Формування моральних почуттів у молодших школярів

 

Мiнiстерство освiти і науки, молоді та спорту України

Кіровоградський державний педагогічний університет

імені Володимира Винниченка

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«Формування моральних почуттів у молодших школярів»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

Вступ

Розділ І Теоретичні основи формування моральних почуттів у молодших школярів

1.1 Поняття моралі і моральності

1.2 Сутність морального виховання

1.3 Моральні почуття. Психолого-педагогічні особливості формування моральних почуттів у молодших школярів.

Розділ ІІ Практична робота із формування моральних почуттів у молодших школярів

2.1 Аналіз методів робити класного керівника,спрямованих на  моральне виховання та формуванню моральних почуттів у молодших школярів.

2.2 Дослідження сформованості моральних почуттів у молодших школярів.

2.3 Аналіз результатів проведення етичної бесіди з молодшими школярами

Висновки

Список використаних джерел

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Дана  робота присвячена формуванню моральних почуттів у молодших школярів. Формування основ особистості пов'язане з вихованням моральних почуттів, творчих особливостей і розкриття індивідуальності дитини. Наділивши школяра знаннями, але не виховавши в своєму учневі морально-багату особистість, ми робимо його слухняним виконавцем волі будь-якого лідера. Національна доктрина освіти одним з ключових завдань проголошує виховання молодого покоління у дусі високої моральності. Педагог, що займається моральним вихованням, ніколи не обійде наступних постулатів: він сам має бути прикладом моральної поведінки. Вибір учня повинен спиратися не лише на логіку і розрахунок, але і на його власні відчуття і емоції.

Проблема морального виховання є актуальною, в епоху новітніх технологій  навчання, комп'ютеризації навчання якось на другий план відходить проблема морального розвитку людини, ще в дошкільному і шкільному віці відмічають психологи і педагоги підвищення у школярів рівня тривожності, невротичності, ворожості, агресивності в стосунках один з одним тощо.

Актуальність  роботи обумовлена також тим, що саме в цьому віці закладаються культурологічні основи морального виховання.

Таким чином, потрібно вирішити завдання морального виховання учнів молодшого шкільного  віку, за допомогою формування в них моральних почуттів,як важливого фактору морального виховання.

Формування  моральних почуттів у  молодших школярів:

Об’єкт дослідження – процес морального виховання учнів молодшого шкільного віку.

Предмет дослідження – процес формування моральних почуттів у молодших школярів.

Мета дослідження –визначення сутності морального виховання,а саме моральних почуттів та рівень їх сформованості у молодших школярів, дослідити методи та результативність формування моральних почуттів.

Дане  дослідження виходить з гіпотези, що ефективність морального виховання молодших школярів залежить від формування в них моральних почуттів.

Відповідно  до мети і гіпотези дослідження необхідно  було розв’язати такі завдання:

1. На  підставі аналізу психолого-педагогічної  літератури з теми дослідження розкрити сутність поняття «моральне виховання» та «моральні почуття» .

2. Визначити критерії  сформованості моральних почуттів учнів молодшого шкільного віку.

3. Практично проілюструвати  шляхи використання форм та  методів формування моральних почуттів у молодших школярів у сучасній школі.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що його висновки, основні твердження та методичні рекомендації можна використовувати у навчально-виховному процесі як засіб його удосконалення в плані морального виховання учнів молодшого шкільного віку.

Розглядом цього питання займалися такі видатні вчені-педагоги, як: Я.А.Коменський, К.Д.Ушинський, В.О.Сухомлинський, А.С.Макаренко, Г.Сковорода, Н.Крупська, Ж.Піаже та інші.

Методи дослідження:

- теоретичні методи: аналіз наукової і методичної літератури з проблеми дослідження, ознайомлення з досвідом роботи вчителів в аспекті теми дослідження ; - емпіричні: анкетування, бесіди, тестування.

Структура роботи. Курсова робота складається з вступу, основної частини (теоретичний та практичний розділи), висновків та списку літератури, який містить 24 джерела.

 

Розділ  І Теоретичні основи формування моральних  почуттів у молодших школярів.

1.1 Поняття моралі і моральності

 

У тлумачному словнику з філософії поняття  моральності прирівняне до поняття  мораль. «Мораль (латинське mores-мораль) - норми, принципи, правила поведінки  людей, а так само людська поведінка (мотиви вчинків, результати діяльності), відчуття, думки, в яких виражається  нормативна регуляція стосунків  людей один з одним і суспільним цілим (колективом, класом, народом, суспільством).»  [10,с. 191].

В.І. Даль тлумачив слово мораль як «моральне вчення, правила для волі, совісті людини».[7, с. 345] Він вважав, що моральне — протилежне тілесному, плотському, духовному, душевному. Моральний побут людини важливіший за побут речей. Його можна розподілити: на духовний побут, протилежний розумовому, але що зіставляє загальний з ним духовним початком, до розумового відноситься істина і брехня, до морального - добро і зло. Добродійний, доброзвичайний, згодний з совістю, із законами правди, з гідністю людини з боргом чесного і чистого серцем громадянина. Це людина моральна, чиста, бездоганної моральності.

Л.А. Григорович дав наступне визначення «моральність» - це особистісна характеристика,що об'єднує такі якості і властивості, як доброта, порядність,

дисциплінованість, колективізм. [6, c.104]

Мислителі різних періодів трактували поняття  моральності по-різному. Ще в древній  Греції в праці Арістотеля про  моральну людину говорилося: «Морально  прекрасною називають людину досконалої гідності... Адже про моральну красу  говорять з погляду на чесноти: морально прекрасним вважають справедливу, мужню, розсудливу і володіючу всіма чеснотами людину». А Ніцше вважав: «Бути моральним - означає підкорюватися спрадавна встановленому закону або звичаю. «Мораль - це зазнайство людини перед природою». У науковій літературі вказують, що мораль з'явилася на початку розвитку суспільства. Визначальну роль в її виникненні зіграла трудова діяльність людини. Без взаємодопомоги, без певних обов'язків по відношенню до роду людина не змогла б вистояти в боротьбі з природою. Мораль виступає як регулювальник взаємин людей. Керуючись моральними нормами, особистість, тим самим, сприяє життєдіяльності суспільства. У свою чергу, суспільство, підтримуючи і поширюючи ту або іншу мораль формує особистість у відповідності зі своїм ідеалом.

А ось І.С. Мар'єнко позначив «моральність - як невід'ємний бік особистості, що забезпечує добровільне дотримання нею  існуючих  норм,  правил, принципів поведінки. Вони знаходять вираження у відношенні до  Батьківщини,  суспільства, колективу, окремих людей, до самого себе, праці і т.д. »[13, c.7]

Отже, мораль – це система ідей, принципів, уявлень, норм оцінок, правил поведінки та діяльності, які регулюють гуманні стосунки між людьми. Спирається вона не на норми права, а на силу особистісного переконання, громадську думку, авторитет окремих осіб.

Моральність - особлива форма суспільної свідомості і вид суспільних стосунків (моральних стосунків); один з основних способів регуляції дій людини в суспільстві за допомогою норм. На відміну від простого звичаю або традиції моральні норми отримують ідейне обґрунтування у вигляді ідеалів добра і зла, належного, справедливості і тому подібне. На відміну від права виконання вимог моралі санкціонується лише формами духовної дії (суспільної оцінки, схвалення або засудження). Разом із загальнолюдськими елементами мораль включає історичні норми, принципи, ідеали. Мораль вивчається спеціальною філософською дисципліною - етикою.

 

1.2 Сутність  морального виховання.

Виховання – цілеспрямований свідомий процес формування гармонійної особистості, що включає формування гуманності, працелюбства, чесності, правдивості, дисциплінованості, почуття відповідальності, власної гідності, виховання патріотизму, любові до Батьківщини. Процес виховання відображує становлення кожної людини.

Це спеціально організоване, кероване і контрольоване взаємодія вихователів і вихованців, кінцевою своєю метою має формування особистості, потрібною і корисною суспільству.                                              

Поняття «моральне виховання» всеосяжне. Воно пронизує всі сторони життєдіяльності людини. Саме тому видатний педагог сучасності В.А.Сухомлинський, розробивши виховну систему про всебічний розвиток особистості, цілком обгрунтовано вважав, що її системна  ознака - моральне виховання. «Серцевина морального виховання - розвиток моральних почуттів особистості.» [18, c. 29]

«Моральне виховання» - це цілеспрямований і систематичний вплив на свідомість, почуття і поведінку вихованців з метою формування в них моральних якостей, які відповідають вимогам суспільної моралі. "[16. c. 163] 
Моральне виховання ефективно здійснюється тільки як цілісний процес педагогічної, що відповідає нормам загальнолюдської моралі, організації всього життя молодших школярів: діяльності, відносин, спілкування з урахуванням їх вікових та індивідуальних особливостей. 
Результатом цілісного процесу є формування морально цілісної особистості, в єдності її свідомості, моральних почуттів, совісті, моральної волі, навичок, звичок, суспільно цінної поведінки.

Моральне виховання включає: формування свідомості зв'язку з суспільством, залежно від нього, необхідності узгоджувати свою поведінку з інтересами суспільства; ознайомлення з моральними ідеалами, вимогами суспільства, доказ їх правомірності та розумності; перетворення моральних знань в моральні переконання, створення системи цих переконань; формування стійких моральних почуттів, високої культури поведінки як однієї з головних проявів поваги людини до людей; формування моральних звичок. 
«Моральне виховання особистості» - складний і багатогранний процес, що включає педагогічні та соціальні явища. Однак процес морального виховання певною мірою автономний. На цю його специфіку свого часу вказував А.С.Макаренко. 
Основні завдання морального виховання:

1.формування моральної свідомості;

2. виховання і розвиток моральних почуттів;

3. вироблення умінь і звичок моральної поведінки.

Моральна свідомість - активний процес відображення моральних відносин, станів. Суб'єктивною рушійною силою розвитку моральної свідомості є моральне мислення - процес постійного накопичення і осмислення моральних фактів, відносин, ситуацій, їх аналіз, оцінка, прийняття етичних рішень, здійснення відповідальних виборів. Моральні переживання, муки совісті уражаються єдністю чуттєвих станів, відображених у свідомості, і їх осмисленням, оцінкою, моральним мисленням.

Моральність особистості складається із суб'єктивно освоєних моральних принципів, якими вона керується в системі відносин і постійно пульсуючого морального мислення.

Моральні почуття, свідомість і мислення є основою і стимулом прояви моральної волі. Поза моральної волі і дієво практичного відношення до світу не існує реальної моральності особистості. Вона реалізується в єдності морального почуття і свідомої непохитної рішучості здійснити свої моральні переконання в життя. [9. c.192]

Сухомлинський вважав, що «непорушна основа морального переконання закладається в дитинстві  і молодшому шкільному віці, коли добро і зло, честь і ганьба, справедливість і несправедливість доступні розумінню дитини лише за умови яскравої наочності, очевидності  морального сенсу того, що він бачить, робить, спостерігає».[18, с. 114]

Школа є основною ланкою в системі виховання підростаючого  покоління. На кожному етапі навчання дитини домінує своя сторона виховання. У вихованні молодших школярів, вважає Ю.К. Бабанський, такою стороною буде моральне виховання: діти оволодівають простими нормами моральності, навчаться слідувати їм в різних ситуаціях. Навчальний процес тісно пов'язаний з моральним вихованням. В умовах сучасної школи, коли зміст освіти збільшився в об'ємі і ускладнився по своїй внутрішній структурі, в моральному вихованні зростає роль навчального процесу. Змістовна сторона моральних понять обумовлена науковими знаннями, які учні отримують, вивчаючи навчальні предмети. Самі моральні знання мають не менше значення для загального розвитку молодших школярів, ніж знання з конкретних учбових предметів. [3, с. 124]

Н.И. Болдирєв відзначає, що специфічною особливістю  морального виховання є те, що його не можна виокремити в якийсь спеціальний  виховний процес. Формування моральної  зовнішності протікає в процесі  багатогранної діяльності дітей (іграх, навчанні), в тих різноманітних  стосунках, в які вони вступають  в різних ситуаціях зі своїми однолітками, з молодшими за себе дітьми і з  дорослими. Проте, моральне виховання  є цілеспрямованим процесом, що припускає  певну систему змісту, форм, методів і прийомів педагогічних дій [4, с. 102].