ВПЛИВ ПЕДАГОГІЧНИХ ІДЕЙ К.Д.УШИНСЬКОГО НА РОЗВИТОК ПЕДАГОГІКИ І ШКОЛИ В УКРАЇНІ

22

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. К.Д. Ушинський зробив великий внесок у наукову педагогіку, є автором виваженої й оригінальної педагогічної системи, що охоплювала основні проблеми виховання і навчання. Провідною ідеєю цієї системи була народність, яку він розумів як своєрідність кожного народу, зумовлену його історичним розвитком, соціальними умовами, географічними особливостями. Найголовнішими рисами народності педагог вважав любов до Батьківщини, рідну мову, віру в могутні сили народу. Основна мета виховання – підготовка всебічно розвиненої людини, а наріжний камінь теорії виховання – вчення про трудове виховання, що стверджує: в трудовій діяльності розвивається і формується людина. Провідна роль у вихованні належить педагогу – все базується на його особистості. Вчитель повинен любити свою професію, бути високоосвіченою людиною, володіти педагогічною майстерністю і педагогічним тактом.

Погляди К.Д.Ушинського на рівноправність навчального та виховного процесу не втрачають своєї актуальності й сьогодні. Суто навчання,— за його переконанням — розвиває і витончує мислення, але неспроможне навчить співвідносити особисті інтереси з інтересами рідного народу, не привчає працювати на суспільне благо. К.Д.Ушинський виступив як проникливий педагог і психолог, наблизивши своє вчення до практики підготовки матерів та виховання малих дітей у сім’ї. Він сприймав педагогіку, так само як Й.Ф.Гербарт, і як мистецтво, і як науку. Одним з найголовніших завдань використання положень педагогічних теорій вбачав у підготовці вчителів. У середині ХІХ ст. педагогу була надана практична можливість займатись проблемою жіночої освіти, підготовкою майбутніх матерів. У середині ХІХ ст. К.Д.Ушинський одним з перших в історії педагогічної думки написав підручники і розробив методики для початкового навчання дитини в умовах сім’ї. Всебічному аналізу педагогічної системи К.Д. Ушинського присвячені численні роботи дореволюційних і радянських дослідників. Збільшений інтерес до педагогічної спадщини минулого обумовив відродження і цілеспрямоване вивчення ідей К.Д.Ушинського в кінці XX століття. Вивченню різних аспектів спадщини великого педагога, зокрема ідеї народного виховання, яка послужила основою для створення оригінальної російської педагогіки, вчення про роль рідної мови в розумовому і моральному вихованні та навчанні дітей, про народній школі, присвячені праці Е.П. Білозерцева, С.Б. Кам’янецькій, Н.І.Ліфінцева, В.М.Меньшикова, Л.І. Міщенко, Л.В. Чернової, Ю.І. Юдіна та інших.

Об’єктом дослідження є педагогічна спадщина та ідеї К.Д.Ушинського.

Предметом дослідження є ідеї К.Д. Ушинського щодо навчання і виховання.

Мета і завдання дослідження. Мета курсової роботи полягає в аналізі впливу педагогічних ідей К.Д.Ушинського на розвиток педагогіки і школи в Україні.

Досягнення цієї мети вимагало вирішення таких завдань:

-         огляд життєвого шляху та педагогічної діяльності К.Д.Ушинського;

-         внесок К.Д.Ушинського у розвиток дидактики;

-         охарактеризувати ідеї К.Д.Ушинського щодо виховання;

-         проаналізувати вимоги до вчителя.

Методи дослідження. Методологічною базою дослідження є загальнонаукові та спеціальні методи. Із загально - дослідницьких методів застосовувався порівняльний, метод історизму, аналізу та синтезу, метод статистики.

Структура роботи.  Курсова робота складається зі вступу та трьох розділів, висновку, списку використаних джерел. Загалом обсяг курсової роботи 28 сторінок.

РОЗДІЛ 1. ЖИТТЯ І ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ К.Д.УШИНСЬКОГО

1.1. Життєвий та творчий шлях

К.Д.Ушинський народився 2 березня 1824 р. у м. Тулі. Його батько багато років перебував на військовій службі. Вийшовши у відставку і здобувши дворянське звання за багаторічну службу в армії, працював службовцем у різних установах Тули, Полтави, Петербурга та повітовим суддею в м. Новгороді-Сіверському Чернігівської губернії. Мати – Любов Степанівна українка, походила з родини відомого українського письменника Василя Васильовича Капніста. Вона померла, коли К.Д.Ушинському виповнилося 12 років. Дитячі й ранні юнацькі роки він провів в Україні, в батьківському маєтку в Новгороді-Сіверському. Початковим навчанням Костянтина керувала мати, у дев’ять років він вступив до гімназії, свої знання поповнював із батьківської бібліотеки. Після закінчення Новгород-Сіверської гімназії вступив на юридичний факультет Московського університету. У 1844 р., 21-річним юнаком, К.Д.Ушинський блискуче закінчує університет, отримує ступінь кандидата юридичних наук та запрошення посісти місце професора у Демидівському ліцеї м. Ярославля. Проте перед тим, як приступити до виконання своїх професорських обов’язків, К.Д. Ушинський ще два роки провів в московському університеті, готуючись до магістерського екзамену. Проте прогресивні демократичні погляди молодого професора, його глибока ерудиція, простота в спілкуванні зі своїми учнями викликали невдоволення керівництва ліцею. Як наслідок це призвело до конфліктів з начальством ліцею, доносами вищестоящому начальству на К.Д. Ушинського з боку керівництва ліцею та встановлення негласного нагляду за ним.

Довгий час К.Д. Ушинський був змушений служити урядовцем у Міністерстві внутрішніх справ, виконуючи роботу, яка не задовольняла його ні морально, ні матеріально. Влітку 1851 р., перебуваючи в службовому відрядженні у Чернігівській губернії, він одружився з подругою свого дитинства Надією Дорошенко, яка походила зі славного українського роду Дорошенків і була дочкою українського дворянина. В цей же період К.Ушинський публікував реферати статей та переклади з іноземних мов в журналах «Современник», «Библиотека для чтения» [7, с. 168].

З 1855 року починає працювати в Гатчинському сирітському інституті викладачем словесності і законодавства. У Гатчинському сирітському інституті була організована спеціальна школа для малолітніх дітей де проводились дослідження з вдосконалення методів навчання і виховання. Ушинський уже був відомий як визначний педагог-реформатор і тому його запрошують на посаду інспектора Смольного інституту шляхетних дівчат. Він сприяв підготовці дівчат до материнських обов’язків за принципом народності. За складеною К.Д.Ушинським програмою слухачки Смольного інституту вивчали педагогіку, психологію, фізіологію і гігієну.

Зміни, які він вніс у навчально-виховний процес, призвели до ускладнення його стосунків з керівництвом. Побоюючись громадського суду за погане ставлення до Ушинського, Міністерство освіти відрядило його за кордон для вивчення досвіду жіночої освіти. Водночас він працював редактором журналу «Министерство народного просвещения», в якому в 1860-1862 рр. опублікував статті: «Праця в її психічному й виховному значенні», «Недільні школи», «Питання про народні школи», «Рідне слово», «Проект учительської семінарії». Видаються підручники для початкового навчання дітей в елементарних школах та сім’ях «Дитячий світ» (1861).

К.Д. Ушинський відвідав Швейцарію, Німеччину, Францію, Бельгію, Італію. Результатом подорожей стали стаття «Педагогічна подорож до Швейцарії», посібник для початкової школи «Рідне слово», хрестоматія «Навчальний світ». Друкує свою фундаментальну працю «Людина як предмет виховання. Досвід педагогічної антропології» [2, с.257].

Перебуваючи у відрядженні в країнах Західної Європи К.Д.Ушинський вивчає проблеми жіночої освіти та шкіл для малолітніх дітей. Він знайомиться з програмами жіночих шкіл, семінарій для вчительок, цікавиться підготовкою жінок до навчання і виховання дітей в умовах сім’ї. Ознайомившись з досвідом організації навчальних закладів для малолітніх дітей в країнах Західної Європи, педагог виносить тверде переконання, що школа, яка приймає своїх підопічних до семи років, лише даремно шкодить здоров`ю дітей та їхньому природному розвиткові, підриваючи, таким чином, основи своїх власних навчальних успіхів. Він відстоює власне переконання в доцільності організації початкового навчання і виховання в родинному колі до виповнення дітьми восьми років.

Навесні 1867 К.Д. Ушинський приїжджає в Петербург, щоб визначити в навчальні заклади старших дітей. Його увага зосереджується виключно на науковій і літературній роботі. У початку 1868 року виходить з друку перший том «Педагогічної антропології». Восени того ж року К.Д.Ушинський завершив роботу над другим томом. На черзі стояв тому третій і останній. В цьому ж році К.Д.Ушинський закінчує третю частину «Рідного слова», яка виходить в 1870 році.

В останні роки життя К.Д.Ушинський виступав як видатний громадський діяч. Він писав статті про недільних школах, про школи для дітей ремісників, а також взяв участь у вчительському з'їзді в Криму. Приїхавши в 1870 році в Сімферополь, К. Д. Ушинський побував у кількох навчальних закладах, у тому числі жіночому училищі; охоче зустрічався і з вчителями, і з учнями.

Виступаючи проти педагогіки, яка спиралася головним чином на німецьких вчених, К.Д. Ушинський ставить завдання створення педагогічної науки про людину. К.Д. Ушинський вважав, що створення наукової педагогіки повинен передувати всебічний аналіз життєдіяльності людського організму, аналіз фізіологічних і психічних функцій.

21 рік К. Д. Ушинський працював у вищих школах на викладацькій та інспекторській роботі, поєднуючи її з напруженою науковою діяльністю. Тільки над книгою "Людина як предмет виховання" він працював 16 років. Костянтин Дмитрович, маючи підірване здоров'я, не витримав тяжкого горя — трагічної загибелі (під час полювання) старшого сина Павла, і 22 грудня 1871 р. він помер в Одесі по дорозі в Крим, куди їхав на лікування. Сім'я на той час уже жила в Києві, де й поховано великого педагога згідно з його заповітом.

1.2. К.Д.Ушинський про виховання і навчання, ідеї національного виховання

К.Д. Ушинський вперше в історії вітчизняної педагогічної думки розвинув ідеї Я.А.Коменського та запропонував системний підхід до організіції та побудови жіночої освіти: поділу навчального закладу на класи; розподілення предметів навчання та програм викладання; визначення числа годин навчальних занять і розподілу їх по класах.

Особливу увагу приділяв педагог особистості викладачів, від яких, на його думку, залежатиме успіх виховання майбутніх матерів. Дівчата, що закінчують курс, відзначає К.Д.Ушинський, безпосередньо переходять у життя і часто дуже скоро стають дружинами і матерями сімей. Необхідно розвивати в жінці передусім моральність, релігійне почуття, правильний і разом з тим високий погляд на життя, від чого залежить щастя багатьох сімей, доля, моральність цілих поколінь.

Треба підкреслити, що К.Д.Ушинський вважав систематичність – дуже важливою умовою організації навчального процесу. Тільки система, не зовнішня, а розумно впорядкована з урахуванням природних зв`язків між матеріалами знань здатна витворювати правильні поняття про дійсність. Глибокий психологічний аналіз суті навчального процесу в навчальних закладах жіночої освіти, дали можливість К.Д.Ушинському сформулювати найважливіші засади повної, всебічної освіти жінки. Він складав плани організації вчительських семінарій, писав підручники й методичні посібники, наукові статті.

Видатний вітчизняний педагог К.Д. Ушинський накреслив основні напрямки розвитку самобутньої дошкільної педагогіки. Він обґрунтував необхідність тісного взаємозв’язку педагогіки з такими антропологічними науками, як психологія, анатомія і фізіологія, філософія, історія і логіка. З цих наук, підкреслював він, педагогіка черпає знання засобів, необхідних їй для досягнення цілей виховання, бо в них закладаються, зіставляються обґрунтовуються факти й ті співвідношення фактів, з яких виявляються властивості предмета виховання, тобто людини.

За концепцією К.Д.Ушинського, народність - основа розвитку системи виховання: «У кожного народу своя особлива національна система виховання, а тому запозичення одним народом у іншого виховних систем є неможливим». К.Д.Ушинський розглядав народність як прагнення кожного народу зберегти національні риси, національні особливості життя, зумовлені «характером та історією народною», розкрити й закріпити їх поряд із загальнолюдськими цінностями в національній системі виховання.

Він вважав, що досвід інших народів у справі виховання є дорогоцінною спадщиною для всіх, але саме в тому розумінні, в якому досвід всесвітньої історії належить усім народам. На його думку, громадське виховання тільки тоді буде дійовим, коли його питання стануть громадськими питаннями для всіх і сімейними питаннями для кожного. За К.Д.Ушинським, пробудження громадської думки у справі виховання є єдиною міцною основою всяких поліпшень у цій галузі: «де немає громадської думки про виховання, та нема і громадського виховання, хоч може бути багато громадських навчальних закладів».

Основи виховання і мета його, і головний його напрям, за висновком К.Д. Ушинського, різні в кожного народу і визначаються народним характером, тому запозичення одним народом в іншого виховних систем є неможливим, як не можна жити за зразком іншого народу, хоч яким би принадним був цей зразок, так не можна виховуватись за чужою педагогічною системою, хоч якою вона була стрункою й добре продуманою. Кожен народ повинен випробувати власні сили щодо цього. Виховання має бути адекватним національній вдачі дитини.

На основі ідей народності К.Д. Ушинський висунув основні вимоги щодо організації й змісту громадського дошкільного виховання. У своїх педагогічних творах К.Д. Ушинський велику увагу приділяв формуванню характеру дитини в перші роки її життя, організації її початкового навчання, вихованню дітей у процесі праці. Особливе місце належить К.Д. Ушинському в розробці теорії гри й методики розвитку мови дітей.

Вивчаючи досвід західноєвропейських шкіл для малолітніх дітей, К.Д.Ушинський відстоює тверде переконання в доцільності організації початкового виховання і навчання дітей до восьми років у сім’ї або в умовах, наближених до сімейного виховання. Для дітей, позбавлених щастя домашнього виховання, навчальний заклад, на його думку, може бути лише тоді гарним, коли він буде більше схожим на сім’ю, ніж на школу.