Хореографічне мистецтво

11-й такт – не  роз’єднуючи рук і трохи повернувши  корпус виконуємо 2 танцювальні  кроки, починаючи з правої ноги, просуваємось по колу проти  годинникової стрілки.

12-й такт – повертаємось  обличчям до центру кола і  виконуємо потрійний притуп починаючи з правої ноги.

- показую

- виконуємо під рахунок

- виконуємо під музику

13-16-й такти – виконуємо  рухи 9-12 тактів (все те саме, що  щойно виконували)

- виконуємо під музику

- виконуємо всю фігуру

IV фігура

1-4-й такти – тримаємось  за руки дівчатка виконують 6 галопів з лівої ноги і просуваються по колу за годинниковою стрілкою, одночасно хлопці виконують 6 галопів вправо.

Всі виконують стрибок  по VI позиції

- показую

- виконуємо під музику

5-8-й такти – роз’єднуємо  руки і кладемо собі на талію. Виконуємо ключ з правої ноги, повертаючись праворуч на 360^о і одночасно плеснути в долоні.

- показую

- виконуємо під музику

- А тепер з’єднаємо  ці дві частини і виконаємо  під музику.

9-16-й такти – виконуємо  4 основних кроки краков’яка. Дівчатка  починають рух з правої ноги обходим одне одного.

На кінець 16 такту парами шикуємось проти годинникової стрілки  і стаємо так як на початку танцю.

- показую

- виконуємо під музику

- А зараз весь танець  від початку до кінця під  музику.

V фігура

1-16-й такти – виконуємо 16 підскоків починаючи з правої ноги 1-ша пара заводить до центру сцени.

17-32-й такти – дійшовши  до середини хлопці і дівчата  вклоняються один одному і  хлопчик йде праворуч, а дівчинка  – ліворуч.

- показую

- виконуємо під музику

- виконуємо весь танець.

В кінці вивчення танцю  закріплюємо і відпрацьовуємо всі фігури танцю.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ   IV.                     БІЛОРУСЬКЕ НАРОДНЕ

                                    ХОРЕОГРАФІЧНЕ МИСТЕЦТВО

 

4.1. Загальна характеристика білоруських танців.

Народний танець — один з найдревніших і найулюбленіших видів народної творчості Білорусії. Як і пісня та музика, він має свою багатовікову історію.

Народні свята і обряди ніколи не обходилися без пісень і  танців. Танцями супроводжувалися купальські святкування і особливо популярні  в Білорусії "дожинки", що відтворюють  закінчення жнив. На "дожинках" женці виривають із корінням на спеціально недожатому клаптику поля пшениці і в'яжуть останній сніп, інші плетуть із колосся вінки на голови. Потім усі разом повертаються в село з піснями і танцями. Там їх зустрічають з хлібом і сіллю. Участь у цьому святі брали і старі, і молоді.

У зимову пору в давньому побуті були дуже розповсюджені так звані «кудельниці», на яких дівчата збиралися прясти льон, а за ними нав'язувалися хлопці, щоб вкоротити у веселих забавах довгі зимові вечори. Після роботи вечорами молодь влаштовувала вечорниці, так звані "музики", на яких співали пісні, затівали різні ігри, забави, що були пов'язані з танцювальним мистецтвом.

Із старовинних ігор дуже цікавими були "Цырэжка"("Терентій") або "Женицьба Цырэжки", на яких вибрані за пісенними словами батько і мати назначали молодих і женили їх.

Танці і пісні були невід'ємною частиною весільних  обрядів та повсякденного побуту білорусів.

Музичним супроводом білоруських народних танців були скрипка  і бубон, а в деяких інших областях до них ще приєднувалися цимбали, дудка і гармошка.

З великими труднощами в старовину паростки народної хореографії пробивались на професійну сцену. Поява на сцені народного танцю відноситься лиш до початку XX століття. У 1912-1914 роках існувала білоруська танцювальна група в селі Прозорки Полоцької області. В її складі були три музиканти (скрипка, цимбали, дудка) і шість пар танцюристів. До репертуару входили народні танці "Лявониха", "Качан", "Гнєваш", "Юрочка". Ця група виступала в багатьох білоруських селах, побувала навіть в Петербурзі, де виступала на закритих студентських вечорах. А коли танцюристи хотіли показати своє мистецтво в Мінську, то губернатор їм цього не дозволив.

З середини XX століття в Білорусії заграло новими барвами мистецтво музики і танцю. Поруч з побутовим танцем появився і сценічний, професійний.

 

4.2. Класифікація білоруських народних танців.

У білоруських танцях видно і зараз їхню народну  основу, зв'язок праці з побутом. У танці "Товкачики" відтворюється процес товчення в ступі зерна. Танець "Бульба" демонструє як садять, обробляють і збирають картоплю. В танці "Качан" показують посадку капусти і лякання зайця. "Льонок"-танець суто дівочий, в ньому відображається обробіток льону, ткання полотна і пошиття кашулі  (сорочки). Ніби вбравшись в нові сорочки, дівчата весело танцюють після копіткої праці.

Танець "Крижачок" є у двох варіантах. В одних областях танцюють його парами навхрест (від слова криж), в інших - "Кружачок", його танцюють по колу (від слова круг).

В інших танцях відображаються явища природи, звірі, птахи, і таке інше Сюди можна віднести танці "Козел", "Коза", "Бичок", "Горобець".

У танці "Чарот" (очерет) змальовується очерет поліських боліт у різну погоду. Існують танці, що відтворюють риси характеру людини До них належать "Юрочка", "Антон", "Микита", "Гнєваш'' та ін

У парному танці "Гнєваш" почергово гніваються і вередують (капризують) то один, то другий виконавці. Приклад: починає танець як звичайно, хлопець, він хитромудрими колінцями запрошує до танцю дівчину, але вона гнівається на нього і не хоче дати йому згоди. Ображений хлопець відходить в сторону. Дівчина змінює гнів на ласку і танцює але тепер гнівається хлопець. Така зміна настрою проходить декілька разів, але в кінці танцю, перепросившись, танцюють весело разом.

Білоруські танці майже  всі парно-масові. Але є і такі танці   що виконуються лише дівчатами чи хлопцями. Так, наприклад, "Бульба", „Льонок”, танець коровайниць, що виконується дівчатами тільки на весіллях.

Основою побудови білоруського народного танцю є чіткий точно встановлений малюнок. Танцюючі пари численними побудовами плетуть барвистий орнамент.

Тісний зв'язок з російським народним танцем допоміг розширити  палітру виразних засобів білоруського танцю. Рухи його стали ширші, вільніші і технічно виразніші.

У 1959 році був створений  державний ансамбль танцю Білорусії. Його художнім керівником став композитор і балетмейстер А.Опанасенко. З його постановок слід назвати одноактний балет "Білоруська партизанка" (муз. Е.Глєбова і А.Опанасенка). В ньому розповідається про долю білоруського партизана, який попав у німецький полон, його страждання у німецьких в'язницях і, нарешті, радість звільнення. Зустріч білоруських партизанів з російськими воїнами. Завершальний танець показує дружбу двох народів.

У другій танцювальній сюїті "Білоруська урожайна" (муз. Н.Каньшина та А.Опанасенка) відображено свято урожаю.

На основі народної творчості  у Великому театрі опери та балету Білорусії створені балети, в яких народні танці органічно пов'язані  з класичним танцем. Балет "Князь  Озеро" — поліська легенда про боротьбу з польсько-литовськими феодалами — удостоєний Державної премії. Народне мистецтво стало невід'ємною частиною білоруської національної культури.

 

4.3. Положення рук у білоруських танцях

1. Обидві руки, зігнуті  в ліктях, лежать збоку на талії  тильною стороною  чи долонями, лікті направлені в боки трохи вперед.

2.  Руки схрещені  на грудях, права над лівою.  У дівчини кисть правої руки  може бути схована під лікоть  лівої руки.

3. (чоловіче) Обидві руки зігнуті в ліктях лежать ззаду на талії тильною стороною.

4. (жіноче) Тримаються двома руками за фартушок.

5.  (жіноче) Одна рука зігнута в лікті і піднята від ліктя вверх, кисть знаходиться трохи вище плеча, відігнута тильною стороною до плеча долонею вверх. Друга рука тильною стороною кисті лежить збоку на талії.

6. Виконавці стоять поряд, тримаючись за руки, схрещені перед собою.

7.  Ворітця (триматися  однією чи двома руками вверху  з іншим виконавцем).

8.  Правою рукою  хлопець тримає праву руку  дівчини зверху над її головою,  їхні ліві руки з'єднані на  рівні талії.

9. Виконавці стоять поруч обличчям по ходу руху, хлопець зліва і трохи позаду дівчини. Правою рукою він тримає праву руку дівчини, підняту у п'ятій позиції. Обидві руки знаходяться над головою дівчини. Ліва рука у кожного танцюриста лежить на талії в кулачку.

10.  Виконавці стоять один перед одним: хлопець двома руками тримає дівчину за талію, руки дівчини лежать долонями на плечах у хлопця.

11. Виконавці стоять  один перед одним і тримаються, як у вальсі.

12. Дівчина стоїть спереду,  а хлопець - позаду неї, руки  дівчини лежать тильною стороною на талії, лікті трохи направлені вперед. Хлопець двома руками тримає дівчину за руки, трохи вище зап'ястя.

13.Виконавці стоять  правим плечем один до одного, праві руки, сплітаючись, з'єднані  в ліктях, кисті затиснуті в  кулачок або підняті вверх у 3-ю позицію. Кисті відігнуті долонями вверх.

14.  (у масових танцях) Руки опущені донизу або підняті вверх у 3-ю позицію.

15.  Виконавці стоять  боком один до одного. У кожного  виконавця руки схрещені спереду  на рівні талії. Правою рукою  кожен тримає ліву руку виконавця, який стоїть зліва, лівою рукою — праву руку виконавця, що стоїть з права.

16. Зірочка.

17.  Виконавці стоять  в лінії один за одним, лівим  плечем до глядача, права рука  кожного покладена долонею на  талію чи на плече з правого  боку, ліва рука у себе на талії.

 

4.4. Ходи і рухи в білоруських танцях

1.  Основний хід  танцю "Лявониха".

2.  Боковий хід з  підбивкою (галоп).

3.   Хід з відбивкою, (виконавець з ударом опускається  на всю ступню однієї ноги  позаду другої, після чого переступає на півпальці другої ноги у 3-тю позицію: ліва нога спереду, корпус круто повернутий лівим плечем вперед, виконується рух чітко, легко і енергійно).

4.  Трійний хід назад  з виносом вільної ноги в  повітря.

5.   Притупи в  три удари за 6-ю позицією.

6.  Основний крок танцю "Крижачок".

7.  Основний крок  танцю "Бульба" (жіночий).

8.  Основний крок  танцю "Юрочка".

9.  Полька з кружлянням.

10.   Крок з двійним  підскоком.

 

4.5.  Фрагмент  уроку „Вивчення білоруського танцю «В’язанка»”.

- Сьогодні на уроці  ми вивчимо білоруський народний танець „В’язанка”.

1. Вступна  бесіда.

В Білорусії народні  свята  обряди ніколи не обходилися без пісень і танців. Танці супроводжувалися купальські святкування і особливо популярні в Білорусії «дожинки», що відтворюють закінчення жнив. З великими труднощами в старовину паростки народної хореографії пробивались на професійну сцену. Поява на сцені народного танцю відноситься лиш до початку ХХ ст. У білоруських танцях видно і зараз їхню народну основу, зв’язок праці з побутом. В інших танцях відображаються явища природи, звірі, птахи. Ось погляньте на білоруський костюм. (Додаток №5). Білоруська народна хореографія має великий танцювальний словник, в якому зафіксовано багато різних рухів. Сьогодні на уроці ми деякі з них вивчимо.

Рух № 34. Стрибки з однієї ноги на іншу

Музичний розмір 2/4. Вихідне положення: ноги в шостій позиції, руки на талії. Виконується на 2 такти.

1-й такт. На «раз-і» — стрибнути на ліву ногу ліворуч, трохи просуваючись вперед. Праву ногу, зігнуту в коліні, злегка підняти.

На «два-і» — стрибнути на праву  ногу праворуч, трохи просуваючись вперед. Ліву ногу, зігнуту в коліні, злегка підняти.

2-й такт. На «раз» — стрибнути на ліву ногу, трохи просуваючись вперед. Праву, зігнуту в коліні, злегка підняти.

На «і» — праву ногу винести вперед на 45°, коліна та підйом витягнути.

На «два» — підстрибнути на лівій  нозі, трохи просуваючись вперед. Праву  ногу, зігнуту в коліні, злегка підняти.

На «і» — пауза.

 

- Зараз ми з вами  вивчимо основний крок танцю  „В’язанка”.  Вихідне положення: ноги в шостій позиції, руки на талії. Виконуємо рух на 2 такти музики.

1-й такт. На «раз-і» — стрибаємо на ліву ногу ліворуч, трохи просуваючись вперед. Праву ногу, згинаємо в коліні і злегка піднімаємо.

На «два-і» — стрибаємо  на праву ногу праворуч, трохи просуваючись вперед. Ліву ногу, згинаємо в коліні і злегка піднімаємо.

2-й такт. На «раз» — стрибаємо на ліву ногу, трохи просуваючись вперед. Праву, згинаємо в коліні і злегка піднімаємо.

На «і» — праву  ногу виносимо вперед на 45°, коліна та підйом витягуємо.

На «два» — підстрибуємо на лівій нозі, трохи просуваючись вперед. Праву ногу, згинаємо в коліні і злегка піднімаємо.

На «і» — пауза.

 

 

 

 

 

 

Білоруський народний танець «В'язанка»