Організація позакласного читання в початкових класах

До взаємозв’язку між  позакласним і класним читанням слід вдаватися лише тоді, коли для  цього є умови і виникає  необхідність. Взагалі позакласне і  класне читання можуть не збігатися  ні тематично, ні за авторами, ні за жанрами. Залежить це від віку учнів, від їх підготовленості, від умов роботи школи.

 

Розділ 2 Організація  позакласного читання в початкових класах. 

 

2.1 Форми керівництва  позакласним читанням в молодших  класах. 

 

Уміле керівництво позакласним  читанням в початкових класах стимулює самостійне читання  та творчому розвиткові школярів

Позакласне читання має  свою специфічну форму керівництва  – урок. Така організаційна форма керівництва з’явилась у 1954-1955 навчальному році, коли в програму з літератури були внесенні спеціальні години для бесід з позакласного читання.  

Багато вчених займалися  проблемою організації уроків позакласного читання в молодших класах. Цінні  для нас поради стосовно уроків М.Рибникової. Основним завданням позакласного читання  вона вважала підготовку учнів до подальшого життя. Але ця підготовка може бути здійснена лише тоді, коли художня література не тільки розвиває в школярів уміння бачити життєві  явища, природу, людину у праці, уміння роздумувати над побаченим та прочитаним, відчути настрій твору,  головних героїв, а й ще потім передати його в живому точному слові (переказати правильно події які відбувалися в творі, зміст твору тощо).

М.Рибникова радить на уроках позакласного читання йти від  життєвих вражень до книжки, до художнього образу і потім, будучи збагаченим образами і почуттями письменника, знову  звертатися до життя, бачити його повніше  і глибше.

Уроки позакласного читання  в молодших класах можуть мати  й специфічні форми організації – допоміжні форми керівництва. Вони складають фон для звичайних уроків.

ПРОПАГАНДА КНИГ. Вчитель в класі вивішує списки рекомендованої літератури, які він повинен періодично поновлювати та доповнювати. Рекомендаційний список літератури може бути написаний вчителем від руки на звичайному аркушу паперу (тільки в 3-4 класах) або оформлений у вигляді плакату (додаток 1.). Бібліотекар або вчитель організує вистави книжних новинок або книжки на теми національних, міжнародних та народних свят, виставки, які присвяченні творчості письменника тощо. В шкільній або в класній газеті заносяться відгуки школярів о прочитаних книжках, випускаються монтажі о творчості письменника, о книгах на ту чи іншу тему тощо. Книжки пропогандуються також в безпосередньому  спілкуванні з учнями: в виступах бібліотекаря в класі, в індивідуальних бесідах вчителя з дітьми.

ІНДИВІДУАЛЬНА ДОПОМОГА ТА ЩОДЕННИЙ КОНТРОЛЬ.

Вчитель проводить бесіду з школярами про ту книжку яку  він зараз читає або вже  прочитав, обмін власними думками, порівняння книжки з кінофільмом, обговорення  ілюстрацій, перегляди  записів школяра про прочитані книжки, аналізування  творі-відгуків про прочитане, відвідування бібліотеки або книжкового магазину вчителем разом із учнями, відвідування школярів на дому та ознайомлення з його домашньою бібліотекою, бесіда з батьками про читання школяра тощо.

МАСОВІ ПОЗАКЛАСНІ ЗА ХОДИ.

Переважна більшість школярів  в позакласній роботі збагачує свої знання з літератури, словниковий запас, поглиблює вміння, зміцнює навички, розвиває пам’ять, мовлення, світогляд.

В підготовці масових заходів  з позакласного читання обов’язково  приймають участь самі школярі: вони готуються до виступу, випускають монтажі, підготовлюють виставки, зустрічають  гостей, організують ігри, вікторини. До підготовки масових свят  обов’язково  приймають участь самі школярі: вони готуються до виступу, випускають монтажі, обладнують виставки, зустрічають гостей, організують ігри, вікторини тощо. Частіше за всього до підготовки масових свят залучаються учні старших класів.

На масові свята з позакласного читання запрошуються батьки, рідні  та друзі; найчастіше вони приймають  участь  у святах, ранках, зустрічах тощо.  

Форми  масових позакласних заходів в молодших класах:

1.         Організація й проведення навчальних олімпіад з літератури.

2.         Робота літературного гуртка (драматичний гурток, літературознавча студія, поетичний гурток  та інше).

3.         Підготовка  та відзначення ювілею письменника („Шевченко – видатний український письменник,,)

4.         Літературні вечори:

-           ювілейні;

-           тематичні;

-           історико-літературні;

-           жанрові;

-           сезонні („Гаї шумлять”, „Надворі весна вповні”).

5.         Читацькі конференції.

6.         Турніри, конкурси (на кращого поета-початківця, на кращу пісню та таке інше).

7.         Зустрічі з письменниками, журн6алістами, вчителями старших класів з літератури.

8.         КВК.

9.         Вікторини. Літературні екскурсії.

ЗАПИС ДО БІБЛІОТЕКИ.

До шкільної першокласники  записуються за згодою вчителя, за мірою  оволодіння навичками читання. До кінця  першого семестру вже стають читцями  бібліотеки. Один чи два рази на місяць вчитель відвідує бібліотеку, знайомиться  з читацькими формулярами та бесідує  з бібліотекарем школи. Зазвичай школярі записуються до іншої  бібліотеки – районної, міської, сільської, при клубі та інші. Відвідування нешкільної бібліотеки дуже розвиває учнів, та цю роботу слід заощаджувати.

ОБЛІК ПРОЧИТАНОГО.  

Робити облік прочитаного  можна за бібліотечними формулярами. Але бажано заволікати кожного школяра-читця  до цієї роботи. Можна використовувати  читацькі щоденники починаючи з  першого класу. В першому класі  до кінця року записують назви  книжок та фамілію її автора; у другому класі до цього додається підзаголовок, кількість сторінок, місце та рік видання, дата прочитання; в третьому класі – відгук про книгу або зжате зауваження про її зміст. Друга форма обліку прочитаного – конверти, куди вкладаються аркуші з записом відомостей про прочитану книжку; такий конверт подається вчителю за вимогами. Третя форма – ті ж картки, але вкладаються вони не в конверти, а в індивідуальні кишеньки на спеціальному класному стенді; остання форма зручна тим, що кожен учень в класі можуть дізнатись, що читає його товариш.

Найбільше поширення в  школах отримали читацькі щоденники, тому що вони найкраще зберігаються, їх легше  перевіряють.

Облік прочитаного роблять  також в усних формах: учні говорять про прочитані книжки на уроках позакласного читання, на звичайних уроках читання, в індивідуальних бесідах з вчителем.

Головне завдання вчителя  – залучити учня до читання дитячих  книжок в усьому тематичному та жанровому  обсязі, доступному дитячому віку.

Отже, позакласне читання  здійснюється в різних сферах учнівського  життя: на уроках та в позакласний  час. Це і визначає різноаспектні  напрямки роботи вчителя, яку він  виконує, керуючи самостійним читанням дітей. Перший: учитель дає завдання і прищеплює дітям читацькі уміння на уроках позакласного читання. Другий: в обов’язки вчителя входить  підготовка та проведення масових позаурочних  заходів, пов’язаних з читанням. Третій: вчитель повинен пропагандувати читання, створення домашніх бібліотек  у сім’ях школярів. 

Таким чином, керівництво  позакласним читанням виявляє собою  складний комплекс форм роботи школярів, вчителя, бібліотекаря.

БІБЛІОТЕЧНІ УРОКИ.

Програмою передбачаються бібліотечні  заняття, які проводяться в кожному  класі кілка разів на рік у  шкільній та дитячій (районній, міській) бібліотеці.

Мета бібліотечних занять полягає в тому, щоб ознайомити молодших школярів з бібліотекою, її книжковими фондами, принципами розстановки  книжок на полицях у відкритому для  доступу фонді, формування умінь  користуватися довідково-бібліографічними апаратом бібліотеки тощо.

2.2 Загальні вимоги  до проведення та організації  уроків позакласного читання  в початкових класах.

Цілеспрямоване формування читацької самостійності молодших школярів відбувається поетапно. На кожному  етапі навчання визначаються завдання, які враховують особливості даного вікового мікроперіоду,  обумовлюється методика роботи та організація навчальної діяльності учнів, вимоги до навчального матеріалу, види бібліотечно-бібліографічної допомоги, типи, структура уроку (заняття) тощо.

Так, Наприклад у методиці роботи з дитячою книжкою в  першому класі важливе місце  займає формування у шестирічних  учнів  умінь слухати-розуміти читання дорослого. Починаючи з другого класу, коли школярі оволодівають відповідним рівнем навички читання, особливе місце на уроках позакласного читання посідає  розвиток умінь самостійно сприймати й розуміти письмові (друковані) зв’язні тексти. Відповідно і структурі заняття з числа інших компонентів виділяється самостійне читання твору.

Як відомо, самостійний  ритм життя вимагає від людини швидкого реагування на умови, що швидко змінюються, здатності орієнтуватися  у величезному потоці інформації. Вже у першому класі учні ознайомлюються з новими правилами гігієни читання, з найпростішими структурними елементами дитячої книжки, з умінням правильно  називати книжку, твір тощо. У наступних  класах учні засвоюють принципи розстановки  книжок у дитячій бібліотеці, практичні  уміння орієнтуватись у дитячій  книжці, користуватись її довідковим апаратом, уміння добирати книжки на певну  таму з допомогою тематичної полиці, книжної виставки, рекомендаційного списку, знаходити потрібну інформацію у відповідних словниках, енциклопедіях  і таке інше.

Етапи формування читацької самостійності молодших школярів.

ПЕРШИЙ ЕТАП –  підготовчий. Це етап охоплює весь перший семестр 1 класу. Уроків позакласного читання на цьому етапі майже не має: на роботу з дитячою книжкою рекомендується відводити до 20 хвилин один раз на тиждень. Якщо учні класу мають достатній рівень підготовки з читання, вчитель може проводити заняття упродовж усього уроку. На цих уроках вчитель або учні, які оволоділи грамотою  читають першокласникам доступні твори. Діти вчаться сприймати на слух розповіді, казки, елементарно оцінюють прочитане, малюють словесні картинки за прочитаним, ознайомлюються з основними правилами гігієни читання та користування з книгою, співвідносять зміст з заголовком.

Одним із основних завдань  позакласного читання на підготовчому етапі є пробудження у школярів інтересу до дитячої книжки, формування початкових умінь самостійно з нею  спілкуватися.  

ДРУГИЙ ЕТАП –  навчальний. Це другий семестр першого класу та другого класу. Вводяться самостійні щоденні уроки позакласного читання. Розширюється коло читань.  

На цьому етапі учні ще відрізняються один від одного за темпом читання: одні читають словами, інші – по складам. Як ті, так і  інші поки не можуть вільно ще читати книжки, які дуже заволікають їх увагу. Повільне, невиразне читання не задовольняє  молодших школярів, не дає радості  спілкування з книжкою засмучується поганою технікою читання. На цьому  етапі особливо потрібен тактичний  та уважний індивідуальний підхід вчителя  Необхідно привчити маленького читця  до спілкування з книжкою „один  на один”. Тому на навчальному етапі  позакласного читання не можна ще задавати класу якусь книжку до зазначеного  терміну; книжки читаються на уроках; завдання для домашнього читання  індивідуалізовані. В класі завжди є декілька учнів, які читають  вільно. На цих школярів вчитель  опирається, організуючи взаємодопомогу.

Завдання для читання  диференціюються і на уроці: „слабші” учні читають уривки твору, які не містять складних побудов та незнайомих слів. До кінця навчального  навички читання удосконалюються, багато читають плавно та виразно. Індивідуальні розрізнення більш зменшуються. Збільшується загальна начитаність учнів та їх досвід учбової праці.

На цьому етапі в  учнів формується певний читацький  кругозір, вони навчаються усвідомлять  фактичний зміст твору, виділяти основних персонажів, практично розрізнюють  текст за жанровими ознаками, прогнозуючи  орієнтований зміст незнайомої книжки, спираючись на такі основні показники  поза текстової інформації: прізвище письменника, заголовок твору, ілюстрації, зміст (перелік) творів, роблять простіші записи про прочитане, вчаться розповідати  про прочитане, обговорювати оповідання та коротко виражати до нього своє відношення. Ознайомлення з новою  книжкою та текстом художнього твору  відбувається на уроці під керівництвом вчителя.

Таким чином, школярі оволоділи  комплексом знань, практичних умінь, навичок, що дозволяє їм на наступному ТРЕТЬОМУ ЕТАПІ – основному, самостійно розв’язувати завдання, які складають сутність читацької діяльності.

До кінця основного  етапу всі учні початкових класів повинні оволодіти навичками  та вміннями, які необхідні активному  читачу: технікою читання, орієнтованими  та гігієнічними вміннями, а головне, вони повинні полюбити книжку та самостійне читання. Тобто У 3 – 4 класах самостійне читання учнів стає істинно позакласним. А на уроках відбувається колективне обговорювання того, що діти прочитали  заздалегідь.  У 3-4 класах уроки позакласного читання проводяться один раз на 2 тижня (загалом 17 годин на рік). Педагог виділяє на такі заняття із загальної кількості годин, відведених на уроки класного читання.