Концепція довідкових видань та систематизація матеріалу

• обов’язкові: обкладинка, палітурка;
• необов’язкові: корінець, суперобкладинка, форзац, футляр, ляссе.

   Форзац  є необхідним для всіх видань, що випускаються в палітурці.

   Видавничий  цикл роботи над зовнішніми елементами зводиться до трьох етапів:

   1) поставлення завдання,

   2) створення і перегляд ескізів, 

   3) опрацювання проекту оформлення  з урахуванням відтворення 

   У Обраних нами виданнях однакові зовнішні елементи є обкладинка скріплена з корінцем, форзацом та клапанами. Таким чином наші видання відносяться за зовнішнім оформлення відносяться до типу 6. 
 

     

   Палітурка – основна частина зовнішнього оформлення видання, виготовлена з цілісного аркуша картону чи картонних боковин, обклеєних покривним палітурним матеріалом; яка з’єднується з блоком за допомогою форзаців. Палітурка міцніша за обкладинку, але тривкість різноманітних типів залежить від матеріалу й особливостей конструкції.  

   В випадку з нашим видання палітурка в нас цілісна, матеріал картон з покривним шаром.

          В одному із обраних нами  видань немає корінця книжковий  блок тримається на палітурці  скріпленій з форзацом, в другому  корінець є, він не за друкований.

   Супер обкладинки в наших виданнях не має. 

3.3. Поліграфічне виконання видань за ДСТУ 3018-95 

   Для того, щоб охарактеризувати  поліграфічне виконання видань, які ми обрали, для розгляду, спочатку, ми визначимо - основну структура довідкових видань, до неї входять:

— зміст (перелік розділів);

— вступ (передмова);

— основний текст;

— питання, тести для самоконтролю;

    Характеристика, та визначення понять, які відносяться до структури  книги, обумовлені у ДСТУ 3018-95.

    Розглянемо ці поняття, та зробимо  висновок, чи відповідають складові наших видань, цим визначенням, отже:

    Зміст – додатковий текст, що містить послідовний перелік заголовків рубрик видання із зазначенням сторінок видання, на яких вони починаються.

    Передмова – додатковий текст, що готує до засвоєння основного тексту та розташований перед ним.

    Основний текст – текст, що передає зміст видання та займає основний обсяг.

    Додатковий текст – текс, що має довідково-пояснювальний характер і займає невеликий обсяг видання.

    Покажчики – додатковий текст у кінці видання, в якому розташовані в певному порядку терміни, прізвища, об’єкти, наведені в основному тексті.

    Оскільки терміни регламентовані у цьому стандарті є обов’язковими для використання у всіх видах довідкової літератури, то у виданнях вибраних нами для дослідження, ці норми  майже повністю дотримуються, окрім того, що у всіх обраних нами енциклопедіях відсутня передмова що по суті є не припустимо для дитячих енциклопедій.

    У енциклопедіях є зміст, заголовки у якому, точно відповідають заголовкам у тексті.

    Вступу немає у двох енциклопедіях це в якійсь мірі заважає зрозуміти про що йдеться в виданні не почавши читати основний текст.

    Основний текс у даних виданнях, характеризується: об'єктивністю, науковістю,  чіткою логічною послідовністю та легкістю сприйняття.

    Питання для самоконтролю, також присутні у всіх енциклопедіях і допомагають сприйняти пройдений матеріал. 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ  IV СОЦІОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ  КОНЦЕПЦІЇ ДОВІДКОВОГО  ВИДАННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЇ МАТЕРІАЛУ 

      Для  більш змістовного розуміння проблем енциклопедій ми повинні провести соціологічне опитування в якому ми можемо дізнатись думки пересічних читачів за допомогою опитування.

      Опитування – це метод збору даних, при якому  дослідник отримує інформацію від  представників  населення, відібраних таким чином , щоб  на основі  їх відповідей  можна було з достатньою  впевненістю робити  висновки  про все населення, або окремі його частини.

       Методом анкетування, ми створили  анкети які в подальшому допоможуть  нам опитати читачів і зрозуміти основні проблеми енциклопедії.

Анкетування – це збирання кримінологічної інформації письмовим заповненням заздалегідь  розроблених анкет. 

4.1 Підготовка дослідження 

           Нами було проведено соціологічне опитування метою якого було дізнатися що саме бачить простий читач в довідковому виданні, перевірити які редакційні помилки були найбільш помітними читачем. Важливо на прикладі декількох довідників шляхом опитування дізнатись яке саму видання читач обрав би собі, обґрунтувавши відповідь ми можемо вирішити найважливіші помилки і суттєво покращити якість сучасних довідників.

           

   

    Так виглядає бланк опитування з  його допомогою ми і провели дослід , результати якого допомогли нам  дізнатись думку пересічних читачів щодо довідкових видань. 

   4.2 Результати дослідження

      В додатках ми розмістили діаграму  при аналізі якої можна зрозуміти

             Так виглядає діаграма результатів  проведення соціологічного опитування. Найбільшою проблемою в обраних нами енциклопедіях виявилось не правильне подання тексту та зображень. Читач скаржиться на  не рівномірне відображення

   їх. Найбільше Опитаним подобалась якість зображень та їх можливість допомоги в сприйняті матеріалу шляхом абстрактного мислення. Сприйняття інформації теж виявилось на високому рівні, не дивлячись на не рівномірне відтворення тексту з зображеннями інформація була подана напрочуд зрозумілою і цікавою. Зовнішнє оформлення також сподобалось більшості. 

   Опираючись  від результатів опитування ми зрозуміли що найбільшою проблемою наших енциклопедій є не врегульоване розміщення тексту та зображень. Цю проблему можна вирішити лише шляхом подачі видання в редакцію на повне перероблення. 

На перше  питання: 81 студентів відповіло –  так; 15 – ні.

На друге  питання:  63 студенти відповіло –  так; 36 – ні.

На третє  питання:  95 студенти відповіло –  так; 6 – ні.

На четверте питання: 40 студентів відповіло – так; 55 – ні.

На п’яте  питання: 33 студентів відповіло –  так; 67 – ні.

На шосте  питання: 78 студенти відповіло – так; 19 – ні.

На сьоме  питання: 37 студентів відповіло –  так; 62 – ні. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                                          Висновки 

   Обрана  нами тема завдяки аналізу і соціологічних  опитувань була розкрита.

   Перш  за все, слід відзначити, що довідкова література – надзвичайно різноманітна група видань. Її значення як «зберігача» інформації пов’язане з реалізацією процесу зміцнення знань, що служить досягненню інформаційної довершеності.

   Ми  визначили, що основи завдання довідкових видань – дати короткі відповіді на запропоновані питання користувачів, у зв’язку з чим закладений в них матеріал всесторонньо відкритий для пошуку.

   Для того, щоб готове видання користувалося  попитом і мало вплив на читача, потрібно докласти багато зусиль. Отже, на етапі підготовки довідника чи словника головна роль відводиться редакторові.

   Редактор  повинен чітко  та послідовно розробити  план майбутньої книги, враховуючи при  цьому її цільове призначення  та читацьку адресу

   У першому розділі курсової роботи ми подали загальну характеристику довідкових видань на прикладі енциклопедії, а також вказали на основні моменти у підготовці таких видань до випуску у світ.

   У другому розділі нашого дослідження  подано роботу яку ми провели над  обраними нами виданнями. Ми визначили специфіку та особливості кожного з них, а також підкреслили основні вимоги щодо їх розробки та ускладнення.

   Тему  третього розділу ми обрали стандарти, та описали відповідність обраних  нами видань до цих самих стандартів

   Четвертий розділ повністю присвячений проведеному нами соціологічному опитуванню, саме в ньому було розкрито найбільш важливі проблеми енциклопедій, подана діаграма де ми можемо побачити що саме читачу подобається або не подобається в обраних нами виданнях

   На  нашу думку, ми вичерпно та детально розкрили тему нашого дослідження, а також виконали усі завдання, які були поставлені у меті.  

                                   Список використаної літератури

   1. Абрамович    А.В.,    Лазаревич    Э.А.    Практикум    по    литературному 
редактированию. - МГУ, 1986. - 345 с.

   2.   Актуальні проблеми журналістики: 36. наук. праць. – Ужгород: Ужгород,  нац. ун-т, 2001. – 267 с.

3. Алексеев В.И. Редакторский анализ как этап творчества // Изд. дело. Реф. 
   информ. /Информпечать, 1974. – Вып. II. - 378 с.
4. Алексеева М.И. и др. Основы редактирования: Уч.-метод. пос. - М.: Изд-во 
   МГУ, 1989. – 56 с.
5. Антонова С.Г. Становление и развитие редактирования в издательском 
   деле России 19 века: Конспект лекций. – М.: Изд-во МГУП "Мир книги", 
   1999.-254 с.
6. Антонова С.Г., Соловьев В.И., Ямчук К.Т. Редактирование. Общий курс. – 
   М.:МГУП, 1999.-432 с.
7. Буров К.М. Записки художественного редактора. - М.: Книга, 1987. - 269 с.
8. Гаранина Н.С. Работа редактора над фактическим материалом: Уч.-метод. 
   пос. - М.: Изд-во МГУ, 1990. – 48 с. 
9. Гиленсон П.Г. Справочник художественного и технического редактора. - 
   М.: Книга, 1988.-526 с.
10. Григораш Д. С. Теорія і практика редагування газети. - Львів: Вид-во Львів. ун-ту, 1966. – 168 с.

 

   11Черниш Н. Іван Франко та енциклопедична справа // Бібліографічна комісія НТШ як центр дослі-

   дження  української книги (1909–1939): Навч. посібник. – Київ: Наша культура і наука, 2006. – С. 89.

   12 Черниш Н. І. Іван Франко та енциклопедична справа // “Українська періодика: історія і сучасність”.

   Всеукраїнська науково-теоретична конференція (Львів, 28–29 жовтня 2005). Доповіді та повідомлення /

   За  ред. М. М. Романюка; НАН України. ЛНБ ім. В. Стефаника, НДЦ періодики. – Львів, 2005. – С. 72.

   13 Черниш Н. Іван Франко та енциклопедична справа // Бібліографічна комісія НТШ... – С. 93.

   14 Франко І. Венгеров С. А. Критико-биографический словарь русских писателей и ученых. От начала

   русской образованности до наших дней: [Рецензія] // Зібрання творів: У 50 т. – Київ: Наук. думка, 1980. –

   Т. 27: Літературно-критичні праці (1886–1889). – С. 196–198; Його ж. Галицко-русская библиография

   XIX столетия с увзгляднением изданий, появившихся в Угорщине и Буковине (1801–1886): [Рецензія] //