Асортимент машин для зберігання харчових продуктів на прикладі ТОВ "Фокстрот"

 

 

2. Фактори що  формують асортимент та якість  електропобутових товарів.

Основною метою формування будь-якого  асортименту товарів є найбільш повне задоволення потреб різних груп населення з урахуванням  економічної ефективності діяльності підприємства.

Сформована структура асортименту  з часом уже не може задовольнити зростаючі потреби населення. Тому нагальною потребою є систематичне вивчення попиту з метою розробки раціональної структури асортименту.

Формування асортименту товарів  в значній мірі визначається частотою і видом висунутого попиту. Електропобутові товари відносяться к товарам нечастого попиту так, як термін їх служби рахується роками. В основі формування асортименту електропобутових товарів лежить попит, на який впливають такі фактори: економічний, науково-технічний прогрес; соціально-демографічний; соціально-психологічний та ін.

Чинники визначаються рівнем розвитку продуктивних сил і виробничих відносин, розмірами доходів та соціального  забезпечення населення, роздрібними цінами на електропобутові товари і т.п.

Формування асортименту та якості електропобутових товарів залежить від багатьох факторів. Їх можна розділити на три групи: безпосередньо формуючі якість; стимулюючі якість; сприяючі збереженню якості товарів.

Чинниками, що безпосередньо  формують якість товарів, є сировина, конструкція виробу, технологія виробництва.

Сировина - один з найбільш важливих факторів формуючих якість. Вид якості сировини залежить від технологічного способу обробки, особливості конструкції і в підсумку, поведінку вироба в експлуатації. Коло матеріалів, застосовуваних у виробництві, стає все ширшим. Освоєно випуск безлічі нових мінеральних та синтетичних матеріалів, йде моделювання матеріалів з наперед заданими властивостями. Все частіше застосовуються композиційні матеріали, в складі яких використовуються різноманітні вихідні компоненти (сплави металів, пластичні маси і інші).

Другим найважливішим  фактором формування якості товарів  є конструкція. Під цим визначенням розуміється будова виробу, що визначає його форму. Конструювання або дизайн передує початку виробництва. У відповідності з вимогами до виробів здійснюється вибір основних і допоміжних матеріалів, визначаються конструкційні елементи виробів, способи їх взаємозв'язку і взаємодії, методи з'єднання деталей, види обробки і оздоблення та технічні характеристики конструкції. Далі розроблені зразки виробів після розгляду і затвердження освоюються у виробництві.

Завершуючим фактором формування якості товарів служить технологія виробництва. Саме у виробництві і вихідний матеріал, і конструкція втілюється у товар певного рівня якості. Виробництво товарів включає три етапи технологічних процесів: підготовчий, основний і заключний. На першому етапі здійснюється підготовка основної і допоміжної сировини - очищення, сортування, різні види обробки та інші. На основному етапі ведеться формування виробу різними способами з перетворенням вихідних матеріалів і наданням їм нових властивостей. Заключний етап спрямований на поліпшення властивостей товарів і надання їм товарного вигляду.

При недотриманні технології виробництва та низьку якість праці  працівників можуть утворюватися різні види дефектів, що знижують якість чи навіть призводять товар до непридатності.

До факторів, стимулюючим  якість товарів, відносяться ті, які  пов'язані з діяльністю людини на всіх етапах їх життєвого циклу. Діяльність людини створює та забезпечує умови  формування, прояви та збереження якості товарів.

Велике значення має якість праці працівників, яке зумовлюється рівнем їх підготовки, професійною  майстерністю і особистою зацікавленістю в результатах своєї праці.

Важливим засобом підвищення якості товарів і прискорення  технічного прогресу є стандартизація як вимог до товарів, так і систем якості.

Головним завданням стандартизації є створення комплексу нормативних  документів, що визначають сучасні  вимоги до продукції, до її розробки, виробництва і застосування, а також нагляд за правильним використанням стандартів. До інших важливих завдань відносяться: встановлення оптимальних вимог до якості і номенклатурі товарів в інтересах споживача; узгодження і ув'язка показників якості товарів, сировини і матеріалів, комплектуючих виробів.

За допомогою сертифікації товарів споживачеві гарантується відповідність товару встановленим вимогам стандартів. Сертифікація товарів це комплекс дій, в результаті яких за допомогою спеціального документа (сертифіката відповідності) або знака відповідності підтверджується відповідність продукції вимогам міжнародних, національних стандартів чи інших документів взаємоузгоджених між виробниками і споживачами продукції. Мета сертифікації - об'єктивно оцінювати якість продукції, здатність її просування на внутрішньому і зовнішньому ринках; стимулювати виробників; підвищувати якість продукції; захищати споживача від недоброякісних і шкідливих для здоров'я виробів; забезпечувати випуск екологічно чистої продукції; сприяти експорту і підвищенню конкурентоспроможності продукції.

Найважливішими зберігаючим факторами є упакування, умови транспортування, зберігання і реалізація.

Упаковка - засіб, що забезпечують захист товарів від пошкодження і втрат при транспортуванні, зберіганні та продажу. За призначенням тару поділяють на споживчу і транспортну. Транспортна забезпечує схоронність товару при перевезенні та зберіганні, а часто сприяє і раціоналізації вантажно-розвантажувальних робіт. Споживча тара завершує оформлення товару та повинна бути міцною, сучасною по дизайну, обов'язково містити інформацію про товар. Важливими є маркування тари та упаковки, а також нанесення на пакувальні матеріали вказівок, важливих для споживача. Для електротоварів обов'язкова наявність наступних даних: номінальна напруга або діапазон номінальних напруг у вольтах (В, V); символ роду струму; номінальна частота або її діапазон для приладів змінного струму в герцах (Гц, Hz); номінальна споживана потужність у ватах або кіловатах (Вт, Wt, кВт, kWt,) або номінальний струм в амперах (А); найменування підприємства-виробника або його товарний знак; тип або назва приладу; номінальний режим роботи; символи ступеня захисту від ураження електричним струмом і від вологи; позначення державного стандарту; інформаційно-реєстраційні знаки.

В залежності від особливостей для упаковки електротехнічних товарів використовують жорстку тару (ящики, лотки), полу жорстку тару (картонні коробки, короби), м'яку тару (полімерні матеріали, мішки), для заповнення проміжків при загортання застосовують пінопласт або полімерні матеріали.

На транспортній тарі, в  яку упаковані електровиробами, повинні бути попереджувальні написи: "Верх" (знак парасольки), "Обережно, не кантувати", "Обережно, прилади", "Обережно, скло" (знак чарки).

При транспортуванні товарів  збереження якості обумовлене ​​раціональністю вибору упаковки, транспорту, мінімізації можливості виникнення руйнуючих дій, способів і умов вантажно-розвантажувальних робіт.

Кінцевим результатом  ефективного збереження якості товарів  є їх зберігання без втрат. Схоронність досягається встановленням оптимальних умов зберігання.

При зберіганні товари можуть піддаватися різним впливам: фізико-хімічними (температура, вологість, концентрація пилу, світло); механічним (удари, поштовхи, вигинання, стискання); біологічним (гризуни, комахи, мікроорганізми).

При зберіганні більшості  товарів особливе значення має підтримання  оптимальних волого-температурних режимів. Приміщення для зберігання побутових електротоварів повинні бути ізольовані від місць зберігання кислот і лугів, при температурі, передбаченій в стандартах і технічних умовах на окремі електротовари. Високі температури прискорюють процеси окислення і старіння матеріалів, низькі можуть викликати втрату еластичності, збільшення крихкості, замерзання. Підвищення вологості супроводжується прискоренням процесів мікробного руйнування, низька ж викликає пересихання матеріалів, придбання ними жорсткості.

Важливу роль в збереженні якості товарів має оптимізація  умов споживання і забезпечення догляду за ними. Кожен товар буде проявляти свій рівень якості при його використанні строго за призначенням, а також в середовищі і умовах, для яких він призначений. Своєчасне обслуговування і догляд за товарами дозволяють істотно продовжити термін служби, зберегти споживчі властивості і зовнішній вигляд виробів.

Отже, найважливішими принципами догляду за товарами на стадіях їх реалізації є: дбайливе поводження з товарами; впорядковане розміщення товарів; захист товарів від зовнішніх впливів; контроль за станом товарів; спеціальні заходи догляду за товарами з урахуванням особливостей їх споживчих властивостей.

Виходячи з вищесказаного, необхідно відзначити, що якість - незаперечна  перевага в конкурентній боротьбі за збут товарів, за покупців на світових ринках. Роботи з підвищення якості доцільно проводити, враховуючи всі чинники, в рамках системного управління, яке охоплює весь життєвий цикл товару - від проектування, виготовлення, пакування, транспортування до споживання та утилізації.

Побутові холодильні прилади  компресійного та абсорбційного  типів поділяють: за призначенням - на холодильники, морозильники, холодильники-морозильники; за способом отримання холоду - на компресійні, абсорбційні; за способом установлення - на підлогові типу "шафа", підлогові типу "стіл", підлогові типу "скриня"; за кількістю камер - на одно-, дво-, три- та більше; за рівнем питомого енергоспоживання - на класи A++ - C. За здатністю працювати в умовах максимальних температур навколишнього середовища холодильні прилади поділяють на класи: SN - розширеного помірного виконання; N - помірного; ST - субтропічного і T - тропічного.

 

Камери холодильних приладів за призначенням поділяють на камери для зберігання свіжих овочів та фруктів, холодильні камери для охолодження та зберігання охолоджених продуктів, низькотемпературні камери для охолодження і зберігання заморожених продуктів, морозильні камери для заморожування і зберігання заморожених продуктів універсальні камери для зберігання продуктів у свіжому, охолодженому або замороженому стані.

Крім того, однокамерні  компресійні та абсорбційні холодильники поділяють за наявністю низькотемпературного відділення та температурою в ньому (яку позначають зірочками).

Номінальний загальний об'єм холодильних приладів не повинен перевищувати фактично виміряний загальний (брутто) об'єм більш як на 3 %, або на 1 л, залежно від того, яка з цих величин більша.

Під брутто розуміють загальний  об'єм, що перебуває у межах внутрішніх стінок холодильного побутового приладу, без внутрішніх елементів, при зачинених дверях.

Морозильник і морозильні камери холодильників можуть мати низькотемпературне відділення з температурою -12 °с. Прилади маркірують двома зірочками, а його об'єм не повинен перевищувати 20 % від загального.

 

 

3. Контроль і оцінка якості електропобутових товарів для зберігання харчових продуктів.

Холодильні прилади піддають приймально-здавальним, періодичним, типовим випробуванням та випробуванням на надійність, а також перевірянню якості споживачем.

Приймально-здавальним випробуванням  підлягає кожний холодильний прилад, який випускається, на відповідність  зразку-еталону (зовнішній вигляд), випробуванню електричної міцності ізоляції у виробничих умовах, випробуванню на функціонування і перевірянню відповідності вимогам ДСТУ 2295–99 щодо температур у різних відділеннях, щільності прилягання дверей або кришки у зачиненому положенні та зусиллю, яке потрібне для їх відчинення.

Послідовність проведення випробувань  указується в ТУ на конкретну модель. За методикою, розробленою виробником, виконують перевірку зовнішнього огляду, функціонування, температурних параметрів, випробовують електричну міцність ізоляції у виробничих умовах, перевіряють ущільнення дверей або кришки, зусилля для їх відчинення.

Періодичні випробування проводять  не рідше одного разу на три роки, крім випробувань безпеки, які проводять  не рідше одного разу на рік. Випробуванням піддають не менше трьох зразків, відібраних за методом випадкового відбору.

До періодичних випробувань  допускаються холодильні прилади, які  пройшли приймально-здавальні випробування.

Типові випробування проводять  в разі внесення змін до конструкції  холодильного приладу або технологічного процесу за програмою виробника.

Випробування на надійність проводять  за не рідше одного разу на три роки за програмою, викладеною в ТУ на холодильний прилад, де також указують вихідні дані для планування випробувань. Якість виробів перевіряють вибірково. Перевірці піддають не більше 3% партії, але не менше 3 шт. Партією вважається кількість холодильних приладів, оформлених одним документом.

Програма і послідовність перевірки  якості передбачає перевірку: зовнішнього вигляду, функціонування, ущільнення дверей або кришки, сили, необхідної для відчинення дверей або кришки, роботи вимикача освітлення (в разі наявності).

У випадку виявлення хоча б одного холодильного приладу, який не відповідає одній з указаних вимог, проводять повторну перевірку подвійної кількості холодильних приладів. Якщо під час повторної перевірки буде виявлено холодильний прилад, який не відповідає одній з указаних вимог, то вся партія підлягає суцільній перевірці за указаною програмою.

Під час перевіряння холодильного приладу на відповідність зразку-еталону  візуально контролюють наявність, правильність складання та якість маркірування, чистоту внутрішнього відділення (відділень), якість покриттів і оздоблення, відсутність  подряпин, потертосте й, вм'ятин, дефектів складання, пошкоджень вузлів та деталей, наявність антикорозійного покриття на елементах кріплення, експлуатаційної документації, комплектності, пломби (якщо вона передбачена) і відповідність конструкції холодильного приладу робочим кресленням. Під час зовнішнього огляду слід знімати всі кришки та інші деталі, знімання яких передбачене під час нормальної експлуатації.

Випробування холодильного приладу  на функціонування здійснюють увімкненням  його в мережу з граничними відхиленнями напруги від номінальної. Якщо холодильний прилад розрахований на декілька діапазонів номінальних напруг, то випробування на функціонування проводять за граничних значень кожного діапазону номінальних напруг.

Ущільнення дверей або кришки перевіряють  на не увімкненому в мережу холодильному приладі. Паперова смужка завширшки 50 мм і завтовшки 0,08 ± 0,01 мм закладається між ущільнювачем дверей та поверхнею  шафи (в зачиненому положенні дверей), вона не повинна переміщуватися без прикладання сили. Випробування дверей або кришки та їхніх елементів виконують на ввімкненому в мережу холодильному приладі і встановленій ручці терморегулятора в положення "Вимкнено". Полиці на панелі дверей повинні бути навантажені згідно з відповідною вимогою стандарту. Двері або кришка приладу повинні відчинятися 100000 разів, двері або кришка морозильника та відділення "три зірочки" - 10000 разів на кут 45 ± 5°. Морозильники випробовуються вимкненими. Рух дверей або кришки під час зачинення має бути примусовим на ділянці від кута відчинення до кута 20°. Кількість циклів руху дверей або кришки повинна бути не більше 25 за хвилину.