Стратегія виходу на ринок Азербайджану для страхової компанії «ПРОСТО-страхування»

     Виходячи  на той чи інший міжнародний ринок, підприємству слід буде враховувати особливості місцевих ринків, коригувати свою конкурентну стратегію та стратегію позиціонування відповідно до потреб тієї чи іншої країни.

     Тому  розглянемо фактори зовнішнього  середовища Азербайджану, а також особливості ринку страхових послуг, які впливають на формування стратегії виходу на її ринок. 

     2.1.  Загальна характеристика  і тенденції азербайджанського ринку страхових послуг

     Повільно, але вірно добігає кінця 2010 рік. На жаль, для страхових компаній він видався дуже складним. Тенденція просідання азербайджанського страхового ринку, що намітилася в минулому році у зв'язку зі світовою фінансовою кризою, досягла свого апогею в поточному році. Але страховики великі надії покладають на 2011 рік, в якому, можливо, буде зроблений якісний стрибок на ринку страхування країни. Незважаючи на негативні тенденції щодо зниження страхових премій у поточному році, на страховому ринку спостерігається високий рівень конкуренції між страховими компаніями, який інколи призводить до необгрунтовано низькими демпінговими пропозицій. Але цей шлях веде в глухий кут і може лише призвести до виникнення негативної тенденції невиконання взятих на себе зобов'язань з боку страхової компанії. У даному випадку страховий ринок має розвиватися цивільним шляхом - шляхом посилення агітації в країні необхідності придбання страхових продуктів серед потенційних клієнтів, з одного боку, а з іншого - самі страхові компанії повинні докласти зусилля для упізнаваності пропонованих ними страхових продуктів. 
 
Але спочатку - про показники зі зборів страхових премій та виплат за підсумками 10 місяців поточного року. Страхові компанії, що діють в Азербайджані, в січні-жовтні 2010 року зібрали премії, за оперативними даними, в розмірі 130 млн. 300,511 тис. манатів, що на 5,9% менше, ніж за аналогічний період минулого року, повідомили агентству «Інтерфакс- Азербайджан »у Службі державного страхового нагляду Міністерства фінансів. Премії по добровільних видах страхування склали 102 млн. 854,303 тис. манатів (скорочення на 10,8%). У тому числі по страхуванню життя внески отримані в розмірі 1 млн. 127,693 тис. манатів (зростання на 43%), з інших видів добровільного страхування - 101 млн. 726,610 тис. манатів (скорочення на 11,2%).

     Що ж до обов'язкових видів страхування збір премій досяг 27 млн. 446,207 тис. манатів (зростання на 18,9%). За звітний період у структурі премій внески зі страхування автотранспортних засобів склали 28 млн. 855,082 тис. манатів, з медичного страхування - 19 млн. 722,047 тис. манатів, зі страхування майна від пожежі і інших ризиків - 19 млн. 131,718 тис. манатів, по страхування повітряних суден - 8 млн. 404,968 тис. манатів, зі страхування відповідальності власників повітряних суден - 2 млн. 817,844 тис. манатів. Крім того, за 10 місяців за договорами страхування вантажів отримані премії в розмірі 8 млн. 513,760 тис. манатів, по обов'язковому страхуванню військовослужбовців - 13 млн. 425,963 тис. манатів, по обов'язковому страхуванню від пожеж - 6 млн. 74,513 тис. манатів, по добровільного страхування від нещасних випадків - 6 млн.

     В даний час в Азербайджані функціонують дві страхові компанії, що займаються страхуванням життя, - Ateshgah Hayat і Gala Hayat.

     Діючі в Азербайджані страхові компанії в першому кварталі 2010 року зібрали 44 млн 430,73 тис. манатів страхових премій, що на 3,6% перевищує показник за аналогічний період минулого року, повідомили агентству "Інтерфакс-Азербайджан" у службі державного страхового нагляду Мінфіну.

     За добровільними видами страхування премії склали 36 млн 823,07 тис. манатів (зростання на 2,7%), з обов'язкових - 7 млн 607,66 тис. манатів (зростання на 7,8%).

     При цьому за договорами страхування життя за січень-березень отримано 333,53 тис. манатів внесків (зростання на 33,4%), з інших видів добровільного страхування - 36 млн 489,54 тис. манатів (зростання на 2,5%).

     Страхові виплати за звітний період склали 10 млн 288,59 тис. манатів, що на 0,3% менше, ніж у січні-березні 2009 року. За добровільними видами страхування виплачено 8 млн 631,81 тис. манатів (зростання на 8,5%), у тому числі по страхуванню життя - 60,2 тис. манатів (зростання в 3,4 рази). Що ж до обов'язкових видів страхування обсяг виплат склав 1 млн 656,78 тис. манатів (зниження на 30,4%).

     Згідно з даними служби, в структурі премій внески по медичному страхуванню склали 9 млн 283,637 тис. манатів, зі страхування повітряних суден - 7 млн 977,394 тис. манатів, автотранспортних засобів - 6 млн 378,53 тис. манатів, майна від пожежі і інших ризиків - 4 млн 431,04 тис. манатів, відповідальності власників повітряних суден - 3 млн 360,21 тис. манатів. За договорами страхування вантажів отримано 1 млн 592,52 тис. манатів, по обов'язковому страхуванню військовослужбовців - 3 млн 479,18 тис. манатів, по обов'язковому страхуванню від пожеж - 2 млн 375,91 тис. манатів, зі страхування від нещасних випадків - 1 млн 462,06 тис. манатів.

     У структурі страхових виплат найбільший обсяг припав на добровільне медичне страхування - 3 млн 666,87 тис. манатів. Компенсаційні виплати по страхуванню автотранспортних засобів склали 3 млн 237,014 тис. манатів, майна від пожежі і інших ризиків - 512,6 тис. манатів, по обов'язковому страхуванню військовослужбовців - 1 млн 467,6 тис. манатів.

     В світі на виробництві щорічно гинуть 2,3 млн. людей. Число отримують травми - в 2-3 більше.

     У Трудовому кодексі Азербайджану від 1999 року є пункт, що зобов'язує роботодавців страхувати своїх працівників. Але до цих пір не існувало окремого закону, який регулював би цей процес. Застосування закону допоможе забезпечити всіх працівників відповідної страховкою.

     Він також зазначив, що, згідно з інформацією Держкомстату, сьогодні в Азербайджані налічується 400 тис. роботодавців.

     2 липня 2010 був підписаний указ президента Азербайджану про застосування закону АР «Про обов'язкове страхування від нещасних випадків на виробництві та втрати професійної працездатності внаслідок професійних захворювань», який був прийнятий Міллі Меджлісом країни 11 травня 2010 року. Закон вступив в силу після публікації - 3 липня 2010 року. У зв'язку з застосуванням цього закону відповідними рішеннями Кабінету міністрів за N192 від 29 жовтня 2010 року, N196 від 3 листопада 2010 року та N200 від 5 листопада 2010 року були затверджені вісім нормативно-юридичних актів, включаючи «Тарифи на обов'язкове страхування», «Правила поділу застрахованих в обов'язковому порядку за категоріями з урахуванням трудових функцій, що виконуються на виробництві »та ін Таким чином, було завершено формування відповідної нормативно-правової бази з застосуванням цього закону.

     Тим часом в Азербайджані тривають переговори на предмет страхування першого телекомунікаційного супутника країни AzerSpace. Міністр зв'язку та інформаційних технологій Азербайджану Алі Аббасов відзначив, що найближчим часом буде обрана компанія, з який укладуть відповідний договір страхування. Міністр повідомив, що до даної роботи залучено ряд великих азербайджанських компаній.  

     2.2. Характеристика соціальних та демографічних факторів

     Офіційна статистика

     Заявлена Азербайджаном чисельність населення республіки на початок 2009 року - 8 млн. 732 тис. 300 осіб (1). Згідно з офіційною статистикою Азербайджану, з 1990 по 2008 рік включно в республіці народилося 2713181 і померло 932 743 чоловік. Таким чином, якщо вірити АзСтату, природний приріст склав 1780438 чоловік, а негативне сальдо міграції склало 182 200 чоловік.

     Якщо прийняти ці дані на віру, і приплюсувати їх до останньої, більш-менш достовірної перепису населення 1989-го року, згідно з якою в Азербайджані проживало 7030 т. чоловік (з яких 390 тисяч вірменів) а також врахувати природний приріст за 1989 рік, чисельність населення Азербайджану дійсно повинна була досягти 8.73 млн.ч. Але це разом з росіянами і вірменами, яких в Азербайджані практично не залишилося. При більш детальному розгляді даних азербайджанської статистики стає очевидним, що побажання азербайджанської влади, зафіксовані в офіційній статистиці, мають мало спільного з реальністю.

     На сьогоднішній день в Карабасі живуть 731 600 азербайджанців і курдів, а також 120 000 вірмен - якщо вірити АзСтату

     Тут азербайджанська статистика постає перед нами у всій красі. У районах, де азербайджанського населення практично немає з часів війни, азербайджанська статистика нарахувала 831.6 т. (2) своїх громадян, якими порахували і арцахскіх вірмен, в кількості 120 т. Решту 731 600 чоловік, «проживають» в Карабасі, мабуть, порахували азербайджанцями і курдами, що не заважає тим же азербайджанським пропагандистам цих же людей вважати «вимушеними переселенцями».

     Цікаво відзначити, що ці вигадані цифри представлені докладно і по районах. Наприклад, наводяться дані по Степанакерт - 1.1 народжень (приблизно 55 чоловік) і 0.3 смертей (16 осіб) на 1 000 душ населення. (3) Для порівняння наведемо реальні цифри - у 2008 році в Степанакерті народилося 1504 дитини (4).

     Не менш фантастичними виглядають цифри і по інших регіонах Карабаху - так в колишньому Джабраільском районі зростання населення з 1990 по 1999 рік склав 42%, а чисельність населення району «досягла» 70.3 т.ч. У Карвачарском (Кельбаджарском - в азербайджанському варіанті) районі азербайджанська статистика «зафіксувала» 75%-е зростання міського населення в 2000-2005рр., А за 2000-2009рр. міське населення Карвачара «виросло» і зовсім в 2.7 разів (!).

     В інших районах також «відбуваються» звичайні, демографічні процеси - зростає міське населення, падає сільське. Щорічно «народжується» приблизно 10-11 000 дітей, яких враховують у загальній народжуваності по Азербайджану. Йде загальне зростання населення регіону. І всі ці «демографічні процеси» протікають на папері зусиллями буйної фантазії азербайджанських чиновників.

     Подібний підхід типовий для азербайджанської пропаганди. Мабуть, бакинські пропагандисти вважають, що докладні цифри виглядають більш переконливо.

     Щоправда на запитання, яким чином вони нарахували 59 т. міського населення Агдама, або 72 т. населення в Кашатаге, вони навряд чи дадуть відповідь. Ще менш ймовірно почути відповідь на запитання, чи вірять вони, що в 54-тисячному, за їхніми даними, Степанакерті в рік помирає 40 осіб.

     З іншого боку, якщо всі 730 тис. азербайджанців живуть в Карабасі, кого ж в Азербайджані вважають вимушеними переселенцями? Відповідь проста - їх же.

     Втрачені 1.3 мільйона виборців

     Згідно з офіційними виборчими списками, на жовтень 2008 року в Азербайджані правом голосу володіють 4.865.002 людини - іншими словами це все населення республіки старше 18 років. (5)

     Цікаво інше - згідно з даними азербайджанської статистик, на початку 2008 року в Азербайджані чисельність громадян старше 20 років становила 5.8 млн. чоловік, (6), а громадян у віці 18-19 років - близько 370 тис. Тобто, чисельність виборців повинна була скласти 6.17 млн. А у виборчих списках значиться на 1.3 млн. менше громадян. При цьому, як правило, далеко не всі громадяни, що числяться у виборчих списках, знаходяться в республіці. Більш того, багато хто з них давно змінили громадянство.

     Неврахована міграція

     Якщо вищеперелічене можна віднести до «дитячих пустощів» АзАгітПропа, то офіційні дані з міграції, які ми наводили вище і зовсім сміховинні. Поруч з ними тьмяніють навіть сотні тисяч «проживають в Карабасі» азербайджанців.

     Так, за даними Державного Комітету з статистикою Азербайджану, за період 1990-2007 рр.. емігрували 440.4 тисяч чоловік, що проживають в республіці, а іммігрували - 260 тисяч чоловік. Разом негативне сальдо міграції склало - 182.2 тисяч чоловік. (7)

     Зрозуміло, ці цифри, не мають відношення до дійсності.

     Цікаво відзначити, що в період з 1992 по 2006 відмовилися від азербайджанського громадянства на користь російського 254.6 т. чоловік. (8) У результаті, лише офіційно, чисельність азербайджанців в РФ виросла майже у два рази - з 336 т. в 1989 до 662 т. в 2002 р. (9) Одночасно чисельність росіян в Азербайджані знизилася, лише офіційно, з 392.3 до 141.7 т. (10)

     Куди поділися російські громадяни Азербайджанської республіки, якщо більшість громадян Азербайджану отримали російські паспорти були азербайджанцями? Відповідь також проста - виїхали російських акуратно записали азербайджанцями і врахували в «9 мільйонному населенні».

     Особливо наочно демонструє повну відірваність від реальності порівняння офіційних даних (16.4 т. чоловік) по еміграції з Азербайджану за 2001-2006 рр.., І кількість громадян Азербайджану, що прийняли російське громадянство за той же час -97993 осіб. Різниця шестиразова.

     Хоча більшість громадян Азербайджану перебувають на території РФ нелегально, перепис 2002 року зафіксував на території Росії 154.9 т.ч. громадян АзР.

     Реальні ж цифри по кількості азербайджанських мігрантів в Росії куди вище. Оцінки різняться - деякі експерти називають навіть цифру в 3 млн.ч. (11)

     Найбільш вірогідною, швидше за все, є також не раз озвучена експертами цифра в 2 - 2.5 млн. мігрантів з Азербайджану в Росії.