Організація позакласного читання в початкових класах

Якщо на першому та другому  етапах коло читання учнів складали дитячі книжки, обсяг яких не перевищував 30 – 36 сторінок, то тепер в активне  читання школярів включаються і  значні за обсягом твори. 

Помітною ознакою на основному  етапі є планування навчального  матеріалу, який опрацьовується на одному уроці а також – під час  проведення серії уроків, об’єднаних між собою спільною метою.

Наприклад, у третьому класі, де навчальний матеріал добирається  переважно за монографічним принципом, вчитель передбачає серію уроків за творчістю того чи іншого письменника. Доцільним буде пропорційним чергування невеликих та більших за обсягом  літературних творів.

У четвертому класі переважає  тематичний або жанрово-тематичний принцип планування навчального  матеріалу. Так, проведення серії уроків, на яких колективно обговорюються різні  книжки, об’єднанні між собою близькістю тематики, проблематики, яка для  дітей у цей мікроперіод є  особливо значущою. Крім того,  він планує проведення уроків, під час яких молодші школярі глибше засвоюють ознаки певного літературного жанру (наприклад, повістей, казок, легенд і таке інше), вчаться з допомогою вчителя узагальнювати історичний та морально-естетичний досвіди, відображенні у змістах цих творів.

На цьому етапі навчальний матеріал складають переважно значні за обсягом твори. Читацьке коло школярів у четвертому класі інтенсивно поповнюється науково-пізнавальною літературою.

Коло читань визначається вчителем, враховуючи умови забезпечення дитячою літературою районних (міських), шкільних, домашніх бібліотек.

Зміст програми реалізується на спеціально відведених уроках, бібліотечних заняттях, шляхом проведення літературних ранків, вікторин, екскурсій тощо.

Методичні принципи добору книг, рекомендованих для позакласного читання молодшого шкільного  віку.

Основним навчальним матеріалом на заняттях з позакласного читання  є дитяча книжка, дитяча періодика (журнали, газети), довідкова література (словники, енциклопедії для дітей).

Відбір змісту літературних творів здійснюється за критеріями їх художньо-естетичної цінності, доступності  для освоєння учнями певної вікової  групи, насиченості пізнавальним змістом, з урахуванням читацьких інтересів  школярів. Під час добору літературного  матеріалу вчитель враховує також  санітарно-гігієнічні вимоги до видань (поліграфії, ілюстративного матеріалу, обсягу книжок, розміру шрифту тощо).  

Наприклад, для шестирічних  учнів добір дитячої літератури має свої особливості, пов’язані  зі специфікою сприймання у цей період розвитку дитини, з рівнем розвитку навички читання, понятійного мислення. Як відомо, понятійне мислення у  шестирічних дітей сформоване недостатньо. Слова-назви у них все ще пов’язані  з конкретними об’єктами і  явищами. А тому зоровий супровід тексту у книжках відіграє надзвичайно  важливу роль. Чим молодша дитина, тим більшу площу на сторінці чи н розвороті (60 % - 70 %) мають займати  ілюстрації.

Майстерно виконані малюнки  у високохудожній дитячій книжці допомагають учням  глибше і повніше зрозуміти зміст твору, ширше уявити багатогранну картину світу, усвідомити найважливіші загальнолюдські цінності, сприяють розвитку мовлення, образного мислення, почуттів дитини.

Програмою передбачається розширення читацького кругозору школярів на основі жанрового, тематичного розмаїття  творів та їх авторської приналежності. При цьому йдеться як про художню, так і науково-художню, науково-пізнавальну, довідкову літературу. Тематика і  зміст творів відображають різні  сторони життя і діяльності дитини, сприяють розширенню світогляду дітей, поповненню їхніх знань, засвоєнню  найважливіших загальнолюдських цінностей, вихованню найкращих, гуманістичних  почуттів до рідної мови, землі, природи, шанобливого ставлення до батьків, людей старшого покоління, національних традицій свого народу та культури інших народів.

Бажано, щоб до кожного  уроку добиралася нова книжка, щоб  учні мали уявлення, що книжковий світ багатий і різноманітний, що в  ньому кожна дитина може задовольнити свої пізнавальні інтереси, що з  книжкою можна цікаво проводити  своє дозвілля.

Загальні вимоги до проведення уроків позакласного читання.

Уроки позакласного читання  мають власну специфіку та принципово відрізняються від уроків класного читання: на цих уроках вирішуються  інакші задачі.

З однієї сторони, це відносно вільні уроки, на яких розвиваються читацькі інтереси, кругозір дітей, їх естетичні  смаки та почуття, сприймання художніх образів, їх уявлення та творчість.

З іншої сторони, на цих  уроках виконуються визначенні програмні  вимоги, формуються навички та вміння, необхідні активному читачу.

Уроки позакласного читання  повинні бути цікавими, стати святом книжки, учні чекають їх із нетерпінням , готуються до них на протязі  тижня  або двох. 

Підготовка вчителя  до уроків позакласного читання.

Підвищення ефективності уроку позакласного читання передусім  залежить від якості підготовки вчителя  до проведення такого роду занять. Ця підготовка має бути поетапною. Вона повинна  включати в себе 4 етапи:

1.         Ознайомлення з науково-методичною та психолого педагогічною літературою з проблем формування навичок читацької самостійності.

2.         Ознайомлення зі списком рекомендованої літератури для учнів 1-4 класів. Вивчення фондів шкільної та міської (сільської) бібліотек. Добір творів для позакласного читання.

3.         Перспективне планування:   

-           тематика уроків позакласної читання;

-           типи уроків: традиційний (основний) і нетрадиційний (уроки-звіти, інтегровані уроки, уроки-КВК, вікторини тощо).

-           види уроків: тематичний, жанровий, авторський.

4.         складання конспектів уроків та оптимальних психолого-педагогічних умов).

Вчитель повинен враховувати, що  уроки позакласного читання  мають свої специфічні навчально-виховні цілі. Полягають вони в тому, щоб:

- забезпечити систематичне  ознайомлення дітей і широким  колом книг, що відповідають їхньому  віковому розвиткові;

- допомогти учням засвоїти  загальні особливості та закономірності, за якими групуються книги  й упорядковуються їх різноманітність;

- навчити дітей вільно  й безпомилково знаходити необхідну  книжку, визначати завдання уроків  позакласного читання в початкових  класах – виховання активних  читачів шляхом розвитку їхньої  читацької самостійності.

Треба зауважити, що читацька самостійність характеризується, по-перше, наявністю в читача мотивів, що змушують його звертатись до книг, та, по-друге, наявністю системи знань, умінь  і навичок, які дають йому можливість із найменшою затратою сил і часу реалізувати свої бажання відповідно до особистої і суспільної необхідності. Об’єктивним показником читацької  самостійності школяра є стійка самостійність і здатність читати книжки за усвідомленим вибором.

Завершальним етапом підготовки вчителя до уроків позакласного читання  є складання конспектів занять.

Складаючи конспект уроку  вчитель повинен дотримуватись  ряд вимог, без дотримання яких уроки  позакласного читання не будуть виконувати своїх задач. 

Вимоги до уроків позакласного читання.

На кожному уроці ведеться облік того, що діти читали самостійно. Учні приносять до класу ті книжки, які вони прочитали або читають  в даний момент, два або три учня коротко розповідають про прочитану книжку. Вчитель створює на уроці таку ситуацію, в якій виникає взаємний обмін власними думками, які продовжуються і поза уроком. На уроці виховується у школярів потреба поділитися з товаришами своїми думками про прочитані книги.

На кожному уроці організується  рекомендація нових книжок. Форми  рекомендації різноманітні: і обмін  думками, і пряма рекомендація вчителя  з показом рекомендаційної книжки.

Також вчителеві можна  підготувати виставку книжок за темою  заняття (на виставці подаються книги  як прочитані учнями, так і запропоновані  вчителем). Ця виставка на початку уроку  колективно розглядається за чітко  визначеним планом, який відповідає темі й меті уроку (наприклад, дітям пропонується встановити, чи всі книжки відповідають темі заняття; чи не виставлена одна й  таж книжка двічі; якщо книжки збігаються за назвою, то яка між ними різниця; книжки яких авторів виставленні; пропонуються визначити жанри виставлених  творів і т. п.). Систематична  робота в такому напрямку має на меті сформувати таку важливу читацьку навичку, як орієнтація в книжковому „морі”.

На кожному уроку позакласного читання передбачаються спеціальні вправи, спрямовані на вироблення в  учнів умінь користуватися прийомами  самостійної читацької діяльності (наприклад, відтворення змісту вибраної та прочитаної книги за епізодами, за планом; звертання до довідкової літератури та матеріалів із періодики; засвоєння  закономірностей: автор – книги; тема – книги тощо).

Під час кожного уроку  позакласного читання учні читають  розповідь, оповідання, повість, казку, вірш, байку; прочитують оповідання в  цілому, якщо воно невелике за обсягом, читають підряд на 2-3 уроках або прочитують уривки з книги, яку читає весь клас. Частіше за все читають вголос; але використовують також і читання  про себе, і читання напам’ять  віршів, і інсценування, і читання  за ролями.

На кожному уроці має  місце елементи аналізу прочитаного  оповідання – не тільки у формі  бесіди (відповіді на питання вчителя), але у формі вільних висловів.

На кожному уроці дається  щось нове  в читацьких вміннях: вміння знайти відомості про автора, вміння зорієнтуватися в книжці за її заголовком, вміння створити виставку, вміння писати відгук о книжці або вести читацький щоденник і т. п.

На уроках позакласного читання  доцільно використовувати такі методи та прийоми роботи: 

БЕСІДА. Її використовують не так розгорнуто, як на звичайних  уроках читання. Форму бесіди приймає  і обговорення прочитаних книжок, і рекомендації нових; елементи бесіди допомагають виділити головне в  прочитаному оповіданні, вияснити послідовність  подій, часу та місця дії. Своєрідність на уроках позакласного читання полягає  в тому, що всі питання розраховані  на більш високу самостійність школярів, ніж звичайно, на розгорнуті відповіді, на зволікання додаткових відомостей – із життя, із інших книжок.

Як і на звичайних уроках, бесіди бувають вступні, супутні, підсумкові. 

Доцільно використовувати  у ході бесіди такі методи та прийоми  роботи:

-           навчання відповідати за зразком;

-           постановка проблемних запитань (завчасно) для осмислення відповіді вдома, з ілюстрацією індивідуально дібраного літературно-художнього і довідкового матеріалу; 

- навчання вміння ставити  своїм товаришам запитання (цікаві, пізнавальні, творчі, пошукові, загадки)  до прочитаного.   

СЛОВНИКОВА РОБОТА. Вона грає на уроках позакласного читання  допоміжну роль: пояснюються складні  слова, звертається увага школярів на особлива яркі, вдалі відбори  мовлення, які необхідно запам’ятати. Розібрати всі слова. Які можуть показатися дітям складними, незрозумілими  на уроках позакласного читання просто неможливо. Словникова робота тут орієнтується на довідники, на примітки до тих форм, які  використовуються у житті.

ПЕРЕКАЗ ПРОЧИТАНОГО на уроках позакласного читання поступово  відходить від традиційної форми  близького до зразку переказу: учні передають сюжет прочитаної книжки, переказують уривок, який більш сподобався, передають прочитане в ролях, інсценізують окремі сцени з прочитаної книги. Систематично використовують і  такий вид роботи, як написання  твору.

ВИРАЗНЕ ЧИТАННЯ ВГОЛОС слід використовувати як основний прийом, який дозволяє іноді краще всіх роздумів визвати в учнів найглибше  колективне хвилювання, потребу в  спілкуванні.   

Готуючись до уроку позакласного читання, вчитель має постійно звертатися до словників, довідників, переглядати  книги, старі видання журналів, книжок. Із цих джерел він черпає повчальні  для вихованців матеріали, з якими  вони самостійно ознайомитися ще не можуть.    

Планування, структура  і методика уроків позакласного читання  в молодших класах.

Оскільки уроки позакласного читання розвивають школярів, виховують, в них активність, то структура  уроків різноманітна. Кожний урок –  це творчість вчителя та школярів, і чим більше вони різноманітніше, тим більше успіхів досягає вчитель  зі своїм класом.

Плануються уроки позакласного читання відразу на один семестр, причому в плані обов’язково  передбачаються всі необхідні форми  класної та позакласної роботи з  книжкою. При складанні такого плану  обов’язково враховуються обставини, які полегшують організації. Позакласного читання   в даному класі, а саме:

-           рівень підготовки школярів;

-           специфіка міських умов (соціальних склад батьків дітей, фактичний книжний фонд тощо);

-           навчально-виховні задачі відповідного періоду навчання.

Якщо внести до уваги розрізнення  між етапами організації позакласного читання та незвичайно широкого діапазону  вимог до маленького читця на протязі  чотирьох років навчання, стає зрозумілим, наскільки різноманітні уроки, присвячені рішенню цих задач. Особливості  уроків визначаються, по-перше, етапами  системи позакласного читання, по-друге, навчальними задачами, тобто програмою, по-третє, виховними задачами. Які  ставляться школою або вчителем в  класі, по-четверте, інтересами самих  школярів.

В 1 класі більша кількість  уроків, на яких нові тексти читаються  вчителем або окремими школярами, вже  оволодівши ми навичками читання. (перший етап); на другому етапі  - навчальному -  на уроках позакласного читання читають самі школярі, причому не окремі, а всі, але домашнє, самостійне читання в учнів ще погано розвинене.