Впровадження сучасних механізм в мотивації на підприємствах туристичної сфери

      Більшість людей прагне в процесі роботи отримати нові знання. Тому так необхідно  надати підлеглим можливість навчатися, розвивати їх творчі можливості.

      Поруч з тим кожна людина прагне успіху. Успіх - це реалізовані цілі, для  досягнення яких співпрацівник застосував максимум зусиль.

      Непомітний для недосвідченого ока процес втрати інтересу працівника до праці, його пасивність приносить такі відчутні результати, як плинність кадрів, керівник раптом виявляє, що йому доводиться вникати у всі деталі будь-якої справи, виконуваного підлеглим, що, у свою чергу, не виявляють ні найменшої ініціативи. Ефективність організації падає.

      Щоб недозволити втрату потенційного прибутку, менеджер повинен добитися максимальної віддачі від своїх підлеглих. Для еффективного управління таким ресурсом як люди менеджеру необхідно виділити визначені параметри роботи, що доручається підпорядкованим, змінюючи ті, які можуть впливати на психологічні стани виконавців, тим самим мотивируя або демотивируя їх. Грамотно спроектована робота повинна створювати внутрішню мотивацію, відчуття особистого внеску в що випускається продукцію. Людина - істота соціальна, а значить, почуття співпричетності здатне викликати в ньому глибоке психологічне задоволення, воно так само дозволяє усвідомити себе як особистість.

      Ефективність  методів керування зв'язаних з оцінкою результатів діяльності кожного працівника поступово підтверджується досвідом як закордонних, так і українських підприємств. Однак ті методи атестації, що застосовуються в нас у країні ще мають дуже багато недоліків, а адже, коли від результатів атестації буде залежати щорічне колибання заробітної платні, то ці результати виявляться в центрі найбильшої уваги і можуть стати джерелами дуже серйозних конфліктів. Сподіватися на появу абсолютно об'єктивних методів оцінки службової діяльності настільки складного об'єкта, як людина, поки що не доводиться.

      Не  існує єдиних методів мотивації  персоналу, ефективних у всі часи і при будь-яких обставинах. Однак, будь-який метод, застосовуваний керівником, заснований на обраній фірмою стратегії керування людськими ресурсами може дати позитивний результат. Вибір конкретного методу мотивації повинен, у першу чергу, визначатись загальною стратегією керування персоналом туристичної фірми. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Висновки 

    Людина - основна цінність підприємства, її конкурентна перевага. Лише з професійним  ростом працівників відбувається розвиток всієї туристичної фірми. Але для того, щоб люди працювали, їх потрібно “примушувати” і “заохочувати” це робити. Потрібно запропонувати певну винагороду за працю, не забуваючи про жорсткі вимоги до якості. Більшість керівників схиляється до думки, що найкращим заохоченням можуть бути гроші і лише гроші, відповідно, чим більша зарплатня, тим краще будуть працювати усі люди. Насправді це не зовсім так.

    Щоб досягти ефективної діяльності туристичної  фірми необхідно створити певні  методи, засоби мотивації праці. Основними з них є наступні:

• надання однакових можливостей щодо зайнятості та посадового просування за критерієм результативності праці;
• узгодженість рівня оплати праці за її результатами та визнання особистого внеску в загальний успіх;
• справедливий розподіл доходів залежно від рівня підвищення продуктивності праці;
• створення належних умов праці для захисту здоров'я, безпеки праці та добробуту всіх працівників;
• створення можливостей для зростання професійної майстерності, реалізації здібностей працівників, тобто розробка програм навчання, підвищення кваліфікації та перекваліфікації;
• забезпечення в колективі атмосфери довіри, зацікавленості в реалізації кінцевої мети, можливості двосторонньої узгодженості між керівництвом та робітниками.
• признавати цінність працівника для організації, надавати йому творчу свободу;
• застосовувати програми збагачення праці та ротацію кадрів;
• застосувати гнучкий графік, неповний робітничий тиждень, можливість працювати як на робочому місці, так і дома;
• поставити працівникам знижки на продукцію(путівки), яку випускає компанія, де вони працюють;
• надавання кредиту співпрацівникам на придбання хати, автомобіля.
• оцінка досягнень персоналу;
• розмаїтість вмінь і навичок;
• автономія працівника;
• правильне встановлення цілей в організації;
• забезпечення турфірми спеціалістами-працівниками;
• матеріальне стимулювання;
• вдосконалення організації праці і оплати праці;
• поліпшення якості робочої сили;
• залучення персоналу в управління туристичною фірмою;
• поліпшення умов праці;
• застосування у діяльності фірми творчих здібностей працівника.

    При дотриманні вище перелічених методів  мотивації праці на підприємствах  туристичної сфери продуктивність праці буде підвищуватись, а працівники відчуватимуть потребу фірми  у власних здібностях, досягненнях  і відповідно робитимуть усе можливе для процвітання не лише туристичної фірми, а й будь-якого підприємства взагалі. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Список  використаної літератури

1. Закон України „Про туризм”(№324/95-ВР) від 15.09.95р
2. Вилюнас В.К. Эмоции и ситуативное развитие мотивации. - Тезисы докладов конференции “Развитие эргономики в системе дизайна”. - Боржоми, 2000. Забродин Ю.М., Сосновский Б.А. Мотивационно-смысловые связи в структуре направленности человека. - Вопросы психологии, 2001, - №6.
3. Леонтьев А.А. Единицы и уровни деятельности. - Вестник МГУ, серия №14 “Психология”. - 2003 - №2.
4. Леонтьєв Д.А. Структурная организация смысловой сферы личности. - Дис. на соиск. уч. ст. канд. психол. наук. - М.: 2001.
5. Патяева Е.Ю. Ситуативное развитие и уровни мотивации. - Вестник МГУ, серия №14 “Психология”, 2004. - №4
6. Смирнов С.Д. Психологическая теория деятельности и концепция Н.А. Бернштейна. - Вестник МГУ, серия №14 “Поихология”, 2003. - №2
7. Сосновский Б.А. Мотивационно-смысловые образования в психологической структуре направленности личности. - Дис. на соиск. уч. ст. доктора психол. наук. - М.:2002.
8. Шорохова Е.В. Психологический аспект проблемы личности. - В кн.: Теоретические проблемы психологии личности. - М.:2004
9. Ваганова Е. Как “привязать” клиента к турфирме? // Турбизнес. – 2001. – №1.
10. Папирян Г.А. Менеджмент в индустрии гостеприимства (отели и рестораны). – М.: Экономика, 2000.
11. Сокол Т.Г. Основи туризмознавства. – К.: Ред лайн, 1999.
12. Чудновский А.Д. Гостиничный и туристический бизнес. – М.: Тандем, ЭКМОС, 1999.
13. Всесвітня нарада з міжнародного туризму. Акапулько, Мексика, 1982 р