Етика ведення бізнесу в сучасних умовах господарювання

- розробка стратегії  етичного спілкування;

- проведення  тренінгів з етики;

- створення "гарячої"  телефонної лінії етичної допомоги;

- розробка системи  оцінок і нагород;

- створення системи  контролю і реєстрації даних;

- проведення  періодичних оцінок;

- введення етичного  стилю керівництва.

Етичні нормативи  описують систему загальних цінностей  і правила етики, яких, на думку  організації, мають дотримувати  її працівники. Етичні нормативи розробляються  з метою опису цілей організації, створення нормальної етичної атмосфери  і визначення етичних рекомендацій у процесах прийняття рішень.

Оскільки різні  країни дотримуються власної "культури підприємництва", то й стандарти  етичної поведінки проявляються у різних країнах із неоднаковою  силою. Наприклад, досягнення результату за допомогою хабара є протизаконною  і неетичною дією. Однак у деяких країнах подібні дії вважаються цілком етичними і постійно використовуються підприємствами при вирішенні ділових  питань[8, c. 259-262].

У практиці менеджменту  значного поширення набули етичні нормативи, що забороняють такі дії:

- давання або  одержання хабара;

- вимагання;

- підношення  подарунків посадовій особі;

- виплата співучасникові  частини незаконно отриманих  грошей;

- розпалювання  конфліктів на ґрунті зіткнення  інтересів;

- шахрайство;

- ухилення від  сплати податків;

- продаж недоброякісної  продукції;

- розкриття секретів  компанії;

- незаконне використання  інформації, отриманої в довірливій  бесіді.

Зрозуміло, це лише приблизний, далеко не повний перелік  неетичних дій організацій. Етичність  поведінки "у принципі" не може мати "верхніх" меж. Ці межі можуть варіюватися залежно від країни, в якій працює організація, бажання  організації дотримуватися встановлених норм етики поведінки, засобів примусового  виконання законів і дотримання етичних норм.

Організації, що цінують своє ім'я, для яких громадська думка про чесність і добропорядність  є вищою за бажання максимізувати  прибуток будь-якими способами, розробляють  і доводять до своїх працівників  етичні нормативи, застосовувані не лише у власній країні, а й в  усьому світі. Облік етичних норм у таких організаціях знаходить  місце при розробленні стратегії, контролюванні етичної поведінки  і складанні періодичних звітів про "вплив на етику". Сьогодні багато організацій, які поважають  себе, мають етичні кодекси й інструкції. Формальний етичний кодекс може служити  різним цілям.

Він підказує менеджерам і працівникам, як діяти, приймаючи  рішення на основі аналізу цінностей.

Він формально  зобов'язує всіх працівників звертати увагу на етичні аспекти рішень, які вони приймають.

Є основою для  дискусій із питань етичної поведінки. Такі дискусії — чудова нагода досліджувати зони етичної невизначеності, що хвилює працівників організації.

Важливими заходами в підвищенні своєї етичності  для таких організацій є навчання етичної поведінки керівників усіх рівнів і пересічних співробітників; проведення періодичних соціальних ревізій, що сприяють підвищенню соціальної відповідальності; створення суспільних комітетів з етики, що постійно виробляють судження з етичних питань, пов'язаних із діяльністю організації; проведення етичних тренінгів; контроль етичної  ефективності[4, c. 311-315].

Сучасний менеджмент у своїй практиці постійно стикається не лише з дотриманням законів, що регулюють ту чи іншу сторону діяльності організації, а й із виконанням етичних  норм, що підвищують індекс відповідальності перед суспільством і середовищем  проживання.

Менеджер, приймаючи  те чи інше рішення, мусить пам'ятати, що суспільство звертає увагу і  на етику, і на неухильне дотримання законів, і тому йому треба дотримуватися  найвищих стандартів відповідальності.

3.2. Етичні аспекти  ведення бізнесу:  міжнародні стандарти  і українські реалії

З розвитком  інституцій приватної власності, її носіїв, а також з розвитком  підприємництва, яке базується на приватній власності, виникає потреба  у формуванні основних засад етики  ведення бізнесу. Без застосування етичних принципів у бізнесі  неможливо забезпечувати стійкий  поступальний рух підприємств до кращих результатів своєї діяльності. Саме тому важливим є визначення заходів, які потрібно здійснити для того, щоб ведення бізнесу ґрунтувалося на незмінних моральних засадах.

Як відомо, сам  розвиток капіталізму у середні  віки став можливим завдяки християнській  етиці, без неї він не зміг би досягнути  нинішніх висот. Саме цього і не вистачає вітчизняній економіці. Без внутрішніх моральних зобов’язань, обмежень, не може підприємець етично співпрацювати  з іншим підприємцем.

Факторами, що найбільше  впливають на зацікавлення економістів  етикою бізнесу визначають зростання  боротьби за інвестиції, розвиток інформаційних  технологій, релігійний та культурний плюралізм.

В світовій літературі питанню етичного ведення бізнесу  приділяється багато уваги, зокрема  його досліджували такі відомі науковці як А. Сміт, М. Фрідмен, П. Друкер, Г. Кессем. Варто зазначити, що саме поняття етичного ведення бізнесу є результатом наукових праць, а не практичних напрацювань підприємців, як це зазвичай буває.

Зокрема Г. Кессем сформував 5 аксіом ведення бізнесу, найперша з яких стосується питання етики бізнесу. Він сказав: чистий бізнес переживе менш чистий, і чесність отримає більший доход, ніж шахрайство. Тому жодна компанія не змогла б за допомогою шахрайства та неетичної поведінки протриматися довгий час. Однієї спритності для ведення бізнесу недостатньо.

Однак найпоказовішим прикладом етичних норм є, безумовно, Біблія, її заповіді. Адже саме в них  сконцентровано ті основні постулати, дотримання яких визначає етичну поведінку.

Етика бізнесу  являє собою систему моральних  принципів, яка зобов’язує відрізняти правильну поведінку від неправильної. Як видно з цього визначення, розуміння  ділової етики багато в чому залежить від системи загальних і особистих  цінностей менеджерів компаній. Тому важливою є підготовка вітчизняних  менеджерів, які усвідомлюють всю  важливість етичного ведення бізнесу.

В Україні процес підготовки до роботи менеджерів у  нових умовах іде з великими труднощами. Наші менеджери в реальних умовах намагаються діяти за стандартами  бізнесової етики, яка є у світі, і, звичайно, з урахуванням вітчизняних  особливостей. Поступово складається  певний етичний кодекс українського бізнесу[12, c. 357-358].

Проте, на сьогодні існує заплутане законодавство  і невизначеність правил ведення  бізнесу, неузгодженість окремих законів  і погана податкова система, які  фактично дестимулюють бізнесменів до нормальної праці і заганяють їх у тінь, яку держава вважає нелегітимною. З іншого боку, намагання менеджерів і бізнесменів ретельно дотримуватися норм та вимог законодавства приводять їх до усвідомлення неможливості перебування в межах законодавчого поля, що, в свою чергу, спричиняє порушення ділової етики.

Головними причинами  проблеми дотримання етики ведення  бізнесу є:

1) відсутність  традицій, стандартів етики ведення  бізнесу в Україні;

2) абсолютна  більшість бізнесменів не навчалась  у бізнес-школах, а самі бізнес-школи  ще занадто молоді, без певних  традицій, без бази знань;

3) існуюча зневага  до законодавства не стимулює  створення етичних стандартів  ведення бізнесу в Україні.

В таких умовах потрібно застосовувати систему  заходів для покращення ситуації в даній сфері. Цього вимагає  все більш жорстке конкурентне  середовище, вплив якого все більше відчувається вітчизняною економікою.

Шляхами до вирішення  проблеми дотримання етики у бізнесі  можуть стати:

1) використання  економічних механізмів шляхом  значного зменшення кількості  державних службовців з паралельним  збільшенням зарплати тим, хто  залишився, аби в них був  економічний стимул триматися  за своє місце;

2) проголошення  тотальної боротьби із залученням  ЗМІ, громадських та політичних  об'єднань з будь-яким фактом  корупції, хабарництва чи нанесення  збитків підприємцю незаконними  діями державного службовця;

3) забезпечення  перетікання капіталу з однієї  галузі в іншу;

4) стосунки між  людьми необхідно будувати на  морально-християнських етичних  принципах;

5) необхідно  спростити до мінімуму процедуру  створення й діяльності підприємств  і ведення приватного бізнесу;

6) витіснення  держави з економічної сфери  як абсолютно неефективної системи  ведення бізнесу. За цих умов  можливо сформувати основу для  ведення бізнесу на етичних  засадах.

Таким чином, етика  ведення бізнесу в сучасних умовах господарювання відіграє важливу та принципову роль. Подальший розвиток та вдосконалення економічної системи  неможливий без залучення прогресивних економічних ідей та принципів етичного ведення бізнесу[2, c. 443-446].

 

Висновки

Сучасний менеджмент пропонує певні заходи для забезпечення ділових етичних відносин:

1. впровадження етичних норм, що відображають систему цінностей організації;
2. організація навчання етиці ділового спілкування всього персоналу;
3. надання інформації про випадки як високо етичної поведінки, так і аморальних вчинків;
4. вивчення морального клімату в колективі і взаємовідносин між керівниками та підлеглими.

Слід зауважити, що поєднання етики і теорії бізнесу  відбулося вдало. На даний момент етика бізнесу є до певної міри незалежною дисципліною, що використовує дані емпіричних і теоретичних досліджень практично всіх галузей сучасного  бізнесу з метою якщо і не надати бізнес-діяльності нового смислу, то принаймні, здійснити „розширення свідомості” суб'єктів бізнесу. Подібне розширення, як виявляється, ніколи не проходить без наслідків — найкраще їх видно в галузі стратегічного менеджменту: менеджери отримують здатність краще адаптувати діяльність своїх компаній до вимог часу в довгостроковому режимі. Це, в свою чергу, пов'язане з основним принципом етики бізнесу — в довгостроковому режимі етична поведінка вигідна компанії, а неетична — невигідна. Відбувається це через формування того ж іміджу, налагодження зв'язків, що базуються на довірі, турботі і чесності (для чого завжди потрібен певний час і відповідний досвід). Потрібно просто по-новому промислити менеджмент і маркетинг компанії з точки зору названих „людських” понять, що завжди лише призводить до зростання загальної ефективності організації, особливо — ефективності людського капіталу, формування стійкої довіри до бренду тощо.

Етичні дослідження  в бізнесі передбачають аналіз конкретних розповсюджених типів неетичної  поведінки особистостей і компаній з метою демонстрації їхніх несприятливих  наслідків, передусім економічних. Врешті, від неетичної поведінки  завжди страждають люди. Наприклад, відносно легко показати, які негативні  наслідки може мати зловживання монопольною  ситуацією, дискримінація, хабарництво  чи крадіжки. Найчастіше кінцевим рецептором цих негативних наслідків стає споживач, тобто, врешті-решт, всі ми недоотримуємо задоволення від користування певними благами, що лише стає симптомом неефективної економіки. Тобто, між ефективністю та етичністю існує тісний зв'язок, який було помічено ще Адамом Смітом.

Стосовно менеджменту  основний етичний принцип можна  сформулювати таким чином: в діловому спілкуванні при ухваленні рішення  про те, які цінності слід вважати  за краще в даній ситуації, чинити так, щоб максимум твоєї волі був  сумісна з етичними цінностями інших  сторін, що беруть участь в спілкуванні, і допускала координацію інтересів  всіх сторін.

Таким чином, в  основі етики менеджменту повинна  бути координація, а по можливості і  гармонізація, інтересів. Природно, якщо воно здійснюється етичними засобами і в ім’я морально виправданих  цілей. Тому менеджмент повинен постійно перевірятися етичною рефлексією, реабілітуючи мотиви вступу до нього. При цьому  зробити етичні правильний вибір  і ухвалити індивідуально рішення, часто справа зовсім не просте. Ринкові  відносини надають свободу вибору, але разом з тим збільшують кількість варіантів рішення, породжують комплекс моральних дилем, що чекають  ділових людей на кожному кроці  в процесі їх діяльності і спілкування.

 

Список  використаної літератури

1. Єрмошенко М. Менеджмент: Навчальний посібник/ Микола Єрмошенко, Сергій Єрохін, Олег Стороженко,; Національна академія управління. - К.: Національна академія управління, 2006. - 655 с.

2. Баєва О.  В. Основи менеджменту: Практикум/  О. В. Баєва, Н. І. Новальська, Л. О. Згалат-Лозинська. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 522 с.

3. Вершигора  Е. Менеджмент: Учебное пособие/ Евгений Вершигора,. - М.: Инфра-М, 2004. - 256 с.

4. Виханский О. Менеджмент: [Учебник]/ О. С. Виханский, А. И. Наумов. - [2-е изд.]. - М.: Фирма "Гардарика", 2003. - 415 с.

5. Герчикова И. Менеджмент: Учебник : [Для экон. спец. вузов]/ Ирина Герчикова,. - 2-е изд., перераб. и доп.. - М.: Банки и биржи, 2002. - 478 с.