Використання програмних засобів при виконанні дисертаційної роботи

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІКИТИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

 

Факультет менеджменту

Кафедра кібернетики та інформатики

 

 

РЕФЕРАТ

“ Використання програмних засобів при виконанні дисертаційної роботи ”

 

аспірантки першого  року навчання

 кафедри ветсанекспертизи, мікробіології, зоогігієни та  безпеки і якості продуктів  тваринництва 

Сенченко Анастасії  Леонідівни

 

 

Викладач:

к. е. н., доцент

Смоляров Геннадій Андрійович

 

 

 

Суми - 2013р.

 

Зміст

 

		стор.
	Вступ	3
1.	Обґрунтування і задачі наукового дослідження	4
2.	Умови та схеми  проведення дисертаційних дослідів	7
3.	Огляд програмних  засобів та оформлення дисертаційних досліджень	9
4.	Результати  експерименту та попередня обробка  даних	10
5.	Висновок	36
6.	Література	37

 

 

 

Вступ

Перед птахівництвом  України стоїть дуже важливе завдання – за короткий час збільшити обсяги виробництва продукції птахівництва м’яса та яєць. На заваді цьому стоять хвороби птиці інфекційної та незаразної етіології. Актуальними на сьогоднішній день є хвороби, які викликані бактеріальною мікрофлорою. Якщо вірусні захворювання профілактуються вакцинаціями птахо-поголів’я, то бактеріальні інфекції, які наносять великі економічні збитки птахівництву, вимагають постійного контролю з боку спеціалістів ветеринарної медицини.

Актуальним для держави  є посилення захисту здоров’я населення України шляхом удосконалення  системи контролю за якістю та безпечністю продуктів харчування і забезпечення дотримання стандартів ЄС в галузі ветеринарної медицини.

Контроль якості та безпечності  продукції тваринництва та птахівництва актуальна проблема у більшості  країн світу. З огляду на всесвітню  тенденцію боротьби "За здорове та безпечне харчування" міжнародної програми Продовольчої і сільськогосподарської організації об’єднаних націй (FAO) та Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) з питань щодо безпечності харчових продуктів особлива увага приділяється захворюванням, збудники яких виділяються від хворих людей, тварин та птиці, продукції тваринного походження та широко розповсюджені в навколишньому середовищі.

Оформлення та проведення дисертаційних даних буде проводитися  з використанням програмних засобів Microsoft office: Microsoft office Exel; Microsoft office PowerPoint; Microsoft office Word.

 

 

 

 

 

1. Обґрунтування і задачі наукового дослідження

Птахівництво - це галузь тваринництва, завданням якої є розведення сільськогосподарської птиці. Сучасні темпи виробництва м’яса птиці дозволяють прогнозувати збільшення цього показника. Перед птахівництвом України стоїть дуже важливе завдання – за короткий час збільшити обсяги виробництва продукції птахівництва м’яса та яєць. На заваді цьому стоять хвороби птиці інфекційної та незаразної етіології. Актуальними на сьогоднішній день є хвороби викликані бактеріальною мікрофлорою. Якщо вірусні захворювання профілактуються вакцинаціями птахопоголів’я, то бактеріальні інфекції, які наносять великі економічні збитки птахівництву, вимагають постійного контролю з боку спеціалістів ветеринарної медицини.

Стурбованість щодо безпечності  та якості харчових продуктів відчувається значною мірою в усьому світі.  Якість харчових продуктів у життєдіяльності людей відіграє важливу роль. Проблема якості і безпеки харчових продуктів, це проблема не тільки національна, а і міжнародна. Як в розвинених країнах, так і в Україні щорічно сотні мільйонів людей хворіють на харчові токсикоінфекцїї та токсикози, зумовлені патогенними та токсикогенними мікроорганізмами. Особливу біологічну небезпеку для здоров'я споживача несуть продукти тваринного походження, контаміновані такими мікроорганізмами як Е. соlі О157:Н7, Listeria monocytogenes, Саmруlobacter jejuni, Саmруlobacter fetus, Vibrio vulnificus, Vibrio parahaemolyticus, роду Salmonella тощо, які останнім часом набули значної резистентності до антибіотиків.

З теперішніми  темпами розвитку розширюється асортимент харчових продуктів, вдосконалюються або запроваджуються нові технології у виробництво та зберігання харчових продуктів, змінюється характер харчування, значна частина харчових продуктів зазнає змін і псується. Це явище поставило перед ветсанекспертизою дуже відповідальні і складні задачі, які вимагають сурового дотримання контролю якості та безпеки продуктів харчування в процесі їх виробництва, транспортування і зберігання. На всіх стадіях продукція тваринництва може піддаватися контамінації біологічними, хімічними або фізичними агентами.

Теперішні темпи виробництва м’яса птиці дозволяють прогнозувати збільшення цього показників до 2015 року більше ніж на 30%[1].

Відділом наукових досліджень Інституту птахівництва НААН проведено  рейтинговий аналіз чисельності  поголів’я сільськогосподарської птиці в Україні станом на 1 вересня 2011 р. в порівнянні з аналогічним періодом 2010 р. Встановлене поголів’я сільськогосподарської птиці по всім категоріям господарств України склало 234,943 млн. голів, що на 0,6% більше від поголів’я птиці за аналогічний період попереднього року. [2,3]

Виробництво яєць с.-г. птиці  по всім категоріям господарств України  склало 12916,9 млн. штук, що на 12,2% більше від виробництва за аналогічний  період попереднього року. При цьому, в 20 областях Україниі АР Крим відбулось зростання об’ємів виробництва яєць на 1584,9 млн. штук., а в 4 областях – зменшення на 178,2 млн. штук. [9,11].

При відсутності контролю за обігом реалізації готових харчових продуктів, виникає необхідність звертати увагу на стан екологічної безпеки виготовленої продукції. Неякісна або небезпечна продукція при наявності збудників харчових токсикоінфекцій, інфекційних захворювань, хімічних або біологічних забруднень становить небезпеку для потенційних споживачів даної продукції[7,8].

Особливо актуальні питання ветеринарно-санітарного контролю виробництва продуктів тваринництва в сучасних умовах, перебудова агропромислового комплексу з метою збільшення виробництва м'ясопродуктів. Для отримання безпечної продукції надзвичайно важливим є дотримання гігієнічних вимог у процесі первинної переробки птиці[1,13,11].

У зв’язку Актуальним для держави є посилення захисту здоров’я населення України шляхом удосконалення системи контролю за якістю та безпечністю продуктів харчування і забезпечення дотримання стандартів ЄС в галузі ветеринарної медицини.

Контроль якості та безпечності  продукції тваринництва та птахівництва актуальна проблема у більшості  країн світу. З огляду на всесвітню  тенденцію боротьби "За здорове  та безпечне харчування" міжнародної  програми Продовольчої і сільськогосподарської організації об’єднаних націй (FAO) та Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) з питань щодо безпечності харчових продуктів особлива увага приділяється захворюванням, збудники яких виділяються від хворих людей, тварин та птиці, продукції тваринного походження та широко розповсюджені в навколишньому середовищі.

Мета дослідження:

• визначення факторів, що впливають на санітарну якість та безпеку продуктів птахівництва;
• удосконалення системи ветеринарно – санітарного контролю для отримання якісної та безпечної продукції птахівництва;
• розробка комплексу заходів щодо підвищення санітарної якості та безпеки продуктів птахівництва на основі системи критичних точок ветеринарно-санітарного контролю;
• вивчення джерела бактеріального обсіменіння продуктів птахівництва;

Для досягнення мети необхідно  вирішити наступні завдання:

• вивчити та порівняти систему забезпечення якості та безпечності продукції в птахівництві;
• провести епізоотологічний моніторинг хвороб бактеріальної етіології у птахо-господарствах;
• провести комплексний аналіз ветеринарно-санітарного контролю в птахівництві;
• проаналізувати  вплив схем контролю якості та біобезпеки продуктів птахівництва на епізоотичне благополуччя продуктів птахівництва;
• розробити систему ветсанконтролю та моніторингу бактеріальних захворювань з метою підвищення біобезпеки продуктів птахівництва та ефективності протиепізоотичних заходів.

Предмет дослідження: ветеринарно-санітарні показники; бактеріальне обсіменіння продуктів птахівництва та їх патогенність;; органолептичні та фізико-хімічні показник.

Об’єкт дослідження – бактеріальною мікрофлора птиці, тушки та продукти забою птиці на етапах переробки продукції птахівництва.

Предмет дослідження – аналіз моніторингу ізоляції збудника бактеріальної мікрофлори з продукції птахівництва, біологічні властивості ізолятів, розробка стратегій контролю бактеріальної мікрофлори птиці на основі засобів діагностики, профілактики, лікування та отримання якісної і безпечної продукції птахівництва.

2. Умови та схеми проведення дисертаційних дослідів

Експериментальна частина  досліджень буде проводиться  в період 2013-2015 р.р. в лабораторії кафедри ветсанекспертизи, мікробіології, зоогігієни та безпеки і якості продуктів тваринництва Сумського НАУ, в Державному науково-контрольному інституті біотехнології і штамів мікроорганізмів (м. Київ), в умовах науково-контрольної лабораторії ТзОВ НВФ "Бровафарма", в Сумській регіональній державній лабораторії ветеринарної медицини  та підприємств, що здійснюють забій та переробку птиці в Київській, Чернігівській, Сумській та Харківській областях.

Схема досліджень щодо розробки системи контролю бактеріальної  мікрофлори птиці та отримання якісної  продукції птахівництва представлена на рис. 1.

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1 Схема  розробки системи контролю бактеріальної  мікрофлори птиці

3. Огляд програмних засобів для обробки та оформлення проведених досліджень

Оформлення та проведення дисертаційних даних буде проводитися з використанням програмних засобів Microsoft office: Microsoft office Exel; Microsoft office PowerPoint; Microsoft office Word.

Весь текст дисертаційної роботи буде набиратися з використанням відповідних стилів, шрифтів програми MSWord, вставка відповідних знімків, побудова таблиць буде виконуватися за допомогою комп’ютерної програми MSWord.

Для оформлення наступних  показників (оформлення відповідних таблиць та графіків): 1) Таблиця №1- Питома вага ізоляції Campylobacter spp.  із продукції птахівництва в умовах забійних цехів країн-членів Європейського Союзу у 2008 році; 2) Рис. 1. - Дані щодо рівнів ізоляції Campylobacter spp.  за видами із тушок птиці в країнах-членах Європейського Союзу у 2008 році, %; 3) Рис. 2 - Питома вага кількісних рівнів контамінації Campylobacter spp. тушок птиці в країнах Європи у 2008 році, %; 4) Таблиця .2- Захворюваність на кампілобактеріоз серед населення країн-членів ЄС станом 1.01 2008 р. (EFSA, 2010c); 5) Рис. 5Питома вага підприємств, що здійснюють забій та переробку птиці в адміністративних одиницях (областях) України, %; 6) Таблиця 3 - Регіональне розташування підприємств України, що займаються забоєм та переробкою птиці; 7) Таблиця 4 -Результати мікробіологічних досліджень тушок птиці до патрання в умовах забійних цехів України (2006-2010 р.р.); 8) Таблиця 5 - Результати ізоляції Campylobacter spp. із сліпих кишок бройлерів в умовах забійних цехів Північно-Східного регіону України (2006-2010 р.р.); 9) Таблиця 6 - Результати виділення кампілобактерій з тушок здорової та хворої птиці після патрання, відібраних в умовах забійних цехів (2006-2010 р.р.); 10) Таблиця 7 - Результати виділення кампілобактерій з тушок здорової птиці, відібраних в умовах забійних цехів; 11) Рис. 6 Співвідношення Campylobacter spp. за видами, ізольованих із тушок птиці після етапу патрання; 12) Рис. 7 Співвідношення культур Campylobacter spp.  за видами, ізольованих із тушок птиці після етапу охолодження; 13) Рис. 8 Частота ізоляції Campylobacter spp.  із тушок птиці та з вмісту сліпих кишок на різних технологічних етапах переробки. – використовувалось програмне забезпечення Microsoft office Exel .

 

4. Результати експерименту та попередня обробка даних

Моніторинг  поширення патогенних мікроорганізмів серед поголів’я бройлерів та тушок птиці в країнах-членах Євросоюзу