Туристичні ресурси Іспанії

     У XIX столітті про цілющі води Іспанії знав весь світ. Вважалося, що іспанські джерела можуть лікувати будь-які хвороби. У XX столітті тут провели капітальний ремонт і модернізували всі старовинні будівлі бальнеологічних лікарень. Зараз абсолютна більшість іспанських здравниць відрізняються вишуканістю архітектурних форм зовні і ультрамодерним змістом. Де професійні лікарі грамотно поєднують новітні технології з старовинною системою лікування цілющою мінеральною водою. [16]

     2.5. Природно-охоронні території.

     Унікальні куточки Іспанії дбайливо охороняються як владою, так і самими жителями, тому тут можна побачити надзвичайної краси природні форми, а також рослинність і унікальний тваринний і підводний світ.

     До природних визначних пам’яток відноситься розташоване в 10 км. на південь від Валенсії, зовсім поряд з морем, озеро Альбуфера – найбільше в Іспанії.

     В країні знаходиться велика кількість національних та приватних ботанічних садів, які мають попит у туристів.

     Ботанічний сад «Кактуси Альгару» розташований на території природного парку у підніжжя гірського ланцюга Беріна, на відстані в 1 км. від Водопадів і джерел Альгара. Ботанічний сад спеціалізується на кактусах і сукулентах, був відкритий в липні 2001 року, хоча перші рослини почали висаджувати ще в 1996. Тут на території 50 000 м2 представлено більше 1 000 різних видів кактусів. Ботанічний сад роздільний на дві частини. Перша з них присвячена пустелі і представлена рослинами, що виростають в ній серед яких є і «зелені дикобрази», що нащетинилися голками, і затишні повстяно-пухнасті кульки; гіганти і карлики; літопси, що схожі на гладкий камінчик, раз на рік розпускаються яскравою квіткою. У другій частині представлені тропічні рослини, тут ростуть магнолії, папайї, авокадо, груші, яблуні, лимони і апельсини, гуави, пальми і банани.

     Острови Медес – морський заповідник, що складається з шести скелястих островів, розташованих недалеко від побережжя міста – порту Л’Естартіт. Він вважається справжнім раєм для любителів дайвінгу. Тут можна насолодитися приголомшливими видами підводної флори і фауни на прогулянкових катерах і катамаранах з прозорим дном. Вони відправляються з міста Л’Естартіт. На острівцях архіпелагу живуть чайки, кайри, баклани та інші морські птахи. Навколо островів заборонена рибалка, там водиться безліч риб, серед скромних середземноморських коралів видно різноколірні актинії [12]

     Багатим надбанням Іспанії є її Національні парки, створені з метою уберегти і зберегти ті ділянки території країни, які представляють типологію різних природних систем, що вважаються цінністю країни. Серед гірських систем на півночі Піренейського півострова знаходяться: Національний Парк Пік Європи - найбільший зі всіх Національних парків, площу якого складає більше 64.000 га. Він розташований на території Автономних Співтовариств Астурії, Кантабрії і Кастілії і Леона. У його лісах ростуть бук, дуб і береза, з тваринного світу тут найбільш поширена сарна; Національний Парк Ордеса і Монте Пердідо, площею 15.608 га, розташований на території Автономного Співтовариства Арагон, в самому серці Піренейських Кордільєр. Тут знаходиться глибокі карстові каньйони Аньіськло і Еськуайн, тут льодовиковий цирк Пінета з його звисаючими льодовиками, мешкають багато видів піренейської фауни; Національний Парк Айгуас Тортес і Естань де Сант Мауріси розташований в каталонських Піренеях. На площі коло 24.000 га тут можна бачити прекрасні збори всього, чим багата центральна, сама континентальна частина Піренейських гір. У водах тут багато вирів, в горах ростуть ялини. Національний Парк Доньяна - найвидатніший з наших природних заповідників і один з найзначніших на всьому континенті. Він визнаний ЮНЕСКО Надбанням Людства. Що розкинувся на 50 000 га і в обширній навколишній зоні, цей парк включає складну гідрологічну систему струмків, водостоків і заплавних земель по берегах річки Гвадалкивір, а також гирло цієї річки і зону побережжя завдовжки в 30 км. Пляжі, сипкі дюни, чагарники чагарника і гори дають притулок безлічі видів сімейства качиних і хижих птахів, а також служать останнім притулком для таких зникаючих видів, як рись, султанська курка, беркут або лисуха.

     Маленький архіпелаг Кабрера є однією з тих сотень острівних маленьких міні-світів, які дарують життя і красу Середземному морю. Тут, на площі 8.703 га, покритою середземноморським вапняком, з низькорослою рослинністю, знаходиться Національний морський і наземний Парк Архіпелагу Кабрера, що має велике екологічне значення, пов’язане з його орніфауной (чайка, баклан, хижий птах). Канарські острови є природною зоною Іспанії, що самою оберігається. Розташовані в біогеографічному регіоні, званому Макронезія, вони мають вулканічне походження.

     На острові Тенеріфе, найбільшому і значному з Канарських островів, знаходиться міфічна і дивовижна вершина Тейде, висота якої досягає 3 717 м. Це центр Національного Парку Тейде, що займає площу 13 571 га. Великий перепад висот дозволяє скласти уявлення про цілу гамму кліматичних умов і побачити різні поверхи, на кожному з яких виростає власна рослинність, яка перетворює цей Парк на справжній рай для ендемічної флори і фауни, як наприклад, запашна фіалка, а також боривітер, сорокопуд і плямиста ящірка.

     Усередині Національного Парку Ла Кальдера де Табурьенте, розташованого на острові Ла Пальма, знаходяться найстародавніші скелі всього архіпелагу (Базальтовий Комплекс). Вода тут - просто диво. Окрім цого, тут зберігаються кращі зразки екосистеми канарської сосни і виростає велике число ендемічних рослин. Тут на території, площею 4 690 га, існує багатий світ місцевих пернатих.

     На острові Лансароте, знаходиться Національний Парк Тиманфайя, площею 5 107 га. Це вогненна гора, що налічує більше трьохсот кратерів, що виникли в різні періоди вивержень, що є свідоцтвом вулканічної природи Канарських островів. Великою популярністю, завдяки своєму багатоколірному багатству, користуються тут так звані острівці рослинності і деякі види місцевої фауни, як, наприклад, ящірки, яструби або чайки.

     Національний Парк Карахонай на острові Ла Гомера займає площу 3.984 га і визнаний ЮНЕСКО Надбанням Людства. Тут виростає цінна колекція лісового лавра - виду флори, яка мільйони років назад складала рослинність середземноморського басейну і півночі Африки, і є така пов’язана з лісом фауна, як наприклад, що зустрічаються тільки тут голуби (двох видів), а також комахи. Для відвідувань Національних Парків потрібно виконати ряд формальностей, в чому допомагають туристичні агентства. [14]

     Як видно з наведеного вище матеріалу, природні туристсько-рекреаційні ресурси Іспанії чудово сприяють розвитку туризму в країні. Завдяки своїм горам країна може сповна забезпечувати себе гірськолижними курортами, що користуються попитом і в інших країнах. Через своє розташування в середземноморському типі клімату та близькість до моря Іспанія має всесвітньо відомі прибережні курорти. Також завдяки використанню старовинних методик лікування, в країні розміщена велика кількість SPA-курортів. Різноманітні національні парки та ботанічні сади задовольняють вибагливих туристів. 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ  ІІІ. Історико-архітектурні ресурси іспанії 

     3.1. Історико-культурні та археологічні ресурси

     Замки Іспанії – невід’ємна частина її туристичного потенціалу. Замки країни розповідають нам її історію і дають можливість самостійно перенестись у часи Середньовіччя.

     Замок Алькасар. Замок Алькасар знаходиться в місті Сеговія. Це - один з найвідоміших замків в Іспанії унаслідок того, що багато іспанських королів довго жили тут, а також він відомий своєю строгою красою і величавістю. Будівництво цього величного замку ймовірно почалося в останній чверті XI сторіччя, при королеві Альфонсо VI. Багато королів постійно знаходилися тут, наприклад король Фердинанд III, король Альфонсо Х, король Хуан II і король Енріке IV.

     У 1474 році в цьому замку Ізабелла була оголошена королевою Кастілії, а Карл III заснував Королівський Артилерійський Коледж. Король Пилип II, син імператора Ріськой імперії Карла V перебудував Алькасар. Він змінив форму дахів, зробив їх конічними, подібно до його рідних, фламандських дахів. У 1862 Алькасар був спустошений пожежею. У 1882 був відновлений з використанням старих малюнків інтер’єру. У XIX столітті замок був підданий ще одній реконструкції. Після цього тут розмістився Військовим Архівом, пізніше Академія Артилерії і Музей. В середині ХХ сторіччі Алькасар став використовуватися тільки як музей.

     Замок Аревало знаходиться в області Авіла. Замок є квадратною фортецею з могутніми кутовими баштами і однією D-образною центральною баштою. Перша згадка цього замку відноситься до часів короля Педро I Жорстокого. Тут тужила узаперті його дружина Бланка Бурбонська. Король Енріке IV подарував цей самок своєму васалові дону Алварезу, при якому замок був ґрунтовно перебудований. У XVIII-XIX столітті замок поступово руйнувався. У 1950-х замок був відновлений Міністерством сільського господарства, перетворився протягом короткого часу в хлібний бункер, а пізніше в музей.

     Замок Кока був побудований в XV столітті при Алонсо Фонсека, могутньому архієпископові Севільі за часів царювання короля Енріке IV Кастільського. Замок оточений подвійною кріпосною стіною шириною 2,5 метра з багатокутними кутовими баштами з безліччю коридорів і воріт, а також глибоким сухим ровом. Це прекрасний зразок фортифікаційного мистецтва в стилі мудехар. Замок належить сімейству Альва.

     Замок Енсинас датується XIV століттям. Це невеликий квадратний замок з двома кутовими баштами. У двох інших кутах стіни нарощені до висоти башт, тому створюється помилкове враження, що у замку чотири кутові башти. Навколо замку виритий невеликий рів. Раніше, мабуть, замок мав розвідний міст. В даний час він замінений на звичайний міст. Замок поступово руйнувався і лише в 1950 році, коли його придбало Міністерство сільського господарства і вирішило зробити тут сховище злаків, замок був трохи відновлений. При цьому були закладені всі вікна і бійниці, зруйнований внутрішній двір.

     Перша згадка про замок Монтеалегре зустрічається під час царювання короля Альфонсо VIII. Близько 1300 року на цьому місці виникає кам’яний замок Монтеалегре для контролю межі королівства Вальядолід, на території якої і знаходиться цей замок, і королівства Леон. Замок Монтеалегре злегка трапециадальний в підставі, з чотирма могутніми кутовими баштами. В середині стінок вбудовані стрункі кругові башти. Висота стін від 18 до 24 метрів, товщина - 4 метри. Замок часто міняв господарів, його безліч разів штурмували, а в ХХ столітті в замку розмістився хлібний бункер.

     Замок Віллафуерте розташований на пагорбі недалеко від села з однойменною назвою. Власниками замку були нащадки Франка Толедо - благородні сімейства Саравіа, Мендоса, Гусман.

     У 4 км на захід від містечка Верін коштує замок Монтеррей, побудований в період воєн з Португалією. За трьома рядами стін знаходяться квадратний в плані донжон XV століття, оточений аркадами двір, і церква XIII століття з різьбленим порталом. Якийсь час в замку розміщувалися монастир і лікарня.

     Королівський замок Оліте. Місто Оліте заснували римляни. В середні віки він був резиденцією герцогів Наваррських. Частково збереглися старі міські стіни. Королівський замок Паласьо-реаль-де-оліте побудований Карлом III близько 1406 року. Зовні замок вражає потужністю зміцнень, усередині - вишуканими творіннями майстрів стилю мудехар. Доріжки парку обсаджені апельсиновими деревами. У замку були вольєри з птахами і клітка з левами. У XIX столітті його розграбували карлісти і французи. Після реставрації в 1920-х роках замок знайшов минулу пишність і сьогодні є комплексом дворів, галерей, великих залів, королівських покоїв і башт. Частину приміщення зараз займає готель. [21]

     Археологічні пам’ятки. Археологічні розкопки поблизу Атапуерка, Бургос, 2000 рік. В Сьєрра де Атапуерка виявлені скам’янілі залишки одні з перших людських поселень в Європі більше 1 мільйона років назад. Вони є винятковим пам’ятником для вивчення розвитку людського життя впродовж багатьох століть.

     Археологічне зібрання Таррако, Таррагона, 2000 рік. Таррако був одним з перших міст римського періоду і першим адміністративним і торговий-діловим центром в римській Іспанії. Недавно були виявлені залишки ще двох стародавніх будівель. Хоча велика їх частина представлена фрагментально, оскільки вони зуміли зберегтись під залишками інших будівель пізніших споруд, археологічна колекція наочно демонструють нам багатство римського міста.

     Наскальне мистецтво Середземноморської Арки Іберійського півострова, 1998 рік. Наскальні малюнки тут датуються пізнім палеолітом.

     Археологічне зібрання Меріди, Бадахос, 1993 рік. Колонія Емірату Аугуста, була заснована в 25 році до н.е., вона була столицею Лузітанії, а надалі перетворилася на місто Меріду. Пам’ятники старої частини міста, що добре збереглися, включають в свій ансамбль: стародавній міст через річку Гуадьяна, амфітеатр, театр, стародавній цирки і цілу систему постачання міста водою. Ці збори майже цілого древнього міста римського періоду, що збереглися, представляють для сучасності великий культурний і історичний інтерес.

     Печери Альтаміри, Кантабрія, 1985 рік. Печера Альтаміра і її наскальні малюнки із зображенням серій тваринного світу (тварини і птахи), створені близько 15 000 років тому, є найбільш примітним прикладом з численних зборів археологічних знахідок в землі і печерах. [20]

     Релігійні центри. Монастирі Сан Мільян в Юсо і Сусо, Ла Ріох, 1997 рік. Монастирське суспільство, утворене Святим Мільяном в середині VI століття, перетворилося на одне з важливих і релігійних місць для віруючих. На честь цього святого в Сусо була побудована (і до цих пір діє) церква. У її стінах були написані перші праці кастільської мови, а на початку 16 століття був заснований новий монастир в Юсо, який відкритий для всіх віруючих і в даний час.

     Шлях Святого Якова. Паломницький Шлях Святого Якова, котрий починається від кордону між Францією і Іспанією, до цих пір важливий і актуальний для паломників. Протягом всього Святого Шляху налічується близько 1800 історично значущих будівель, серед яких виділяють і релігійні пам’ятники, створені багато століть назад. В середні віки цей шлях грав важливу роль і в культурному обміні між Іберійським півостровом і рештою країн Європи.

     Ансамбль церков Валь де Бої римського періоду, Лейда. Долина Валь де Бої розташована серед Піренейських гір, зосереджених в адміністративному окрузі "Альта Рібагорка". Майже в кожному селищі в цій місцевості збережені церкви романського періоду.

     Королівський монастир Санта Марія де Гвадалупе, Касерес. Релігійний мотив архітектури монастиря несе два основних і історично важливих момета Іспанії 1492 року: Реконкистіа Іберійського півострова, очолювана Католицькими королями і відкриття Колумбом Америки. Скульптура монастиря Діви Марії перетворилася на символ християнізації більшої половини Нового Світу.

     Монастир Поблет, Таррагона. Розташоване в живописній місцевості Каталонії, абатство в союзі з церквами, створеними впродовж 12 століття, створює єдиний релігійний комплекс. Монастир сполучений з королівським палацом, який оточений укріпленими стінами, і в нім знаходиться Пантеон королів Каталонії і Арагона. Цей єдиний комплекс, виконаний в строгих формах, дивно поєднується з природним пейзажем і представляє незабутню картину на природному фоні для гостей і жителів міста.