Класифікація показників економічної ефективності реальних інвестицій і методика їх розрахунку

      Крім  зазначених вище трьох основних показників, дедалі більше значення мають соціальні, екологічні та ресурсні показники інвестиційних проектів.

      Показники соціальної ефективності враховують соціальні  результати реалізації інвестиційного проекту. До них слід віднести підвищення рівня життя та пов'язане з цим збільшення тривалості життя людини, зниження захворюваності, зростання культурно-освітнього рівня населення - збільшення вільного часу та поліпшення якості його використання. До соціальних результатів слід віднести і поліпшення комфорту в будинках і комплексах закладів дозвілля шляхом удосконалення об'ємно-планувальних і технологічних рішень проектів, а також якості обслуговування населення, впровадження нових видів і послуг.

      Показники екологічної ефективності враховують вплив інвестиційного проекту на навколишнє природне середовище (повітря, вода, земля, флора та фауна). Загальна економічна ефективність визначається як співвідношення річного обсягу повного економічного ефекту до суми приведених затрат, що викликали цей ефект. Показники економічної ефективності застосовуються при регіональному обґрунтуванні структури та обсягів природоохоронних заходів або структури та обсягів капітальних вкладень природоохоронного призначення.

      Показники ресурсної ефективності відображають вплив інвестиційного проекту на обсяг виробництва й споживання того чи іншого виду ресурсу. Ресурсна ефективність може оцінюватися за допомогою показника ресурсоємності, що розраховується у цілому по народному господарству країни та окремому регіону, галузях їх основної спеціалізації та окремих підприємствах.

     Серед традиційних (статичних) показників найбільшого  розповсюдження набули коефіцієнт ефективності (відношення середньорічної суми прибутку до обсягів капітальних вкладень) і період окупності (зворотній до нового показника).  Одним з основних недоліків цих показників є те, що вони не враховують фактора часу. У результаті цього при розрахунку як коефіцієнта ефективності, так і періоду окупності визначаються пропорції за явно незіставними величинами – сумою інвестиційних коштів у теперішній вартості  і очікуваним прибутком у майбутній вартості. Приймаючи до уваги те, що розрив у часі між вкладенням коштів і одержанням майбутніх вигод може бути значним, на таке порівняння суттєвий вплив може мати інфляція та інші види інвестиційного ризику.

     Крім  того, традиційні методи визначення ефективності інвестицій враховують тільки суму поверненого інвесторові прибутку. Однак, у ринкових умовах господарювання необхідно враховувати амортизацію, оскільки вона розцінюється як спосіб повернення вкладеного інвестором капіталу. Разом  з чистим прибутком амортизація є джерелом формування грошового потоку. 

 

2. ПОКАЗНИКИ ЗАГАЛЬНОЇ  (АБСОЛЮТНОЇ) ЕКОНОМІЧНОЇ  ЕФЕКТИВНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙ

      Для визначення економічної ефективності інвестицій по народному господарству в цілому, його галузях, економічних районах, відомствах і господарських об'єднаннях використовується показник - коефіцієнт загальної (абсолютної) економічної ефективності інвестицій (Е_і), що визначається як відношення приросту національного доходу (прибутку) – ΔНД до інвестиційних затрат (В_і), які спричинили цей приріст за відповідний період, за формулою:

              (2.1) [6, c.    ]

      Коефіцієнт  загальної (абсолютної) економічної  ефективності (Е_і) інвестицій по окремих підприємствах, окремих заходах визначається відношенням прибутку (П) до інвестиційних затрат (В;), які спричинили цей прибуток:

              (2.2) [6, c.    ]

      Для оцінки загальної (абсолютної) економічної  ефективності інвестиційних проектів може використовуватися система показників, основними з яких є інтегральний ефект, індекс і норма рентабельності інвестицій, строк окупності інвестицій.

     Інтегральний  ефект (Е_інт) – це сума різниць результатів, затрат і інвестиційних вкладень за розрахунковий період, приведених до поточного моменту:

,    (2.3) [6, c.    ]

     де R_t – результат в t-й рік;  З_t – затрати в t-й рік; К_t – інвестиції в t-й рік;          _t – коефіцієнт дисконтування;  Т_р – розрахунковий період.

     Величина  коефіцієнта дисконтування ( _t) при постійній нормі дисконту визначається за формулою:

,    (2.4) [6, c.    ]

     де  Е – постійна норма дисконту.

      при нормі дисконту, що змінюється за часом:

      (2.5) [6, c.    ] 

      де  Е_k - норма дисконту в k-й рік.

      У будівельних організаціях за економічний  результат (P_t) приймається виручка від реалізації будівельної продукції або послуг. Затрати (З_t) при визначенні показників економічної ефективності інвестицій ураховують поточні затрати (без амортизації), податки та інші неінвестиційні затрати.

      Інвестиційний ефект має також інші назви: «чистий  дисконтний доход (ЧДД)», «чиста приведена (або чиста сучасна) вартість» - Net Present Value (NРV), «чистий приведений ефект».

      При одноразових інвестиційних вкладеннях у вихідний рік (К₀), а також постійних за часом результатах затрат та нормі дисконту інтегральний ефект визначається за формулою

 ,    (2.6) [6, c.    ]

     де  R – річний результат; З – річні затрати.

      За  залежностями (2.3) та (2.6) визначається інтегральний ефект за досить тривалий період. Річний інтегральний ефект (Е'_інт) розраховується за формулою

Е'_інт = R_р – З_р – ЕК     (2.7) [6, c.    ]

      Іншим показником загальної економічної  ефективності інвестицій може бути індекс рентабельності інвестицій (Е_к), що визначається як відношення суми приведеної різниці результату й затрат до величини капітальних вкладень. Якщо капітальні вкладення здійснюються за багаторічний період, то вони повинні братись як приведена сума. У загальному випадку індекс рентабельності інвестиційних вкладень визначається залежністю

     (2.8) [6, c.    ]

     Індекс  рентабельності інвестицій тісно пов'язаний з інтегральним ефектом. Якщо інтегральний ефект інвестицій Е_інт позитивний, то індекс рентабельності І_р>1, і навпаки. При І_р>1 інвестиційний проект вважається економічно ефективним. Якщо І_р<1, то проект не ефективний. При інвестиціях у приведений рік К₀ і при постійних в періоді результатах затрат і нормі дисконту індекс рентабельності визначається за формулою:

        (2.9) [6, c.    ]

     Норма рентабельності інвестицій (Е_Р)  представляє ту норму дисконту, при якій величина приведеної різниці результату і затрат дорівнює приведеним капітальним вкладенням. Норму рентабельності інвестицій знаходять шляхом рішення рівняння

    (2.10) [6, c.    ]

      Показник  «норма рентабельності інвестицій»  має також інші назви: «внутрішня норма доходності (ВНД)», «внутрішня норма прибутку», «норма повернення інвестицій» - Internal Rate of Return (IRR). Норма рентабельності інвестицій при Р_t=const; B_t=const та одноразових капітальних вкладеннях дорівнює:

       (2.11) [6, c.    ]

     Отриману  розрахункову величину Е_р порівнюють з нормою рентабельності вкладень, яку вимагає інвестор. Питання про прийняття інвестиційного проекту може розглядатися за умови, що значення Е_р не менше за  величину, що вимагає інвестор. Якщо інвестиційний проект повністю фінансується  за рахунок кредитів банку, то значення Е_р показує верхню межу допустимого рівня банківської процентної ставки, перевищення якого робить проект неефективним.

       За умови фінансування проекту   з різних джерел, нижня межа  значення Е_р відповідає “ціні” авансованого капіталу, яка може розраховуватися як середня арифметична  зважена величина  за користування  авансовим капіталом.

     Строк окупності інвестицій (Т_о) – часовий період від початку реалізації проекту, за який інвестиційні вкладення покриваються сумарною різницею результатів і затрат. Для визначення величини Т_о розраховують період, за  межами  якого інтегральний ефект стає позитивним. Для цього використовується  рівняння:

    (2.12) [6, c.    ]

     При одноетапних інвестиційних вкладеннях і постійних за часом результатах й затратах  вищенаведена залежність має вид

     (2.13) [6, c.    ]

     звідки:

,    (2.14) [6, c.    ]

     де  lg – логарифмічний показник.

     При невеликих величинах Т_о, коли

       (2.15) [6, c.    ]

     формула 4.12 набуває вигляду:

      (2.16) [6, c.    ]

      Строк окупності інвестицій у цьому  випадку може бути розрахований як:

       (4.17) [6, c.    ]

      Оцінку  ефективності інвестиційних проектів доцільно проводити з використанням усієї сукупності показників. Разом з тим у даному випадку можуть мати місце протилежні результати. Перевагу серед усієї сукупності показників економічної ефективності необхідно віддавати інтегральному ефекту інвестицій, оскільки взаємозв'язок між показниками при додатньому значенні інтегрального ефекту забезпечує індекс рентабельності інвестицій І_р>1, тобто норму рентабельності, яка вище “ціни” авансованого капіталу.

 

3. ПОКАЗНИКИ ПОРІВНЯЛЬНОЇ  ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙ

      Порівняльна економічна ефективність інвестицій є  окремим випадком зростаючої ефективності, коли базою для розрахунку ефекту й затрат є не показники минулої діяльності, а показники одного з порівнюваних варіантів. Ефектом тут найчастіше вважається зростання прибутку за рахунок зниження собівартості при реалізації одного варіанта порівняно з іншим (або просто різниця собівартості), а за затрати - додаткові інвестиції, що забезпечують зниження собівартості за найкращим варіантом.

      Для вибору варіантів інвестицій використовуються показники порівняльної економічної ефективності інвестицій, що враховують лише змінні по порівнюваних варіантах вартісні частини. Такими показниками є: порівнювана величина інтегрального економічного ефекту вкладень, суми приведених будівельно-експлуатаційних затрат, строк окупності та коефіцієнт ефективності додаткових інвестицій.

      Порівняльна величина інтегрального  ефекту відрізняється від загальної його величини тим, що не враховує незмінні за варіантами складові. Критерієм вибору варіанта є максимум інтегрального ефекту. Якщо порівняльні варіанти відрізняються один від одного тільки обсягами необхідних інвестиційних вкладень та експлуатаційними (поточними) затратами, то найефективніше рішення буде відповідати мінімуму модифікованої суми приведених будівельно-експлуатаційних затрат. Модифіковані приведені затрати (В_n) є окремим випадком інтегрального ефекту інвестицій.

      При плановій економіці річні приведені  будівельно-експлуатаційні затрати (З_р) визначаються за формулою

З_р=ЕК+С       (3.1) [6, c.    ]

      де  Е - постійна норма дисконту; К - капітальні вкладення (розмір інвестицій); С - річні поточні затрати.

      При порівнянні двох варіантів приймається  той, що має мінімальне значення приведених затрат, тобто при З_p=З_p1–З_p2<0 (З_p1, З_p2 - річні приведені затрати по першому та другому варіантах інвестицій) обирався перший варіант.

      Різниця приведених будівельно-експлуатаційних  затрат може бути подана так:

    (3.2) [6, c.    ]