Управление товарными запасами на торговом предприятии

     2. Аналіз розміру,  складу і оборотності  товарних запасів  в передплановому  періоді. Основним завданням цього аналізу є виявлення рівня забезпеченості реалізації товарів відповідними товарними запасами в періоді, передуванні розробці плану, і оцінка ефективності їх використання.

     На  первинному етапі аналізу товарних запасів розглядаються показники  загальної їх суми і структури  на початкову і кінцеву дати передпланового періоду, співставляються темпи  динаміки суми товарних запасів з  темпами динаміки об'єму реалізації товарів (в цілому і в розрізі  окремих товарних груп).

     На  подальшому етапі аналізу вивчається рівень забезпеченості реалізації товарів  відповідними товарними запасами. Для  оцінки рівня цієї забезпеченості використовуються показники розміру товарних запасів  в днях обороту, який аналізується в  динаміці в розрізі окремих груп товарів і по підприємству в цілому. В процесі цього динамічного  аналізу визначаються мінімальний, максимальний і середній рівень товарних запасів в днях в передплановому періоді. Останній з них розраховується по формулі середньої хронологічної:

     

,

де,     - середній рівень товарних запасів в днях обороту;

       - товарні запаси в днях обороту в відповідних періодах (місяць, декада і т.д.);

     n – кількість періодів. 

     На  завершальному етапі аналізу  вивчається ефективність використання товарних запасів в передплановому періоді, яка характеризується показниками  їх оборотності в днях або числі  оборотів.

     Оборотність товарних запасів в днях характеризує період, протягом якого на торговому  підприємстві реалізується середній запас  товарів. Розрахунок цього показника  здійснюється по формулах:

  або    

де,     - період обороту товарних запасів на підприємстві, в днях;

        - середня сума товарних запасів в даному періоді часу;

         - одноденна сума реалізації товарів в даному періоді;

      Р – загальна сума реалізації товарів  в даному періоді;

      Д – кількість днів в даному періоді. 

     Результати  аналізу використовуються в процесі  оптимізації товарних запасів в  плановому періоді.

3. Розробка нормативів  товарних запасів. Процес розробки нормативів товарних запасів є основною формою їх оптимізації на торговому підприємстві. Нормативи товарних запасів розробляються в днях обороту тільки по запасах поточного зберігання (решта видів товарних запасів не нормується) .Нормування товарних запасів на підприємстві може бути здійснено наступними основними методами:

а) на основі коефіцієнтів еластичності розмірів товарних запасів в днях від об'єму реалізації товарів. Цей метод використовується зазвичай в тих випадках, коли розміри  товарних запасів в передплановому періоді в цілому забезпечували  безперебійну реалізацію окремих груп товарів. У нормальних умовах торгівлі зростання об'єму реалізації товарів викликає зазвичай зниження розміру товарних запасів в днях обороту. На основі визначення коефіцієнтів еластичності по кожній товарній групі і планованого приросту реалізації товарів на підприємстві розраховуються відповідні норми товарних запасів на майбутній період;

б) на основі техніко-економічних розрахунків. Цей  метод дозволяє більш обгрунтовано встановлювати нормативи товарних запасів на підприємстві. Суть цього  методу полягає в тому, що визначення нормативу запасів здійснюється по окремих складовим його елементам  — робочому запасу, запасу поточного  поповнення, страховому запасу і запасу в дорозі. Робочий запас складається  із запасу товарів у формі представницького асортиментного набору, що розміщується в торговому залі; запасу у розмірі  одноденної реалізації; запасу товарів, що проходять підготовку до реалізації. Запас поточного поповнення є  половиною середньої партії постачання товару, вираженого в днях обороту.

Страховий запас встановлюється з урахуванням  коливання попиту на окремі товари по днях місяця і умов товаропостачання (його ритмічності).

     Запас в дорозі встановлюється в тому випадку, якщо завезення товарів від іногородніх  постачальників здійснюється на умовах передоплати. Цей елемент запасу встановлюється по підприємству в цілому на основі його розміру в передплановому періоді.

в) на основі оптимізаційних моделей. Для оптимізації  розміру поточних товарних запасів  найбільшого поширення набула "Модель економічно обгрунтованого розміру  замовлення". Розрахунковий механізм моделі ЕОQ, заснований на мінімізації  сукупних операційних витрат по закупівлі  і зберіганню товарних запасів на торговому підприємстві. Ці операційні витрати заздалегідь розділяються на дві групи: а) сума витрат по розміщенню замовлень (що включають витрати по транспортуванню і прийманню товарів); б) сума витрат по зберіганню товарів на підприємстві.

Розглянемо  основні положення механізму  моделі ЕOQ.

     З одного боку, торговому підприємству вигідно завозити товари якомога  вищими партіями. Чим вище розмір партії постачання товарів, тим нижче сукупний розмір операційних витрат по розміщенню замовлень в певному періоді (оформленню замовлень, доставці замовлених товарів  на підприємство і їх прийманню). Графічно це може бути представлено таким чином (мал. 3). 

 

Крива суми сукупних витрат по розміщенню замовлень

 
 

Мал.3. Залежність сукупної суми операційних витрат

по  розміщенню замовлень  від розміру партії

постачання  товарів. 

     Сума  сукупних операційних витрат по розміщенню замовлень при цьому визначається по наступній формулі:

  

де ОЗ_рз – сума сукупних операційних витрат по розміщенню замовлень;

ОТ –  об'єм товарообігу підприємства в  даному періоді;

РПП –  середній розмір однієї партії постачання товарів;

С_рз – середня вартість розміщення одного замовлення. 

     З приведеної формули видно, що при  незмінному об'ємі товарообігу підприємства і середньої вартості розміщення одного замовлення загальна сума операційних  витрат по розміщенню замовлень мінімізується  із зростанням середнього розміру однієї партії постачання товарів.З іншого боку, високий розмір однієї партії постачання товарів викликає відповідне зростання операційних витрат по зберіганню товарів на підприємстві, оскільки при цьому збільшується середній розмір запасу в днях обороту (період їх зберігання). Якщо купувати товар один раз в два місяці, то середній розмір його запасу (період зберігання) складе 30 днів, а якщо розмір партії постачання понизити удвічі, тобто  купувати товар один раз в місяць, то середній розмір його запасу (період зберігання) складе 15 днів (див. мал. 4).

З урахуванням  цієї залежності сума операційних витрат по зберіганню запасів товарів на підприємстві може бути визначена по наступній формулі:

 

де ОЗ_хр – сума операційних витрат на зберігання товарних запасів на підприємстві;

РПП - середній розмір однієї партії постачання товарів;

С_х – вартість зберігання одиниці товару в даному періоді. 

     З приведеної формули видно, що при  незмінній вартості зберігання одиниці  товару в даному періоді загальна сума операційних витрат по зберіганню товарних запасів на підприємстві мінімізується  при зниженні середнього розміру  однієї партії постачання товарів. 

 

мал.4. залежність між розміром партії поставки та середнім розміром запаса товара

>Дни

Вариант „А"

>Дни

>Дни

>Дни

>Дни

>Дни

>Дни

>Дни

>Дни

>Дни

>Дни

>Дни

>Дни

>Дни

>Дни

>Дни

>Дни

>Дни

>Дни

>Дни

>Дни

 

Таким чином, із зростанням середнього розміру  однієї партії постачання товарів знижуються операційні витрати по розміщенню замовлення і зростають операційні витрати  по зберіганню товарних запасів на підприємстві (і навпаки). Модель ЕOQ дозволяє оптимізувати пропропорції між  цими двома групами операційних  витрат так, щоб сукупна їх сума була мінімальною. Графічно це представлено на малюнку 5.

 

мал.5. Графік мінімізації сукупних операційних витрат при оптимальному розмірі партії постачання товарів

Сукупна сума операційних затрат операційних витрат

Сума  витрат по зберіганню запасів на підприємстві

 

Математично Модель ЕОQ виражається наступною  принциповою формулою:

 

де РПП₀ — оптимальний середній розмір партії постачання товарів (ЕОQ);

ОПП —  об'єм товарообігу підприємства в  даному періоді;

Ср₃ — середня вартість розміщення одного замовлення;

Сх —  вартість зберігання одиниці товару в даному періоді. 

Відповідно  оптимальний середній розмір товарного  запасу на торговому підприємстві визначається по наступній формулі:

де П3₀ — оптимальний середній розмір товарного запасу;

РПП₀ — оптимальний середній розмір партії постачання товарів (ЕОQ). 

4. Визначення планової  суми товарних  запасів. Планова сума товарних запасів поточного зберігання визначається на основі розрахованих їх нормативів і одноденного об'єму реалізації товарів в плановому періоді. До планової суми товарних запасів поточного зберігання додається сума запасів сезонного зберігання і дострокового завезення, а також сума запасів цільового призначення (якщо ці види запасів передбачені до формування на торговому підприємстві в плановому періоді).

Розрахунок  планової суми товарних запасів (в цілому по підприємству і в розрізі окремих  груп товарів) здійснюється по формулі: 

З_п = (Н_тх х Р_о) + З_сх + З_цн, 

де З_п – планова сума товарних запасів на кінець планованого періоду;

Н_тх – норматив запасу товарів поточного зберігання в днях обороту;

Р_о – одноденний об'єм реалізації товарів в плановому періоді;

З_сх – планована сума запасу товарів сезонного зберігання і дострокового завезення;

З_цн – планована сума запасу товарів цільового призначення. 

5. Оцінка ефективності  розробленого плану  товарних запасів. В процесі такої оцінки використовується та ж система показників, що і при аналізі ефективності товарних запасів. Показники ефективності використання товарних запасів в плановому періоді зіставляються в процесі оцінки з аналогічними показниками передпланового періоду. У систему порівнюваних показників може бути введений також показник рентабельності товарних запасів (відношення суми прибули від реалізації товарів до суми товарних запасів, виражене у відсотках).