Безпечні умови праці державних службовців на робочих місцях, обладнаних комп’ютерною технікою – 2 год

-         перерви для відпочинку і вживання їжі (обідні перерви);

-         перерви для відпочинку і особистих потреб (згідно з трудовими нормами);

-         додаткові перерви, що вводяться для окремих професій з урахуванням особливостей трудової діяльності.

В окремих випадках, при постійних скаргах на зорове втомлення тих хто працює перед відеотерміналом, при дотриманні санітарно-гігієнічних вимог до режиму праці та відпочинку, а також вимог щодо застосування індивідуальних засобів локального захисту очей, допускається індивідуальний підхід до обмеження тривалості робіт перед відеотерміналом, зміни змісту роботи, чергування з іншими видами діяльності, не пов’язаними з відеотерміналом.

При виконанні робіт, що належать до різних видів трудової діяльності за основну роботу з ПК вважають роботу, що займає не менше 50% часу впродовж робочого дня. При 8-годинному робочому дні в залежності від характеру праці встановлюються слідуючі режими праці та відпочинку (табл.5).

Таблиця 5

Тривалість регламентованих перерв для користувачів ПК при 8-годинній денній робочій зміні

У випадках коли виробничі обставини не дозволяють застосовувати регламентовані перерви тривалість безперервної роботи за ВДТ не повинна перевищувати 4 години.

З метою зниження нервово-емоційного напруження, втомлення зорового аналізатора, поліпшення мозкового кровообігу, подолання несприятливих наслідків гіподинамії, запобігання втоми ДСан ПіН  3.3.2.007-98 рекомендується деякі перерви використовувати для психофізіологічного розвантаження.

Крім того, психофізіологічне розвантаження рекомендується проводити і в кінці робочого дня. Для цієї мети повинні бути спеціально обладнані приміщення – кімнати психологічного розвантаження.

Деякі дослідження говорять про те, що при роботі на комп’ютері більше 5 годин в день різко зростає втомлюваність, підвищується вірогідність погіршення стану здоров’я та різко падає продуктивність праці. При цьому слід враховувати саме роботу на комп’ютері, а не періодичне кидання очима на працюючий монітор при занятті іншими справами.

Профілактичні медичні огляди користувачів ПК

Користувачі ПК повинні проходити обов’язкові медичні огляди: попередні – під час оформлення на роботу та періодичні – протягом трудової діяльності відповідно до наказу МОЗ України №45 від 31.03.94р. та ДСан ПіН 3.3.2.007-98 (розділ 6). До роботи безпосередньо на ПК допускаються особи, які не мають медичних протипоказань. Періодичні медичні огляди повинні проводитися раз на два роки комісією в складі терапевта, невропатолога та офтальмолога.

До складу комісії, що проводить попередні та періодичні медичні огляди при необхідності (за наявністю медичних показань) можуть залучатися лікарі інших спеціальностей.

Жінки, що працюють з ВДТ ПЕОМ обов’язково оглядаються лікарем акушером-гінекологом один раз на два роки.

Жінки з часу встановлення вагітності та в період годування дитини грудьми до виконання всіх робіт, пов’язаних з використання ВДТ ПЕОМ не допускаються.

Виконання перерахованих вимог повинно стати нормою в діяльності посадових осіб, відповідальних за охорону праці, здоров’я та безпечну роботу користувачів ПК.

Пільги для користувачів ПК

Працівник, який в своїй роботі постійно використовує персональний комп’ютер (не менше 4 год. в день при 8-год. робочому дні) має право на пільги.

Це право ґрунтується на таких законодавчих і нормативно-правових документах:

-         Закон України “Про відпустки” (ст.8);

-         Постанова Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997р. №1290;

-         наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 30.01.98р. №16 “Про затвердження порядків застосування списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці”;

-         Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин (ДСан ПіН 3.3.2.007-98), затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України 10 грудня 1998р. №7;

-         Правила охорони праці підчас експлуатації електронно-обчислювальних машин (ДНАОП 0.00-1.31-99), затверджені наказом Держнаглядохоронпраці 10.02.99 №21;

-         Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992р. №442;

-         Методичні рекомендації для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджені Міністром праці України 1.09.92р. (Постанова №4), Головним державним санітарним лікарем України 1.09.92р.;

-         колективний договір між адміністрацією і трудовим колективом підприємства, установи, організації, де має знайти відображення питання про надання працівникам певних посад, які в своїй роботі постійно використовують персональний комп’ютер (не менше половини робочого дня), додаткової щорічної відпустки тривалістю … днів.

У посадовій інструкції користувача ПК має бути зазначено, що виконання посадових обов’язків пов’язане з щоденним використанням в роботі комп’ютера не менше половини робочого дня (якщо це справді так).

Усім працівникам, які постійно  працюють на персональних електронно-обчислювальних машинах (не менше 4 год. при 8 год. робочому дні), до яких належить і персональний комп’ютер, надається право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці тривалістю до 4-х календарних днів.

Ось яку дав відповідь щодо додаткової відпустки для працюючих за комп’ютером О.Чернетенко, заступник Головного державного експерта умов праці Міністерства праці та соціальної політики України.

Працівникам, які працюють на електронно-обчислювальних та обчислювальних машинах, до яких на­лежить і персональний комп'ютер, надається право на щорічну додат­кову відпустку за особливий харак­тер праці тривалістю до чотирьох календарних днів згідно з підрозді­лом «Інші види виробництв» розділу XXII «Загальні професії за всіма га­лузями господарства» (п. 58) Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих при­родних і геологічних умовах та умо­вах підвищеного ризику для здо­ров'я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий ха­рактер праці, затвердженого по­становою Кабінету Міністрів від 17.11.97 р. № 1290 (у редакції постанови Кабінету Міністрів від 13.05.2003 р. № 679 із змінами, внесеними постановою від 16.12.2004р. № 1674). Відповідно до пп. 6 і 7 Порядку застосування зазначеного вище Списку, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики від 30.01.98 р. № 16 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції 30.01.98 р. за № 58/2498 (із змінами, затвердженими наказом Мінпраці від 04.06.2003 р. № 150 і зареєстрованими у Мін’юсті 18.06.2003 р. за № 496/7817), додаткова відпустка за особливий характер праці нада­ється пропорційно фактично від­працьованому часу. У розрахунок часу, що дає право працівникові на таку відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці не менше половини тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, цехів, професій, посад.

Ст. 8 Закону «Про відпустки» пе­редбачено, що конкретна тривалість таких відпусток встановлюється ко­лективним або трудовим договором залежно від часу зайнятості працівни­ка в цих умовах.

2

Зміст

1.              Охорона праці користувачів ПК

2.              Вимоги до виробничих приміщень для експлуатації ПК

3.              Гігієнічні вимоги до параметрів виробничого с середовища приміщень

із ПК

4.              Гігієнічні вимоги до організації та обладнання робочих місць із ПК

5.              Вимоги до режимів праці та відпочинку при роботі з ПК

6.              Вимоги до профілактичних медичних оглядів

Список використаної літератури

Розділ 3. Охорона праці

Однією із характерних особливостей сучасного розвитку суспільства є

зростання сфер діяльності людини, в яких використовуються інформаційні

технології. Широке розповсюдження отримали персональні комп'ютери. Однак

їх використання загострило проблеми збереження власного та суспільного

здоров'я, вимагає вдосконалення існуючих та розробки нових підходів до

організації робочих місць, проведення профілактичних заходів для

запобігання розвитку негативних наслідків впливу ПК на здоров'я

користувачів.

Зараз у нашій країні проводиться розробка національних нормативних

документів, спрямованих на охорону праці користувачів ПК. Найбільш

повним нормативним документам щодо забезпечення охорони пращ

користувачів ПК є «Державні санітарні правила й норми роботи з

візуальними дисплейними терміналами (ВДТ) електронно-обчислювальних

машин» ДСанШН 3.3.2.007–98.

Об'ємно-планувальні рішення будівель та приміщень для роботи з ПК мають

відповідати вимогам ДСанПіН 3.3.2.007–98.

Розміщення робочих місць з ПК у підвальних приміщеннях, на цокольних

поверхах заборонено.

Площа на одне робоче місце становить не менше ніж 6,0 м3, а об'єм – не

менше ніж 20,0 м3.

Приміщення для роботи з ПК повинні мати природне та штучне освітлення

відповідно до СНиП П-4–79/

Природне освітлення має здійснюватись через світлові прорізи,

орієнтовані переважно на північ чи північний схід, і забезпечувати

коефіцієнт природної освітленості (КПО) не нижче, ніж 1,5%.

Виробничі приміщення повинні обладнуватись шафами для зберігання

документів, магнітних дисків, полицями, стелажами, тумбами тощо, з

урахуванням вимог до площі приміщень.

У приміщеннях з ПК слід щоденно робити вологе прибирання.

Приміщення із ПК мають бути оснащені аптечками першої медичної допомоги.

При приміщеннях із ПК мають бути обладнані побутові приміщення для

відпочинку під час роботи, кімната психологічного розвантаження. В

кімнаті психологічного розвантаження слід передбачити встановлення

пристроїв для приготування й роздачі тонізуючих напоїв, а також місця

для занять фізичною культурою (СНиП 2.09.04. – 87) [2, c. 17].

3. Гігієнічні вимоги до параметрів виробничого с середовища приміщень із

ПК

Гігієнічні вимоги до параметрів виробничого середовища включають вимоги

до параметрів мікроклімату, освітлення, шуму й вібрації, рівнів

електромагнітного та іонізуючого випромінювання.