Порівняльна характеристика асортименту та якості чорного байхового чаю фірми «AHMAD TEA» міста Одеса

Міністерство  освіти і науки України 

ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ 

Кафедра товарознавства

та  експертизи товарів 

КУРСОВА  РОБОТА

на тему :

« Порівняльна  характеристика асортименту та якості чорного

байхового чаю фірми «AHMAD TEA» міста Одеса » 
 

Студента ІІІ курсу

факультету менеджменту

і маркетингу

Циганенка В.В. 

№ залікової  книжки                                                                                     071306 

Науковий керівник ,

посада

доцент

Погонцева Е.І.                   (підпис) 
 
 
 
 
 

                                                       

                         

                                                     Одеса  2010 р 

Зміст

Стр.

Вступ………………………………………………………………………………..3

Розділ 1. Аналітичний огляд літератури , та нормативної документації……6

1. Аналіз ринку чаю в Україні та інших країнах світу………………………6
2. Вплив факторів на споживні властивості ………………………………...10
3. Мета та задачі дослідження якості чорного байхового чаю…………….15

Розділ 2. Експериментальне дослідження споживних  властивостей чорного байхового чаю.

2.1 Об’єкти та методи дослідження  …………………………………………..16

2.2 Аналіз  споживчої тари  …………………………………………………….17

2.3 Штрихове  кодування. Розрахунок контрольної цифри…………………19

2.4.1 Профільний метод визначення органолептичних показників якості ...20

2.5 Визначення фізико – хімічних  показників якості чорного байхового чаю

2.5.1 Визначення масової частки вологи   ……………………………………27

2.5.2 Визначення масової частки дріб’язку…………………………………..28

2.5.3 Визначення масової частки водорозчинних екстрактивних речовин..28

Висновки  та рекомендації ……………………………………………………..32

Список  використаної літератури ……………………………………………..31

  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      ВСТУП 

     Чай – один із найпоширеніших напоїв у народів, що населяють нашу планету. За загальними підрахунками він є основним для двох мільярдів людей на землі. Споживання його постійно зростає. Це пояснюється тим, що чай як спраговтамовуючий напій, не має собі рівних. Якщо прохолоджувальні напої знижують температуру тільки в порожнині рота, то чай сприяє зниженню температури тіла на 1-2°С.

     Інтерес споживачів до чаю пояснюється також  приємними смаковими властивостями  і тонізуючою дією на організм. Це обумовлено великим розмаїттям речовин, що знаходяться  у чаї, до того ж у легкозасвоюваній формі. Чайна рослина синтезує у великих кількостях катехіни (чайний танін, який володіє Р-вітамінною активністю), а також вітаміни — аскорбінову кислоту, тіамін, рибофлавін, нікотинову, пантотенову і фолієвую кислоти, каротиноїди. Чай являється багатим джерелом мінеральних речовин. Також він добре адсорбує шкідливі речовини (важкі метали, радіонукліди) і виводить їх з організму.

     Чай – відмінний терморегулятор тіла. Лікувальні властивості чаю обумовлені його антисептичною і бактерицидною дією, що проявляються при хворобах печінки, шлунку, нирок, крихкості капілярів. Він добре знімає стомлення і головний біль, повищує розумову і фізичну активність, стимулює роботу головного мозку, серця, дихання.

     Завдяки різноманітності речовин, що містяться в чаї, цей напій добре діє на травлення і нервову систему, полегшує діяльність серця і судинної системи, знижує кров'яний тиск і підвищує життєву енергію людини.

     Звичайно, чай, при неправильній технології виготовлення і зберігання викликати сильне отруєння не може. Але відсутність покладених смакових якостей у купленого чаю може викликати негативну реакцію споживача саме до цього сорту і нанести економічну утрату підприємству, що випускає даний сорт чаю . Тому товарознавча оцінка якості чаю, як і інших продуктів, має величезне значення не тільки для користі населення країни, але і для тих, що виготовляють і продають даний продукт підприємств [7].

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

Розділ 1. Аналітичний огляд літератури , та нормативної документації.

1.1 Аналіз ринку чаю в Україні та інших країнах світу

     Український чайний ринок вступив в стадію насичення: портфель пропозицій буквально тріщить по швах. Сьогодні на загальнонаціональній полиці масштабно представлені всі види гарячого напою: чорний, зелений, ароматизований і фруктово-трав’яний; листовий, гранульований; у банках, коробках, пакетиках т.д. Відомо, що щільне середовище чайного ринку надзвичайно накип'ятило конку рентну атмосферу, та і черговий виток світових цін виштовхує дрібних і середніх операторів з ринку .

     Всі гравці відзначають, що чайний ринок  близький до насичення - вже чотири роки практично не міняється його вагоме вираження. При цьому в грошовому вираженні чайний ринок потихеньку підростає: у 2004 р. - $125 млн, в 2005 р. - $135 млн, в 2006 р. близько $150 млн. Дякувати за це потрібно зростаючий інтерес споживача до більш дорогого чаю «преміум» сегменту .

     Збільшення  і так значної кількості марок представлених на чайному ринку не дає ослабіти накалу конкурентної боротьби між виробниками. Зниження в 2005 р.митних мит на ввезення фасофаного сподіваючись (10% від вартості партії, замість €2-4 за кг, що складає до 20% від вартості ввезеного чаю), сприяло активізації операторів, імпортирующих продукцію в споживчій розфасовці з Шрі-Ланки і інших країн .

     Лідери  ринку, прагнучи його розвивати, створили власні чайнорозвісні виробництва в Україні, вкладаючи в них значні капітали. Цьому сприяла існуюча раніше митна політика, що робила імпорт фасованного чаю менш рентабельним, чим налагодження власного виробництва Полегшені умови імпорту відкрили широкий доступ на ринок дрібним операторам, які не здатні вкладати значні засоби в просування своїх марок і створюють перешкоди основним гравцям, що намагаються будувати довгострокові стосунки з споживачем.

      У нашу країну чай імпортується з країн його зростання і фасовки, тобто головним чином від найбільших виробників Азіатського регіону – Шрі-Ланки, Китаю, Індії, Індонезії, Малаві, а з недавніх пір - і В'єтнаму. Певний попит на українському ринку має також кенійський, аргентинський, турецький, грузинський і інший чай. Разом з тим, для України значущим партнером в торгівлі чаєм є і Росія,де зосереджені крупні фасувальні фабрики і звідки поступає близько 1/5 імпортний чай.

     В цілому ситуація на світовому ринку чаю складається не самим кращим чином. Основною проблемою, з якою стикаються всі виробники, є дефіцит якісної сировини, що зумовлює зростання вартості. Особливо значно дорожчають індійське та цейлонське листя. Наприклад ціна цейлонського листя виросла майже удвічі, що, головним чином, пов'язано з подорожчанням енергоносіїв в Шрі- Ланці, підвищенням вартості транспортировки і не-врожаєм .

     Кенія, як одна з найстаріших країн - виробників чаю в Африці. Сьогодні  до її чайних плантацій відноситься 69 тис. гектарів землі для культивації дрібними фермерами (шамбас), які знаходяться під охороною Кепуа Теа Development Authority - Уповноваженого органу по розвитку чаю Кенії, а також компаній, виробляють чай в суспільних і приватних секторах.

     Із-за нестабільної політичної ситуації в  Кенії її найближчий конкурент по

виробництву – Індія, очікується що вона зможе збільшити свої об'єми експорту на світовий ринок на 20тис. тонн завдяки таким країнам, як Єгипет і Пакистан, які пов- ністю залежать від кенійського чаю і тому будуть змушені імпортувати товар для своїх споживачів з Індії.

     Кажучи  про крупних виробників чаю, не можна не згадати Шрі-Ланку. Територія цієї країни нараховує більш 188тис. гектарів чайних плантацій, родючість яких складає 298тис. тонн «готового» продукту, що складає більше 19% світового експорту. Головним покупцем цейлонського чаю залишається Росія, яка імпортувала біля З6.1 млн кг в 2007. Україна ж зайняла останнє 10-е місце (після Росії, ОАЕ, Ірану, Сірії, Турциі, Японії, Лівану, Іраку і Саудівської Аравії) в імпорті товару з Шрі-Ланки  - 5,2млн кг в 2007 році .

      Велика різноманітність  на полицях магазинів дає споживачеві  можливість вибрати чай собі за смаком. Згідно з результатами дослідження, проведеного компанією TNS Ukraine, 68% споживачів віддають перевагу чорному чаю, 13-17% зеленому,і тільки 3% споживачів купують трав'яний чай, а для 12% покупців сорт чаю значення не має.

     Якщо  говорити про переваги листового або гранульованого чаю, то більше половини покупців вибере листовий, приблизно третину споживачів просто не звернуть уваги на такі нюансы, останні ж куплять гранульований.

           Одним з незаперечних тенденцій є збільшення частки пакетированного чаю (27% по данним TNS Ukraine). Звинувачують в цьому прискорення темпу життя і зростання вживання чаю на робочому місці, а також обумовлено це споживчим стереотипом про низьку якість чаю в пакетиках. Для Росії і України, схожих в культурі споживання чаю, властиві аналогічні тенденції ринку, про динаміку зростання продажів пакетованого чаю, а також його частка в загальноросійській структурі збуту значно відстають від українських показників. Тренд можна пояснити географічним положенням держав. Якщо Росія ближча до Китаю і Японії, де і сьогодні проводяться чайні церемонії, то Україна (як і Польща) більше прагне європейських тенденцій економічних засобів, раціонального споживання чаю і оптимізації робочого часу. Так, споживання пакетированого і вагового чаю в Європі відображено усередненим співвідношенням 7:3, а ось англійська тенденція більш «неурівноважена» - 9:1. Примітно, що ці пропорції відображають активніше зростання споживання пакетованої продукції по напряму від Сходу до Заходу (від Китаю і до Британії) .

     Зрозуміло, окрім зручності і легкості приготування, для споживача важливий смак, аромат і якість чаю. В даний час покупець все більше віддає перевагу преміум продуктам. Та і можливість є – збільшуються доходи, росте бажання споживати чай кращої якості. Важливо і те, що сучасники більше піклуються про здоров'я і правильне харчування і хочуть пити вранці не просто смачний чай, а «підкріплюватися» здоров'ям і довголіттям. 2007-й  наголосився як рік початку активно зростання попиту на «здоровий» чай: фруктово-трав'яні, зелені, з додаваннями м'яти і інших цілющих трав. Таким чином, все велику популярність завойовують преміум і натуральні продукти. Наприклад, популярною чай-новинкою-2007 була визнана преміум фруктово-трав'яна Askold  Emotional collection, Grace(Ahmad), Curtik(Травневий), AKBAR  Eхclusive Collection, Lipton в пірамідках і так далі. В зв'язку з цим минулий рік ознаменувався розширенням сегменту дорогого чаю в загальному об'ємі продажів, що багато в чому обумовлене падіння інтересу українських «чаєманів» до дешевої продукції. Проте і споживачі середньоцінового товару поступово переорієнтовувалися на преміум чай. Внаслідок цього тенденція активізується, росте кількість спеціалізованих торгових точок з елітним ваговим чаєм, який в основному розміщується в торгових центрах і місцях найбільшого скупчення потенційних покупців (у підземних переходах до метро). На даний момент частка ринку вагового эліт-чаю складає 2-3%, але при цьому декілька років підряд сегмент безперервно росте в темпі 20-30%/год.

      Серед чайних марок безумовними лідерами є  Ahmad, Lipton і «Травневий чай», та варто визнати, що в конкуренції між ними мова йде про долях відсотка, і точно роздати золоту, срібну і бронзову медалі неможливо. За даними дослідницької компанії AC Neilsen, пальму першості слід віддати компанії «Май», що представляє «Травневий чай». Дослідження роздріб, наданий компанією «Піраміда», що представляє в Україні інтереси торгової марки Ahmad  Теа, свідчить, що саме цей чай віддають перевазі українці.

     З упевненістю можна затверджувати, що вищий ешелон українського чайного  ринку тримається на трьох китах - сумісній компанії «Піраміда» (ТМ Ahmad Теа), компанії «Май» (ТМ «Травневий чай», «Ліс-ма», «Заваркин») і компанії «Юнільовер Україна» (ТМ Lipton, Вгооk Воnd, «Бесіда»), які ділять близько 46% ринку.

      Услід йде  російсько-українська компанія «Орімі-трейд» (ТМ Сгєєnfield, «Принцеса Канді», «Принцеса Нурі», «Принцеса Гита», «Принцеса Ява»), якою експерти віддають 12% ринку. По 8% ринку займають українська компанія «Соломія» (ТМ «Аскольд», Ваtik, «Домашній чай») і компанія з Шрі-Ланки MJF Group (ТМ  Dilmah.Top Bru). Що залишилися 25% ринку ділять між собою багато компаній, основна маса які навряд чи вибивається за рамки 1% [7].