Загальна характеристика законів Хаммурапі: історія, структура, принципи

МІНІСТЕРСТВО  НАУКИ І ОСВІТИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ  АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА МІЖНАРОДНОГО ПРАВА 
 

КУРСОВА РОБОТА

Тема: «Загальна  характеристика законів Хаммурапі: історія, структура, принципи» 

       
 
 

Виконавець

Студентка I курсу

Групи МП-107

Посметьєва  О.О.

Науковий  керівник: к.і.н. доц.

 Широкова-Мурараш  О.Г. 
 
 
 

Київ-2010 

План 

Вступ

Розділ 1. Історія  створення законів Хаммурапі

1.1. Історичні  передумови створення законів  Хаммурапі

1.2. Етапи створення  законів Хаммурапі

1.3. Загальна  характеристика законів Хаммурапі

Розділ 2. Структура  законів Хаммурапі

2.1. Статті про  судочинство

2.2. Статті про  власність

2.3. Статті про  шлюб і сім’ю

2.4.Статті про  захист особи

2.5. Принципи законів Хаммурапі

Висновки 

Список використаних джерел 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ

Звід  законів Хаммурапі - один з найдавніших  законодавчих кодексів, що збереглися на наш час. Вивчаючи його зміст та принципи можна провести паралель між  життям та устроєм, що склалися у Стародавньому  Вавилоні та сьогоденням. Закони Хаммурапі безпосередньо випливають із шумерської правової традиції і є одним з найважливіших джерел для вивчення права й соціально-економічного устрою Месопотамії того часу.

Актуальністю  теми є вивчення та детальне дослідження унікального та своєрідного законника рабовласницького права, що був складений за участю давньовавилонського царя Хаммурапі. Ці закони є най першими, а їх творці - першими людьми, які намагалися створити деякі соціальні норми поведінки, щоб встановити контроль над людьми. Тому досліджуючи закони Хаммурапі можна порівняти державний устрій Стародавнього Світу та сучасного.

Об'єктом  дослідження є теоретичні засади історії держави і права.

Предмет дослідження – закони Хаммурапі, як пам'ятка права Стародавнього Вавилону.

Метою курсової роботи є дослідження законів Хаммурапі, їх історію виникнення, структуру, принципи та значення для подальшого розвитку права. 

Завданням курсової роботи - є охарактеризувати особливості утворення держави у Стародавньому Вавилоні, її суспільний лад та державний устрій, а також дослідити закони Хаммурапі, як найдавнішу пам'ятку права. 

Структура роботи включає в себе вступ, два розділи та підпункти в кожному розділі, висновок та список використаних джерел. 
 

Розділ 1. Історія  створення законів Хаммурапі

      Виникненню звіту законів Хаммурапі передувала довготривала історія виникнення древньо-вавилонської держави та становлення класового суспільства в Месопотамії, яка виникає в 2000 році до н.е.

      В епоху раннього періоду Месопотамія пережила багатовікову конкуренцію, криваву бороттьбу за політичне панування у країні. Дрібні міста держави опиралися централізації, тому в них велася щільна боротьба за гегемонію. Зростання сільсько-господарського і ремісничого виробництва сприяло зміцненню месопотамських міст, вже чітко намічалися соціальні відмінності, виділилася родова аристократія, що володіла обширними ділянками землі. В багатьох крупних господарствах стала широко застосовуватися рабська праця. Цьому сприяла війна між сусідніми племенами кочівників, полонених не вбивали, а відправляли у повічне рабство.

      В третьому тисячолітті до н.е. складається царсько-храмове господарство, засноване на привласнені царями і храмами господарської землі. У містах розвивається простий аппарат управління, який складався з осіб, що контролювали землю та суспільну працю. У подальші роки, зростаючи з органів громадського упраління, цей апарат виконує нову соціальну роль. Він стає аппаратом міста-держави, що почав виконувати функції управління по відношенню до інших дрібних міст-селищ. Дуже стрімко відбувається класове розшарування суспільства, воно торкнулося перш за все двох племінних груп, населяючих Дворіччя: шумерів і аккадян. “До кінця третього тисячоліття до н.е. населяючі Дворіччя різні племкні групи остаточно злилися, але збаріглися назви основних його частин - це Шумера на півдні та Аккада на півночі. Першим центром шумерської цивілізаціїї було місто Аккада, розташоване на березі Єфрата. Воно стало зміцнюватися та процвітати за правління царя Сартона.”[1, c.48] Аккад став центром першого політичного об’єдення північної та південної частини Дворіччя. Створилася обширна відносно централізована аккадсько-шумерська держава. Це стало приводом для нападу гірських кочових племен, які прагнули завоювати Месопотамію. 

       У самій же державі точилася невпинна боротьба окремих міст за гегемонію, це передувало виникненню нових правлячих династій. “У 1763 році  до н. е. ситуація у країні різко змінюється, у політичний бій ступає Хаммурапі. Удачливий полководець,  досвідчений дипломат, обачливий та мудрий політичний діяч, він мав на мету створити могутню та розвинуту централізовану державу. ” [1, c. 53] Розбивши поодинці дрібних царів та правителів, він впевнено приходить до влади, до кінця свого життя Хаммурапі об’єднував під своєю владою багато народів Месопотамії, а своїх ворогів «перетворив на солому». З його іменем пов’язане піднесення Вавилонського царства. Тяжке, навіть екстремальне становище що склалося в країні за всі роки вимагало швидких та мудрих заходів. Хаммурапі пішов на надзвичайно жорсткі реформи, а саме: заборонив продаж землі общинників, приборкав місцеву владу та лихварів, обмежив термін боргової кабали до трьох років.

      Хаммурапі ввійшов в історію, як перший цар котрий встановив в законі тарифи оплати найманої праці. При його правлінні була відновлена іригаційна система, також був введений постійний податок. Щоб зміцнити владу Хаммурапі призначав заможних людей, а також торговців на державну службу, а воїни професіонали (воїни яки приймали участь у двох або більше боях) стали нести довічну службу. “Вступивши на царство Хаммурапі монаршу «справедливість», видав акт благочестя, під назвою «мішарум», за цим указом відмінялися деякі боргові кабали.”[4, c. 34] За допомогою таких заходів цар хотів згладити на якийсь час гостроту соціальних суперечностей, що впливало на життя країни. Щоб впевнитися, що народ буде сумлінно виконувати його закони будуть, Хаммурапі вводить смертну кару.

      З розглянутого можна зробити такі висновки, що нестабільна ситуація в Месопотамії, яка склалася з початком її утворення була спричинена міжусобицями правителів, що боролися за владу у державі.  В 1763 році до н. е. до влади приходить Хаммурапі, який прославився своїми жорсткими законами, що швидко стабілізували становище в країні.

1.1. Історичні передумови створення законів Хаммурапі

      Без сумніву виникненню кодексу законів Хаммурапі передувало багато історичних, політичних, соціальних та економічних чинників. Ще до правління царя Хаммурапі в Месопотамії склалася тяжка економічна криза, що була викликана боротьбою за трон. В країні панувало лихварство, процвітали злочини, та занепадала промисловість.

       “Вавилонський цар Хаммурапі перемігши в 1763 р. до н. е. царя Ларси Рим-Сіна І, створив могутню централізовану державу, яка стала типовою східною деспотією.” [8, c. 18] З приходом до влади Хаммурапі через три роки видає кодекс законів, що відомі під назвою «звіт законів Хаммурапі». Цьому сприяло те, що рабовласники, міська знать, заможна верства населення та жерців намагалися чітко визначити свої права і привілеї, забезпечити своє майно від зазіхань інших і звільнити себе від податків. Своїми законами Хаммурапі обмежив свавілля міської знаті, стрімко обмежив їх у правах та встановив для них певні правила.

       Оскільки метою Хаммурапі вважав об’єдення земель, він запроваджує закони які б забезпечили міцну централізацію держави. Адже на той час Вавилон став великою державою, приєднавши до себе багато сусідніх міст, держав, народів. У зв'язку з цим виникла необхідність встановити єдині закони на території всієї держави, які б регулювали правові питання і правові відносини.В результаті реформ царя Хаммурапі в країні виросло невдоволення та класові протиріччя.

       Отже, ще одною причиною створення кодексу законів Хаммурапі є те, що сам цар прагнув згладити гострі соціальні протиріччя, які виникали в суспільстві. Ввівши в законах смертну кару за злочини та проступки царю Хаммурапі ввдалося подолати наростаючі протиріччя та невдоволення.   

1.2. Етапи створення законів Хаммурапі

       Створення законів царя Хаммурапі можна поділити не декілька історичних періодів. Перший період розпочинається ще до правління Хаммурапі в ІІ тис. до н.е. Провідну роль у першій половині ІІ тис. до н.е. відігравали вавилоняни. Саме в цей період стрімко розвивається землеробство та скотарство, підвищується рівень урожайності. Другий період характеризується розквітом Вавилону. Він розпочинається з кінця ІІ тис. до н.е. коли до влади приходить шостий цар Хаммурапі. Другий період характеризується запровадженням законнику Хаммурапі, встановленням нового порядку в країні. Останній третій період розпочинається на початку третього тис. до н.е. коли цар Вавилону Хаммурапі помирає. Цей період відзначився занепадом Вавилонії, оскільки син Хаммурапі Самсуілун не витримав тиску тамкарів і скасував посаду правителя країни. Ослаблення країни призвело до нашестя гірських племен. Вавилон занепадає майже на 500 років.

     Таким чином етапи створення законів Хаммурапі напряму залежали від ходу історії Месопотамії. Перший етап – створення шумеро-вавилонської держави, другий етап – приход до влади шостого царя Хаммурапі та впровадження його законів, третій етап – смерть царя Хаммурапі та занепад Вавилону.   

1.3. Загальна  характеристика законів Хаммурапі 

       Закони Хаммурапі становлять надзвичайно цікаву й обширну законодавчу пам'ятку. Це дуже важливе джерело з історії держави і права стародавньої Месопотамії взагалі. Перед нами при вивченні законів виникає об'ємна картина суспільно-політичних, економічних і правових відносин у Вавилонській державі у II тис. до н.е. На противагу іншим згаданим збірникам правових актів і законів Месопотамії кодифікація Хаммурапі не має характеру божественної волі, безпосередньо доведеної до відома населення.

      

      “У пролозі Хаммурапі зазначає, що бог сонця і справедливості Шамаш з'явився цареві уві сні і розпорядився, щоб той встановив у країні "право і справедливість", причому розповів цареві, як це здійснити, і подарував йому свої закони. На стелі є таке зображення: цар стоїть у молитовній позі перед сидячим богом, який вручає йому закони. Бог, отже, дає права і закони цареві, а той оголошує їх уже від свого імені всьому народові.” [9, c. 41] В епілозі цар ще раз наголошує на необхідності дотримуватись усіх цих законів, погрожує суворими релігійними (божими) і царськими (світськими) покараннями їх порушникам. Він також проголошує, що буде захищати усіх потерпілих, покривджених. У законах Хаммурапі регулюється спектр правових відносин вавилонського суспільства, зокрема в галузі цивільного, зобов'язального права, шлюбно-сімейного та спадкового права, трудових відносин, кримінального та кримінально-процесуального права.

     

        Це типова кодифікація рабовласницької держави, де всі права і привілеї закріплені за рабовласниками, де їх життя, честь, гідність, майно охороняються дуже суворими засобами, а раб – особа безправна. Тут і вільні вирізняються між собою за правовим становищем – одні всевладні, повноправні, інші, – другорядні, люди гіршого, нижчого сорту. Зрештою, такими були рабовласницькі суспільства не тільки у Вавилоні, айв інших державах.

     

    Як  відомо, основний текст законів Хаммурапі  налічує 282 статті. Перші п'ять статей присвячені суду і судочинству. Вони спрямовані проти пануючої в судах сваволі, тяганини, системи підкупу суддів і свідків. Розділ другий присвячений урегулюванню проблем власності. Цей розділ також містить норми щодо захисту власності, володіння, які, зокрема, встановлюють покарання за грабунок, крадіжку чужого майна, потраву полів. Розділ третій присвячений шлюбу, сім'ї, спадкуванню. У ньому розглядаються питання про форми і умови укладання шлюбу, умови допустимості багатоженства, розлучення, майнові особисті взаємовідносини подружжя, батьків і дітей. Четвертий розділ – це норми, які передбачають злочини проти особи і відповідальність за них, тобто присвячені захисту особи, життя, честі, здоров'я. П'ятий, останній, розділ присвячений праці, умовам праці і її оплати, знаряддям праці. 

    Отже  своїм законодавством Хаммурапі намагався закріпити устрій держави, панівною силою в якій мали бути дрібні і середні рабовласники. Це перший відомий збірник законів, що висвітлював рабовласницький лад, приватну власність. Закони містять пережитки родового ладу, що проявляється в суворих покараннях, збереженні принципу таліона, застосуванні ордалій