Концепція довідкових видань та систематизація матеріалу

         На прикладі енциклопедії «Жывотние» ми можемо відмітити що зміст поданий дуже зрозумілим  для дітей (див. додаток 4). Зміст має не тільки розділи та їх нумерацію але й напроти кожного з них картинку яка відповідає по змісту розділу, так наприклад розділ «Живущие во льдах» мають зображення ведмедя що допомагає абстрагувати увагу.

         Інформація яка подається в  тексті на нашу думку може  важко сприйматись читачем, так  як ця енциклопедії призначена  для дітей молодшого шкільного віку а в тексті часто зустрічаються терміни які не зрозуміють діти через обмежений тезаурус. Також статті розкидані по сторінці в хаотичному порядку що ні яким чином не допоможе сприйняттю інформацію а тільки навпаки завдасть шкоди увазі дитини яки читає цю енциклопедію.

         Ілюстрації також не рівномірно  розкиданні по сторінках  і  часто заходять на текст але їх якість бездоганна  і вони дуже влучно підібрані відносно тексту.

         В кінці кожного розділу нам  в енциклопедії запропоновано пройти тест щоб підкреслити сприйняту інформацію за весь розділ, на нашу думку це дуже корисна річ. 

2.1. Методичний підхід до редакторського аналізу бібліографічної енциклопедії, присвяченої Україні 

   Характерною рисою сучасного суспільства є вияв активного інтересу до історії України. Зміни поглядів на висвітлення історичних явищ, прагнення до переосмислення історичного шляху України, публікація нових документальних джерел – все це привело до появи якісно нових бібліографічних видань з історії України.

   Уперше  в одному посібнику представлена література про історію України  від найдавніших часів до сучасності, її територію, природні умови і ресурси, економіку, науку, освіту, культуру, мистецтво, традиції, звичаї, державний устрій, засоби масової інформації, релігію і церкву тощо. Пропоновані матеріали містять якнайширшу характеристику сучасної України та її історичного розвитку.

   Хронологічні  межі відбору літератури – 1994-1998 рр. – пояснюються тим, що укладач  при доборі матеріалу надавав  перевагу більш новій літературі, яка з урахуванням сьогоднішніх досягнень науки висвітлює історію і сьогодення України. Виняток складають видання минулих років, що характеризують географічне положення, клімат, природу України. За видами відібрана література – це окремі неперіодичні видання та статті з журналів. Перевага у відборі матеріалу надавалась науково-популярним виданням, однак в окремих випадках з метою глибшого вивчення найактуальніших питань та проблем життя України, пропонуються наукові видання, навчальні, довідкові та бібліографічні посібники.

   Література  в популярній бібліографічній енциклопедії подається в п’яти тематичних розділах. Таке групування здатне задовольнити різноманітні тематичні запити читачів.

   Матеріали першого розділу “Україна – наш  отчий дім” містять відомості стосовно географічної характеристики України: про її територію, природні умови і ресурси, населення, адміністративно-територіальний устрій, про місце України в світі. Література цього розділу розміщена за тематичними підрозділами і рубриками, присвяченими етнонаціональному розвитку України, походженню українців, їх мові, звичаям, віруванням, українській діаспорі.

   Позитивним  є те, що укладач бібліографічної  енциклопедії у фактографічній інформації зосереджує увагу на основних факторах формування українського етносу, завдяки чому чітко складається уява про таке поняття як український менталітет.

   Другий  розділ – “Державний устрій. Політична  організація суспільства” – представляє  матеріли про Конституцію України, її державний устрій і організацію влади, Збройні сили, символіку, розповідає про основні політичні партії та громадські об’єднання.

   Найбільший  за обсягом третій розділ – “Історія України” – вміщує літературу про  історію України від найдавніших  часів до сьогодення. На початку  розділу подана література загального характеру, серед якої пропонуються довідкові видання, створені на базі найновіших наукових досліджень та історичних джерел, які допоможуть читачам бачити історичні події в їх розвитку та взаємозв’язках. Завершується третій розділ рекомендацією творів художньої літератури історичної тематики, переважна більшість яких вийшли в серіях “Український історичний роман”, “Бібліотека історичної прози”.

   Четвертий розділ – “Економічний розвиток”  – розповідає про сучасну економіку  і фінансову систему України, хоча фактографічна інформація, що передує цьому розділу, дає основні знання і про історію економіки України, містить статистичні дані за минулі роки. Таке рішення значно полегшить читачам сприйняття інформації, поданої в даному розділі.

   П’ятий  розділ – “Соціально-культурна  сфера” – в історичному аспекті  знайомить із літературою про  культуру і мистецтво, видавничу  і бібліотечну справу, науку і  освіту, пресу та інформацію, охорону  здоров’я, спорт і туризм, релігію  і церкву України.

   У наступних підрозділах за хронологією подій подана література, що висвітлює основні, найбільш помітні етапи нашої історії. Безперечно, таке групування матеріалу значно полегшує користування цією інформацією.

   Дев’ятий  підрозділ пропонує матеріли з історії  окремих регіонів України.

   Яскравим  постатям, які творили історичний процес та своєю діяльністю вплинули на хід життя і долю українського народу, присвячений десятий підрозділ  “Історія України в життєписах”, де матеріал про персоналії розміщений за алфавітом.

   Всередині розділів, підрозділів і тематичних рубрик матеріал розташовано  переважно  в логічній послідовності – від  загального до конкретного, що обумовлено жанром даного бібліографічного посібника. Виняток становить підрозділ  “Художній літопис історії”, де твори художньої літератури подаються за алфавітом прізвищ авторів.

   Безперечною заслугою Національної парламентської бібліотеки України можна вважати  підготовку та видання такого нового жанру рекомендаційного бібліографічного посібника, як популярна бібліографічна енциклопедія, де бібліографічні відомості про твори друку подаються у вільній розповідній формі, супроводжуються концентрованою фактографічною інформацією.

   Особливу  цінність посібника становить бібліографічна характеристика, яка складається не тільки з бібліографічних описів та анотацій, а й змістовних виступів до розділів й підрозділів, оглядів деяких праць. Наявність такого текстового матеріалу значно підвищує цінність бібліографічного посібника, бо він допомагає скласти системне уявлення про літературу, розкрити “образні” назви, уточнити зміст того чи іншого видання, що безумовно  збереже час читачів при пошуку необхідної інформації.

Пошук у посібнику творів окремих авторів  та їх характеристик можливий за  допомогою допоміжного алфавітного  покажчика авторів і назв, який відсилає до     сторінок, де характеризується той чи інший твір.Наявність у популярній бібліографічній енциклопедії довідкових коментарів значно розширює згага про історію та сьогодення України, особливо в умовах, коли більшість рекомендованих видань відсутні у фондах регіональних бібліотек. На нашу думку, дане видання стане в нагоді всім, хто зацікавлений інформацією про Україну, і буде цінним бібліографічним джерелом у вивченні історії та сьогодення України як у навчальних закладах, так і шляхом самоосвіти 

    

РОЗДІЛ 3 Стандарти з інформації, бібліографії, бібліотечної та видавничої справи

        Цей розділ повністю присвячений  стандартам за якими і повинно  створюватись видання, з їх  допомогою ми перевіримо відповідність  побудови наших видань відносно стандартів.

         Всі міждержавні стандарти, затверджені до 1992 року, включно, чинні в Україні. Стандарти, розроблені після 1992 року державами-учасницями "Угоди про проведення узгодженої політики в галузі стандартизації, метрології та сертифікації", прийнятої 13 березня 1992 р., до яких приєдналась Україна, вводяться в дію лише за наказами Держстандарту України. 
 
 

1.1 Державний стандарт України ГСТУ 29.4-2001

                                      

                                              ГАЛУЗЬ ВИКОРИСТАННЯ

   Цей стандарт поширюється на видавничу  продукцію і встановлює терміни  та визначенняо сновних видів  видань. Терміни, регламентовані в цьому  стандарті, обов'язкові длязастосування в документації всіх видів, яка входить у сферу дії державної стандартизаціїУкраїни або використовує результати цієї діяльності.

   Вимоги  цього стандарту є обов'язковими для підприємств, установ і організацій, що діють натериторії України, а також для громадян-суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності. 

                                                ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ

   Розділи стандарту містять стандартизовані  терміни та визначення видань, які  необхіднідля упорядкування і розвитку видавничої справи, а також для забезпечення взаємозв'язківсуміжних видів діяльності, гармонізації з міжнародними та національними стандартами іншихкраїн.

   Для кожноо поняття встановлено один стандартний термін. Наявність квадратних дужоку термінологічній статті означає, що до неї включено два терміни, які мають спільнітерміноелементи.

   У стандарті, як довідкові, подані німецькі (de), англійські (en), французькі (fr), російські(ru) відповідники стандартизованих термінів, а також визначення російською мовою. 

                         

   Види  видань за цільовим призначенням

   Наші  видання за цільовим призначенням є  довідковим так як ми розглядаємо енциклопедії. Видання коротких відомостей наукового чи прикладного характеру, розміщених у порядку, зручному для їх швидкого пошуку, не призначене для суцільного читання. 

   Види  видань за аналітико - синтетичним переробленням  інформації - обрані нами видання за аналітико синтетичним переробленням інформації відноситься до інформаційних. так як наші видання систематизованих чи узагальнених відомостей відносно публікованих чи не опублікованих даних з першоджерел, випущені друком організаціями, що здійснюють науково-інформаційну діяльність. Інформаційні видання можуть бути неперіодичними, періодичними і продовжуваними. 

   Види  видань за інформаційними знаками-за інформаційними знаками наші видання відноситься до текстового видання. Більшу частину обсягу якого займає словесний, цифровий, у вигляді ієрогліфів, формул (хімічних або математичних) чи змішаний текст. Текстові видання, в яких використано декілька мов, називаються

   Багатомовними 

   Види  видань за матеріальною конструкцією-за матеріальною конструкцією наші видання відноситься до книжкових.

Видання у вигляді блока скріплених укорінці аркушів друкованого матеріалу будь-якого формату в обкладинці чи оправі. Під аркушем друкованогоматеріалу розуміють аркуш паперу чисинтетичного замінника, картону, тканини, поверхня якого містить відбиток 

   Види  видань за обсягом - наші видання за обсягом є Книгою так як кількість їх сторінок більша ніж 48. 

   Види  видань за періодичністю - наші видання неперіодичні так як вийшли одноразово і їх продовження не гарантується. 
 
 

   Види  видань за структурою - обрані нами видання є однотомними, неперіодичні видання випущенні в одному томі. 

   Види  неперіодичних видань за інформаційними знаками - нами обране видання являється енциклопедією.

    -       Довідкове видання зведення основних відомостей з однієї чи усіх галузей знання та практичної діяльності,викладених у коротких статтях,

   розташованих за абеткою їхніх назв або в систематичному порядку. Розрізняють: універсальну(загальну), спеціалізовану (галузеву), регіональну (універсальну або спеціалізовану) енциклопедії. 

   3.2  Державний стандарт  України ГСТУ 29.4-2001 

   технічних характеристик видання і перевірка якості його поліграфічного До зовнішніх елементів видання належать: