З
цією метою педагогічні училища
(технікуми) планується реорганізувати
у педагогічні коледжі, які будуть функціонувати
як структурні підрозділи педагогічних
або класичних університетів або як самостійні
вищі навчальні заклади.
Враховуючи
необхідність якісної підготовки педагогічних
працівників для роботи у дошкільних,
загальноосвітніх, позашкільних та професійно-технічних
навчальних закладах, забезпечення їх
готовності до викладання не менше
ніж двох шкільних предметів та проведення
позашкільної роботи, навчання майбутніх
педагогів здійснюється за поєднаними
спеціальностями або спеціальністю
і спеціалізацією.
Педагогічні
спеціалізації запроваджуються
для підготовки педагогічних кадрів
до викладання навчальних предметів
варіативного компонента навчального
плану загальноосвітніх навчальних закладів,
а також до проведення позашкільної і
позакласної роботи з урахуванням задоволення
особистісних освітніх інтересів учнів
та професійних потреб замовника.
За
спеціальністю «Професійна освіта»
(за профілем) здійснюється підготовка
педагогічних працівників для системи
професійно-технічної освіти за освітньо-кваліфікаційними
рівнями бакалавра і магістра
з присвоєнням кваліфікацій майстра
виробничого навчання, викладача
практичного навчання за відповідними
галуззю виробництва або сферою
обслуговування, інженера-педагога та
викладача спеціальних дисциплін
у відповідних галузі виробництва
або сфері обслуговування.
З
прийняттям Верховною Радою України
Закону України «Про вищу освіту» (нова
редакція) підготовка педагогічних кадрів
з вищою освітою здійснюватиметься
за освітньо-кваліфікаційними рівнями
бакалавра і магістра.
Формування
контингенту студентів педагогічних
спеціальностей здійснюється на основі:
-
визначення об'єктивної прогнозованої
потреби дошкільних, загальноосвітніх
і професійно-технічних навчальних закладів
у педагогічних кадрах на регіональному
та державному рівнях;
- педагогічної профорієнтації учнівської
молоді з метою забезпечення їх особистісної
готовності до педагогічної діяльності,
урізноманітнення форм довузівської підготовки;
- збільшення до 50 відсотків цільового
прийому сільської молоді на педагогічні
спеціальності з урахуванням регіональних
потреб.
З
метою раціонального використання
випускників педагогічних навчальних
закладів та необхідності задоволення
потреби певних регіонів у педагогічних
кадрах їх підготовка здійснюється на
основі цільових договорів, укладених
органами управління освітою з вищими
навчальними закладами.
Працевлаштування
випускників педагогічних спеціальностей
має здійснюватися на умовах, що
визначені тристоронньою угодою «випускник
– вищий навчальний заклад – роботодавець».
Важливими
складовими державної кадрової політики
мають стати:
- забезпечення
соціальних гарантій учасників навчального
процесу, зокрема встановлених статтею
57 Закону України «Про освіту» та трудовим
законодавством, щодо удосконалення
системи оплати праці педагогічних, науково-педагогічних
працівників, спеціалістів та інших працівників
закладів і установ освіти;
- стимулювання
якісної педагогічної праці на підставі
об’єктивної її оцінки згідно з вимогами
кваліфікаційних характеристик;
- поліпшення
житлових умов, забезпечення сільських
педагогів безоплатним житлом з опаленням
і освітленням, підвезенням до м’ясця
роботи тощо;
- створення
умов для повноцінного відтворення працездатності
педагогічних працівників, в тому числі
через збереження і розвиток мережі санаторіїв-профілакторіїв
обласних інститутів післядипломної педагогічної
освіти.
- Підтримка
наукової та інноваційної
діяльності у системі
освіт
Перегляд
філософії освіти і відповідне її
реформування потребують принципово нових
наукових досліджень в системі освіти,
обґрунтованого і послідовного використання
нових науково-педагогічних технологій,
запровадження раціональних і ефективних
підходів до організації наукової та
інноваційної діяльності в освіті.
Розвиток системи освіти у зазначеному
напрямі ґрунтується на:
- розробленні
системи консультування, наукових експертиз
фахівців-науковців НАН, НАПН України,
інших наукових установ під час створення
нормативно-правового, науково-методичного,
навчально-технічного забезпечення системи
освіти;
- оптимізації
тематики наукових досліджень разом
із систематичним аналізом та відповідним
оновленням переліку пріоритетних тематичних
напрямів наукової роботи вищих навчальних
закладів та наукових установ освітньої
галузі;
- розробленні
та відборі на конкурсних засадах
проектів наукових досліджень і розробок
вищих навчальних закладів та наукових
установ, які здійснюються за кошти
державного бюджету;
- здійсненні
науково-теоретичних і психолого-педагогічних
досліджень з актуальних проблем розвитку
освіти, зокрема:
- розробка
педагогічних технологій, пов’язаних
з діалогізацією навчання, гармонізуючим,
здоров’язбережувальним навчанням;
- розробленні
та запровадженні комплексних (проектних)
підходів до постановки педагогічних
проблем та удосконалення окремих
підсистем освіти (розробка і здійснення
науково-педагогічних, педагогічних, інноваційних
педагогічних проектів);
- визначенні,
відборі, генеруванні та ініціюванні
інноваційних ідей та забезпеченні впровадження
їх у сфери діяльності системи
освіти;
---
- створенні
відкритої інформаційно-аналітичної
бази новацій в усіх підситемах освіти;
- створенні
системи прогнозування інноваційного
розвитку освіти і розробленні відповідних
стратегій;
- створенні
системи мотивацій, стимулювання та
заохочення інноваційної діяльності в
системі освіти, розробки нових концептуальних
моделей удосконалення окремих
підсистем освіти;
- розробленні
системи нівелювання ризиків
негативних наслідків інноваційної
діяльності у системі освіти.
-
Фінансування та
матеріально-технічне
забезпечення
Фінансове
та матеріально-технічне забезпечення
освітньої галузі має створити передумови
для надання громадянам якісної
освіти, відповідно до сучасних запитів
кожної особистості і потреб інноваційного
розвитку держави. Досягнення цієї
мети передбачає:
- забезпечення
фінансування освітньої галузі як пріоритетного
напряму видатків бюджетів усіх рівнів;
- оптимальне
і цільове використання переваг ринкової
економіки і сучасних технологій для досягнення
інноваційного розвитку освіти та виконання
її основних функцій;
- розробку
та впровадження нормативів фінансування
навчальних закладів усіх підсистем освіти
з розрахунку на одного учня, вихованця,
студента;
- перегляд
штатних нормативів дошкільних, загальноосвітніх
та позашкільних навчальних закладів;
- перехід у
фінансуванні навчальних закладів від
принципу утримання навчальних закладів
до принципу формування їх бюджетів, виходячи
з чисельності контингенту та стандарту
вартості навчання одного учня, студента;
встановлення обсягів фінансування освіти
відповідно до законодавчо гарантованих
норм, поступового збільшення їх до середніх
показників європейських держав;
- багатоканальне
фінансування освіти через запровадження
системи субсидій, грантів, кредитів, їхнього
поєднання та диференціації у розрізі
категорій отримувачів цих коштів (їх
соціальний стан, стан здоров’я, згода
на відпрацювання після закінчення навчання
тощо);
- розширення
практики фінансування вищих навчальних
закладів за контрактами із чітким визначенням
конкретних результатів діяльності після
закінчення терміну фінансування;
- розробку
нормативів платних освітніх послуг;
- формування
сучасної системи нормування та оплати
праці у галузі освіти, виконання вимог
законодавства щодо встановлення зарплати
вчителів на рівні середньої у промисловості
;
- перегляд
порядку стипендіального забезпечення
учнів професійно-технічних навчальних
закладів (на рівні стипендії для студентів
вищих навчальних закладів І-ІІ рівня
акредитації);
- розробку
та запровадження системи стимулювання
якісної педагогічної праці на підставі
об’єктивної її оцінки з урахуванням
вимог кваліфікаційних характеристик
педагогічних і науково-педагогічних
працівників;
- розробку,
виготовлення та постачання навчальним
закладам сучасного обладнання, засобів
навчання, підручників, програмно-методичних
матеріалів для здійснення навчально-виховного
процесу в обсягах, передбачених державними
освітніми стандартами;
- спрощення
процедур проведення тендерів на закупівлю
освітніх і наукових послуг;
- збільшення
асигнувань на науково-дослідну та експериментальну
діяльність у галузі освіти;
- створення
комплексу наукових, проектних, навчально-методичних
та освітньо-експериментальних установ,
навчальних закладів та виробничих підприємств,
діяльність яких спрямована на проведення
наукових досліджень, проектно-конструкторських
та методичних розробок, виготовлення,
модернізацію та експериментальну перевірку
нових, оновлених і модернізованих навчальних
засобів та обладнання, їх доставку, впровадження,
технічне обслуговування та методичну
допомогу щодо їх використання у навчально-виховному
процесі;
- комплектування
фондів бібліотек освітянської галузі
вітчизняною та зарубіжною літературою,
електронними базами даних;
- збереження
і розвиток мережі санаторіїв-профілакторіїв
обласних інститутів післядипломної педагогічної
освіти, матеріально-технічного оснащення
для реалізації здоров’язбережувальних
функцій системи освіти, організації культурно-розвивальної
діяльності учасників навчально-виховного
процесу;
- розвиток
будівництва та реконструкції приміщень
навчальних закладів, проведення своєчасного
їх ремонту, забезпечення матеріально-технічних
і санітарно-гігієнічних умов для організації
навчально-виховного процесу;
- розроблення
системи стимулювання та заохочення бізнесу,
фізичних і юридичних осіб, що здійснюють
спонсорські та доброчинні внески в освіту
(різноманітні пільги, відстрочки у випадку
спрямування фінансових та матеріально-технічних
активів на розвиток освіти, окремого
навчального закладу тощо);
- вироблення
і втілення в освітню практику ефективного
адміністративного і фінансового менеджменту,
режиму економії видатків на освіту,
енергозбережувальних технологій.