Порівння  української та європейської нормативної  документації показало, що в Україні  розділ гігієни одягу і взуття є єдиним, що на сьогодні немає "власних" нормативів і регламентів відносно міграції хімічних речовин [28].

      Діючими в Україні є тільки норми вкладення  хімічних волокон в матеріали  для дитячого одягу і взуття, які  викладені в Сан ПіН № 42-125-4390-87 "Вложение химических волокон в  материалы для детской одежды и обуви в соответствии с гигиеническими показателями" і доповнення до них. Відносно гігієнічної оцінки кількісного виділення хімічних забруднювачів з дитячого одягу в документі є лише посилання на ГДКс.д для атмосферного повітря. Рекомендацій чи вказівок офіційних органів стосовно гігієнічної оцінки міграції хімічних забруднювачів в такі модельні середовища, як дистильована вода, потова рідина, слина немає. Відсутність нормативів і регламентів надзвичайно ускладнює роботу гігієністів в проведенні попереджувального і поточного санітарного нагляду. Тому ці питання неодноразово обговорювались на наукових конференціях та засіданнях колишнього Комітету з питань гігієнічного нормування та регламентації полімерних матеріалів. Було прийняте рішення користуватися нормативами для води господарчо-питного і культурно-побутового водопостачання. Такий підхід був обґрунтований тим, що при встановленні ГДК. враховувалась перкутанна дія ХЗ, використовувався комплекс показників безпеки, які відносяться до найбільш чутливих: одориметричні, рефлекторні, токсикологічні.

     Документи, які містять вищезазначені нормативи, були затверджені Мінздравом СРСР, а Постановою Головного державного санітарного лікаря України від 09.03.95 р. № 01/035 "Про порядок дії  на території України нормативних актів колишнього Радянського Союзу в галузі санітарного та епідемічного благополуччя населення" не втратили чинності в Україні, як такі, що не суперечать санітарному законодавству України.

     Аналіз  доступних нам закордонних джерел показав, що в європейських країнах одяг, текстильні та шкіряні матеріали за показниками безпеки оцінюють на відповідність нормативам, які регламентовані Директивами і стандартами. Для цього в Європі діє Міжнародна Асоціація дослідження і випробувань в галузі екології текстилю (ЕКО-ТЕКС), в яку входять 12 країн (Німеччина, Австрія, Італія, Швейцарія, Франція, Бельгія, Великобританія, Іспанія, Скандинавські країни, Голландія). Вона займається не тільки дослідженнями, а й розробкою науково обґрунтованих вимог безпечності текстильних матеріалів та виробів з них. Продукція, що пройшла випробування в спеціалізованих випробувальних лабораторіях і одержала позитивну оцінку, маркується спеціальним знаком ЕКО-ТЕКС.

     В основу стандартів європейських країн  покладено контроль мігруючого комплексу хімічних речовин, яким притаманні шкірно-подразнююча і алергенна дія, віддалені ефекти. Такий підхід є виправданим, враховуючи сучасні наукові досягнення вітчизняної і світової науки, а також екологічну ситуацію, що склалася не тільки в Україні, а й в інших країнах світу [28].

     Відсутність в Україні сучасної нормативної  і інструктивно-методичної бази для  дитячого одягу і матеріалів з  яких він виготовляється та виконуючи  поставлену задачу Уряду щодо гармонізації вітчизняних стандартів з європейськими, нами, разом з Українським науково-дослідним інститутом з переробки штучних і синтетичних волокон (м. Київ), проводиться робота над проектом ДСанПін "Матеріали та вироби текстильні і шкіряні дитячі. Основні вимоги безпеки", який гармонізується з європейськими стандартами системи ЕКО-ТЕКС (СТАНДАРТ 100, СТАНДАРТ 104, СТАНДАРТ 105, СТАНДАРТ 106).

     Аналіз  методичних підходів в оцінці безпечності  текстильних матеріалів і дитячого одягу, що існують в Україні, країнах  СНД і в Європейському Співтоваристві, дозволив виділити загальні і відмінні принципи. Загальні положення полягають в частині проведення одориметричних досліджень і визначенні деяких хімічних забруднювачів (наприклад, формальдегіду) [15].

     На  відміну від європейських стандартів в схему вітчизняних принципів гігієнічної оцінки дитячого одягу і текстилю не входить контроль гігієнічно значимих показників: барвників, важких металів, антисептиків, пестицидів. Останні, що підлягають обов'язковому контролю в країнах ЄС, в більшості своїй можуть бути стійкими органічними забруднювачами, яким властива виражена шкірно — резорбтивна, шкірно — подразнююча та загальнотоксична дії. При цьому, пестициди: гептахлор, токсафен, ДДТ, ГХЦГ є канцерогенами; ДДТ, 2,4 Д проявляють ембріотоксичні ефекти; ДДТ, 2,4,5-Т-тератогенну активність; 2,4,5 Т-мутагенні властивості. Необхідно підкреслити, що переважна частина цих препаратів, в тому числі ліндан і пентахлорфенол, в Україні та в світовій практиці заборонені для використання в сільському господарстві. Разом з тим, гербіцид 2,4 Д є досить розповсюдженим і входить до складу зареєстрованих в багатьох країнах препаратів [46].

     За  стандартами країн ЄС здійснюється також контроль азобарвників, які  можуть бути розщеплені і відновлені в акриламіни (група МАК III АI —  канцерогени для людини і групи МАК III А2 — канцерогени для тварин), а також барвників, що є алергенами. [15]

     Зараз новий проект державних санітарних норм і правил враховує гігієнічний  контроль якісних складових хімічного  фактору, що можуть спричиняти шкоду  здоров'ю дітям. Він включає проведення одориметричних досліджень, визначення рН модельного середовища, санітарно-хімічних показників — формальдегіду, важких металів, залишкових кількостей хлорорганічних пестицидів і пентахлорфенолу (для сировини натурального походження), AZO-барвників, що можуть спричиняти алергенні та канцерогенні ефекти, визначення стійкості пофарбування [25].

     На  сьогодні вся продукція в Україні  повинна відповідати „Державним санітарним правилам та нормам”, затвердженим Міністерством охорони здоров’я, що поширюються на громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємства, установи та організації усіх форм власності, що займаються виробництвом та торгівлею товарів дитячого асортименту.

      Крім  хімічного контролю якості сировини, контроль якості товарів включає також візуальний контроль виробів на наявність дефектів трикотажу або пошивочних дефектів. Такі дефекти встановлюються спеціалістами візуально. Під час перевірок якості одягу встановлюється відповідність виготовленої продукції вимогам щодо встановленого стандарту (відповідність сировини, додержання технологічного процесу), та проводиться контроль якості за допомогою візуального та органолептичного методів (додаток Б).

     Органолептичний метод – це визначення якості продукції  за допомогою органів відчуттів людини (зору, слуху, дотику, смаку) [15].

     Перше і найважливіше, на що слід звертати увагу, -це на те, з чого виготовлено  одяг: саме собою всі дитячі речі, які ви збираєтеся придбати, повинні  бути зроблені виключно з натуральних  матеріалів. Тоді шкіра дитини буде дихати, що дозволить вам уникнути роздразнень та попрілостей.

     Не  менш важливим показником є зручність  дитячого одягу. Він повинен сидіти на дитині вільно, ніде його не обмежувати, не здавлювати, не обмежувати свободу  руху в усіх напрямках, не обмежувати і не впливати на його рухливість.

     Тепер розглянемо такий аспект як якість. Про якість придбаної речі ви дізнаєтесь вже після  прання. Якщо після нього одяг зберігає свої первинні яскраві кольори і сам матеріал виглядає новим і не втратив своїх якостей, значить ви зробили правильний вибір і гроші були витрачені не даремно.

     Не  варто забувати, що непогано користуватися  спеціальними пральними порошками  для дитячого одягу. Для надання  речам м'якості і свіжості можна  використовувати кондиціонери, бажано теж спеціальні дитячі. Вибираючи  порошок не слід зупиняти свою увагу на тих, що мають сильний, нехай навіть і дуже приємний запах, те що подобається вам може виявитися шкідливим для дитини, стати причиною подразнень, нервової поведінки або навіть викликати головний біль у дитини.

     Також немає жодних сумнівів у тому, що якісний, практичний дитячий одяг повинен бути красивим. І це не лише викликано бажанням батьків бачити і демонструвати власне чадо у гарному, модному одязі, це й, перший невербальний урок естетики для новонародженої дитинки, адже невербальні засоби передання інформації людина освоює раніше, ніж вербальні: немовля починає розрізняти емоційні стани матері, реагує на інтонацію голосу, вираз обличчя, жести, дотики, кольори, предмети. Проведені американкими вченими дослідження, в яких брало участь близько 2 000  дітей віком від 6 міс. до10 років та 250 дорослих свідчать, що діти, яких батьки з пелюшок вдягали в красивий та якісний одяг, з віком (навіть починаючи з 2,5 років) більш охайніші й вимогливіші до власного зовнішнього вигляду, ніж ті діти, батьки яких не надавали значення привабливості одягу малюка. Як стверджує, професор Каліфорнійського Університету    Дж. Фіске, малюк з перших місяців життя в сотні разів швидше, ніж доросла людина, схоплює, вбирає у себе усю інформацію, що відкриває для неї навколишній світ, тому  саме у такому віці  вже в підсвідомості малюка виробляється і «потяг до прекрасного», яке він бачить навколо себе.  Естетичний смак дітей починає закладатись саме  з  народження,  пропустивши  цей строк, батьки отримують додаткові проблеми з неоханістю та байдужістю дити у майбутньому. 

Висновки та пропозиції

      Таким чином, можна стверджувати, що ВАТ «Антошка» веде ефективну асортименту політику в групі товарів для дітей. Асортимент досить широкий, та відповідає сформованому попитові в нашій країні. В асортименті представлена велика кількість та різномаїтість трикотажних виробів, майже все, що потрібно дитині.

     Для більшої оптимізації асортименту  святкового одягу для дітей хотілося б додати:

• домовитися з виробниками дитячого одягу про більш адаптований святковий одяг для наших діточок, тобто щоб було більше розмаїття новорічних костюмів у вигляді звіряток – звичних нашому менталітету, бальних дитячих суконь, бальних костюмів для хлопчиків та ін.;
• бажано щоб попередній пункт виконували наші вітчизняні виробники, тоді буде потроху підійматися наша економіка, будуть понесені менші затарти на виробництво і доставку, а відповідно і на розробку дизайну святкового одягу, але для цього має і держава зробити свій внесок, а саме зменшити податковий тиск на вітчизняні підприємства і зняти обмеження у ціновій політиці наших підприємств;
• бажано щоб до святкового асортименту було додано помимо родових комплектів та комплектів на хрещення, інший святковий одяг для немовлят, який би був зручним і водночас святковим і без зайвих деталей у дизайні;
• також хотілося б порадити ВАТ «Антошка» весь святковий одяг зібрати в окремому відділі. Це одразу дає великий плюс в очах дітей, так як вони бачать одразу весь асортимент святкового одягу, і не відчувають що батьки комусь із дітей приділили більше уваги у підборі святкового вбрання, а на когось не вистачило часу або терпіння.

     Головне, щоб одяг був якісним, практичним, красивим і залишив дитині приємні  спогади про ту чи іншу святкову подію, щоб у дитини в майбутньому завжди залишалося відчуття прекрасного, казкового і феєричного. 

Список  використаної літератури

1. Конституція України. – К.: Юрид. літ, 1996.
2. Цивільний кодекс України //Відомості Верховної Ради (ВВР). - 2006. - №№40-44. - ст.356.
3. Закон України «Про охорону здоров'я»
4. ГОСТ 12566-81 «Изделия швейне бытового назначения»
5. ГОСТ 25296-91 «Изделия швейне бельевые»
6. ГОСТ 25294-91 «Одежда верхняя платьево-блузочного ассортимента»
7. ГОСТ 25295-91 «Одежда верхняя пальтово-костюмного ассортимента»
8. ДСан ПІН 5.5.6.012-98 Державні санітарні правила і норми безпеки іграшок та ігор для здоров'я дітей.
9. ДСТУ 2033-92Вироби швейнi. Дефекти. Термiни та визначення
10. ДСТУ 2122-93 Матеріали для одягу. Символи та вимоги догляду 
11. ДСТУ 4519:2006 Непродовольчі товари. Споживче маркування товарів легкої промисловості. Загальні правила 
12. Положення про штрихове кодування товарів № 355 від 25.10.2007
13. Армстронг Г., Котлер Ф. Маркетинг: загальний курс. П”яте видання. - Київ: 2001
14. Балабанова Л. В. Маркетинг: Підручник. – 2 – ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання – Прес, 2004. – 645с.
15. Батутіна А.П., Ємченко І.В. Експертиза товарів. – К., 2003 р.
16. Виноградська А.М. Комерційне підприємництво. — К.: ЕКОМЕН, 2004
17. Власова А.В. «Основи товарознавства непродовольчих товарів» Київ - 2006
18. Войнаш Л.Г., Байдакова Л.І., Діанич М.М. та ін. Товарознавство непродовольчих товарів. – Ч. 2. – К.: НМЦ “Укоопосвіта, 2004. – 532 с.
19. Войнаш Л.Г., Дудла І.О., Козьмич Д.І. та ін. Товарознавство непродовольчих товарів. – Ч.1. – К.: НМЦ “Укоопосвіта, 2004. – 436 с.
20. Галик І.С., Семак Б.Д. Товарознавство непродовольчих товарів. – Ч. 2. Товарознавство трикотажних товарів. – К.: НМЦ “Укоопосвіта, 2001. –296с.
21. Гігієнічні аспекти вивчення бавовняних тканин / Сененко Л.Г., Кравченко Т.І., Нікольський В.В. // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України. —Київ, 2002. —Вип. 4. —С. 45—46.
22. Гуз Р.З. Организация продажи непродовольственных товаров. — М.: Экономика, 1983.
23. Гусейнова Т.С. Товароведення швейних та трикотажних товарів. – М., 1991
24. Дашков Л.П., Памбухчиянц В.К. Коммерция и технология торговли. — М.: ИВЦ «Маркетинг», 2000
25. Дерябіна Л.І., Савина З.Г., Шманева Р.Н. «Ткани, одежда, обув» Москва «ЄКОНОМИКА» 1979
26. Дерябіна Л.І., Шманева Р.Н. «Товароведение текстильных товаров и одежды» Москва «ЭКОНОМИКА» 1984
27. Лепеха Н.М. Органiзацiя i технологiя торгiвельних процесiв. Альбом наочностей. — К.: НМЦ “Укоопосвiта”, 2001, 2004.
28. К методике и методологии гигиены /Буран И.И. // Здоровье и окружающая среда. —Минск, 2001. —С. 40—44.
29. Комерцiйна дiяльнiсть на ринку товарiв i послуг: Наочний посiбник. К., 2003
30. Комерційна діяльність на ринку товарів та послуг ( за редакцією Апопія В. В., Гончарука Я. А.) - Київ: НМЦ „ Укоопосвіта”, 2002
31. Котлер Ф. Маркетинг менеджмент. Экс пресс – курс. 2 – е изд./ Пер. с англ. Под ред. С. Г. Божук. – СПб: Питер, 2006. – 464с.
32. Кушнір М.К., Тихонова Н.П. Товарознавство непродовольчих товарів. –Ч.3. – Товарознавство взуттєвих товарів. – К.:НМЦ “Укоопосвіта, 2001. –266 с.
33. Михайлов В.І., Глушкова Т.Г., Зельніченко О.І.., Товарознавство непродовольчих товарів.,-К.:Книга, 2005.
34. Олексієв М.С., Ганців Ш.К., Кутянин Г.І. Теоретичні основи товароведення непродовольчих товарів. – М., 1989 р.
35. Онищенко Г.Г. Химическая безопасность как ведомственная проблема. Роль госсанэпидслужбы России в обеспечении химической безопасности населения // Токсикологический вестник. —2002. —№1. —С. 2—8.
36. Органiзацiя торгiвлi: Пiдручник; 2-ге вид., перероб. та до./ за редакцією В.В.Апопiя. — Київ. Центр навчальної літератури, 2005.
37. Панкратов Ф. Г., Серьогіна Т. К. Комерційна справа. - Рівне: Вертекс, 2001
38. Полікарпов І.С., Закусілов А.П. «Ідентифікація товарів» підручник Київ -2005
39. Полікарпов І.С., Шумський О.В. «Товарна інформація»підручник Київ - 2006
40. Половцева Ф. П. Коммерческая деятельность. - Москва: ИНФРА, 2000
41. Пугачевський Г.Ф., Семак Б.Д. Товарознавство непродовольчих товарів. – Ч.1. Текстильне товарознавство. – К.: НМЦ “Укоопосвіта, 1999 – 596 с.
42. Ребiцький В. М. Органiзацiя i технологiя iнспектування. — К.: НМЦ 2001
43. Старостіна А. О., Зозульов О. В. Маркетинг: Навч. посіб. – 3 – тє вид., перероб. – К.: Знання, 2006. – 327с.
44. Теорiя i практика торговельного обслуговування: Навчальний посібник // за редакцією В.В.Апопiя. — Київ: Центр навчальної літератури, 2005.
45. Товарознавство непродовольчих товарів. – Опорний конспект лекцій. – Ч.1-6. – Львів, Видавництво ЛКА, 2002. – 2003.
46. Тяжелые металлы—извечная проблема токсикологии / Большой Д.В., Пыхтеева Е.Г., Шафран Л.М.//Здоровье и окружающая среда. -2002.-с.116-121.
47. Чумичева О.А. Методические подходы к гигиенической оценке текстильно-вспомогательных веществ, применяемых в производстве изделий детского ассортимента: Автореф. дис. … канд. мед. наук. —М., 1990. —20 с.
48. Щур Д. Л. Основы торговли. Розничная торговля. - М.: „Дело и сервис”