Супермаркет "Вест Лайн" має спеціальний  підрозділ, який займається комерційною  роботою, доставкою товарів та їх розміщенням у торговельній залі.

     На  підприємстві всі кадрові питання  вирішує директор за поданням керівників відділів або без такого подання.

     Функціонує  посада економіста, до обов’язків якого  входить аналіз та планування економічної  і комерційної діяльності підприємства.

     Головний  бухгалтер веде облікову та статистичну  роботу, несе відповідальність за своєчасне  подання фінансової і податкової звітності до відповідних державних органів, в повному обсязі сплату всіх податків і платежів згідно чинного законодавства України.

     Оперативно-торговельний персонал підприємства та керівники  всіх відділів мають спеціальну освіту (вищу освіту - 183 чол.; середню спеціальну - 98 чол.). Не мають спеціальної освіти окремі технічні працівники, допоміжний персонал.

     Основними джерелами аналізу господарської  діяльності підприємства є бухгалтерська  звітність:

     Ф.№1 Баланс підприємства;

     Ф.№2 Звіт про фінансові результати (додатки 1- 2);

     Всі доходи в 2000 році підприємство одержало від основної діяльності, рівень валового доходу (результату від звичайної  діяльності) до товарообороту становить 6,2% (62,1 тис. грн.).

     Обсяг витрат обігу в 2000 році становив 26,1 тис. грн. (2,6% від товарообороту). В тому числі: адміністративні витрати 10,9 тис. грн.; витрати на збут 5,9 тис. грн.; інші операційні витрати 9,3 тис. грн.).

     Структура запасів ТОВ "Вест Лайн" має  наступний вигляд (таблиця 2.1): 
 
 

     Таблиця 2.1  

Динаміка та структура запасів ТОВ "Вест Лайн"

 

     Отже, як показують дані таблиці, обсяг  запасів підприємства в 2000 році зріс на 143,5 тис. грн., в т.ч. за рахунок  виробничих запасів - на 12,7 тис. грн., за рахунок товарних запасів - на 130,8 тис. грн. Змінилась також структура запасів: на 8,6% зросла частка товарних запасів підприємства в загальній їх структурі; відповідно скоротилась частка виробничих запасів.

     Оборотність товарів є показником, який визначається виходячи з обсягів товарообороту  та залишків товарних запасів на початок аналізованого періоду. Оборотність визначається за формулою: 

     Об = ТО:ТЗсер                                                 (1.1) 

     де  Об - оборотність запасів (в кількості  оборотів за період);

     ТО - товарооборот за період, тис. грн.

     ТЗсер - середні залишки запасів за період.

     Динаміка  оборотності запасів свідчить про  ефективність (або неефективність) використання запасів підприємства та його діяльності в цілому. Підвищення оборотності (прискорення - збільшення кількості оборотів або скорочення періоду одного обороту) свідчить про зростання ділової активності підприємства (таблиця 2.2). 
 

     Таблиця 2.2 

Показники оборотності запасів ПП "Вест Лайн" в 2001 р.

 

     Загальна  величина майна підприємства зросла з 206 тис. грн. до 373,2 тис. грн. на кінець 2001 року.

     Таким чином всі проаналізовані показники говорять про певну стабільність діяльності підприємства "Вест Лайн" та подальші перспективи розвитку на ринку в Україні. 
 

2.2. Організація роздрібного продажу продовольчих і непродовольчих товарів на торговому підприємстві 

     Закупівельна робота — одна з найбільш відповідальних функцій торгових підприємств. Правильно організована, вона не тільки сприяє задоволенню споживчого попиту, але і дозволяє зменшити імовірність комерційного ризику, пов'язаного з відсутністю збуту товарів.

     Проведенню закупівельної роботи повинні передувати:

     • вивчення і прогнозування купівельного попиту;

     • визначення потреби в товарах;

     • виявлення джерел надходження товарів  і вибір постачальників;

     • установлення господарських зв'язків  з постачальниками;

     Як  уже відзначалося, обсяг і структура попиту населення розвиваються під впливом ряду факторів, тому його вивчення вимагає комплексного підходу, що дозволяє одержати повну інформацію про необхідний споживачу товарах і цінах, що вони готові за них заплатити. Така інформація не тільки сприяє вивченню попиту, але і допомагає виявляти тенденції його зміни і розвитку.

     Таким чином, потреба в товарах визначається на основі отриманих різними способами  й узагальнених дані вивчення попиту. При цьому не тільки розраховується обсяг підлягаючих закупівлі товарів, але й уточнюється їхній асортимент.

     Від організації товаропостачання багато в чому залежить повнота і стабільність асортименту товарів, пропонованих роздрібними торговими підприємствами населенню, а значить і ступінь  задоволення купівельного попиту; величина товарних запасів; оборотність товарів і інші показники роботи торгових підприємств. Отже, раціонально організоване товаропостачання впливає і на економічну ефективність діяльності роздрібних торгових підприємстві.

     Ритмічність постачання виявляється в доставці товарів у роздрібну торгову мережу через визначені (як правило, рівні) проміжки часу. Це забезпечує безперебійне постачання супермаркету товарами, сприяє своєчасному виділенню працівників для проведення приймання товарів, що надійшли, дозволяє ефективно використовувати складську площу і виключає утворення зайвих товарних запасів.

     Економічність товаропостачання припускає його здійснення з мінімальними витратами робочого часу, матеріальних і коштів. Цьому сприяє ефективне використання транспортних засобів, механізація вантажно-розвантажувальних робіт, правильне і своєчасне оформлення документів по відпустці і прийманню товарів.

     При визначенні частоти завезення товарів  і розміру нот ставки виходять із середньоденного обсягу продажу, розмірів установлених незнижуваних товарних запасів і інших факторів. Це дозволяє забезпечити стабільність асортименту і безперебійний продаж товарів до їхній наступного завезення. Враховують також фізико-хімічні властивості і терміни реалізації товарів. Наприклад, хліб і хлібобулочні вироби завозяться в магазини щодня. Такою ж може бути і частота завезення молока і молочних продуктів, ковбасних виробів і копченостей. Інші продовольчі товари, що мають обмежені, але більш тривалі терміни реалізації, завозяться рідше (2-3 рази в тиждень).

     Оскільки  зі складу оптового підприємства в  магазини, як правило, надходять продовольчі  товари з тривалими термінами  реалізації, а також непродовольчі  товари, то вони завозяться один раз  у чи тиждень рідше. Нові товари доцільно замовляти невеликими партіями, щоб визначити попит на них.

     Підставою для завезення товарів у магазин  служить заявка. Її складають за установленою формою в двох екземплярах. У заявці вказується необхідна кількість  товарів кожного найменування (з обліком основних асортиментних ознак). Підписана директором магазина і завірена печаткою заявка направляється на склад оптового підприємства.

     Заявки  надходять у диспетчерську службу складу. Працівники служби узагальнюють заявки, що надійшли, і дають завдання відповідним підрозділам складу на комплектування і відправлення товарів у магазини. В обов'язку диспетчерів входить підтримка постійного зв'язку з магазинами, контроль забезпеченості їх товарами у відповідному асортименті.

     Наступним елементом роботи з закупівлі товарів є виявлення джерел їхнього надходження і вибір постачальників.,

     При проведенні закупівельної роботи виходять з можливості максимально використовувати  товарні ресурси регіону, у якому  знаходяться магазини. Для цього  необхідно володіти інформацією про місцеві промислові і сільськогосподарські підприємства (постачальниках-виготовлювачах) і вироблених ними товарах (асортименті, якості, упакуванні, цінах).

     При виборі постачальників-виготовлювачів важливу роль грає не тільки те, які  товари вони роблять і продають у даний час, але і їхньої можливості по удосконаленню, а також випуску нових товарів.

     Щоб закуповувати товари, що не роблять  місцеві підприємства, торговим працівникам  необхідно постійно аналізувати  рекламні оголошення, у тому числі і постачальників-посередників, із пропозиціями оптового продажу товарів. Пошуку постачальників товарів сприяє також відвідування виставок нових товарів, оптових ринків і ярмарків.

     До  найважливіших елементів закупівельної  роботи відноситься встановлення господарських зв'язків з постачальниками товарів.

     Регулювання таких відносин здійснюється за допомогою  правових норм цивільного законодавства. Тому що взаємини між покупцями (роздрібними  торговими підприємствами) і постачальниками  виникають у процесі купівлі-продажу, то вони будуються на базі договору купівлі-продажу чи окремого його виду — договору постачання.

     Необхідність  у договорі постачання найчастіше виникає, коли між постачальником і покупцем установилися тривалі господарські зв'язки. У цих випадках застосовуються короткострокові чи довгострокові (що укладаються на термін більш року), договори, передача товарів по яких відбувається окремими партіями.

     Одним з основних постачальників товарів  підприємства є оптові склади.

     Необхідність  у використанні оптових складів зв'язана, крім того, із сезонністю споживання деяких непродовольчих товарів (взуття, одяг і ін.), а також із сезонністю виробництва окремих продовольчих товарів (фрукти, овочі, деякі види консервованої продукції, цукор і ін.). Оптовими складами використовуються різні методи продажу товарів: особистий відбір товарів працівниками магазина, замовлення по телефону.

     Дані  про всі товари, що надходять на склад, заносяться в картки кількісно-вартісного обліку. Пересувні картотеки, що знаходяться  в залі товарних зразків, з такими картками дозволяють товарознавцям мати постійну і повну інформацію про наявність на складі товарів. Це, у свою чергу, забезпечує можливість вчасно інформувати оптових покупців про наявність пропонованих товарів за допомогою списків, що регулярно розсилаються роздрібним торговим підприємствам. 

2.3. Вивчення попиту споживачів та формування товарного асортименту