Формування вищої освіти Європейських країн (на прикладі Іспанії)

       Від відповідальних осіб на  всіх рівнях вимагають ґрунтовних  знань сучасних ролі та потреб  вищої освіти в наростаючому  динамізмі змін та умов невизначеності, що поширюються.[6]

       Як визнають зарубіжні експерти, головне в Болонському процесі  - діяльність незалежних агентств  поза офіційними структурами.  Саме вона є сутністю змін. Найбільш інноваційним їх елементом  є поточний діалог між урядовими  колами і спільнотою вищої  школи. В одному з коментарів Болонської декларації йдеться про те, що вона «...визнає вирішальну роль освітньої спільноти в успіху Болонського процессу». У ній заявлено, що співробітництво між урядами має здійснюватися у взаємодії з "неурядовими європейськими організаціями, компетентними у сфері вищої освіти". Уряди очікують від університетів позитивного відгуку та значного внеску в успіх їх прагнень. Зрозуміло, що вищі навчальні заклади мають унікальну можливість формувати своє майбутнє в Європі і відігравати вирішальну роль у розвитку та реалізації Болонського процесу[11].

       Університети та інші вищі  навчальні заклади - суб'єкти, а  не об'єкти формування постболонського  простору. Активно долучається до  процесу національні студентські  спілки Європи. На зустрічі міністрів  у Празі схвалено ініціативу  європейських студентів щодо  участі їх у структурній реформі  як "компетентних, активних і творчих  партнерів". У Гетеборзькій декларації  студентів від 25 березня 2001 року  проголошено, що "участь студентів  у Болонському процесі є одним  із ключових кроків до постійного  та більш упорядкованого залучення  студентів у всі структури,  що приймають рішення, та в  дискусійні форуми з питань  вищої освіти на громадському  рівні".

       Конструктивні агенти розпочатої  реформи такі:

• Асоціація європейських університетів;
• Європейська асоціація університетів (EAU), створена в Болоньї 2000 року;
• Національні студентські спілки Європи (ESIB);
• Європейська асоціація міжнародної освіти (EAIE);
• Конфедерація спілок ректорів ЄС;
• Союзи ректорів Данії, Іспанії;
• Асоціація студентів Австрії;
• Французький національний фонд освіти у сфері управління (FNEGE);
• Асоціація політичних інститутів Фінляндії;
• Європейське товариство інженерної освіти (SEFI);
• Європейська асоціація вищих навчальних закладів - коледжів, політехнічних інститутів та вищих навчальних закладів професійної освіти (EURASHE);
• Генеральна дирекція ЄС з освіти та культури;
• Університет у м. Саламанка;
• Європейська мережа організації контролю якості (ENQA);
• робочі групи мережі NARIС/ENIC за підсумками Болонської декларації тощо.

     Основні ж завдання щодо організації навчальних закладів вищої освіти, які мають  професійно орієнтовані програми навчання паралельно з університетським сектором, майже однакові у більшості країн:

• запропонувати професійно орієнтовані та економічно вигідні типи освіти для задоволення потреб ринку праці;
• забезпечити потреби зростаючої кількості вступників без істотного збільшення урядових витрат на вищу освіту;
• запропонувати передусім програми, орієнтовані на викладання в яких частково використовуватимуться дослідження прикладного характеру;
• поновлення та покращення вже існуючої професійно орієнтованої освіти.[8]

  3.Загальна характеристика системи вищої освіти в Іспанії

  3.1 Історичний розвиток університетів Іспанії 

     Іспанія бере участь у становленні Болонського процесу починаючи з першого його етапу - 2001-2002 рр. Незважаючи на те, що принципи Болонської декларації були схвалені багатьма країнами Європи, слід зазначити, що зараз існують суттєві відмінності у їх впровадженні в окремих країнах, в тому числі і Іспанії.

     Іспанські університети - чи не найстаріші у світі. Найперший з них був заснований у Саламанці в 1218 році. Історики вважають, що король Леона Альфонс IX заснував його у відповідь на створення  університету в Пласенсії його кузеном  і суперником Альфонсом VIII Кастильським. Саламанський університет швидко вбирав всі новітні напрямки в науці  і вже через 30 років папа проголосив його одним із чотирьох кращих університетів  світу. Саме тут Колумб уперше представив свій перший проект факультету теології. Там же викладала латинь перша  у світі жінка-професор Беатрис  де Галіндо. Вважається, що в Саламанці  вчилися Сервантес і конкістадор  Ернан Кортес. Дуже відомі у світі  також університети в Барселоні  й Гранаді. Барселонський університет  з'явився в 1450 році, а Гранадський - в 1526 році. До найбільш престижних державних  вузів країни відносять також  більш "юні" університети - Мадридський, Севільський і Валенсіанський. Університети в Іспанії є основним типом  вищих навчальних закладів, частка яких становить 95% від загального числа  вузів. Всі вони відрізняються між  собою не тільки по профілю дисциплін, що вивчаються, але й по числу  ступенів, які можна освоїти. Усього ж в Іспанії налічується 47 державних  і 10 приватних вищих навчальних закладів. За словами Терези Рівес Пальїсе, консультанта з питань освіти при посольстві Іспанії в Москві, на батьківщині Дон-Кіхота державні університети цінуються вище приватних.

     Крім  державних і приватних вищих  навчальних закладів є й ще один рідкісний для всього світу різновид - духовні, ті, що перебувають під  опікою церкви, які крім стандартного для всіх вищих навчальних закладів набору дисциплін, здатні по-справжньому  поглибити ваші знання з такого предмету як "Історія релігії". У країні є також ряд інших вищих  навчальних закладів, які звичайно готують фахівців у специфічних  галузях, таких, наприклад, як мистецтво  або військова справа.[ 

  3.2 Вступ до іспанських університетів 

     Державні  університети виділяють усього 5% місць  іноземцям із країн, що не входять  до Європейського союзу. Приватні навчальні  заклади більш гнучкі, орієнтовані  на зміни попиту робочого ринку Європи. Вони пропонують також безліч післядипломних програм, що ввійшли в моду (на базі вищої освіти), у тому числі англійською мовою.

     Для вступу до університету необхідно успішно  здати вступний іспит Selectividad, покликаний офіційно підтвердити знання вступників. Щоб виявити загальний рівень освітньої підготовки абітурієнта  передбачається два види випробувань: обов'язковий іспит з іспанської мови (кілька завдань) і другої або  гуманітарної або технічної частини (залежно від напрямку навчання, обраного вступникам). В цьому аспекті  простежується подібність до вступних випробувань в Україні, де також  в більшості випадків необхідно  здавати 2-3 екзамени: з української  мови та профілюючих предметів (та). В процесі здачі "selectividad " до іноземців пред'являються ті ж  вимоги, що й до іспанських абітурієнтів. І вимоги ці високі. Відомо, що деякі  факультети або "Escuelas Tecnicas superiores" приймають тільки тих, хто здав "selectividad " на вищі оцінки. Іспити проводяться  щорічно в липні й вересні, в Україні ж вступна кампанія розпочинається в червні і закінчується в липні-серпні. Здача іспиту можлива також і при посольстві.

     Перед вступом потрібно пройти спеціальний  підготовчий курс для вступників - "Curso de Orientacion universitaria" (COU). Він  триває приблизно рік й покликаний підготувати абітурієнта до здачі вступного іспиту.

     Попередньо  перед вступом необхідно підтвердити  шкільний атестат. Визначення еквівалентності  іноземних дипломів перебуває у  віданні іспанського Міністерства освіти. Для одержання допуску до здачі вступного іспиту в іспанські університети, необхідна позитивна відповідь із Міністерства освіти.

     У випадку, якщо абітурієнт має диплом про здачу мовного іспиту DELE (Diploma de Espanol como Lengua Extranjera/іспанська мова як іноземна), то при вступі в університет  він може бути звільнений від здачі  мовного тесту.

         Знання мови:

     Навчання  в переважній більшості іспанських університетів ведеться іспанською мовою. Тому знання мови є першою з  необхідних умов для отримання освіти. У випадку з вступом в університети Міністерство освіти Іспанії надає  для іноземців можливість здачі  іспиту DELE, що визначає знання іспанської як іноземної мови, і одержання  наступних свідоцтв:

• CIE - Certificado Inicial de Espanol como Lengua Extranjera (низький рівень)
• DBE - Diploma Basico de Espanol como Lengua Extranjera (середній рівень)
• DSE - Diploma Superior de Espanol como Lengua Extranjera (високий рівень)

  Іспит DBE необхідний для продовження навчання в університеті Іспанії (за винятком тих випадків, коли мова йде про  перевід до вузу). Час здачі іспитів: травень і листопад. Центри прийому  іспитів розташовані не тільки в  самій Іспанії, але й в 48 країнах  світу (в 147 містах).

  Для здачі іспиту потрібна наявність  довідки про те, що претендент не є громадянином країни, де іспанська  мова - офіційна, а також досягнення 16 років у випадку одержання  диплома Superior (3-го рівня). Далі претендент одержує засвідчену копію реєстраційного аркуша й інформаційний аркуш  із вказівкою місця, дати й часу проведення іспиту. Ці документи разом з паспортом  необхідно принести на іспит.

  Іспити DELE на всіх трьох рівнях включають 5 видів тестів і відповідних вправ. Для того, щоб здати іспит необхідно  одержати "APTO" - тобто здано. Якщо хоча б по одному виду вправ або  тестів було отримано "NO APTO" - не здане, то весь іспит уважається проваленим.

  А для тих, хто спочатку усвідомлює, що рівень знання мови явно відкине  його до аутсайдерів, в Іспанії створена велика кількість літніх шкіл, у  тому числі й безпосередньо при  університетах. При чому навчання в  мовних школах передбачає не тільки вдосконалення  мови, але й вивчення тієї області  знань, по якій учень у майбутньому  хотів би одержати вищу, університетську  кваліфікацію. 

  Якщо  відбувається перевід з українського в іспанський університет, то мовний тест у цьому випадку не здається; студентові досить підтвердити предмети по системі «creditos».

     Фінансові витрати:

     Всупереч  розхожій думці, рівень життя в Іспанії  досить високий - особливо в Мадриді, містах Каталонії, Басконії. Відповідно, ціни на житло, харчування, розваги  тут відносно високі. Вища освіта теж  пербуває в списку "дорогих задоволень".

     Вартість  навчання в державному університеті, залежно від обраної спеціальності, обходиться в 700-2000 євро в рік, у сумі - від 3000 до 10000 євро в рік. Вартість магістратури - від 1000 до 7000 євро в рік. Одержати стипендії  в Іспанії практично нереально, оскільки багато вузів просто не в  змозі платити за навчання.

     Вартість  навчання, як правило, включає в себе заняття, користування університетською бібліотекою (за невеликі гроші зроблять читацький квиток), комп'ютерами, лінгафонними кабінетами, лабораторіями, підручниками й книгами. Додатково доводиться платити за словники і якщо необхідно  за додаткові заняття по іспанській. Групові заняття дешевше індивідуальних. Вартість години індивідуального уроку  приблизно 15-20 євро.

     В Іспанії існує обов'язкова страховка  для студентів, що ще не досягли 28-літнього віку. Вона звичайно включається в  загальну суму оплати за навчання.

     В Іспанії одержати житло від університету досить проблематично. Особливо у великих  вузах. У Мадриді, Барселоні, Севільї - найдорожчих містах Іспанії - поширена форма спільного, пайового використання житлової площі декількома студентами. Для тих, кому цей варіант за якимись  причинами не підходить, є можливість проживання в іспанській родині. В  багатьох іспанських містах існують  туристичні бази для молоді. Їхні адреси завжди можна знайти в довіднику "Red Espanola de Albergues Juveniles". Витрати  на оплату житла звичайно в середньому становлять 240 євро на місяць, на харчування й транспорт - 150 євро на місяць. В  Іспанії їжа недорога і якісна. За 7 - 12 євро можна перекусити в будь-якому  ресторанчику середньої руки.

     Підготовка  до від'їзду:

     Іспанське посольство вимагає, щоб всі документи  подавав безпосередньо той, хто  звертається за запитом про візу. Кількість документів і сам процес одержання візи залежить від терміну, на який вступник їде вчитися. Якщо строк менш 30 днів, то віза видається  туристична із правом на навчання. Ця віза зобов'язує повернутися в Україну  по закінченні терміну дії. 

     Короткострокова студентська віза видається у  випадку, якщо строк перебування  в Іспанії менше 90 днів; довгострокова  студентська віза видається якщо плани на навчання в Іспанії набагато серйозніші. У кожному разі для  одержання короткострокової студентської візи або довгострокової студентської візи обов'язково потрібне запрошення від навчального центра, складене за особливою формою, підтвердження  про зарахування на курс, із вказівкою  типу проживання й курсу. Якщо ж є  бажання продовжити своє навчання в  Іспанії, то крім основного пакета документів, необхідна також медична довідка, довідка про несудимість і  документи про оплату курсу.