Використання програмних засобів при виконанні дисертаційної роботи

Загальносвітова тенденція  посилення контролю за збудниками зоонозів пов’язана зі щорічним збільшенням кількості харчових токсикоінфекцій серед населення в країнах Європи та світу.

Протягом останніх років  в Європейському Союзі різко посилилася увага до проблем мікробіологічної безпечності продуктів харчування, в тому числі і до продукції птахівництва. Особливий контроль здійснюється за сальмонелами, кампілобактеріями і лістеріями.

Щорічні доповіді ESFA (Європейського  Агентства з безпеки продуктів харчування) за період 2006-2009 рр. констатують достовірне збільшення кількості випадків виявлення цих патогенів у м'ясі птиці, виробленому в ЄС. За даними ВООЗ, в залежності від географічного положення регіону і сезонності, кампілобактерії спричиняють від 3 до 73 % ГКІ серед населення. Кампілобактеріоз підлягає обов’язковій реєстрації в США, Великобританії, Франції, Німеччині і в інших європейських країнах.

За результатами базового обстеження, проведеного в 2012 році було досліджено на предмет контамінації 10132 партій бройлерів, що направлялися на забій на 561 бійнях країн-членів ЄС (EFSA, 2010a). Від кожної партії птиці було досліджено вміст сліпих кишок, відібраних від 10 тушок. Від тієї ж партії відбирали 1 тушку птиці після охолодження для дослідження шкіри шиї і нагрудної шкіри на наявність патогенних мікроорганізмів. За результатами широкомасштабного моніторингу встановлено, що рівень колонізації ШКТ забійних партій бройлерів коливається в різних країнах ЄС від мінімального 0,5% в Естонії до максимального рівня 100% в Люксембурзі (табл. 1.).

Таблиця 1.

Питома вага ізоляції Campylobacter spp. із продукції птахівництва в умовах забійних цехів країн-членів Європейського Союзу у 2010 році

Для оформлення показників використовувалось програмне  забезпечення Microsoft office Exel.

Для визначення даних показників використовувалось  програмне забезпечення Microsoft office Exel .

Незначний рівень колонізації  шлунково-кишкового тракту партій бройлерів зареєстровано в Норвегії, де даний показник складав 2,1 – 4,8% (в середньому 5,1%), Естонії – 0,5 – 7,5% (в середньому 2,5%) Швеції – 8,0 – 21,0% (в середньому 14,6%), Фінляндії – 3,8 – 4,0% (в середньому 3,9 %).

Середні показники колонізації сліпих кишок Campylobacter spp. серед доставлених на забій партій бройлерів виявлено в Нідерландах – 20,3 – 20,9% (в середньому 24,4%), Литві – 40,7 – 42,2% (в середньому 41,5%), Латвії – 17,0 – 70,0 % (в середньому 41,0%), Данії – 15,9 – 22,6 % (в середньому 19,0%), Болгарії – 21,9 – 38,6% (в середньому 29,6%), Бельгії – 23,6 –39,4% (в середньому 31,0%), Кіпрі – 20,3 – 29,0% (в середньому 30,6%).

Слід зазначити, що в більшості  країн-членів Європейського Союзу  зареєстровано високі середні показники  колонізації бактеріальних мікроорганізмів шлунково-кишкового тракту бройлерів.

Питома вага колонізації сліпих кишок бройлерів кампілобактеріями складала (середні показники): в Швейцарії – 59,6%, Великобританії – 75,3%, Іспанії – 88%, Словенії – 77,8%, Словаччині – 78,2%, Румунії – 77,0%, Португалії – 82,0%, Польщі – 78,9%, Мальті – 96,8%, Ірландії – 83,1%, Німеччині – 48,9%, Франції – 76,1%, Чехії – 61,3% та в Австрії – 47,8%, Італії – 63,3%, Угорщині –50,1% та в Люксембурзі –100%.

Серед ізолятів Campylobacter spp. домінували кампілобактерії виду C. jejuni на рівні 30,7%; мінімальний рівень колонізації кишковика даними культурами складав 2,0% в Естонії.

Середній показник колонізації Е. сoli партії забійної птиці був на рівні 20,7%; при цьому в Естонії, Фінляндії та Швеції кампілобактерій даного виду не виявлено, проте, серед забійних партій бройлерів рівень колонізації шлунково-кишкового тракту в Люксембурзі досягав 91,9%.

Результати досліджень EFSA демонструють достатньо високі рівні  забруднення тушок птиці в  країнах Європи. Рівень поширення бактеріальних мікроорганізмів серед тушок бройлерів складає 73,2 – 78,3%. Рівні мікробіологічного забруднення тушок птиці в різних країнах Європи варіабельні: від мінімального рівня забруднення 2,1% в Естонії до 100% позитивних зразків в Люксембурзі. Дані щодо ізоляції бактеріальних мікроорганізмів із тушок птиці за видами представлені на рис. 1.

Результати широкомасштабного  моніторингу щодо поширення Campylobacter, проведеного в 2008 у всіх країнах-членах ЄС підтверджують прямопропорційну залежність між рівнем колонізації кишковика забійної птиці і рівнем контамінації тушок після забою (EFSA, 2010b). Високі рівні забруднення тушок птиці кампілобактеріями експерти EFSA пов'язують з недотриманням гігієнічних вимог забою та переробки птиці з високим рівнем поширення Campylobacter spp. серед поголів’я.

Мінімальний рівень поширення C. jejuni встановлено в Естонії – 4,9%, а максимальний рівень ізоляції даного збудника із тушок птиці було зареєстровано у Франції – 72,0% .

Рис. 1. Дані щодо рівнів ізоляції Campylobacter spp. за видами із тушок птиці в країнах-членах Європейського Союзу у 2008 році, %

Для оформлення показників використовувалось програмне  забезпечення Microsoft office Exel.

Узагальнений показник рівня контамінації C. jejuni тушок птиці в країнах ЄС складає 73,2 – 78,3%. Рівень поширення C. coli в тушках птиці значно коливався в різних країнах: мінімальні рівні ізоляції зареєстровано в Латвії – 2,5%, Данії – 2,8%, Кіпрі – від 4,2%. В Естонії, Фінляндії, Швеції та Норверії кампілобактерій даного підвиду не виявлено.

Також в економічно розвинених країнах світу проводяться моніторингові  дослідження щодо кількісного рівня  контамінації Campylobacter spp. тушок птиці. В процесі збору і обробки інформації встановлені дози забруднення продукції птахівництва термофільними кампілобактеріями. Результати моніторингових досліджень проведених Європейським агентством з безпеки харчових продуктів EFSA в країнах-членах ЄС за звітний період січень-грудень 2008 року проаналізовані, узагальнені та представлені на рис. 2.

Аналіз результатів  рівнів контамінації тушок птиці Campylobacter spp. вказує на значну варіабельність інфікуючих доз збудників в різних країнах. Питома вага виявлення контамінації тушок птиці нижче рівня 10 КУО/г характеризуються значною варіабельністю: від 3,8% в Ірландії до 98,7% в Норвегії. В більшості країн показники рівня мікробіологічного забруднення тушок птиці Campylobacter spp. в межах 100 – 1000 КУО/г.

Рис. 2 Питома вага кількісних рівнів контамінації Campylobacter spp. тушок птиці в країнах Європи у 2008 році, %

Для оформлення показників використовувалось програмне  забезпечення Microsoft office Exel.

Питома вага випадків виявлення даного рівня мікробіологічного забруднення в різних країнах коливається від 9,6 % до 33,5%. Понад 30% зареєстрованих випадків вищезазначеного рівня контамінації продукції птахівництва реєструють у Франції – 36,5%, Польщі – 32,2%, Іспанії – 33,4% та Великобританії – 31,2%.

За даними звіту EFSA в країнах ЄС постійно проводиться моніторинг захворюваності населення на кампілобактеріоз (табл. 2).

Найвищі показники захворюваності людей на 100.000 тис. населення зареєстровано  в Чехії – 194,3 %; Швейцарії – 103,7%; Великобританії – 90,9%; Люксембурзі – 90,7 %; Фінляндії – 84,0 %; Швеції – 83,8%; Німеччині – 78,7%.

Таблиця .2

Захворюваність  на кампілобактеріоз серед населення  країн-членів ЄС станом 1.01 2008 р. (EFSA, 2010c)

Для визначення даних показників використовувалось програмне забезпечення Microsoft office Exel.

Стратегічними напрямками в системі контролю кампілобактеріозу  птиці є: розробка національних програми управління ризиками і контролю Campylobacter; стандартизація методів відбору проб, часу між відбором проб та тестуванням; контроль якості лабораторних методів дослідження, а також продовження дослідження чутливості методів виявлення Campylobacter та проведення моніторингових досліджень антибіотикорезистентності циркулюючих штамів.

Ветеринарно-санітарне  дослідження м’яса птиці проводили згідно "Правил ветеринарного огляду та ветеринарно-санітарної експертизи м’яса і м’ясопродуктів", 2002 .

Відбір проб м'яса птиці  і субпродуктів та підготовку їх до мікробіологічних досліджень проводили  згідно ГОСТ 77302.20-95. Для мікробіологічного аналізу тушок та півтушок птиці з ділянки грудної частини, гомілки й стегна вирізали на всю глибину м'яза проби в рівних кількостях, загальною масою 150 – 200 г, подрібнювали їх з дотриманням правил асептики за допомогою ножиць, гомогенізатора протягом 2-2,5 хв. або використовували порцелянову ступку з товкачиком, перемішували і одержували об'єднану пробу однієї тушки або півтушки. Для приготування вихідного розведення з об'єднаної подрібненої проби відбирали наважку 10-20 г .

Мікробіологічні дослідження змивів тушок птиці проводили за показниками згідно "Обов’язкового мінімального переліку досліджень сировини продукції тваринного та рослинного походження, комбікормової сировини, комбікормів, вітамінних препаратів та ін., які слід проводити в державних лабораторіях ветеринарної медицини і за результатами яких видається ветеринарне свідоцтво (ф-2): КМАФАнМ (КУО/г), патогенні мікроорганзми, у т.ч. сальмонели, додатково також проводили дослідження на наявність кампілобактерій.

Ізоляцію та визначення кількості Campylobacter spp. проводили за методом визначення найбільш імовірного числа, що регламентовано ДСТУ ISO 10272 - 1:2007 Мікробіологія харчових продуктів i кормів для тварин. Горизонтальний метод виявлення i підрахунку кампілобактерій (Campylobacter spp. ).

Ідентифікацію ізольованих культур  мікроорганізмів здійснювали, використовуючи визначник бактерій Берджі (1997).

З метою диференціації  та ідентифікації свіжовиділених культур  кампілобактерпій на основі вивчення їх біологічних властивостей в якості контролю в роботі використовували контрольні еталонні тест-штами кампілобактерій, отримані із колекцій Федеральної державної установи "Всероссийский государственный центр качества и стандартизации лекарственных средств для животных и кормов" (ФГУ "ВГНКИ", г. Москва).