Організація і технологія роботи магазину (за матеріалами магазину „Анталія”)

УКООПСПІЛКА

ПОЛТАВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ

СПОЖИВЧОЇ КООПЕРАЦІЇ УКРАЇНИ 
 
 

Кафедра комерційної діяльності та підприємництва 
 
 
 
 

Курсова робота з дисципліни

Організація торгівлі 

 на тему:                 Організація і технологія роботи магазину 

(за матеріалами магазину „Анталія”) 
 
 
 
 

Виконала

студентка 2 курсу

заочного  факультету

гр.ТКД 217 і хе зал.кн. 053930

Лопацька  Катерина Степанівна

Дом.ад.м. Херсон

вул.Московська б.42 кв.90

Викладач:  Місюкевич В.І.           
 
 

ПОЛТАВА 2007 

ЗМІСТ 

стор.            

Вступ 

1 Роль роздрібної торгівлі в обслуговуванні населення

         і її задачі на сучасному етапі ринку..............................................................5

2 Коротка економічна характеристика діяльності магазину................................9

3 Особливості формування асортименту товару в магазині...............................1

4 Організація продажу товарів в магазині............................................................1

5 Організація надання додаткових послуг та впровадження активних

          методів продажу товарів..............................................................................2

Висновки та пропозиції

Список використаних джерел 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП

    Ефективність  системи товаропостачання залежить від прийнятих технологічних рішень. Технологічна частина проекту організації товаропостачання охоплює питання розробки та впровадження технологічних схем процесу товаро-просування на стадії доведення товарів до магазинів, складання переліку та послідовності виконання операцій, визначення складу та кількості технічних і транспортних засобів, необхідних для здійснення всіх видів робіт, а також визначення витрат праці на їх виконання.

    Роздрібна реалізація товарів і послуг відбувається в мережі найрізноманітніших за видом, типом, форматом, організаційно-правовою формою роздрібних торговців. Справді, в організаційному плані будь-який суб'єкт роздрібної торгівлі з числа продавців за своїм змістом є роздрібним торговцем. Незважаючи на певні відмінності між окремими класами і групами роздрібних торговців, за територіальною ознакою вони об'єднуються в локальну, регіональну, національну роздрібну торговельну мережу. В умовах розширення масштабів обігу товарів і послуг у сфері торгівлі, зростання кількості суб'єктів ринку, демонополізації та посилення конкуренції у внутрішній торгівлі, інтеграції цієї сфери в міжнародні зв'язки особливого значення набуває організація як упорядкована структура і цілеспрямована організаційна діяльність.

    Саме раціональна організація, організаційні відносини, активні дії організуючої спрямованості виступають нині вагомим чинником ефективного функціонування торгівлі як системи. Тому засвоєння глибинних теоретичних засад організації торгівлі і вивчення узагальненого вітчизняного і зарубіжного практичного досвіду стає гострою необхідністю для майбутніх фахівців торговельної сфери.

    Однак в Україні організація торгівлі як самостійна галузь знань тільки формується. 
 

    1 РОЛЬ РОЗДРІБНОЇ ТОРГІВЛІ В ОБСЛУГОВУВАННІ НАСЕЛЕННЯ І ЇЇ ЗАДАЧІ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ РИНКУ

        

    Роздрібна торгівля здійснюється за допомогою торговельної мережі, яка відрізняється мобільністю, не капітальністю забудов, відносно невеликою вартістю будівництва і може розгортатися залежно від потреби в організації торговельного обслуговування населення.

    Широкий розвиток торгівлі в останні роки є одним  з шляхів реформування внутрішньої роздрібної торгівлі в переходу економіки України до ринкових відносин, формування середовища у сфері торгівлі, збільшення числа робочих місць збереження безробіття в країні.

    Натомість у міській роздрібній торгівлі приватної та колективної форм власності сьогодні активно впроваджуються такі види організацій, як роздрібні торговельні мережі.

    Складові  елементи роздрібної мережі представлені найрізноманітнішими видами і типами роздрібних торговців:

• торговельними комплексами, центрами, магазинами, дрібно роздрібними одиницями, торговими автоматами, пунктами продажу;
• поштою і віртуальними електронними мережами; ресторанами, кафе, їдальнями, барами, закусочними;
• комбінатами обслуговування, салонами мод, ательє, перукарнями, пунктами побутового обслуговування;
• ринковими комплексами, ринками, їх філіями, майданчиками для ведення дрібно роздрібної торгівлі;
• аптеками, аптечними кіосками; готельними комплексами, готелями, мотелями, кемпінгами;
• прокатними пунктами ательє.

 
 
 

    Отже, до складу роздрібної торговельної мережі входять суб'єкти не тільки галузі торгівлі, а й інших торговельно-сервісних систем, зайнятих обслуговуванням потреб населення: торгівлі на ринках, громадського харчування (ресторанного господарства), побутового обслуговування, фармації, готельного господарства, туризму, прокату, мережі автозаправних станцій..

    Розвиток  роздрібної торгової мережі має здійснюватися  на основі дотримання співвідношення між чисельністю жителів, обсягом роздрібного товарообороту і кількістю підприємств, що забезпечують торгове обслуговування населення, з врахуванням принципів прибутковості і конкуренції. Розвиток і розміщення підприємств роздрібної торгівлі в містах і сільській місцевості розглядається як невід'ємна складова частина планів розвитку міст і сільських поселень, носить комплексний характер і охоплює всі торгові підприємства незалежно від форм власності і їхньої відомчої підпорядкованості.

    Враховуючи, що роздрібна торговельна мережа є елементом інфраструктури кожного міського і сільського поселення і виконує, крім економічної, значну соціальну функцію, ставиться завдання відновити на принципово новій основі систему розроблення та затвердження перспективних планів розвитку і розміщення роздрібної торговельної мережі як складової частини генеральних планів-схем розвитку міст, міських районів та сільських адміністративних територій. Основними принципами визначення кількісних і якісних показників розвитку роздрібної торговельної мережі повинні стати суто "ринкові" принципи "економічної доцільності" і "переваг для споживачів".

    Потреба у торговельній мережі, яка складається  з економічно мало привабливих, але  соціально важливих об'єктів з  реалізації товарів першої необхідності і масового попиту, повинна визначатися, виходячи з

    принципу "мінімальної допустимої достатності", а розміщення об'єктів цієї мережі повинно забезпечувати їх доступність.

    Істотні зміни в економіці України, які  сталися за останні роки, позначилися і на стані, напрямах розвитку і розміщення роздрібної торгової мережі. Водночас, загальні вимоги до її побудови збереглися.

    До  них відносяться:

• максимальне наближення магазинів до населення;
• прибуткова робота торгових підприємств;
• оптимальна забезпеченість населення торговельною мережею;
• раціональна типізація і спеціалізація магазинів.

    Максимальне наближення магазинів до покупців викликано необхідністю скорочення витрат споживання, до яких відносяться витрати часу на придбання товарів. Зниження цих витрат передбачає будівництво торгових підприємств (особливо з торгівлі товарами повсякденного попиту) у безпосередній близькості від місць проживання або роботи покупців. Водночас це призводить до подрібнення магазинів і їх розосередження по території. Тому будівництво, де це доцільно, крупних магазинів типу «Універсам», «Продукти», «Промтовари», які пропонують покупцям більш різноманітний асортимент товарів, також виправдано.

    Інші  загальні вимоги, які ставляться до побудови роздрібної торгової мережі - оптимальна забезпеченість торговою мережею, рентабельність торгової діяльності, раціональна типізація і спеціалізація багато в чому залежать і від раціональності розміщення магазинів на території. При цьому необхідно враховувати чисельність і склад населення що обслуговується, його грошові прибутки і купівельні фонди, широту асортименту товарів, представлених у магазині, стан матеріально - технічної бази, наявність конкурентів і т.п. Структурна і територіальна організація роздрібної торговельної мережі має максимально адаптуватися до стереотипів і моделей поведінки споживачів та їх запитів. Тому розвиток і розміщення мережі магазинів має здійснюватися не тільки за рахунок типізації і спеціалізації підприємств торгівлі за товарно-асортиментною ознакою, але й за рахунок будівництва соціально диференційованих типів торговельних об'єктів і створення на цій основі категорії так званих "престижних" і "доступних" магазинів з різним ціновим рівнем на однотипні товари та різним набором торговельних послуг.

      Роль і завдання розвитку роздрібної торговельної мережі визначаються станом економіки країни: структурними змінами в товарообороті, сільськогосподарському і промисловому виробництві, необхідністю доведення товарів до споживачів з мінімальними витратами засобів і часу, появою на внутрішньому ринку великої кількості приватних структур, створенням конкурентного середовища у сфері торгівлі. Все це потребує такої організації господарської діяльності, яка забезпечувала б наявність широкого і стійкого асортименту товарів у магазинах, доведення їх до покупців з мінімальними витратами суспільної праці і використанням найбільш ефективних методів торгового обслуговування населення за високої ефективності роботи й одержання максимально можливого прибутку. В свою чергу стан роздрібної торговельної мережі і її склад визначають темпи зростання товарообороту і прибутку, якість торгового обслуговування населення, продуктивність праці торгових працівників, ступінь задоволення попиту покупців на товари і послуги.

    Соціальне значення роздрібної торговельної мережі визначається економією часу на придбання товарів і відповідним збільшенням вільного часу покупців, який може бути використаний для проведення дозвілля, виховання дітей, заняття спортом і т.п. Створення розгалуженої мережі підприємств роздрібної торгівлі, розвинутої системи торгового обслуговування на основі підвищення грошових прибутків покупців стимулює збільшення виробництва товарів народного споживання, підвищує рівень життя міського і сільського населення. 
 
 
 
 
 
 
 
 

    2 КОРОТКА ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА  ДІЯЛЬНОСТІ МАГАЗИНУ 

    Дбаючи  про поточну господарську діяльність, керівник підприємства, його власники, головні спеціаліста зобов'язані  постійно думати про перспективу   підприємства.   Тільки   така   система   управління   може   бути основою успішного розвитку магазину.

    Ефективне використання товарних ресурсів, чіткий облік - це необхідний елемент управління магазином . Управління  - це перш за все передбачати,  хід виконання  виробничої програми,  відхилення від  плану.

    До  елементів управління належать: планування – як процес визначення перспективних  цілей та шляхів досягнення доставленої  мети; організація – як процес розподілу  підприємств, визначення змісту роботи; контроль – як процес виміру та оцінки реального стану виконання поставлених завдань; мотивація – управління поведінкою людей для досягнення доставленої мети.

    Відомо,  що жодна система управління не може функціонувати  без інформації, і в цьому відношенні саме облік забезпечує необхідну інформацію для   реалізації   всіх   елементів   управління.    Таким   чином,   облік   -   це інформаційна система управління.

    Облік не пасивно відображає процеси, що відбуваються на підприємстві, а активно впливає на них, контролює законність, доцільність і ефективність використання виробничих ресурсів. Роль обліку суттєво підвищується в умовах ринкової економіки, яка базується на різних формах власності, наявності підприємств різних форм власності, наявності підприємств різних форм господарювання та конкуренції товаровиробників.

    Товарно-матеріальні  ресурси складають значну частину  активів підприємства і відображаються в балансі серед оборотних (поточних) активів. Водночас вони мають суттєвий вплив на фінансові результати підприємства,; займаючи здебільшого домінуючі позиції у структурі витрат підприємств різних сфер діяльності. Тому питанню організації обліку товарно-матеріальних ресурсів завжди приділяється велика увага.