Концепція довідкових видань та систематизація матеріалу

 

   Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

   Сумський  державний університет

   Машинобудівний  коледж 

   «Погоджено»                                                                                       «Затверджую»

   Голова  циклової комісії                                                      Завідуючий відділенням

   спеціальності                                                                        спеціальності

   Ніколенко І.С.                                                                      Несвіт О.М.

   «____» ______________р.                «____» _____________р. 

   КУРСОВА РОБОТА

   з предмету «Редагування навчальної та довідкової літератури»

   спеціальності

   «Видавнича  справа та редагування» 

   Пояснювальна  записка

Тема: концепція довідкового  видання систематизація матеріалу,аналіз їх якості на прикладі енциклопедій. «Жывотные» «Книга знаний» 
 
 

   Студент                                     _______                      Постольний Б.О.

   Група                                        ________                     413-вс  

   Керівник                                   _________                    Ніколенко І.С.  
 

   Суми 2011

   ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ I. КОНЦЕПЦІЯ ДОВІДКОВОГО ВИДАННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ МАТЕРІАЛУ…………………………………………………………………………….. 

   ВСТУП

   На  сучасному етапі розвитку інформаційних  технологій, електронно-обчислювальної техніки довідковій літературі надається  важливе значення. Це пояснюється  тим, що суспільство постійно потребує нової інформації, нових знань  з різних галузей наук. Саме тому розробка словників, енциклопедичних видань та довідників вимагає кропіткої праці авторів, укладачів, редакторів, щоб у майбутньому це видання могло задовольнити реальні запити користувачів. Тема моєї курсової роботи звучить так: “ концепція довідкового видання систематизація матеріалу,аналіз їх якості на прикладі енциклопедії ”. Відповідно до теми, метою даного дослідження є аналіз енциклопедії як одним із видів довідкових видань, враховуючи при цьому їх специфіку, а також визначення та узагальнення основних вимог щодо редагування, укладання та випуску у світ довідкової літератури.

    Актуальність теми. Довідкове видання відзначається великою популярністю серед усіх верств населення, так як містить інформацію по питанням які цікавлять читача будь то довідник по психології , енциклопедія тваринного світу чи токарного верстату. Так як в даному текстовому виданні міститься велика кількість інформації, має місце проведення аналізу систематизації матеріалу в довіднику. Для дослідження ми обрали дитячі енциклопедії, так як діти хоч і не самі вибагливі читачі але сприйняття текстового матеріалу їм дається най важче. Енциклопедії – «Животные», «Занимательная книга знаний». Що являє собою довідкове видання. Довідкове видання містить короткі відомості наукового, агітаційно-пропагандистського або прикладного характеру, викладені, оформлені і розташовані в порядку, зручному для їх швидкого знаходження, не призначені для суцільного читання.

      Довідкове видання використовуються у всіх сферах людської діяльності, від наукової роботи до проведення дозвілля. Вони характеризуються високим ступенем узагальнення інформації, що досягається за допомогою стиснутого, лаконічного викладу відомостей у формі готових даних, висновків, рекомендацій. Довідкове видання - сховище ємнісної універсальної і галузевої інформації, викладеної з максимальною щільністю.

      Довідкове видання відрізняється від інших видів видань структурою основного тексту. Воно складається зі статей, що містять короткі відповіді на передбачувані питання потенційного споживача, що мають значеннєву і композиційну закінченість. Довідкові статті призначені не для суцільного, а для вибіркового читання, тому групуються не в логічній послідовності, а в порядку, що дає можливість швидкого знаходження необхідної інформації. Найчастіше застосовується алфавітна чи систематична угруповання статей. Текст чітко структурований не тільки з допомогою (статей, але і розділів, рубрику, підрубрику та ін Специфічний мова (стиль) Довідкове видання. Він лаконічний, схематичний, гранично спрощений. Інформація часто згортається за допомогою таблиць, формул і т.п. В Довідкових виданнях застосовуються скорочення, не прийняті у виданнях інших видів.

     Всі види довідкових видань, за  винятком словників, ілюструють. Ілюстрації в них несуть смислове  навантаження, дозволяючи скоротити текст, тому що малюнок часто може замінити кілька сторінок опису.

     В Довідкове видання ретельно  розроблений довідковий апарат, що сприяє пошукової орієнтації  споживача: комплекс покажчиків, система посилань, що містить  вказівки типу «див» або виділені курсивом слова, що відсилають до тематично близьким статтями, посилальні статті, що містять інформацію про статті на зазначену в заголовку тему і т. д.

     Важливе місце в системі пошукової  орієнтації займають поліграфічні  засоби виділення інформації: шрифтові виділення, висічки, виступи, плашки у обріза, змінний формат сторінки, бібліохром, код кольору, твердий шмуцтитул, рухливі колонтитули. Для довідкового видання характерна двохколонним смуга.

   Довідкове видання - видання, як правило, великого обсягу, нерідко складається з декількох томів. Довідкове видання видають у міцних палітурках, найчастіше в цельнокритих тканинних, іноді - пластмасових. Друкують їх на міцній і разом з тим тонкому папері. За функціональним призначенням і характером інформації Довідкове видання прийнято ділити на три підвиди: енциклопедичні видання, словники і довідники.

     Об'єктом дослідження наукової роботи є аналіз якості концепції довідкового видання і систематизація матеріалу.

     Предмет дослідження – предметом дослідження є окремі вид довідкової літератури (енциклопедії), на прикладі яких ми намагалися виконати поставлені у меті завдання, всебічно розкрити різноаспектні особливості довідкових видань.

     Мета дослідження полягає в теоретичному окресленні методів систематизації матеріалу і концепції довідкового видання, описі помилок, допущених при оформленні взятого для аналізу видання та наведенні пропозицій щодо покращення нормативної відповідності видання.

   Об'єкт, предмет та мета дослідження обумовили такі завдання:

1. На основі аналізу довідкової літератури та власних досліджень визначити якість  систематизації матеріалу і концепції довідкового видання.

2. Розкрити сутність систематизації матеріалу і концепції довідкового видання.

3. Ретельно проаналізувати видання, вказати допущенні помилки в його оформленні.

4. Вказати можливі виправлення в довідковому виданні, які б покращили його відповідність сучасним нормам та стандартам.

   Методи  дослідження:

• теоретичні: аналіз наукової, методичної літератури з обраної проблеми, індукція та дедукція, порівняння, класифікація, абстрагування, конкретизація, систематизація, узагальнення.
• практичні: аналіз взятого до уваги та інших однотипних видань

 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ I. КОНЦЕПЦІЯ ДОВІДКОВОГО ВИДАННЯ ТА ПИТАННЯ СИСТЕМАТИЗАЦІЇ МАТЕРІАЛУ 

     Підготовка довідкового видання  – багатоетапний процес, важливе  місце в якому займає підготовчий  період. Ключовий момент підготовчого  періоду – розробка концепції  майбутньої книги. Концепція конкретизує  типологічні параметри передбачуваного  видання, чітко і повно розкриває його задум, завдання, загальні принципи підбору і організації матеріалу. Концепція повинна бути достатньою мірою розроблена і включати реальні і достовірні матеріали, які мають узгоджуватися один з одним. Вона завжди конкретна, прив’язана до реальних читацьких потреб, до ситуації на книжковому ринку, враховує економічні та інші можливості видавництва. 

1.1 Інформація про довідники

     Погляди на процес створення довідково-інформаційних  видань, зокрема, на формування словника чи довідника, визначення кола його читачів, загалом необхідні й обов’язкові етапи підготовки, їх послідовність, а також роботу авторського колективу та редколегії безпосередньо на рівні тексту І. Франко висловлював на сторінках того часних періодичних видань. Його рецензії на цей вид наукової та популярної літератури рясніють виваженими критичними зауваженнями, вдалими, теоретично обґрунтованими рекомендаціями, загалом застереженнями і щодо змісту, і щодо форми.

     Теоретичні  постулати, які окреслюють внесок І. Франка у розвій енциклопедичної справи, нині є тим більше актуальними, оскільки саме вони становлять основу сучасного вітчизняного методу укладання довідників, який вирізняє, по-перше, відповідний,чіткий алгоритм послідовних дій і на підготовчому етапі, і в часі роботи з текстом;по-друге, система основних, визначальних принципів формування інформаційного поля довідника, зокрема адекватного відбору інформації, науковості, доступності,актуальності, компактності.

     Нині  енциклопедії класифікують на типи за цільовим призначенням, читацькою адресою, характером інформації, структурою, обсягом, форматом тощо. Отже, розпочинаючи роботу з укладання будь-якого довідника, слід передовсім чітко окреслити основні характеристики майбутнього видання, які сформують його тип, що є, власне,підготовчим етапом. Тобто, насамперед необхідно визначити цільове призначення (читацьку адресу), далі – характер запропонованої інформації та похідні від них обсяг,структуру, формат тощо.

     Передовсім  принциповим є, на думку І. Франка, підготовчий етап роботи, коли вкрай необхідно сформувати: “обличчя план, програму та певне коло авторів ічитачів”6 видання, а “говорячи про популярні видавництва, треба розділити їх на три купи: видавництво наукове, видавництво політичне і видавництво, повчаюче о ділах практичних: господарстві сільськім, ремеслах і т. д.” 

1.2. Загальна характеристика  довідкових видань

   Довідковим  називається видання, що містить  короткі відомості наукового  або прикладного характеру, розташовані  в порядку, зручному для їх швидкого пошуку, не призначене для суцільного читання. До найважливіших різновидів довідкової літератури відносяться словники, довідники та енциклопедії. Їх видовий ряд надзвичайно різноманітний – від багатотомних універсальних енциклопедій до компактних довідників, що мають вузьке цільове призначення (путівник, проспект, каталог). Це пов’язано з тим, що довідкове видання може містити будь-яку інформацію (з тематики, наукового рівня матеріалу, способів викладу, об’єму і т.д.) і призначатися для будь-якої категорії читачів.

   Найбільш  спільною функцією таких видань є  довідкова функція: вони призначені для отримання відомостей різноманітного характеру, підсумовують знання, накопичені наукою і практикою. Для них характерний  особливий відбір фактів, обумовлений  необхідністю згортання інформації; особлива мова і стиль, лаконізм викладу; максимальна відвертість для пошуку потрібних відомостей. Все це вимагає специфічних способів представлення матеріалу, його оптимізації, що виражається в особливій структурі довідкових видань і активному використанні засобів пошукової орієнтації.

   Для довідкових видань матеріал відбирається, обробляється і систематизується відповідно до цільового призначення, яке пов’язане  передусім із завданням дати відповіді  на передбачувані питання потенційного читача. Читач одержує відповідь, яку шукав (наводить довідку), звертаючись тим чи іншим способом до конкретної ділянки видання. Відповіді характеризуються якостями необхідності, повноти, корисності, новизни інформації, що міститься в них. Характер інформації широко варіюється залежно від читацької адреси і конкретного цільового призначення видання. Важливу роль в системі пошукової орієнтації відіграють поліграфічні засоби виділення інформації: шрифтові виділення, висічки, виступи, закладки, змінний формат сторінок, кольоровий код, твердий шмуцтитул.