Організація і технологія роботи магазину (за матеріалами магазину „Анталія”)

    Так, як товарні ресурси для оптового торговельного підприємства є 
основною статтею оборотних коштів, за рахунок яких в процесі торговельної 
діяльності (обороту) підприємство отримує прибутки, які є ціллю та основою 
життєдіяльності любого підприємства, то оперативний та достовірний облік їх 
на підприємстві є також невід'ємною частиною управління підприємством, без 
якого не можливе досягнення    цілей підприємства. Тому, тема удосконалення бухгалтерського обліку в системі управління товарними ресурсами оптового торгівельного підприємства є найактуальнішою темою; дня вирішення задач управління торговельним підприємством.

    Головним  джерелом в інформаційній системі  підприємства є бухгалтерський облік.

    Ця  роль витікає з особливостей:

    - в бухгалтерському обліку підприємництво відображається як система 
різнорідних, але взаємопов'язаних об'єктів, його джерел і змін останніх в 
результаті діяльності. Узагальнення здійснюється в єдиному грошовому 
вираженні, шляхом суцільного спостереження і виміру усіх змін даних 
об'єктів.

• бухгалтерський облік категорично документований, в критичних ситуаціях довіряють тільки бухгалтерському обліку.
• бухгалтерська інформація дає суцільну, без пропусків картину бізнесу. Така вичерпність інформації забезпечує підприємцям свободу в прийнятті управлінських рішень.

    Таким чином, головна задача бухгалтерського  обліку - отримання точної і достовірної інформації про господарські процеси і результати діяльності підприємства, необхідною як для оперативного керівництва і управління підприємством, так і для використання інвесторами, кредиторами, податковими, фінансовими і банківськими органами іншими юридичними і фізичними особами.

    Інформаційна  база аналізу складається з господарських  та фінансових законодавчих актів, нормативно-планової документації, інформації бухгалтерського та статистичного обліку.

    Для внутрішнього фінансового аналізу  має використовуватись інформація, що міститься в Головній книзі підприємства, а також у журналах-ордерах або машинограмах синтетичного та аналітичного обліку. При необхідності до аналізу може бути залучена також звітна та оперативна статистична інформація.

    Бухгалтерський  облік в західних країнах складається з фінансового обліку і управлінського обліку.

    Внутрішньогосподарський   так   званий   управлінський   облік   не   є якимось самостійним бухгалтерським обліком. Це є продовження, точніше  подальше  поглиблення,  деталізація  даних  бухгалтерського  фінансового і Обліку   в  частині   затрат   і   доходів   підприємства,   коли   розкривається ефективність придбання ресурсів, їх технологічної переробки та прийняття рішень, мотивації.

    Цей облік є комерційною таємницею  підприємства і складається для конкретного підприємства виходячи з характеру технологій та організаційних рішень.

    Основними   користувачами   інформації  з  управлінського  обліку  є і 
керівник,   власники   (засновники),   менеджери   різних   рівнів.   Побудова 
бухгалтерського управлінського обліку ґрунтується на даних фінансового 
обліку.

    Завдання  управлінського обліку - розкрити, на основі деталізації і предметно-цільової конкретизації, відповідність або невідповідність показників бізнес плановим, при відхиленні виявити причину.

    В побудові управлінського обліку бере участь також різна технологічна, 
маркетингова, та інша інформація, яка впливає на оптимізацію управлінських 
рішень щодо скорочення витрат, підвищення       доходів,       одержання!

    додаткового прибутку. Оптові підприємства закуповують товари у виробників або у інших підприємств, для реалізації їх роздрібним торговим підприємствам. При цьому вони займаються зберіганням великих партій товарів, підсортуванням, комплектацією асортименту та пакуванням.

    Основні завдання обліку товарів в оптовій  торгівлі обумовлені специфікою діяльності оптових підприємств. Бухгалтерський облік товарних операцій повинен забезпечити:

• перевірку   правильності   документального   оформлення   операцій поставки, відпуску, повернення та інші;
• документальне оформлення і своєчасне відображення в облікових регістрах
• надходження, вибуття та переміщення в підприємстві товарів;
• контроль за цінами на одержані і реалізовані товари;
• контроль за збереженням товарів і тари;
• контроль за розрахунками за товари;
• контроль за виконанням договорів;
• надання  інформації  про товарообіг,   стан  товарних  запасів для управління торговельним процесом;
• проведення інвентаризацій, облік товарних недоліків.

    Необхідність  управлінського обліку товарних запасів полягає в тому, що керівництву підприємства необхідно мати оперативну інформацію за короткий період часу про стан товарних запасів. На базовому підприємстві управлінський облік товарних запасів здійснюється не систематично. Ведення обліку зводиться до контролю та аналізу обсягу товарних запасів по результатам звіту матеріально-відповідальних осіб, та бухгалтерської облікової інформації за місяць. Це не дає змоги своєчасно приймати управлінські рішення. В таблиці 2.1 приведені задачі управлінського обліку товарних запасів, методика управлінського обліку та необхідні форми управлінського обліку для користування ними в управлінні товарними ресурсами. 
 
 

Таблиця 2.1 ЗАДАЧІ ТА МЕТОДИКА УПРАВЛІНСЬКОГО ОБЛІКУ ТОВАРНИМИ

3 ОСОБЛИВОСТІ  ФОРМУВАННЯ АСОРТИМЕНТУ ТОВАРІВ  В МАГАЗИНІ

    Слово «асортимент» французького походження і означає підбір різновидів, видів та сортів товарів.

    Удосконалення організації торговельного обслуговування населення і підвищення економічної ефективності в магазині залежить від правильного формування асортименту товарів у магазинах.

    Формування  асортименту товарів являє собою процес підбору для продажу різних груп товарів, їх видів та різновидів за всіма ознаками, що їх відрізняють. Цей процес забезпечує задоволення попиту населення на товари та рентабельну роботу магазина. Підбір здійснюється згідно з різними ознаками, які складають основу класифікації товарів.

    Асортиментна  політика є важливою складовою магазину „Анталія”.

    Під час формування асортименту товарів  у магазині „Анталія” є максимальне задоволення попиту покупців при найменших затратах часу на їх придбання при забезпеченні прибуткової роботи магазинів.

    Раціональне розміщення асортименту товарів  у магазині досягається впровадженням таких основних принципів:

• досягнення найбільш повної відповідності між обсягом і структурою виробництва товарів і розумними, науково обґрунтованими потребами населення;
• забезпечення оптимальної відповідності в процесі розвитку особистості, її матеріальних і духовних запитів;
• досягнення високої економічної та соціальної ефективності виробництва і споживання товарів;
• створення у найбільш наближеній до населення торговельній мережі стійкого асортименту товарів повсякденного попиту;
• концентрація торгівлі товарами  складного  асортименту  у магазині;
• формування асортименту товарів у магазині за споживчими комплексами;
• включення в асортимент продовольчих магазинів широкого асортименту супутніх непродовольчих товарів.

    —раціональний розподіл торговельних площ під реалізацію різних груп товарів.

    Звичайно, не завжди в магазині можливо економічно і вигідно забезпечити наявність усього торговельного асортименту товарів. Тому для магазину „Анталія” підібраний оптимальний асортимент товарів, який задовольняє, з одного боку, створює найкращі умови для покупців для придбання товарів, а з другого — забезпечує рентабельність роботи магазину.

    Процес  формування асортименту  товарів у магазині „Анталія” складається з трьох етапів

    На  першому етапі встановлюють груповий асортимент товарів. Ця робота проводиться на основі маркетингових досліджень, які є основою вибору цільового ринку. Не вибравши цільового ринку, на якому буде здійснюватися торговельна діяльність, неможливо планувати асортимент товарів, технологію роботи магазину, рівень цін, засоби реклами та інше..

    Вихідними даними розміщення асортименту у магазині „Анталія” є:

• чисельність населення;
• його густота;
• особливості попиту;
• існуюча матеріально-технічна база;
• спеціалізація магазинів;
• розміщення магазину.

    На  другому етапі формування асортименту товарів визначається структура групового асортименту магазину, тобто встановлюється кількісне співвідношення окремих груп товарів. 
 
 

    Структуру групового асортименту встановлюють з урахуванням:

• типу і розміру магазину;
• його технічної оснащеності;
• умов товаропостачання;
• чисельності і складу населення, яке обслуговується підприємством;
• транспортних зв'язків.

    На  третьому етапі визначають розгорнутий асортимент товарів, тобто здійснюють підбір конкретних різновидів товарів у межах кожної товарної групи. Керівництво магазину „Анталія” приймає рішення про широту асортименту, його глибину, якість і ціни товарів, що пропонуються покупцям, згідно з очікуваннями споживачів.

    Саме  товарний асортимент є ключовим фактором у конкурентній боротьбі роздрібних торговельних підприємств. Це найбільш відповідальний етап, бо весь процес перетворення виробничого асортименту товарів в торговий завершується в магазинах.

Формування асортименту в непродовольчому магазині „Анталія”

    Підвищення матеріального добробуту населення потреби і загальний обсяг попиту на непродовольчі товари зростає безмежно. Із задоволенням основних потреб в одязі, взутті попит частково переключається на предмети тривалого користування, предмети мистецтва і т. п.