ІНСТРУМЕНТИ БАНКІВСЬКОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

курсова робота з банківської  справи

 

ЗМІСТ 
 

 

Вступ

      Банк  – це комерційна установа, котра  залучає грошові кошти юридичних та фізичних осіб і від свого імені розміщує їх на умовах повернення, платності, забезпеченості й терміновості, а також здійснює розрахункові, комісійно-посередницькі та інші операції.

      В Україні створення та функціонування комерційних банків ґрунтується на Законі України «Про банки та банківську діяльність», низці інших законів, положень та інструкцій Національного банку України.

      Менеджмент  як ринкова модель управління економікою зорієнтований на максимізацію ринкової вартості (чи максимізацію прибутку) шляхом найкращого задоволення інтересів споживачів. Іншими словами, центральною фігурою сучасного менеджменту і маркетингу є споживач, його інтереси та платоспроможний попит.

      Банківський менеджмент складається з двох частин: управління фінансово-економічною діяльністю банку (фінансовий менеджмент) і управління персоналом. Цим питанням присвячена низка наукових праць та навчальних посібників, зокрема.

      Фінансовий  менеджмент – це наука про управління фінансами компанії, зокрема банку, що спрямована на досягнення його стратегічних і тактичних цілей. Фінансовий менеджмент дає необхідний набір методів для досягнення тих цілей, котрі даний комерційний банк ставить перед собою. Він стосується таких питань, як управління формуванням банківського капіталу та його розміщенням відповідно до цілей та завдань конкретного банку, в межах досягнення стратегічної мети, забезпечення захисту інтересів клієнта при отриманні максимального прибутку з допустимим (чи мінімальним) ступенем ризику. Цієї ж мети прагнуть досягти, здійснюючи раціональне управління персоналом.

      Отже, актуальність дослідження даної  проблеми, а саме ролі менеджменту  в управлінні банком, є особливо актуальної в наш час, коли Україна  стоїть на шляху подальшого розвитку ринкових відносин.

      Об’єкт  дослідження. Об’єктом дослідження  даної курсової роботи банківський  менеджмент як галузь управління баком.

      Предмет дослідження. Предметом дослідження  даної курсової роботи є особливості та інструменти банківського менеджменту.

      Мета  дослідження. Мета дослідження полягає в теоретичному розгляді ролі особливостей та інструменти банківського менеджменту у ринковій трансформації економіки України.

      Мета  роботи передбачає виконання таких  завдань:

• проаналізувати менеджмент в банківській сфері – його сутність і особливості;
• дослідити напрями банківського менеджменту;
• дослідити організаційну побудову банку;
• охарактеризувати основні інструменти банківського менеджменту

      Практичне значення курсової роботи полягає у  можливості наукового використання результатів дослідження.

 

Розділ 1. Менеджмент в банківській сфері – сутність і особливості

      1.1. Сутність банківського  менеджменту

      Банк – це особливий вид капіталотворчого підприємства, яке мобілізує вільні ресурси клієнтів та інші грошові кошти, розподіляє їх відповідно до потреб між суб'єктами ринкових відносин, а також надає інші послуги.

      Банки і банківська система – це економічні структури, які становлять один із типів фінансових посередників у системі ринкової інфраструктури загалом [1, 9].

      Одним з найважливіших напрямів досліджень у фінансовій сфері є банківський менеджмент, що визначає ефективність діяльності банку загалом. Оскільки проблеми управління банківськими ресурсами багатогранні, необхідно розглянути особливості концептуальних підходів і методологічних аспектів стратегічного менеджменту.

      Менеджмент  – система управління, що містить сукупність принципів, методів, засобів і форм, розроблених і застосовуваних з метою підвищення ефективності виробництва й збільшення прибутку.

      Фундаментальний Оксфордський словник англійської мови визначає менеджмент як спосіб, манеру спілкування з людьми, владу та мистецтво стосунків, особливого роду вміння та адміністративні навички, орган управління, адміністративну одиницю. Американські підручники для студентів дають таке визначення: "Менеджмент – це процес оптимізації людських, матеріальних і фінансових ресурсів для досягнення організаційних цілей" [17].

      Менеджмент  як науку характеризують такі принципи, загальні для усіх видів діяльності:

• спрямованість дій суб'єкта управління на досягнення конкретних цілей;
• єдність цілей, результатів і засобів їх досягнення;
• комплексність процесу управління, що передбачає планування, аналіз, регулювання й контроль;
• єдність перспективного й поточного планування, що забезпечує його безперервність;
• контроль за прийнятими управлінськими рішеннями як найважливіший чинник їх реалізації;
• матеріальне й моральне стимулювання творчої активності, успіхів і досягнень усього колективу і кожного його члена;
• індивідуальний підхід до кожного члена колективу, що дає змогу максимально використовувати його потенціал;
• зацікавленість кожного працівника в підвищенні своєї кваліфікації, постійному навчанні й оволодінні новими знаннями й сферами діяльності;
• орієнтація на здоровий психологічний клімат у колективі;
• гнучкість організаційної структури управління, що дає змогу вирішувати функціональні й управлінські завдання [3, 68].

      Банківський менеджмент має свою специфіку, що визначається такими рисами:

      1) особливість цілей;

      2) деякі кількісні показники (клієнтура,  обсяг депозитів, кредитних вкладень, інвестицій, обсяг операцій і послуг тощо);

      3) набір якісних чинників (показники  доходів і витрат, швидкість обороту  коштів, трудомісткість операцій, ступінь  задоволення запитів клієнтів  з обсягу, структури, якості послуг, що надаються, можливості банку із забезпечення конфіденційності переговорів, інформаційна безпека тощо);

      4) соціальні характеристики персоналу  (у тому числі професійна підготовка, ставлення до праці, вирішення  соціальних проблем);

      5) регулювання діяльності з боку держави. Так, Національний банк встановлює для комерційних банків економічні нормативи капіталу, ліквідності та ризиків;

      6) різноманіття сфери управління, до якої належать: грошовий обіг  і кредитні відносини на макро-  і мікро-рівнях, наявність істотних ризиків під час здійснення банківських операцій [3, 68-69].

      Розглядаючи суть поняття "банківський менеджмент", важливо уточнити деякі положення, що входять до його складу.

      Банківський менеджмент як самостійний вид фахової  діяльності передбачає, що менеджер незалежний від власності на капітал банку, в якому він працює. Він може володіти акціями банку, а може і не мати їх, працюючи по найму на посаді менеджера. Праця менеджера – це продуктивна праця, що виникає в умовах комбінування високотехнологічного банківського процесу з високим рівнем спеціалізації працівників і забезпечує зв'язок та єдність усього процесу банківської діяльності на рівні банку в цілому, філії або відділення [9, 49].

Рис. 1.1. Структура банківського менеджменту [11, 16]

      Зрослі  вимоги до управління обумовлені збільшенням  розмірів банків, складністю банківських  технологій, необхідністю професійного володіння управлінськими навичками. В сучасних умовах усі рішення  з фінансових, організаційних та економічних  питань готуються і приймаються професіоналами у сфері організації управління, котрі здійснюють також нагляд і контроль за виконанням прийнятих рішень.

      Будь-який банк є елементом банківської  системи, що, у свою чергу, виступає як підсистема економічної системи загалом. Отже, банк – самостійна система, відкрита щодо зовнішнього середовища.

      2.1. Особливості менеджменту  в банківській  сфері

      Оскільки  менеджмент – це управління в умовах ринкової економіки, то банківський менеджмент – це управління банком в умовах ринку, що означає:

• орієнтацію банку на попит і потреби ринку, на запити клієнтів і організацію таких банківських продуктів і послуг, які користуються попитом і можуть дати банкові запланований прибуток;
• постійне прагнення до підвищення ефективності банківської діяльності з метою зменшення витрат і одержання оптимальних результатів;
• коригування цілей, завдань і програм банку залежно від кон'юнктури ринку;
• необхідність використання сучасної інформаційної бази (комп'ютерних мереж та зв'язків з валютною і фондовою біржами, іншими кредитно-фінансовими інститутами) з метою здійснення багатоваріантних розрахунків для прийняття обґрунтованих і оптимальних рішень;
• раціональний добір персоналу і його ефективне використання [9, 49].

      Під банківською діяльністю у визначенні банківського менеджменту мається на увазі діяльність банку з метою одержання прибутку. Змістом банківської діяльності є забезпечення банківського процесу всіма необхідними ресурсами й організація технологічного циклу в цілому, як-от: розробка і вдосконалення банківських технологій, забезпечення необхідного рівня банківських продуктів і послуг, виконання усіх видів банківських операцій, матеріально-технічне оснащення для здійснення банківської діяльності, забезпечення персоналом, підтримання ліквідності та прибутковості банку.

      Банківська  сфера потребує такого стилю роботи, в основі якого лежить постійний  пошук нових можливостей, уміння залучати й використовувати для  вирішення поставлених завдань  ресурси з найрізноманітніших джерел, домагаючись підвищення ефективності й одержання максимально можливого результату при мінімальних затратах.

      Визначення  цілей діяльності банку на найближчу і подальшу перспективи – це основне у менеджменті (management by objectives). Управління шляхом постановки цілей здійснюється з урахуванням оцінки потенційних можливостей банку і забезпечення їх відповідними ресурсами.

      Розрізняють цілі загальні і специфічні. Загальні, або стратегічні цілі відбивають концепцію розвитку банку в цілому, специфічні розробляються в рамках загальних цілей з основних видів банківської діяльності.

      Раціональне використання матеріальних і трудових ресурсів передбачає досягнення цілей  при мінімумі затрат і максимумі  ефективності, яке здійснюється у  процесі управління, за умови, що група  співробітників спрямовує свої зусилля на досягнення загальних цілей на підставі відповідної мотивації їхньої праці.

      Банківський менеджмент має свій власний економічний  механізм. Механізм банківського менеджменту  складається з трьох ланок:

• внутрішньобанківське управління;
• управління операціями;
• управління персоналом [9, 50].

      Використання  механізму банківського менеджменту  спрямоване на вирішення конкретних проблем взаємодії в реалізації соціально-економічних, технологічних, соціально-психологічних завдань, що виникають у процесі банківської діяльності. Механізм менеджменту об'єктивно обумовлений здійсненням банківської діяльності в ринкових умовах, коли результати управлінської і господарської діяльності одержують оцінку на ринку в процесі обміну.

      Ланки механізму банківського менеджменту подані в таблицях 1.1, 1.2, 1.3.

Таблиця 1.1

Принципова  схема внутрішньобанківського управління [9, 51]