МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ  УКРАЇНИ

Тернопільська академія народного  господарства

      Інститут  економіки і менеджменту  інвестиціями

 
 

Кафедра економіки і 

управління  інвестиціями 
 
 
 
 
 
 

КУРСОВА РОБОТА

 

НА  ТЕМУ:

“Класифікація показників економічної ефективності реальних інвестицій і методика їх розрахунку” 
 
 

                                                 Виконав:

ст.групи  МБК-41

Безкоровайний  А.

Перевірив:

д.е.н., професор

Литвин  Б.М. 
 
 
 
 
 

Тернопіль – 2002

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП

     Успішне проведення ринкових реформ в Україні  не можливе без ефективної структурної  інвестиційної політики, перебудови економіки з ціллю створення  сприятливого інвестиційного клімату. Корінним чином повинна змінитися діяльність інвесторів в умовах формування ринкового механізму в Україні.

     Нові  організаційно-правові відносини  між суб’єктами інвестиційної діяльності потребують глибоких теоретичних і  практичних знань для ефективного  здійснення інвестицій у всій різноманітності їх форм: фінансових, реальних, інтелектуальних, інновацій.

     В першу чергу ринкові зміни  повинні здійснитися в інвестиційній  сфері, що відігріє ключову роль для  стабілізації економіки України

     Інвестиційна  сфера потребує глибокого дослідження, оскільки вона відіграє особливу роль в економіці держави. Реформування інвестиційної діяльності, створення в Україні сприятливого інвестиційного клімату  буде сприяти оздоровленню суспільно-політичної ситуації в Україні, створить умови для залучення всіх можливих джерел інвестиційних ресурсів. Формування інвестиційного ринку є багатоплановою загальнодержавною проблемою, в якій віддзеркалюються  всі дестабілізуючі фактори, що впливають на економічний розвиток вітчизняних підприємств.

      Для   вироблення  ефективної  інвестиційної  політики на рівні держави, її суб’єктів,  мікрорівні – у кожній потенційно конкурентноспроможній фірмі, –  необхідне надійне методологічне  забезпечення. Хоч і за останні  роки у науковій вітчизняній літературі багато питань було пов’язано з інвестиційною тематикою, проте, реалії сьогодення вимагають створення відповідних до теперішніх українських умов науково обґрунтованих методологічних підходів у цій сфері, що ґрунтуються на дослідженнях закордонних і вітчизняних вчених, на узагальненні світового досвіду інвестування ринкової економіки. Потребує глибокого опрацювання і адаптації до українських умов досвіду інвестиційних процесів у країнах з перехідною економікою. Методологічні підходи до ефективного використання інвестиційних ресурсів повинні будуватися як на загальних принципах, так і на всесторонньому врахуванні особливостей ситуації, яка склалася в державі, економічному районі, області, на мікрорівні.

     Підвищення  ефективності виробництва і піднесення рівня господарювання у всіх ланках економіки, орієнтація народного господарства на досягнення високих кінцевих результатів вимагають подальшого вдосконалення всієї системи управління.

     Світовий  досвід нагромадив значну кількість  методів та прийомів оцінки економічної ефективності інвестицій, які починають поширюватись і у нас.

 

1. СИСТЕМА ПОКАЗНИКІВ  ОЦІНКИ ЕКОНОМІЧНОЇ  ЕФЕКТИВНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙ

      Економічна  ефективність інвестицій у будівництві  оцінюється системою показників, що відображають співвідношення затрат і результатів від реалізації інвестиційних проектів. Відповідно до інтересів інвестора та інших учасників інвестиційного процесу застосовуються такі показники ефективності інвестицій: народногосподарської (економічної), бюджетної, фінансової (комерційної).

      Показники ефективності можуть бути визначені зіставленням результату (Р) і затрат (В) різними способами:

      1) показники виду Р/В_max,; характеризують результат, отриманий на одиницю затрат, наприклад рентабельність капітальних вкладень - відношення прибутку до одноразових затрат;

      2) відношення В/Р_min означає питому величину затрат, що припадають на одиницю досягнутого результату. Прикладом такого показника може бути строк окупності інвестицій, що визначається як відношення додаткових одноразових затрат до приросту прибутку реконструйованого підприємства;

      3) різниця (Р – В)_max. характеризує величину перевищення результатів над здійсненими затратами. Таким є, наприклад, показник «інтегральний ефект», який відображає перевищення вартісних оцінок приведених результатів над сукупністю приведених затрат за розрахунковий період;

      4) різниця (В – Р)_min показує перевищення затрат над отриманим при цьому результатом. Сума приведених капітальних та експлуатаційних затрат може бути віднесена до цього виду показників оцінки економічної ефективності варіантів реалізації інвестицій. Визначення приведених затрат за порівнюваними варіантами може здійснюватися з урахуванням зменшення поточних видатків за рахунок збільшення одноразових вкладень;

      5) показник (Р - В)/В® max характеризує відносну величину ефекту (ефект, отриманий з одиниці затрат);

      6) показник (Р - В)/Р ® max відображає питому величину ефекту, що припадає на одиницю отриманих результатів.

      Для оцінки ефективності господарської  діяльності підприємства як результату інвестиційного проекту застосовується показник різниці між доходами та видатками, що рівнозначно прибутку. Але сучасні економісти-практики в економічних розрахунках не обмежуються бухгалтерськими видатками та бухгалтерським прибутком, а використовують поняття «економічні видатки» й «економічний прибуток».

      Економічні  затрати - це платежі, що належать власникам  ресурсів і достатні для того, щоб  гарантувати стабільне постачання цих ресурсів для будівельного процесу. Під ними розуміють так звані:

      • зовнішні затрати, які сплачуються постачальниками, самостійні відносно даного підприємства;

      • внутрішні затрати як компенсація  за використання підприємством власних  ресурсів.

      Економічний прибуток – це загальна виручка  за відрахуванням економічних видатків.

      Показники народногосподарської ефективності враховують затрати й результати, пов'язані з реалізацією інвестиційного проекту, що виходять за межі прямих фінансових інтересів учасників інвестиційного процесу та допускають вартісний вимір. Народногосподарська ефективність характеризує результативність не конкретного об'єкта у виробничих межах, а всієї народногосподарської системи, що зазнає впливу цього проекту. Народногосподарський ефект відбиває зростання національного доходу (або його частини – прибутку) в усіх галузях і виробництвах, що пов'язані з оцінюваним проектом, а затрати – повний обсяг ресурсів (живої праці та матеріальних затрат інших галузей і виробництв, необхідних для функціонування об'єкта).

      Розрахунок  показників народногосподарської ефективності здійснюється згідно з урахуванням прямих, супутніх, спряжених та інших інвестиційних затрат.

      Прямі інвестиційні затрати – це вкладення, необхідні безпосередньо для  реалізації інвестиційного проекту (затрати  на будівельно-монтажні роботи, придбання  та монтаж обладнання, проектно-дослідні та науково-дослідні роботи й ін.).

      Супутні інвестиційні затрати – вкладення  в інші об'єкти, будівництво та реконструкція яких необхідні для нормального функціонування основного об'єкта. Ці вкладення можуть бути, наприклад, обумовлені розвитком інфраструктури споруджуваних об'єктів. Супутні інвестиції можуть бути потрібні для будівництва та реконструкції доріг, створення автогосподарства, спорудження ліній електропередач тощо.

      Поєднані  інвестиційні затрати – інвестиції у суміжні галузі народного господарства, наприклад, у збільшення потужностей підприємств будіндустрії та промисловості будівельних матеріалів, розвиток енергетичної й сировинної бази, охорону навколишнього природного середовища. Потреба у спряжених інвестиціях у суміжні галузі виникає при недостачі необхідних резервів потужностей діючих підприємств, що забезпечують будівництво та наступну експлуатацію споруджуваного основного об'єкта пальним, електроенергією, будівельними матеріалами й конструкціями, рухомим складом та іншою продукцією.

      Інші  інвестиції включають до свого складу затрати на проїзд робітників та їхніх сімей на новобудови, підготовку кадрів будівельників і експлуатаційників, консервацію основних виробничих фондів, що вивільняються, на збільшення оборотних коштів та інші одноразові затрати.

      У народногосподарській системі результати інвестицій оцінюються показниками економічної ефективності всього народного господарства, а також тими, хто бере участь у здійсненні інвестиційного проекту регіонів (суб'єктів країни), галузей, організацій і підприємств.

      Показники бюджетної ефективності відображають вплив результатів здійснення інвестиційного проекту на доходи та затрати відповідного (державного, регіонального або місцевого) бюджету. Основним показником бюджетної ефективності, що використовується для обгрунтування передбачених у проекті заходів державної, регіональної фінансової підтримки, є бюджетний ефект, що визначається з урахуванням перевищення доходів відповідного бюджету над затратами.

      До  складу бюджету включаються збільшення (зменшення) податкових надходжень, плати за користування природними ресурсами, митних зборів, акцизів, емісійних доходів від випуску цінних паперів тощо. До доходів бюджету належать також надходження у позабюджетні фонди: пенсійний фонд, фонд зайнятості, медичного та соціального страхування.

      Затрати бюджету обумовлюються прямим бюджетним  фінансуванням реалізації інвестиційного проекту: виділенням кредитів центральним, регіональними та уповноваженими банками, що потрібно компенсувати за рахунок бюджету; виплат допомоги особам, які залишилися без роботи у зв'язку зі здійсненням проекту (закриттям шахт, зупинкою ЧАЕС і ін.); гарантій інвестиційних ризиків та іншими факторами.

      Показники фінансової (комерційної) ефективності враховують фінансові наслідки реалізації інвестиційних проектів для їх безпосередніх учасників. Фінансова ефективність може визначатись як для проекту в цілому, так і для окремих його учасників з урахуванням їхніх вкладень. Фінансова ефективність проекту визначається співвідношенням фінансових затрат і результатів, що забезпечують потрібну норму доходності.

      Для капітального будівництва показники  фінансової ефективності можуть визначатися  для підгалузі в цілому і для  окремих підприємств та організацій. Фінансова ефективність передбачає аналіз потоку реальних грошей і є різницею між припливом і відпливом коштів від інвестиційної, виробничої (операційної) або фінансової діяльності.