ВПЛИВ ПЕДАГОГІЧНИХ ІДЕЙ К.Д.УШИНСЬКОГО НА РОЗВИТОК ПЕДАГОГІКИ І ШКОЛИ В УКРАЇНІ

Як у загальному психологічному плані, так і з точки зору педагогічної психології К.Д. Ушинський торкнувся основні сторони психології мислення і дав вказівки про побудову навчання з урахуванням психологічних закономірностей процесу мислення.

Починаючи з першого року навчання, К.Д. Ушинський рекомендував приділяти особливу увагу розвитку логічного мислення у дітей. Вчити їх знаходити подібність і відмінність в предметах, аналізу і синтезу, узагальнення, індукції та дедукції.

Особливу роль К.Д. Ушинський відводить розвитку спостережливості, вмінню вести спостереження. Ця здатність лежить в основі розвитку мислення, так як весь наш розумовий процес складається з тих елементів, які були сприйняті нами з зовнішнього світу. Образи, що виникають у нас завдяки відчуттям і сприйняттям, є будівельними матеріалами нашого розумового процесу. Правильність ж нашого мислення залежить від того, наскільки вірні дані, сприйняті із зовнішнього світу. Розвиток розумового процесу у дитини К.Д. Ушинський пов’язує з засвоєнням їм понять, здатності до суджень і умовиводів. Поняття, підкреслює педагог, розвиваються на основі уявлень. Поняття утворюється, якщо дитина, маючи різноманіття поглядів на якому-небудь предметі або явищі, у свідомості виділяє загальні та найбільш важливі ознаки. Абстрактні поняття (поняття речі і її ознак, причинності, числа, величини) повинні бути сформовані у дитини, хоча і значно пізніше.

Дитина повинна отримати достатню кількість подань про досліджуваних явищах, вони повинні бути різноманітними і повідомляти різнобічні знання про предмет. Розвиток понять у дитини не може здійснюватися успішно, якщо він не вміє відрізняти істотне і необхідне від випадкового, виділити причину і наслідок, розрізнити часові та просторові відносини. Навчання має бути побудовано на принципах посильності його для дитини і послідовності. Щоб уникнути перевтоми не можна допускати в перші роки навчання перевантаження дітей навчальними заняттями.

Враховуючи, що «дитя мислить формами, фарбами, звуками, відчуттями взагалі ...», Ушинський вважав наочність одним з найважливіших принципів навчання, так як єдиним джерелом наших знань може бути «досвід, який посилає нам через посередництво зовнішніх почуттів».

Багато уваги К.Д. Ушинський приділяв свідомості і міцності засвоєння дітьми навчального матеріалу. Він докладно розробив методику повторення навчального матеріалу, методику освіти в дітей загальних понять з наочних одиничних уявлень, розвитку мислення у дітей, одночасно з розвитком у них мови. В процесі навчання К.Д. Ушинський розрізняє дві стадії. На першій стадії діти під керівництвом вчителя спостерігають предмет або явище і складають про нього загальне поняття. Ця стадія має три ступені: на першому місці діти під керівництвом вчителя безпосередньо сприймають предмет або явище. На другому щаблі під керівництвом вчителя відрізняють і розрізняють, порівнюють і зіставляють отримані уявлення про досліджуваному предметі або явищі і складають про нього поняття. На третьому щаблі вчитель своїми роз’ясненнями доповнює отримане дітьми поняття, призводить до системи ці поняття, відокремлюючи основне від другорядного. На другій стадії проводяться узагальнення та закріплення отриманих знань.

У галузі загальної дидактики К.Д. Ушинским були сформульовані наступні вимоги успішного навчання: своєчасність, поступовість, органічність, постійність, твердість засвоєння, ясність, самодіяльність учнів, відсутність надмірної напруженості і надмірної легкості, моральність, корисність. Говорячи про своєчасність навчання, він мав на увазі не тільки облік вікових особливостей дітей, а й використання методів навчання, доступних для них. К.Д. Ушинський був проти розділення функції виховання і навчання між вихователем і вчителем. Він розглядав навчання як найважливіший засіб виховання. Він вимагав, щоб в початковій школі замість окремих вчителів, що викладають кожен навчальний предмет, були класні вчителі, що викладають в даному класі всі предмети.
У своїй дидактичній системі К.Д. Ушинський багато місця приділив уроку як основної форми організації навчального процесу, сформулював ряд вимог до нього: цілеспрямованість, закінченість, різноманітність використовуваних методів.

Види навчальних занять на уроках можуть бути різні: повідомлення нових знань, вправи, повторення пройденого, облік знань, письмові і графічні роботи учнів. Кожен урок повинен мати цільову установку, бути закінченим і носити виховний характер. У початковій школі К.Д. Ушинський рекомендував давати елементарні знання з історії, географії, природознавства на уроках рідної мови шляхом пояснювального читання. У статті «Про первісному викладанні російської мови» К.Д. Ушинський дав методичні вказівки. Це викладання, на його думку, має три завдання: розвинути мову дитини, ввести дітей у свідоме володіння скарбами рідної мови, засвоїти логіку мови. Всі три завдання виконуються одночасно. Для розвитку мови К.Д. Ушинський рекомендує систематичні вправи - спочатку усні, потім письмові, які повинні поступово ускладнюватися.

К.Д. Ушинскому належить заслуга введення та широкого розповсюдження звукового методу навчання читання. Основоположні вимоги дидактики К.Д. Ушинського отримали практичне вираження в навчальних книгах «Рідне слово» і «Дитячий світ».

3.2. Вплив педагогічних ідей у розвиток освіти на Україні

Українська педагогіка в XIX розвивається під потужним впливом російських мислителів і філософів.

Видатний педагог К.Д. Ушинський був тісно пов’язаний з Україною не лише своїм походженням але й особистими симпатіями до неї, науковими, зокрема етнографічними інтересами. До свого друга Л. Модзалевського Ушинський писав про Україну як про свою Батьківщину.

К.Д. Ушинський багато уваги надавав навчанню дітей рідною мовою. Він звернувся з проханням дозволити відкрити йому в маєтку дружини - хуторі Богданка (Сумської області) початкову школу з українською мовою навчання. У цьому проханні йому було відмовлено, бо царський уряд проводив політику насильної русифікації народів.

Одним із перших на освітянській ниві вчений педагог виступає за переробку навчальних програм в школах з урахуванням національного характеру дитини, за навчання рідною мовою, яка «є одним із наймогутніших вихователів людини». Науково-педагогічна спадщина мислителя й досі живить думку і практичне виховання дітей в Україні. Не без суму згадував педагог українських хлопчаків, яких з першого ж дня навчання в школі починають ламати на великоросійський лад. Така школа, вважав педагог, нагадує дитині, що вона не дома, а тому завдає душевних страждань.

К.Д. Ушинський прекрасно володів українською мовою в аналітичному дослідженні «Праці Уральської експедиції», написаному як рецензія за формою, але досить великому за обсягом, Костянтин Дмитрович дає глибокий критичний відгук на чотири великі праці «Записок русского географического общества» з питань географічної, історичної, етнографічної та лінгвістичної наук. Аналіз, представлений К.Д. Ушинським, свідчить про його глибоку обізнаність в історії і географії, етнопедагогіці та психології життя України.

Слід зауважити, що К.Д. Ушинський добре знав і літературу, і побутову українську мову, розумівся на діалектах. Ушинський визнав мовленнєвий хист українських жінок, звідси його рекомендації - вивчати українську мову, прислуховуватись до розмов жительок Полтавщини, що, мабуть, робив і сам дослідник. К. Д. Ушинський вимагав повної перебудови системи освіти на основі новітніх наукових досягнень, яка так необхідна була для шляху до незалежної української освіти.

Педагогічні ідеї К.Д Ушинського нині успішно втілюються під час розбудови самостійної Української держави, у відродженні й розвитку національної школи, освіти, української системи виховання, української педагогіки. Послідовниками Ушинського в Україні були Т. Лубенець, Б. Грінченко, X. Алчевська, О. Духнович, С. Русова, Г. Ващенко та інші.

К. Д. Ушинський створив цілісну дидактичну систему: навчання має здійснюватися з урахуванням вікових і психічних особливостей розвитку дитини, організовуватися на основі принципів посильності та послідовності, наступності й систематичності, наочності та емоційності; методи викладання мають сприяти розвитку й активізації пізнавальної діяльності учнів, їхнього мислення і мовлення. Визначив основні шляхи й засоби розвиткового навчання, був поборником класно-урочної системи навчання.

Педагогічні ідеї К.Д. Ушинського мали великий вплив на розвиток педагогіки і системи організації школи в Україні.

ВИСНОВОК

Сотні сторінок присвятив К.Д.Ушинський початковій школі. Він писав, що з навчанням не можна спізнитися, але й не слід поспішати, щоб не підірвати впевненості дітей у своїх силах. У початкових класах не слід задавати учням уроки додому. Працюючи в Смольному інституті, К.Д.Ушинський організував недільну школу для неписьменних службовців, зустрічався з педагогічною громадськістю столиці, організував так звані «четверги» з обміну педагогічним досвідом і поширенням передових педагогічних ідей серед учительства столиці. У працях К.Д.Ушинського можна знайти відповідь не тільки на питання «чого навчати», «як навчати», а й як учитися, як забезпечити розвиток учня. Навчання, на його думку, слід здійснювати так, щоб діти мали можливість працювати самостійно, а вчитель керував їхньою працею і давав для неї матеріал. У процесі вивчення рідної мови необхідно розвивати в дітей успадковану здібність, яку називають даром слова, навчати їх свідомо й активно використовувати багатства рідної мови і граматики. Для ефективного їх засвоєння доцільно використовувати найкращі зразки народної творчості, усні та письмові вправи, поступово їх ускладнюючи.

К. Д. Ушинський — один із найвидатніших дидактиків, творець теорії навчання в загальноосвітній школі. Його величезна спадщина з дидактики не втратила своєї актуальності та значення й нині. Він був переконаним прихильником класно-урочної системи і розцінював урок як головну ланку навчально-виховного процесу, що будується залежно від мети і завдань. За К.Д.Ушинським, існують такі типи уроків: комбінований урок, урок повідомлення нових знань, урок усних і письмових вправ, урок контролю і перевірки знань учнів. Він вимагав, щоб урок був пізнавальним, цікавим, захоплюючим, хоча є й нудні речі на уроці для дітей, тому потрібно вчити учнів наполегливо працювати, щоб здобувати знання.

Виховання К.Д.Ушинський розглядав як складову частину гармонійного розвитку людини, як важливий засіб патріотичного виховання та підготовки людини до життя. Зазначав він, питання морального виховання дітей і молоді мали особливо велике значення, паві і ь більше за фізичне і розумове, оскільки в ньому було найбільше хиб і здійснювалося воно не в інтересах народу. Виховання людей треба починати з малих років і здійснювати постійно ісистематично. Мета його — розвивати в дітей кращі риси і почуття:патріотизм і гуманізм, любов до праці і дисциплінованість, чесність і справдивість, почуття обов’язку і відповідальності, власної гідності і громадського обов’язку, скромність, твердість волі і характеру та ін. Найважливішим завданням морального виховання дітей і молоді, на його думку, має бути виховання у них палкої любові до батьківщини і народу.

К. Ушинський порівнював вихователя, який не знає мети своєї діяльності, з архітектором, котрий не знає, що він хоче будувати. К.Ушинський вважав, що підготовка кадрів для школи є вирішальним фактором у поліпшенні справи навчання і виховання, він вимагав від педагога любові до своєї справи і дітей, творчих пошуків нових методів і прийомів у навчанні та вихованні, головною заслугою викладача він вважав уміння виховувати своїм предметом. Він радив учителям урізноманітнювати діяльність своїх вихованців на уроці, щоб вони менше стомлювалися. Якщо дитина відчуває труднощі в навчанні, то слід шукати причину в недостатній кількості та якості опрацьованого матеріалу. Перевірку засвоєння дитиною вивченого матеріалу він вважав як головне завдання дидактики. Немало мудрих порад і рекомендацій дав К. Ушинський у своїх працях щодо педагогічного такту. Без педагогічного такту вчитель ніколи не буде добрим вихователем-практиком. Він учив не докоряти учням за почуття, що відбилися на обличчі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.         Волкова Н. П. Педагогика : уч. пособ. / Н. П. Волкова. — 3-е изд., стереотип. — К. : Академвыдав, 2009. — 616 с.

2.         Данилов М.А. Дидактика Ушинского. — М.- Л., 1948.

3.         Днепров Э. Д. Ушинский и современность / Гос. ун-т — Высшая школа экономики — М.: Издательский дом ГУ ВШЭ, 2007. — 232 с.

4.         Кравець В. Історія класичної зарубіжної педагогіки та шкільництва. - Тернопіль, 1996.

5.         Левківський М. В. Історія педагогіки: Підручник - Киів, Центр навчальної літератури, 2003. - 360с.

6.         Любар О.О., Стельмахович М.Г., Федоренко Д.Т. Історія української педагогіки.-К., 1998. – 356 с.

7.         Максимюк С.П. Педагогіка: Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2009. – 670 с.

8.         Онищенко Э. В. «Круглый стол» «Современная педагогика: иллюзии и реалии» // Знание. Понимание. Умение. — 2005. — № 1. — с. 181-185.

9.         Роботова А.С. Введение в педагогическую деятельность/ Роботова А.С., Леонтьева Т.В., Шапошникова И.Г. и др. . – М.: Академия, 2004. – 208 с.

10.     Сбруєва А. А., Рисіна М. Ю. Історія педагогіки у схемах, картах, діаграмах: Навчальний посібник. - Суми: СумДПУ, 2000.

11.     Сластенин В.А. Педагогика: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений / В.А. Сластенин, И.Ф. Исаев, Е.Н. Шиянов. – М.: Академия, 2005.

12.     Ушинский К. Д. Педагогические сочинения: В 6 т. – Т. 1: О народности в общественном воспитании. Педагогика. – М.: 1988. – 416 с.

13.     Ушинский К.Д. Родное слово: книга для детей и родителей. Ред. Н.Г.Ермолиной – Новосибирск: «Детская литература», 1997. – 456 с.

14.     Філіпчук Г.Г. Українознавство в гуманітарній політиці України.// Праці Міжнар. науково-практичної конф. “Стан, проблеми, перспективи розвитку українознавства”. – К.: Видавничо-інформаційний центр Науково-дослідного ін-ту українознавства, 2001. – С.303 – 305 с.

15.     Фіцула М.М. Педагогіка: Навч. посіб. Вид. 2-ге. – К.: Академвидав, 2007. – 560 с.

16.     Ягупов В.В. Педагогіка: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2002. – 560 с.

17.     Педагогіка: Навчальний посібник / В.М.Галузяк, М.І.Сметанський, В.І.Шахов.- Вінниця, 2001. – 78 с.

18.     История зарубежной педагогики и философия образования А.В. Духавнева, Л.Д. Столяренко. - Ростов-на-Дону :«Феникс», 2000. - 480с

19.     История образования и педагогической мысли. Пособ.-Изд. 3-е.- Ярославль: ЯГПУ им. К.Д. Ушинского, 2002. – 108 с.

20.     История педагогики и образования: От зарождения воспитания в первобытном обществе до конца XX века: Пособ. ред. А.И.Пискунова..М.: ТЦ Сфера, 2001. - 512 с.