Історія виникнення та основні поняття франчайзингу

2. Перехід економіки у стадію рецесії. За даними Міністерства статистики України: рівень промислового виробництва в співвідношенні січень-вересень 2009 р. до січня-вересня 2008 р. знизився майже на 30%, 45,7% підприємств є збитковими у 2009 р., середньорічна інфляція в 2009 р. приблизно становить 15% . Все це говорить про те, що вплив фінансової кризи на стан економіки країни є досить суттєвим і не прогнозованим. В даний час економіка України знаходиться у стадії рецесії, у той час як ринок франчайзингу зростає. Адже франчайзинг охоплює майже всі сфери економіки до яких належать і ті, які за будь-яких економічних умов будуть прибутковими, наприклад, фармацевтика, послуги з догляду, ремонту і т.п.

3. Обвал фондового  ринку. Ключові фондові індикатори  світу впали на 32-49%, російські індекси ММВБ і РТС провалилися на 67 та 73% відповідно. Фондовий ринок України зазнав погіршення показників ліквідності, що пов'язано з внутрішніми ризиками та впливом ситуації на світовому фінансовому ринку. Навіть за таких умов прибутки підприємств франчайзингу зростають.

4. Розподіл бюджетних  коштів на підтримку підприємств  під час кризи відбувається  на користь великих корпорацій  і фінансово-промислових груп. Зазвичай  лобіювання інтересів великих  корпорацій і фінансово-промислових  груп в уряді проводиться більш активно, в той час як малий та середній бізнес отримує мізерну підтримку. Таким чином, організації, які можуть самостійно уникнути або мінімізувати негативні наслідки впливу кризи отримують ще й додаткові фінансові ресурси, а підприємства, що потребують фінансування залишають без належної уваги. А у випадку з франчайзингом підприємець може самостійно обирати напрямок діяльності, кількість франшиз тощо, і таким чином диверсифікувати ризики від франчайзингової діяльності для того, щоб при будь-якій кризі створити сталу прибутковість.

5. Зниження вартості  нерухомості та орендної плати.  У 2009 р. на ринку нерухомості  спостерігається обвал цін: базова  вартість будівель на первинному  ринку в гривнях станом на  кінець листопада 2009 р. впала  на 7,72%, рівень капіталовкладень в ринок оренди в третьому кварталі 2009 р., порівняно з аналогічним періодом минулого року, знизилася практично в два рази і склав $ 1670000. За таких умов підстави бізнесу на умовах франчайзингу створює додаткові переваги, основною з яких є нижчі початкові капіталовкладення.

Однак, незважаючи на таку значну кількість переваг, ринок  франчайзингу має ряд проблем, що потребують вирішення. До таких проблем  слід віднести наступні:

1. Необізнаність українських  підприємців з основними принципами ведення бізнесу на умовах франчайзингу

2. Недосконалість нормативно-правової  бази. Також гальмує розвиток  франчайзингу українське законодавство.  Наприклад, а США тільки на  федеральному рівні створено  біля сотні законів, які так  чи інакше стосуються франчайзингу, у той час як на Україні відсутній навіть закон про франчайзинг. В Україні в 2008-2010 рр.. у законодавчій базі франчайзингу не відбулося ніяких змін, але збільшилася кількість судових позовів щодо ведення бізнесу на умовах франчайзингу. Це змушує франчайзерів звернути увагу на вже підписані договори та звертатися до фахівців за підготовкою нових договорів.

3. Відсутність детальної  інформації про франчайзинг як  метод ведення бізнесу. Дослідження  компанії «ТРІАРХ» показує, що, як вже зазначалося вище, в Україні 85-90% компаній-франчайзерів не відповідає міжнародним правилам і вимогам франчайзингу. Наприклад, є випадки, коли компанію холдингового типу нарікають "франчайзингу", що є абсолютно некоректним.

Зазначені вище проблеми ринку франчайзингу є основними, але також існують інші проблеми, які заважають широкому використанню франчайзингових схем в Україні, на відміну від інших країн з більш розвиненою економікою, основними з яких є:

• значна вартість франшизи у порівнянні з низькою купівельною спроможністю покупців;

• відсутність кваліфікованих кадрів;

• складні умови та бар'єри організації та ведення  бізнесу.

Підсумовуючи проблеми франчайзингу, слід зазначити, що франчайзинг  має широкі перспективні можливості для розвитку в Україні. І тому для вирішення вище зазначених проблем необхідно:

1. Лобіювати у Верховній  Раді створення законів про  франчайзинг. Адже для полегшення  ведення комерційної діяльності  та функціонування будь-якого  бізнесу потрібно мати ефективне  правове поле. Також необхідно включити системи розвитку франчайзингу в урядову програму підтримки малого підприємництва.

2. Створення органу  контролю діяльності ринку франчайзингу. Ринок франчайзингу сьогодні  дуже диференційованим. Компанії, що  розвивають вітчизняні та зарубіжні  франшизи працюють над створенням єдиних стандартів і правил ведення бізнесу на умовах франчайзингу - "Кодексу правил поведінки". Більшість франчайзерів, розвиваючі західні франшизи, створюють підприємства на територіях країн, де вже створено нормативно-правова база та ефективно діє правове поле франчайзингу, гарантує ведення діяльності на умовах франчайзингу у відповідності з міжнародними правилами торгівлі. Українські франчайзери змушені діяти в умовах відсутності нормативно-правової бази, що призводить до багатьох юридичних конфліктів і проблем та створює додаткові ризики. Більше ризиків приймають на себе франчайзі, що у масштабних розмірах здійснюють інвестування у розвиток вітчизняних і зарубіжних франшиз. Адже такі інвестиції юридично не захищені та можуть призвести до створення юридичних конфліктів, які не може вирішити українське законодавство. На відміну від розвинених держав в Україні поняття франчайзингу не розвивається і не підлягають контролю правила та методи ведення бізнесу на умовах франчайзингу.

3. Створити програму навчання для підготовки фахівців у сфері франчайзингу. На сьогодні в Україні існують навчально-консультаційні центри з франчайзингу, але лише у великих містах (наприклад, Британська програма "відкритий Університет франчайзингу" в м. Києві при Міжнародному інституті бізнесу). Однак для підтримки розвитку франчайзингу необхідно створення таких центрів по всій Україні.

4. Надати можливість  застосування франчайзі спрощеної  системи бухгалтерського обліку  та ліцензування.

Підсумовуючи, слід зазначити, що франчайзинг в Україні є перспективним напрямком економічної діяльності та в найближчі роки ми будемо спостерігати зростання цього сегменту. Також, слід зазначити, що економічна криза кінця 2008 р. стала однією з причин стрімкого розвитку франчайзингу в Україні в 2009-2010 рр.. Адже за умови, що більшість бізнес-проектів почали бути збитковими, франчайзинг залишається прибутковим бізнесом, як для франчайзера так і для франчайзі. У цілому, система франчайзингу має ряд переваг, які дозволяють більш ефективно організувати бізнес з меншими витратами, що підвищує конкурентоспроможність вітчизняної економіки.

ВИСНОВКИ

Роль франчайзингу в економіці будь-якої країни надзвичайно  велика, так як він є найбільш ефективних каналом дистрибуції, за яким товари і послуги поширюються всередині країн і по всьому світу.

Франчайзинг існує  з давніх часів, а так само регулярно  розвивається і вдосконалюється. В  даний час існує класифікація видів франчайзингу та структура  франчайзингової системи ведення  бізнесу.

Саме дана форма бізнесу дозволяє отримати можливість використовувати вже відпрацьовані й підтверджені технології, вже відому і популярну марку, можливість навчатися і одержувати по ходу справи необхідні консультації. Всі ці можливості можуть надати ті, хто вже має досвід, знання, володіє технологічними секретами підприємців, тобто розпорядженні капіталом не матеріальним, але дуже цінним і ефективним, якщо його правильно використовувати.

У цій роботі були розглянуті особливості розвитку франчайзингу в Україні, а також його проблеми і перспективи. В даний час в Україні зайнято більше 911 брендів українського походження, що становить 59% від загальної кількості.

Тенденції на ринку  франчайзингу є як позитивними так  і негативними, але їх наявність  говорить про те, що франчайзинг буде ще не один рік стрімко зростати в Україні, адже даний напрямок зосереджує в собі не тільки вітчизняні бренди, а й відомі світові бренди, безсумнівно є кращим стимулом для споживачів продукції або послуги.

Успішно розвивають франчайзингову мережу в Україні також фірма "SPAR", російська фірма "1С" і українські підприємства ТОВ "Торгова марка Піцца Челентано" та Асоціація "МакСмак" (до речі, перші в Україні франчайзингові фаст-фуди). Діяльність цих франчайзерів слід розглянути докладніше.

Саме тому ринок франчайзингу можна розглядати як перспективний напрямок ведення комерційної діяльності на території України та слід очікувати зростання числа франчайзерів та, особливо, франчайзі.

     Однак,  на жаль, розвиток франчайзингу  в Україні не знаходить належної підтримки на державному рівні. Перше, що гальмує розвиток франчайзингу, - українське законодавство. Наприклад, а США тільки на федеральному рівні створено біля сотні законів, що так чи інакше стосуються франчайзингу, у той час як на Україні відсутній навіть закон про франчайзинг.

Як показують  дослідження, приблизно половина з  зареєстрованих в Україні підприємств  малого бізнесу так і не змогли розгорнути свою діяльність через брак стартового капіталу. Очевидно, що франчайзі  прийдеться зіштовхнутися з тими ж проблемами, що й іншим дрібним підприємцям. Відсутність власних засобів,  стримувала і буде стримувати успішний розвиток франшизних підприємств, але є підстави думати, що завдяки специфічним особливостям франчайзингу ринок альтернативного фінансування в даний момент для них більш сприятливий. На жаль, на підтримку з боку франчайзерів вітчизняним підприємцям поки розраховувати не приходиться. Така позиція заснована на нестабільності українського інвестиційного ринку і закордонні франчайзери побоюються ризикувати, не маючи надійних гарантій.

   Проте,  незважаючи на наявність окремих  гальмуючих факторів, франчайзинг  в Україні вже успішно розвивається. Усе більше підприємниці в  звертається до використання  цієї ефективної форми ведення  бізнесу. Однак значення його для української економіки переоцінити складно: для франчайзера - це один з найшвидших і ефективних способів створення нових незалежних підприємств, об'єднаних у єдину систему, для франчайзі - розвивати свій власний бізнес на базі перевіреної бізнесу-моделі, а для держави - ефективний інструмент підтримки малого й індивідуального підприємництва, а отже, і розвитку всієї української економіки.

Список використаної літератури

1. Довгань В. Франчайзинг – шлях до розширення бізнесу. - М., 2005.
2. Стонер Джеймс А. Ф. Долан Едвін Г. Вступ у бізнес К. Видавництво Європейського факультету фінансів, інформаційних систем, менеджменту і бізнесу. 2000 р.
3. Закон України «Про підприємства в Україні» від 27.03.1991
4. Господарський кодекс України від 16.01.2003р.
5. Цивільний кодекс України від 16.01.2003р.
6. Бедринець М. Д. Франчайзинг: світовий досвід і перспективи розвитку в Україні. – Фінанси України. -2001.- №2.- С. 96- 104.
7. Виноградська А.М. “Основи підприємництва: Навчальний посібник, 2-е видання”. – К.: Кондор, 2005. – 544 с.
8. Введенние во франчайзинг /Под ред. С. А. Силинга. – Санки-Петербург, 1992. – 302 с.
9. Котлер Ф. Основы маркетинга. - М.: Прогресс, 1991. – 356 с.
10. Кредисов А. І., Панченко С. Т., Кредисов В. А. “Менеджмент для керівників” – К.: Товариство “Знання”, КОО, 1999 – 556 с.
11. Манів З.О., Луцький І. М. Економіка підприємства: Навч. посіб. – К.:Знання, 2004. – 580 с.
12. Сидоров Я. Франчайзинг - нова договірна форма здійснення бізнесової діяльності в Україні. - Підприємництво, господарство і право. - 2003. - №3. – С. 34-36.
13. Федоренко В.Г., Денисенко М.П., Руженський М.М. «Підприємництво». – К.: МАУП, 2005. – 280 с.
14. Федулова Л. І., Федоренко В. Г., Гриньов В. Ф. “Бізнес-менеджмент” – К.: МАУП, 2007, - 632 с.