Автор работы: Пользователь скрыл имя, 10 Ноября 2011 в 15:58, курсовая работа
Звід законів Хаммурапі - один з найдавніших законодавчих кодексів, що збереглися на наш час. Вивчаючи його зміст та принципи можна провести паралель між життям та устроєм, що склалися у Стародавньому Вавилоні та сьогоденням.
Вступ
Розділ 1. Історія створення законів Хаммурапі
1.1. Історичні передумови створення законів Хаммурапі
1.2. Етапи створення законів Хаммурапі
1.3. Загальна характеристика законів Хаммурапі
Розділ 2. Структура законів Хаммурапі
2.1. Статті про судочинство
2.2. Статті про власність
2.3. Статті про шлюб і сім’ю
2.4.Статті про захист особи
2.5. Принципи законів Хаммурапі
Висновки
Список використаних джерел
Отже принцип талону в законах Хаммурапі простежується дуже часто. Він полягає в тому, що винуватець скоєного злочину буде обов’язково покараний «око за око, зуб за зуб
Висновок
Отже з вище написаного можна зробити
такі висновки, що статті законника Хаммурапі
складені зовсім в іншій манері, ніж це
прийнято зараз. Норма
права формулювалася так само, як формулюють
рішення суду: як рішення
окремого випадку, казусу. Наприклад: "Якщо
людина виб'є зуб рівного собі (по
громадському статусу), то повинно вибити
його зуб. "Таку форму викладу
називають "казуальної" або принцип
таліону. Автори законника прагнули групувати
статті по їхньому змісту, але строгого
розходження між правом кримінальним,
цивільним або процесуальним вони не проводили.
Це розходження, звичайне для сучасного
права, у той час, коли це багато століть
пізніше, не усвідомлювалася. Розташування
законів усередині груп і перехід від
групи до групи здійснюється за принципом
асоціації. Так, перша група норм встановлює
кару за найважливіші правопорушення:
помилкові звинувачення у вбивстві або
чародійництва, лжесвідчення і "зміна"
судового рішення суддею. Наступні статті
присвячені охороні власності царя, храмів,общинників
і царських людей. Останній параграф цього
розділу стосується
протиправного заволодіння чужим майном.
Тому наступний розділ , що стосується
майна отриманого від царя за службу, починається
з параграфа, згідно з яким воїн, не що
пішов у похід або послав замість себе
найманця, підлягає смертної кари. Останній
параграф цього розділу стосується питання
про протиправне використання чужого
поля. Четверта група норм регулює операції
з нерухомістю та відповідальність за
правопорушення, що стосуються майна.
Закони Хаммурапі становлять надзвичайно цікаву й обширну законодавчу пам'ятку. Це дуже важливе джерело з історії держави і права стародавньої Месопотамії взагалі. На противагу іншим згаданим збірникам правових актів і законів Месопотамії кодифікація Хаммурапі не має характеру божественної волі, безпосередньо доведеної до відома населення. У пролозі Хаммурапі зазначає, що бог сонця і справедливості Шамаш з'явився цареві уві сні і розпорядився, щоб той встановив у країні "право і справедливість", причому розповів цареві, як це здійснити, і подарував йому свої закони. У законах Хаммурапі регулюється спектр правових відносин вавилонського суспільства, зокрема в галузі цивільного, зобов'язального права, шлюбно-сімейного та спадкового права, трудових відносин, кримінального та кримінально-процесуального права. Це типова кодифікація рабовласницької держави, де всі права і привілеї закріплені за рабовласниками, де їх життя, честь, гідність, майно охороняються дуже суворими засобами, а раб – особа безправна. Тут і вільні вирізняються між собою за правовим становищем – одні всевладні, повноправні, інші, – другорядні, люди гіршого, нижчого сорту. Зрештою, такими були рабовласницькі суспільства не тільки у Вавилоні, айв інших державах.
Законник не може вважатися всеохоплюючим.
У ньому не згадуються державні і релігійні
злочини, основні види убивства. Покарання
за них були, мабуть, настільки звичайними
в практиці, що Хаммурапі вважав зайвим
говорити про них у своєму кодексі. Головними
джерелами кодексу були судові рішення
самого Хаммурапі та вищих судів взагалі.
Закони Хаммурапі разом з численними діловими
документами своєї епохи, що дійшли до
нас завдяки тому матеріалу, на якому вони
були написані, тобто глині.
Список використаних джерел:
1) Артемов В. В. Всемирная история: вопросы и ответы. 1996.
2) Черниловский З. М. Хрестоматия по всеобщей истории. 1993.
3) Владимиров Б. Н. Всеобщая история государства и права. 1996.
4) Жидков О. А. и Крашенинникова Н. А. История государства и права
зарубежных стран.
1999.
5) Історія світової культури: Навч. Посібник. За ред. Л. Т. Левчук. – Київ: Либідь, 1999
6) Греченко В. А., Чорний І. В., Кушнерук В. А., Режко В.А. Історія світової та української культури. – К: Літера, 2000.
7) Бандровський О. Г. Історія стародавнього світу. – К: Генеза, 1998
8) Волков І.М. Закони вавілонського царя Хаммурабі. М., 1914
9) Калугин О.М. Законник Хаммурапи.,1994-Київ
10) Законы Хаммурапи, царя Вавилона // Черниловский З.М. Хрестоматия по всеобщей истории. 1993
11) Історія Стародавнього світу /За ред. Ю.С.Крушкол. К., 1976
12) Нариси
історії Стародавнього Сходу / За ред.
акад. В.В.Струве. К., 1957
Информация о работе Загальна характеристика законів Хаммурапі: історія, структура, принципи