Історія виникнення та основні поняття франчайзингу

У 2001 р. Кабінетом  Міністрів України було внесено до Верховної Ради України проект Закону України "Про франчайзинг". Метою проекту було законодавче регулювання відносин між суб'єктами госіюдарюнання щодо передачі прав на використання в господарській діяльності комплексу виключних прав власника на фірмове найменування, комерційну інформацію, ноу-хау і т. д.

При аналізі  проекту Закону в ньому були виявлені такі недоліки:

1. відсутні визначення  ключових понять,  що використовуються  у франчайзингу: ноу-хау, франшиза, територіальна франшиза, генеральна  франшиза,  субфранчайзинг,  комерційна інформація, об'єкти виключних прав і т.д.;

2. законопроект не узгоджений  із законодавством у сфері  правової охорони інтелектуальної  власності;

3. проект дублює розділи  Цивільного кодексу України і  Господарського кодексу України, не вносячи ніяких доповнень у регулювання франчайзингу;

4. пропонується багаторазова  реєстрація франчайзиногового договору (у Департаменті інтелектуальної  власності та органі, що реєструє  суб'єкти підприємницької діяльності);

5. відсутні норми про  регулювання переддоговірних франчайзингових відносин (з урахуванням проекту Типового закону про інформацію);

6. відсутні норми щодо  розкриття інформації про запропоновану  франшизу;

7. не передбачені питання  економічного стимулювання франчайзингу, створення системи саморегулювання;

8. відсутні формулювання  таких важливих понять франчайзингу: корисні моделі, формули, процеси,  ноу-хау, процеси, що усуне можливості  їхнього неоднозначного трактування  податковими службами і зніме  проблеми, пов'язані із застосуванням окремих податків, зокрема, ПДВ, податку на репатріацію, відобразити існуюче оподатковування франчайзингового бізнесу;

9. відсутність норми щодо  регулювання міжнародного франчайзингу.

У цілому законопроект заслуговував підтримки, оскільки спрямований на поглиблення і розвиток підприємництва, а також посилення захисту прав інтелектуальної власності в Україні. Однак, внаслідок очікування прийняття ЦК України роботу над проектом Закону України "Про франчайзинг" було призупинено.

Отже, потреба розробки та прийняття Закону України "Про франчайзинг", який автори, рекомендували розробити ще у 1997 р., сьогодні стає ще більш актуальною. У цьому Законі необхідно передбачити всі юридичні аспекти взаємовідносин сторін і розвитку українського франчайзингу, які 6 відповідали міжнародним вимогам. Прийняття цього Закону дозволить створити прозорі механізми для становлення і розвитку франчайзингу, що значною мірою стимулюватиме створення національних мереж франчайзингу, залучення міжнародного франчайзингу, в тому числі із прямим кредитуванням проектів міжнародними фінансовими корпораціями.

Від якості та ефективності Закону України "Про франчайзинг", термінів його прийняття багато в  чому залежатиме практичний розвиток франчайзингових мереж та їх роль в інноваційному розвитку економіки України.

 

2.1 Франчайзинговий  договір

 

 

 Франчайзинговий договір, як і будь-який офіційний договір, являє собою винятково важливий документ. Франчайзинговий договір, проте, має ряд помітних відмінностей. Багато контракти служать для  уточнення взаємин протягом невеликого періоду часу. Після завершення угоди такий контракт більше не має сили.

Франчайзинговий ж договір підписується між франчайзером і багатьма франчайзі на тривалий термін. До нього будуть звертатися часто і в перебігу багатьох років, тому франчайзинговий договір повинен бути ретельно підготовлений.

Основні елементи франчайзингового договору

Франчайзер  підписує франчайзинговий договір  з багатьма франчайзі, тому було б нерозумно кожен раз міняти якісь пункти за запитом окремого франчайзі.

Франчайзер  повинен із самого початку підготувати  франчайзинговий договір так, щоб  у франчайзі не виникало сумнівів і бажання змінити його.

Якщо комусь із франчайзі вдасться домогтися змін у його договорі, то інші франчайзі можуть бути незадоволені, що франчайзер зробив виняток для когось. Ці франчайзі можуть тепер розглядати свій договір як не зовсім досконалий. Франчайзинговий договір повинен бути єдиним для всіх франчайзі.

Франчайзинговий договір зазвичай включає визначення "інтелектуальної власності" франчайзера. Під інтелектуальною власністю  франчайзера розуміється торговий знак, ноу-хау, спеціальні деталі виробничого  процесу, торгові і виробничі  секрети й інша конфіденційна інформація. Рекомендується, щоб професійний юрист брав участь в опрацюванні даного питання.

Успішна франчайзингова структура складається з чотиристороннього  партнерства між франчайзером, франчайзі, іншими франчайзі в системі та споживачем. Ці відносини повинні бути детально викладені в договорі, захищаючи права всіх сторін. Договір повинен викладати механізм, завдяки якому франчайзер може контролювати стандарти серед франчайзі. Якщо франчайзер не в змозі зробити це, то страждає вся франчайзингова система. Найкращим способом захисту інтересів кожного окремого франчайзі є жорсткий контроль усієї системи.

Франчайзинг часто  описується як "сімейна" концепція. Усі члени родини слідують певним правилам для загального блага. Ця модель допомагає зрозуміти, чому стандартний франчайзинговий договір повинен прийматися як є, без модифікацій. Франчайзі повинен бути готовий працювати відповідно до правил та положень, встановлених франчайзером. Якщо франчайзі не готовий розпрощатися з незалежністю і слідувати повчанням франчайзера, то його рішення про покупку франшизі швидше за все невірно.  

Франчайзинговий договір  включає в себе наступні основні  елементи:

1. Три етапи  розвитку взаємовідносин

Франчайзинговий договір, по суті кажучи, має справу з трьома фазами або етапами розвитку взаємин між франчайзером і франчайзі.

• Перша фаза. Перший етап взаємин - це період, коли франчайзер знайшов франчайзі, і франчайзинговий договір підписаний і приведений у виконання. У цей час франчайзі проходить навчання, знаходить придатне місце розташування, займається його облаштуванням і починає вести свої справи.

• Друга фаза. Цей етап являє собою період, у плині якого працює франчайзінговое підприємство. Якщо франчайзі і франчайзеру вдається успішно пройти цей етап, то їхні взаємини можуть продовжуватися практично нескінченно.

• Третя фаза. Тут відбувається закінчення взаємин між франчайзером і франчайзі. Тому можуть бути безліч причин: одна зі сторін порушила положення договору, смерть франчайзі і т.п.

2. Франшиза як  ліцензія

Велика частина франчайзінгових договорів обмовляють ліцензію, по якій франчайзі може користатися ноу-хау, торговим знаком і бізнес системою франчайзера. Деталі бізнес системи знаходяться у виробничому посібнику.

Франчайзинговий договір містить пункт, по якому  франчайзер зобов'язаний розкрити франчайзі всі деталі функціонування підприємства. Франчайзер також зобов'язаний навчити франчайзі вести даний бізнес. Договір повинен зобов'язувати франчайзі слідувати всім стандартам виробництва. На відміну від франчайзингового договору операційний посібник (посібник по функціонуванню підприємства) може бути модифіковане і доповнено. Договір також передбачає положення, по якому франчайзер може час від часу модифікувати і оновлювати франчайзингову систему. Цей момент, однак, не означає, що франчайзер може відхилятися від операційного посібника.

3. Фінансові  зобов'язання

Велика частина  франчайзінгових договорів передбачають наявність первинного внеску за покупку  франшизи. Ця первинна плата покриває видатки франчайзера, зв'язані з  навчанням франчайзі і його персоналу, відкриттям його підприємства й інших витрат у цей період.

Франчайзі повинний робити регулярні внески франчайзеру (називані також сервісна плата, чи роялті, чи управлінська плата) за право  користування його системою і підтримку. Договір обмовляє, як ці регулярні внески розраховуються, виплачуються і перевіряються. Більшість франчайзерів віддають перевагу, щоб внески робилися щотижня, максимум щомісяця.

Багато франчайзингові договори передбачають виплату визначених сум у загальний рекламний фонд. Договір передбачає, як ці гроші будуть витрачатися і хто їх контролює, а також форми звітності франчайзера перед франчайзі за витрати по цій статті.   

4. Строк договору

Франчайзинговий договір передбачає термін, протягом якого він діє. Франчайзі може мати право на продовження договору, якщо під час його дії він не зробив серйозних порушень.

Важливо, щоб  термін дії франчайзингового договору співпадав з терміном договору про  оренду приміщень, так як в противному випадку франчайзі може опинитися в неприємній ситуації, коли договір з франчайзером припинений, а він все ще повинен нести витрати по оренді без можливості продовжувати свій бізнес в цьому приміщенні .

5. Ексклюзивність

Питання про  ексклюзивність території, на якій працює франчайзі вимагає ретельного опрацювання. Більшість франчайзерів не надають ексклюзивну територію франчайзі, якщо він обслуговує дуже велику площу. Це робиться, щоб бути більш гнучким у реакції на дії конкурентів у цьому районі.

Франчайзинговий договір може містити положення, за яким він може відрити ще одне підприємство в межах обговореної території. Якщо франчайзі в процесі роботи не бажає користуватися цим пунктом, франчайзер може призначити ще одного франчайзі в цьому районі.6. Обов'язки сторін

Франчайзинговий договір включає положення, що обмовляють обов'язки франчайзера і франчайзі. Ці положення викладаються дуже детально і займають велику частину договору.

7. Інші важливі  положення

Існують декілька положень, які також можуть бути включені в договір. Ось деякі з них.

• Поставки. Франчайзинговий  договір може включати положення, що обмовляють, як франчайзі здійснює постачання. Франчайзі може бути зобов'язаний робити постачання тільки від схвалених  франчайзером постачальників. Якщо франчайзі  може закуповувати тільки у франчайзера, він повинен бути поставлений до відома про це з самого початку. Франчайзер повинний пояснити франчайзі, що він не одержує від цього надприбутків.

• Припинення дії  договору. Франчайзинговий договір  повинен містити детальний опис припинення взаємин між франчайзером і франчайзі, що може виникнути в результаті продажу підприємства, припинення договору через серйозне порушення обов'язків однієї зі сторін або через смерть франчайзера або франчайзі. Будь-яке з цих подій спричиняє за собою серйозні наслідки, і тому вони повинні бути детально обговорені в договорі.

• Умови припинення договору. Договір домовляється про  умови, при яких франчайзинговий  договір може бути припинений. Положення  договору про наслідки припинення не менш важливі, ніж положення про саме розірвання договору. Франчайзі повинен припинити використання інтелектуальної власності франчайзера. Франчайзинговий договір також часто обмежує колишнього франчайзі у веденні подібного бізнесу на даній території в плині певного часу. Це обмеження, щоправда, необхідно ретельно опрацювати, щоб їм можливо було скористатися.

У даному питанні  слід зазначити, що мною були висвітлені не всі, а тільки основні елементи франчайзингового договору, так як вимоги франчайзингового договору відрізняються  в залежності від типу бізнесу.

 

 

 

 

2.2  Обов'язки  сторін

 

Відповідальність  франчайзера і франчайзі: Якщо ви розглядаєте франчайзинг як спосіб розвитку або інвестиції, необхідно  усвідомлювати, що у франчайзера  і франчайзі існують чіткі  обов'язки. Тільки взаємне дотримання цих обов'язків дає можливість досягти взаємовигідного співробітництва.

 

2.2.1  Обов'язки  франчайзера

 

Установка всіх виплат. Франчайзер повинен встановити всі виплати, пов'язані з франчайзинговою  системою. Це включає початковий внесок, регулярно оцінюваний сервісний внесок за використання товарного знака, виплати в рекламний фонд та інші внески за пропоновані франчайзером додаткові послуги. Ці виплати і платіжні зобов'язання обумовлюються у франчайзинговому договорі.

Передача ділової  й технічної інформації. Франчайзер створив вдалу бізнес концепцію, в основі якої лежить технічна інформація. Для успішної діяльності франчайзингового підприємства це знання повинно бути віддане франчайзі через систему навчання і підтримки.

Документація  всіх правил і положень. Франчайзер, розробляючи успішну ділову концепцію, повинен стандартизувати всі процедури та положення, який зробили його бізнес успішний. Після стандартизації всі правила і процедури повинні бути задокументовані. Маючи цю документацію франчайзер може тоді забезпечити кожного франчайзі практичної інструкцією в бізнесі. Ця інструкція повинна бути єдиною для всієї франчайзингової системи, що гарантує високу якість операцій всюди в системі.

Контроль якості. Франчайзер повинний підтримувати репутацію  франчайзингової системи. Щоб успішно зробити це, йому потрібні система контролю якості, яка має застосовуватися до всіх чинним франчайзі в системі. Цей контроль якості забезпечує метод для оцінки роботи франчайзі.

Забезпечення  постійної підтримки. Франчайзер повинен забезпечувати постійну підтримку кожному франчайзі, включаючи підвищення кваліфікації, підтримку в управлінні й оперативні послуги на вимогу.

Висновок і  підтримка ексклюзивних договорів  про постачання. У франчайзера  є можливість вести переговори про вигідні умови поставок з найбільшими постачальниками сировини та обладнання (наприклад, борошна для пекарень або кухонних меблів для спеціалізованих магазинів). Ці спеціальні знижки дають можливість франчайзі значно зменшити свої витрати.