Безпечні умови праці державних службовців на робочих місцях, обладнаних комп’ютерною технікою – 2 год

Чіткість і точність зображення на екрані залежить від роздільної здатності монітора – кількості точок (пікселів) по горизонталі і вертикалі, яку він може вмістити (показати). Зрозуміло, що чим більше цих пікселів тим менше зернистою і більш якісною буде картинка на екрані. Але треба пам’ятати, що при дуже великій роздільній здатності елементи графічного інтерфейса стають значно  дрібними (і вам прийдеться мружити очі, щоб роздивитися, наприклад, текст в вікні Word або підписи під значками в Windows). Це додатково навантажує зір і, звичайно, приводить до порушення його функцій. Щоб цього не трапилось, існують стандарти для моніторів з різними розмірами екранів по діагоналі (табл.2).

Таблиця 2

Стандартні значення роздільної здатності для моніторів

Монітори на рідких кристалах (РК-монітори) більш прив’язані до роздільної здатності на яку фізично розрахована їхня матриця. Наприклад, для більшості 15-дюймових РК-моніторів оптимальною є роздільна здатність 1024х768 пікселів. Звісно, роздільну здатність можна поміняти як в ту так і іншу сторону, але ця самодіяльність приведе до значного зниження якості зображення.

Для позбавлення зображення блимання (мерехтіння) необхідно щоб частота кадрової розгортки складала не менше 85Гц, тобто, щоб зображення на екрані оновлювалося з частотою не менше 85 раз в секунду (вимоги ТСО’99).

Для РК-моніторів безпечною і комфортною може бути частота, наприклад, в 75Гц (для ЕПТ-моніторів це не припустимо).

  Яскравість та/або контрастність підбирається (регулюється) під свій зір самостійно так, щоб вони вас задовольнили. При цьому слід пам’ятати, що перебір такий же шкідливий, як і недобір. Так, наприклад, якщо недостатня контрастність, то ви будете напружувати зір і, звичайно, швидко стомлюватися. З іншої сторони, надмірно різке контрастне зображення теж не принесе очам задоволення.

Відблиски і відбиття на екрані негативно впливають на зір, заважають в роботі. Для ліквідування цих факторів або зменшення їх впливу на користувача приймають слідуючи заходи:

-         розташовують монітор відносно джерел світла (вікон, світильників) таким чином, щоб на екрані відблисків від них не було видно;

-         застосовують на вікнах штори, жалюзі тощо;

-         при застосуванні штучного місцевого освітлення використовують світильники зі спеціальними антибліковими (матовими) лампочками;

-         наносять на екран антивідблискове, антивідбиваюче покриття (моделі моніторів останніх років уже виготовлені з цим покриттям і в експлуатаційній документації  на монітор про це сказано).

Таким чином, ми бачимо, що робота за комп’ютером впливає на зір користувача. Тому перед початком роботи необхідно пройти обстеження у лікаря-офтальмолога на можливість працювати за комп’ютером, а також через кожні два роки перевіряти у нього стан органів зору.

Порушення кістково-м’язові системи

Результати досліджень, проведених в Україні і інших країнах світу говорять про те, що при збільшенні часу роботи за комп’ютером зростає частота скарг користувачів на кістково-м’язовий дискомфорт.

На протязі більшої частини робочого дня (а то і весь робочий день) користувач ПК знаходиться в тривалій одноманітній позі при статичному напруженні м’язів спини, шиї, рук і ніг. Звідси і затікання, оскільки м’язи не розслабляються, а значить погіршується кровообіг.

Крім того, не обладнане у відповідності до вимог ергономіки робоче місце і неправильна робоча поза ускладнюють стан хребта користувача, призводять до порушення його функціонування, виникнення болів.

Негативно на здоров’я користувача може впливати неякісна клавіатура з тугими і незручними клавішами. У користувачів ПК інколи спостерігається ураження сухожилля кистей рук, яке називають зап’ястним синдромом.

Причинами болі в зап’ястях кистей рук можуть бути:

-         неякісна клавіатура;

-         неправильна організація робочого місця;

-         неправильне положення кистей рук при роботі з клавіатурою (мал.5);

-         постійне виконання однотипних рухів кистями рук.

Неправильне положення кистей рук, наприклад, зап’ястя підняті вверх, може призвести до затискання нервів біля зап’ястя.

Внаслідок постійного виконання однотипних рухів кистей рук при роботі з клавіатурою з часом можуть виникнути запальні процеси, що викликають біль. Тому при інтенсивній роботі з клавіатурою під час перерв слід розминати пальці і роботи масаж кистей рук.

а) правильне                            б) неправильне                                          в) неправильне

Мал. 5. Положення зап’ястя та кисті руки при роботі на клавіатурі

Таким чином, неправильна організація робочого місця, з точки зору ергономіки, неправильна поза користувача, однотипні рухи кистей рук, неправильне їх положення при роботі, обмежена загальна рухова активність є причиною перенапруження опорно-рухового апарату користувача ПК і може призвести до виникнення відповідних захворювань.

На думку деяких спеціалістів самим уразливим місцем користувача ПК, з точки зору здоров’я, є нерви. Мерехтіння зображення на екрані монітора не так впливає на зір як на нервову систему, плюс шум вентилятора системного блоку, плюс великий потік інформації в поєднанні з дефіцитом часу, плюс монотонність роботи, плюс зорове напруження, плюс неергономічність робочого місця. А якщо до цього добавити вище згадані проблеми з зором, хребтом та добавити сюди вплив електромагнітного випромінювання, то загальна картина виходить не дуже привабливою.

Вимоги нормативно-правових документів “Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин”, “Державних санітарних правил і норм роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин” та інших щодо забезпечення безпечних умов праці користувачів ПК

Вимоги до приміщень для експлуатації ПК

Згідно з вимогам ДНАОП 0.00-1.31-99 “Правила охорони праці під час експлуатації електронно обчислювальних машин” облаштування робочих місць, обладнаних відеотерміналами, повинно забезпечувати:

-         належні умови освітлення приміщення і робочого місця, відсутність відблисків;

-         оптимальні параметри мікроклімату;

-         належні ергономічні характеристики основних елементів робочого місця, а також враховувати небезпечні і шкідливі фактори, які були розглянуті раніше.

Площа приміщень для роботи з відеодисплейними терміналами розраховується таким чином щоб:

-         площа на одне робоче місце, обладнане відеотерміналом становила не менше 6,0м2;

-         об’єм на одне робоче місце – не менше 20,0 м3.

Матеріали для оздоблення приміщень з ЕОМ повинні відповідати вимогам до них органів державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

Забороняється застосовувати для оздоблення полімерні матеріали: деревинно-стружкові плити, шпалери, що миються, рулонні синтетичні матеріли, шаруватий паперовий пластик тощо, що виділяють у повітря шкідливі хімічні речовини.

Для внутрішнього оздоблення  приміщень з ПК мають застосовуватися дифузно-відбивні матеріали з коефіцієнтом відбиття:

-         для стелі – 0,7-0,8;

-         для стін – 0,5-0,6.

Покриття підлоги повинно бути матовим з коефіцієнтом відбиття 0,3-0,5, рівним, неслизьким, з антистатичними властивостями.

У цих приміщеннях повинно бути:

-         опалення;

-         система кондиціонування повітря або припливно-витяжна вентиляція.

У приміщеннях з ВДТ має робитися щоденне вологе прибирання.

Вимоги до освітлення робочих місць користувачів ПК

Приміщення з ПК повинні мати природне і штучне освітлення, яке відповідало б вимогам СНиП ІІ-4-79 “Естественное и искусственное освещение”, ДСанПіН 3.3.2.007-98.

Система освітлення робочого місця користувача ПК має відповідати слідуючим вимогам (сх.3).

Схема 3. Вимоги до системи освітлення робочого місця користувача ПК

Природне освітлення має здійснюватися через бічні світлові прорізи орієнтовані переважно на північ чи північний схід. Коефіцієнт природної освітленості повинен бути не нижче ніж 1,5%.

Віконні прорізи повинні мати регульовані пристрої для відкривання, а також жалюзі, завіски, зовнішні козирки тощо.

Штучне освітлення має здійснюватися системою загального рівномірного освітлення, яка включає суцільні або преривчасті лінії світильників, розташованих збоку робочих місць (переважно ліворуч), паралельно лінії зору користувачів ПК. Світильники повинні мати розсіювачі світла та екрануючі сітки (світильники серії ЛПО 36 із дзеркальними сітками, укомплектовані високочастотними пускорегулювальними апаратами ВЧ ПРА. Допускається застосування світильників цієї серії без ВЧ ПРА тільки в модифікації “Кососвіт”).

Допускається використання світильників слідуючих класів світлорозподілу:

-         прямого світла – П;

-         переважно прямого світла – Н;

-         переважно відбитого світла – В.

При розміщенні ПК по периметру приміщення лінії світильників штучного освітлення повинні розміщуватися локально над робочими місцями.

Рівень освітленості на робочому столі користувача в зоні розташування документів має бути в межах 300-500лк. Якщо цей рівень освітленості неможливо забезпечити системою загального освітлення то допускається застосування світильників місцевого освітлення, але при цьому не повинно бути відблисків на поверхні екрану (яскравість відблисків не повинна перевищувати 40кд/м2) та перевищення його освітленості більше ніж 300лк.

Яскравість світильників загального освітлення, а також яскравість стелі при застосуванні системи відбитого освітлення не повинна перевищувати 200кд/м2.  Величина коефіцієнта пульсації освітленості не повинна перевищувати 5%, що забезпечується застосуванням газорозрядних ламп у світильниках загального і місцевого освітлення.

Що стосується розподілу яскравості в полі зору працюючих за дисплеями ПК, то відношення значень яскравості робочих поверхонь не повинно перевищувати 3:1, а робочих поверхонь і навколишніх предметів (стіни, обладнання) – 5:1.

Вимоги до мікроклімату, стану та іонного складу повітря на робочих місцях користувачів ПК.

Вимоги до мікроклімату

Висока чи низька температура повітря в приміщенні з ПК негативно впливає на функціональний стан користувача. Недостатня вологість в приміщенні призводить до надмірного висихання слизових оболонок очей, носа, горла та до нагромадження зарядів статичної електрики, що утворюються в процесі роботи ПК.