розміщенні робочих місць з ПК слід дотримуватися вимог, зазначених в ДНАОП 0.00-1.31-99:

-         робочі місця розміщуються на відстані не менше 1м від стін з світловими прорізями;

-         відстань між бічними поверхнями моніторів ПК має бути не менше 1,2м;

-         відстань між тильною поверхнею монітора одного ПК та екраном монітора іншого ПК має бути не меншою 2,5м.

Вимоги двох останніх пунктів враховуються також при розміщенні робочих місць з ПК в суміжних приміщеннях з урахуванням конструктивних особливостей стін та перегородок (сх.5).

Схема 5. Розміщення робочих місць з ПК в приміщеннях

Вимоги до режиму праці та відпочинку користувачів ПК

Для збереження здоров’я користувачів ПК, запобігання професійним захворюванням і підтримки працездатності слід дотримуватися вимог ДСан ПіН 3.3.2.007-98 (розд.5) щодо режиму праці та відпочинку. Для цього призначаються регламентовані перерви для відпочинку.

Протягом робочого дня мають передбачатися: