Проект Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки

 
 
 
 
 

    3.9. Модернізація системи управління освітою  

      Модернізація  системи управління освітою передбачає:  

• оптимізацію державних управлінських структур, децентралізацію управління освітою;
• перерозподіл функцій і повноважень між центральними і регіональними органами управління освітою, органами місцевого самоврядування і навчальними закладами;
• деполітизацію процесу добору і призначення керівників навчальних закладів та органів управління освітою;
• розробка системи заходів (нормотворчих, науково-методичних, фінансово-економічних тощо) щодо впровадження ідеї автономії навчальних закладів;
• апробацію і впровадження різних моделей державно-громадського управління розвитком навчальних закладів;
• удосконалення нормативно-правової бази з питань управління освітою;
• перехід до програмно-цільового управління;
• професійну підготовку компетентних менеджерів освітньої галузі;
• запровадження нових ефективних форм підвищення кваліфікації керівників освіти та науково-методичних служб;
• розробку ефективних механізмів взаємодії органів управління освітою, сім’ї, освітніх установ, дитячих і молодіжних громадських організацій у напрямку розвитку, виховання і соціалізації дітей і молоді;
• розробку та підтримку інноваційних підходів до удосконалення окремих підсистем освіти (фінансові, організаційні, нормативно-правові тощо);
• створення умов щодо введення до штатного розпису закладів освіти додаткових штатних одиниць педагогів-організаторів, соціальних педагогів, психологів, класних керівників з урахуванням потреб навчального закладу;
• розвиток автоматизації управління освітою.

 
 

3.10. Національний моніторинг системи освіти 

      Ефективність  реалізації управління освітньою галуззю  залежить від того, наскільки система моніторингу і оцінки якості освіти чутлива до цілей і завдань державної освітньої політики України і наскільки управлінські рішення, що приймаються, адекватні результатам і рекомендаціям моніторингових досліджень.

      Перспективними  напрямами забезпечення  моніторингу і оцінювання якості освіти в Україні мають стати:

• розробка та затвердження Концепції Національної системи моніторингу і оцінювання якості освіти;
• запровадження фундаментальних досліджень в галузі методології педагогічних вимірювань, оцінювання результативності освітньої політики;
• розробка стандартизованих технологій педагогічних вимірювань;
• запровадження автоматизованої інформаційної системи моніторингу:

- ефективності діяльності навчальних закладів,

- результатів навчальної діяльності учнів і студентів,

- підвищення кваліфікації педагогічних та управлінських кадрів тощо;

• розробка моделі проведення моніторингових досліджень для різних рівнів управління (внутрішкільного, регіонального, національного).
• забезпечення населення, органів управління, навчальних закладів достовірною й повною інформацією стосовно умов і результативності функціонування освітньої галузі на різних її рівнях за системою критеріїв і показників, що ґрунтуються на пріоритетах розвитку національної системи освіти та світових тенденціях в освіті;
• забезпечення органів виконавчої влади, суспільства даними про якість національної системи освіти у рамках міжнародних порівняльних досліджень з метою інтеграції національної системи освіти у єдиний освітній простір Європи і світу і забезпечення її конкурентоспроможності на ринку освітніх послуг в умовах глобалізації;
• здійснення моніторингу якості ресурсного (кадрове, матеріально-технічне, навчально-методичне, інформаційне та інше) забезпечення освіти та умов реалізації освітнього процесу;
• участь у міжнародних порівняльних дослідженнях якості освіти (TIMSS, PISA, PIRLS тощо);
• створення розгалуженої мережі регіональних центрів моніторингу якості    освіти;
• модернізація та оновлення системи освітньої статистики і вироблення на її основі системи оцінювання освітньої політики та ефективності прийняття управлінських рішень.

 
 
 
 

3.11. Розробка та підтримка державних програм в освіті 

• формування  вимог щодо обґрунтування необхідного фінансування та ресурсного забезпечення державних, регіональних та галузевих програм в системі освіти, контролю за їх реалізацією;

 

• створення систем мотивації та стимулювання розробки альтернативних концептуальних моделей  удосконалення окремих підсистем  освіти;

 

• забезпечення  виконання завдань та заходів державних цільових соціальних програм, зокрема:

 

• розвитку  дошкільної освіти на період до 2017 року;
• розвитку позашкільної освіти на період до 2014 року;
• підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період до 2015 року;
• розвитку професійно-технічної освіти на 2011-2015 роки;
• «Шкільний автобус» на 2011-2015 роки;
• впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-комунікаційних технологій «Сто відсотків»;

 

• відновлення дії державної програми «Вчитель»;

 

• розробка  та затвердження нових державних програм, зокрема:

 

• превентивного виховання дітей і молоді в  системі освіти України;
• забезпечення розвитку та соціалізації дітей та молоді;
• моніторингу якості загальної середньої, професійно-технічної та вищої освіти;
• розвитку мережі освітянських бібліотек як складової інформаційного ресурсу національної освіти;
• розвитку фізичної культури і спорту на 2012-2016 роки.

 

 

  3.12. Міжнародне партнерство 

Міжнародне  співробітництво у сфері освіти покликане забезпечити інтеграцію національної системи освіти у міжнародний освітній простір. Воно передбачає: 

• укладання з іншими державами та реалізацію міжурядових та міжвідомчих угод про співробітництво в галузі освіти і науки;
• організацію освітніх і наукових обмінів, стажування та навчання за кордоном учнів, студентів, педагогічних і науково-педагогічних працівників;
• розширення участі навчальних закладів, педагогів, науковців, учнів та студентів у різних проектах та програмах міжнародних організацій та співтовариств (програми Темпус, Еразмус Мундус, Жан Моне та інші);
• проведення спільних наукових досліджень з актуальних проблем розвитку освіти та інших галузей господарства;
• проведення міжнародних наукових конференцій, семінарів, симпозіумів тощо;
• навчання іноземних громадян у вищих навчальних закладах України;
• забезпечення освітньо-культурних потреб української діаспори;
• створення міжнародної on-line-школи для учнів, де розміщуються веб-ресурси з національної історії та історії Європи, започаткування міжнародних олімпіад з історії;
• підтримка співробітництва міжнародних таборів для дітей та юнацтва;
• проведення спільних конкурсів, фестивалів, форумів тощо;
• створення міжнародних волонтерських груп з метою відновлення пам'ятників культури;
• створення віртуальних програм для вчителів іноземних мов та вчителів-предметників (фізиків, математиків, хіміків тощо), що спонукатиме вивчати та використовувати кілька мов;
• розширення мережі європейських класів (European sections), де учні отримують можливість вивчати кілька іноземних мов.

 
 
 

    ІV. Очікувані результати реалізації Національної стратегії розвитку освіти 

1. Підвищення якості результатів навчання випускників усіх рівнів системи освіти.

2. Створення збалансованої законодавчої бази системи освіти, що регулює та забезпечує ефективність реалізації стратегічних напрямків розвитку освіти в Україні, результативного функціювання всіх її підсистем.

3. Створення позитивних зразків та поширення досвіду успішного реформування освіти, забезпечення необхідних науково-методичних, організаційних та матеріально-технічних умов.

4. Створення в Україні підсистеми елітної освіти для підготовки кадрів для високотехнологічних галузей, сучасних напрямів науки, культури і мистецтва.

5. Підготовка та виховання педагогічних кадрів, здатних працювати на засадах інноваційних підходів до організації навчально-виховного процесу, дитиноцентризму, власного творчого безперервного професійного зростання.

6. Визначеність й унормування змісту всіх підсистем освіти, що забезпечують усталену систему знань та компетентностей, потужну професійно кваліфіковану кадрову базу для економічного зростання держави, конкурентоспроможність вітчизняних працівників на зовнішньому ринку праці.

7. Створення соціально сприятливих умов для здобуття освіти за потребою усіх категорій населення України.

8. Функціонування інфраструктур у підсистемах освіти, що опікуються підтриманням наукової та інноваційної діяльності в системі освіти, популяризацією та реалізацією освітніх інновацій відповідно до  запитів  і проблем розвитку суспільства.

9. Створення дієвої системи ресурсного забезпечення освіти.

10.Створення ефективної системи забезпечення розвитку дитини покоління інформаційної епохи, формування соціально і фізично зрілої творчої особистості, громадянина України і світу.

11. Створення економічно сприятливих умов і соціальних гарантій    педагогічним і науково-педагогічним працівникам, підвищення їх соціального статусу, створення оптимальних умов щодо їх професійного вдосконалення та творчості для забезпечення якісної освіти.

12. Широка підтримка освітніх реформ суспільством.