Хореографічне мистецтво

Музичний розмір 2/4. Вихідне положення: діти парами шикуються в коло обличчям до центру, руки з'єднані. Ноги в шостій позиції. Виконуються 2 такти вступу.

ОПИС ТАНЦЮ

Перша фігура

Музичний супровід № 1

1—8-й такти. Танцюристи виконують стрибки з однієї ноги на іншу (рух № 34), починаючи з лівої ноги.

9—16-й такти. Виконуючи біг (рух № 35) з лівої ноги, просуваються по колу за годинниковою стрілкою (рис. 93). На 16-й такт виконують потрійний притуп (рух № 5), починаючи з лівої ноги, і роз'єднують руки. Далі хлопчики з'єднують руки, піднімають їх вгору і кладуть поверх рук дівчаток. Так утворюється «кошик».

 

Друга   фігура

Музичний супровід № 2

1—8-й такти. Зберігаючи «кошик», танцюристи виконують біг (рух № 35), починаючи з правої ноги, і просуваються по колу проти годинникової стрілки (рис. 94).

9—16-й такти. На «раз» 9-го такту хлопчики піднімають з'єднані руки вгору і переносять їх назад через голову дівчаток. Так утворюються два кола: зовнішнє і внутрішнє. Хлопчики зовнішнього кола, виконуючи галоп (рух № 7) з правої ноги, просуваються проти годинникової стрілки. Одночасно дівчатка тим же рухом просуваються по внутрішньому колу з годинниковою стрілкою (рис. 95). На 16-й такт танцюристи роз'єднують руки і повертаються обличчям одне до одного, виконуючи потрійний притуп (рух № 5) з лівої ноги. Правою рукою хлопчик обнімає дівчину за талію, дівчинка ліву руку кладе на праве плече хлопчика; вільні руки на талії. Всі повертаються обличчям по лінії танцю.

Третя фігура

Музичний супровід №  З

1—4-й такти. Танцюристи підскоками (рух № 2), починаючи з правої ноги, просуваються по колу проти годинникової стрілки.

5—8-й такти. Трохи нахилившись вперед і грайливо дивлячись одне на одного, повертаються на місці проти годинникової стрілки на 360° (рис. 96).

9-16-й такти Повторюють рухи 1 —8-го тактів. На 16-й такт виконують потрійний притуп (рух № 5), починаючи з лівої ноги і повертаючись обличчям до центру кола, руки з'єднують і опускають їх донизу, утворюючи загальне коло.

 

Четверта   фігура

Музичний супровід № 4

1—16-й такти. Танцюристи галопом (рух № 7), починаючи з правої ноги, просуваються проти годинникової стрілки. Дівчинка, яка на 4-й такт опинилася з лівого боку кола, розриває його і, не припиняючи руху, веде за собою змійкою всіх виконавців. Причому, спочатку всі просуваються обличчям, потім спиною і т. д., як показано на рис. 97.

На цьому танець закінчується. За бажанням його можна повторити кілька разів, залишившись у четвертій  фігурі в загальному колі.

 

БІЛОРУСЬКИЙ НАРОДНИЙ ТАНЕЦЬ

 

 

 

Опис  вивчення танцю „В’язанка”.

 

Перша фігура

1—8-й такти. Всі виконуємо стрибки з однієї ноги на іншу, починаємо з лівої ноги.

9—16-й такти. Виконуємо біг з лівої ноги, просуваємося по колу за годинниковою стрілкою. На 16-й такт виконуємо потрійний притуп, починаючи з лівої ноги, і роз'єднуємо руки. Далі, хлопчики, з'єднують руки, піднімають їх вгору і кладуть поверх рук дівчаток. Так утворюємо «кошик».

 

Друга   фігура

1—8-й такти. Зберігаємо «кошик», усі виконуємо біг, починаємо з правої ноги, і просуваємося по колу проти годинникової стрілки.

9—16-й такти. На «раз» 9-го такту, хлопчики, піднімаєте з'єднані руки вгору і переносити їх назад через голову дівчаток. Так утворюємо два кола: зовнішнє і внутрішнє. Хлопчики, які знаходяться в зовнішньому колі, виконуємо галоп з правої ноги, просуваємося проти годинникової стрілки. Одночасно, дівчатка, тим же рухом просуваємося по внутрішньому колу за годинниковою стрілкою. На 16-й такт усі роз'єднуємо руки і повертаємося обличчям одне до одного, виконуємо потрійний притуп з лівої ноги. Правою рукою хлопчики обнімаєте дівчаток за талію, дівчатка ліву руку кладете на праве плече хлопчиків; вільні руки на талії. Всі повертаємося обличчям по лінії танцю.

 

Третя фігура

1—4-й такти. Усі виконуємо підскоки, починаємо з правої ноги, просуваємося по колу проти годинникової стрілки.

5—8-й такти. Трохи нахиляємось вперед і грайливо дивлячись одне на одного, повертаємося на місці проти годинникової стрілки на 360°.

9-16-й такти. Повторюємо рухи 1—8-го тактів. На 16-й такт виконуємо потрійний притуп, починаємо з лівої ноги і повертаємось обличчям до центру кола, руки з'єднуємо і опускаємо їх донизу, тим самим утворюємо загальне коло.

 

Четверта   фігура

1—16-й такти. Усі виконуємо галоп, починаючи з правої ноги, просуваємося проти годинникової стрілки. Дівчинка, яка на 4-й такт опинилася з лівого боку кола, розриває його і не припиняє руху, веде за собою змійкою всіх виконавців. Причому, спочатку всі просуваємося обличчям, потім спиною і т. д.

На цьому, дітки, танець закінчується.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ V. СЛОВАЦЬКЕ НАРОДНЕ ХОРЕОГРАФІЧНЕ МИСТЕЦТВО

 

5.1. Загальна характеристика словацьких народних танців.

Словацька хореографія  багата танцями різноманітними за своїм  характером. Вона істотно відрізняється  від чеської.

Словаччина поділяється  на дві частини: рівнинну (сідляцьку) і гористу (волаську). Цей поділ  позначився на характері танців і  костюмів жителів цих місцевостей. Так, наприклад, у східній, західній і південній Словаччині танцюють у чоботях (чижми) як хлопці, так і дівчата. У середній і північній Словаччині танцюють у м'якому взутті (крпці), на зразок гуцульських постолів.

Для східної Словаччини характерні танці "вербунк", "чопаш", жіночий танець схожий на хоровод "карічка", парний танець "трещак" та ін. У селі Детва середньої Словаччини виконується характерний танець "детв'янська цифровка". Танець імпровізаційний жіночий і чоловічий. Дуже популярний в цих краях парний танець "шаткови" (шатко — хустина). Дівчина тримає в руці хустинку і, танцюючи, вимахує нею, заграючи з хлопцем. Хлопець перехоплює хустинку і, також вимахуючи нею, танцює перед дівчиною. В кінці танцю хлопець стелить хустинку на підлогу, вони стають на неї колінами і цілуються.

У гірських районах Словаччини дуже розповсюджений чоловічий танець з топірцями. Виконується довільною кількістю виконавців. Танець складний, у ньому багато високих стрибків, присядок. У деяких районах його танцюють з палками або з бункошами (палиця із залізним кільцем на кінці).

Для західної Словаччини характерні танці "На куби", що зародився в селі Велика Кубра, "Укуклакована", створений в селі Миява, та ін. Це — танці парні і може виконувати їх одна або декілька пар. У танці "Укуклакована" багато обертів, а для сценічного варіанту танцю "На куби" характерні парні ходи по колу, піднімання дівчат в обертах і складні фінальні пози.

У середній Словаччині побутує  своєрідний чоловічий жартівливий  танець-гра "Ведмідь". Виконує його троє хлопців. Два з них намагаються збити з третього шапку, а цей спритними рухами захищається. Той, що збив шапку, одягає її на голову і тепер з нього намагаються збити шапку. Так шапка переходить від одного до другого хлопця.

Дуже поширений танець-гра  під назвою "Валашські ігри". У ньому, попри танцювальні рухи, стрибки, стрибки з палицями, присядки, є і складні акробатичні рухи у виді кульбітів. Для виконання таких танців потрібна велика тренувальна підготовка, оскільки він вимагає спритності і легкості. Виконується цей танець у м'якому взутті.

Самобутні пісні і танці Моравії. Особливе зацікавлення серед них викликають танці області Гана, що відрізняються урочистим виконанням. Танцюють їх повільно, з гідністю. Корпус прямий, підтягнутий. Ця урочистість підкреслюється надзвичайно красивим костюмом. Словацькі танці виконуються під музику малого оркестру, в який входять цимбали, скрипка, контрабас, а також флейти і флояри.

У Словаччині дбайливо бережуть старовині танці, а поруч з  ними створюються нові танці, технічно складніші і цікавіші за сюжетом.

Державний ансамбль пісні  і танцю Словаччини "Слук" (керівник Тібор Андрашован, балетмейстер Юрій Кубанка), а також братиславський ансамбль "Лучниця" (керівник Стефан Клима, балетмейстер Стефан Носал), інші ансамблі художньої самодіяльності продовжують славні традиції предків і прославляють національне мистецтво вдома та за кордоном.

Із самодіяльних ансамблів  танцю Словаччини відомі ансамблі "Земплін" та "Липа".

 

 

 

 

 

5.2. Основні рухи словацьких танців.

1. Шпори (чоловічий).
2. Стрибок з оплеском (чоловічий).
3. Вірьовочка (чоловічий).
4. Маршоподібний хід (чоловічий).
5. Хід через ногу (чоловічий).
6. Шпори з оплесками з опусканням на коліно (чоловічий).
7. Ключ (жіночий).
8. Основний хід танцю «Карічка».
9. Біг по колу з перехресними переступанями (жіночий).
10. Повороти корпусу (жіночий).
11. Перескоки з ноги на ногу (жіночий).
12. Трещак.
13. Хід на підскоках (чоловічий).
14. 14. Стрибок через топірець.
15. Присадка з зіскоком на півпальці обох ніг.

 

5.3. Фрагмент уроку „Вивчення словацького народного танцю «Словацька полька»”

- Сьогодні на уроці  ми вивчимо словацький народний  танець.

1. Вступна  бесіда.

Словацька хореографія багата танцями різноманітними за своїми характером. Словаччина поділяється на дві частини: рівнинну (сідлецьку) і гористу (воладську). Цей поділ позначився на характері танців і костюмів. Ось погляньте (Додаток №6) на костюм в яких виконують словацькі танці. У східній, західній і південній Словаччині танцюють у чоботах як хлопці, так і дівчата. У середній і північній Словаччині танцюють у м’якому взутті, на зразок гуцульських постолів. Словацьке народне хореографічне мистецтво має великий танцювальний словник, в якому є багато різних рухів: Сьогодні на уроці ми вивчимо деякі  рухи, що зустрічаються у словацьких танцях.

Деякі з  рухів „Словацької  польки” ви вже вмієте виконувати підскоки та галоп. Але деякі ми повинні  вивчити. Розпочнемо з вивчення приставного кроку.

 

 

Рух № 3. Приставний крок

Музичний  розмір  2/4.  Вихідне  положення:  ноги  в  першій  позиції.

На «раз» — невеликий крок правою ногою праворуч.

На «два» — ліву ногу приставити до правої з легким пружним присіданням.

Рух продовжити спочатку.

Так само рух виконують з лівої  ноги, просуваючись ліворуч.

Вивчення приставного кроку  підготовить дітей до виконання  бічного галопу.

 

- Станьте всі рівненько,  руки – на поясі. Вихідне  положення:  ноги  в  першій  позиції.

На «раз» — виконуємо  невеликий крок правою ногою праворуч.

На «два» — ліву ногу приставляємо до правої з легким пружним присіданням.

Рух продовжуємо спочатку.

Так само рух виконуємо  з лівої ноги, просуваючись ліворуч.

 

Рух № 10. Полька

Музичний розмір 2/4. Вихідне положення: ноги в третій позиції, права попереду.

Затакт. Легкий стрибок на півпальцях лівої ноги. Одночасно праву ногу, витягнуту в коліні й підйомі, винести вперед, невисоко піднявши її над підлогою.

На «раз» — невеликий крок правою ногою вперед на низькі півпальці.

На  «і» — ліву ногу приставити  позаду правої в третю позицію  на низькі півпальці.

На «два» — невеликий крок правою ногою вперед на низькі півпальці.

На «і» — легкий підскок на правій нозі. Одночасно ліву ногу, витягнуту  в коліні й підйомі, винести вперед. Рух продовжити з лівої ноги.

 

- Наступний рух називається  „крок польки”. Вихідне положення: ноги в третій позиції, права попереду.

Затакт. Виконуємо легкий стрибок на півпальцях лівої ноги. Одночасно праву ногу, витягуємо в коліні й підйомі, виносимо вперед, невисоко піднімаємо її над підлогою.

На «раз» — виконуємо  невеликий крок правою ногою вперед на низькі півпальці.

На  «і» — ліву ногу приставляємо позаду правої в третю  позицію на низькі півпальці.

На «два» — виконуємо  невеликий крок правою ногою вперед на низькі півпальці.

На «і» — виконуємо  легкий підскок на правій нозі. Одночасно  ліву ногу, витягнуту в коліні й  підйомі, виносимо вперед. Рух продовжуємо  з лівої ноги.

(Спочатку показую  рух під музику, потім в повільному  темпі без музики, виконую разом з дітьми під рахунок, звертаючи увагу на помилки при виконанні. Після того як діти засвоять крок виконуємо під музику.)

 

Словацька полька