Система оподаткування в Україні

Вступ  

      Актуальність  теми дослідження визначається тим, що податки є необхідною ланкою економічних відносин в суспільстві з моменту виникнення держави. Розвиток і зміна форм державного устрою завжди супроводжуються вдосконаленням системи податків, адже вони є платою суспільства за виконання державою її функцій.

      Питання вдосконалення оподаткування знаходяться  в центрі уваги наукової і громадської  думки з моменту отримання незалежності України. Особливо сьогодні, в пошуках шляхів виходу з економічної кризи, назріла необхідність податково-бюджетного регулювання в Україні замість проведення суто фіскальної податкової політики. Крім цього, сьогодні на державному рівні визнано гостроту проблеми оподаткування, пов’язаної з надмірністю податкового тягаря. Останній і є однією з причин фінансової нестабільності підприємств, зменшення сукупного попиту і економічної кризи.

      Чинна податкова система зазнає нищівної критики як у наукових колах, так  і з боку підприємців, політичних діячів, депутатського корпусу. Однак  стає дедалі очевиднішим, що ця критика багато в чому базується на емоційних, поверхневих чинниках економічної дійсності. Відсутній глибокий аналіз фінансових зв’язків в економіці, потреб держави у фінансових ресурсах для виконання нею функцій регулювання темпів і пропорцій розвитку економіки, підтримання на належному рівні суспільного добробуту, обороноздатності, систем державного управління.

      Отже, нині існує необхідність всебічного дослідження питань, пов’язаних із впливом системи оподаткування  на економічні процеси. Українські вчені мають певні здобутки в дослідженні теоретичних і практичних аспектів оподаткування.

      Віддаючи  належне напрацюванням українських  вчених, слід відзначити, що багато проблем  оподаткування ще не знайшли однозначного трактування. Залишаються дискусійними питання щодо принципів побудови і напрямів реформування податкової системи з урахуванням особливостей трансформаційного періоду. Значні розбіжності спостерігаються у поглядах вчених-економістів на структуру податкової системи; параметри податкового навантаження на економіку; необхідність диференціації ставок податків; сферу використання податкових пільг, які породжують негативні наслідки в практиці оподаткування. При реформуванні національної податкової системи не в повній мірі враховується досвід реформування податкових систем в розвинутих і постсоціалістичних країнах. У зв’язку з розробкою в деяких постсоціалістичних країнах податкових кодексів центральною проблемою обговорення стали напрями вдосконалення оподаткування, насамперед, кількісні параметри податкових ставок, пільгове та спрощене оподаткування, загальний рівень податкового тягаря.

      Актуальність  зазначених проблем, їхня практична  значимість і недостатня наукова  розробленість визначили вибір  теми курсової роботи та обумовили  постановку мети та завдання даного дослідження.

      Метою роботи є теоретичне обґрунту вання  основних напрямів національної податкової системи в трансформаційний період.

      Для реалізації зазначеної мети були поставлені такі завдання:

      - узагальнити теоретичні основи формування податкової політики та впливу податків на макро- і мікропроцеси в економіці;

      - проаналізувати стан та тенденції розвитку податкової системи в Україні й оцінити їхню ефективність і визначити недоліки;

      - розробити і обґрунтувати концептуальні засади вдосконалення національної податкової системи;

      - розробити практичні рекомендації щодо основних напрямів реформування податкової системи України з урахуванням світового досвіду.

      Об’єктом  дослідження є процес функціонування податкової системи України.

      Предмет дослідження складають теоретичні й практичні проблеми реформування податкових відносин у трансформаційний період.

      Інформаційною базою дослідження є основні  положення законів України, указів і послань Президента України, постанов Верховної Ради України, постанов Кабінету Міністрів України з питань оподаткування. Використано матеріали Міністерства фінансів України, Державної податкової адміністрації України.

1. Система оподаткування в Україні та її основні елементи

 

      Система оподаткування — це продукт діяльності держави, її важливий атрибут. Кожна держава формує свою систему оподаткування з урахуванням досвіду інших країн, власних національних особливостей, стану економіки, розвитку ринкових відносин, необхідності вирішення конкретних економічних і соціальних завдань.

      Становлення податкової системи України почалося з прийняття 25 червня 1991 року Закону України " Про систему оподаткування " [12, с.72-79]. Цим Законом було створено передумови для її наступного розвитку. Система оподаткування в Україні являє собою сукупність податків, зборів, платежів до бюджету та внесків до бюджетних цільових фондів, що стягуються у визначеному по рядку.

      Податки та збори — це обов’язкові платежі  до бюджету і державних цільових фондів, що здійснюються платниками у порядку і на умовах визначених законодавчими актами України. В Україні стягуються загальнодержавні податки та збори, а також місцеві податки та збори.

      Встановлення  і скасування податків і зборів, а також пільг їх платникам  є прерогативою Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад народних депутатів у відповідності до законів України про оподаткування.

      Платниками  податків і зборів (обов'язкових  платежів) є юридичні і фізичні  особи, на яких згідно з законами України  покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

      Облік платників податків і зборів (обов'язкових  платежів) здійснюється державними податковими  органами та іншими державними органами відповідно до законодавства. Банки та інші фінансово-кредитні установи відкривають рахунки платникам податків і зборів (обов'язкових платежів) лише за умови пред'явлення ними документа, що підтверджує взяття їх на облік у державному податковому органі, і у триденний термін повідомляють про це державний податковий орган.

      Поєднання в єдиній системі оподаткування різноманітних за об'єктами оподаткування й методами обчислення податків дозволяє державі реалізувати на практиці основні функції податків: фіскальну, регулюючу, розподільчу, стимулюючу, контрольну [15, с.22-30].

      Фіскальна функція - є найважливішою, оскільки згідно з цією функцією податки виконують своє головне призначення - наповнення доходної частини бюджету, доходів держави для задоволення потреб суспільства. Основна ознака цієї функції - її стабільність, що дозволяє формувати надходження податків до бюджету на постійній, стабільній засаді.

      Регулююча функція виявляється в наданні  пільг з оподаткування окремим  галузям та виробникам, враховуючи їх перспективи, діяльність, рівень прибутковості  та інше.

      Розподільча функція - своєрідне відображення фіскальної функції - наповнити скарбницю держави, щоб потім розподілити одержані кошти. Ця функція дуже щільно переплітається з регулюючою; наприклад, через непрямі податки створюються умови для перерозподілу коштів одних платників іншим (акцизи).

      Стимулююча  функція створює орієнтири для  розвитку або згортання виробництва, діяльності. Як і регулююча, ця функція  може бути пов'язана із застосуванням  пільг, зміною об'єкта оподаткування, зменшенням бази оподаткування [17, с. 36].

      Контрольна функція забезпечує нагляд та контроль за своєчасністю, повнотою сплати податків платниками в Україні.

      Система оподаткування характеризується її елементами - суб'єкт, об'єкт оподаткування, податкова ставка, джерело сплати (схема 1).

      Платником, або суб'єктом податку є фізичні або юридичні особи, на яких згідно з діючими законами покладено обов'язок сплачувати податки і збори.

      Об'єктами оподаткування є доходи (прибуток), додана вартість продукції (робіт, послуг), вартість продукції (робіт, послуг), у  тому числі митна, або її натуральні показники, спеціальне використання природних ресурсів, майно юридичних і фізичних осіб та інші об'єкти, визначені законами України про оподаткування.

      Податкова ставка - це встановлена величина податку на одиницю оподаткування.

      Податкові пільги - повне або часткове звільнення від податків для певних категорій платників.

      Джерело сплати - дохід (заробітна плата, прибуток тощо), із якого сплачується податок; собівартість; частина виручки від  реалізації продукції.

      

      Рис 1. Структурно-логічна схема елементів податкової системи України

      З розвитком податкових відносин в  Україні відбувались зміни принципів  побудови та призначення системи оподаткування, які були викладені в новій редакції закону (Рис 2) [6, с. 10].

      

      Рис 2. Структурно-логічна схема принципів побудови системи оподаткування

      Вони передбачають:

      - стимулювання науково - технічного  прогресу, технологічного оновлення  виробництва, виходу вітчизняного  товаровиробника на світовий  ринок високотехнологічної продукції;

      - стимулювання підприємницької виробничої  діяльності та інвестиційної активності - введення пільг щодо оподаткування прибутку (доходу), спрямованого на розвиток виробництва;

      - обов'язковість - впровадження норм  щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), визначених  на підставі достовірних даних  про об'єкти оподаткування за звітний період, та встановлення відповідальності платників податків за порушення податкового законодавства;

      - рівнозначність і пропорційність - справляння податків з юридичних  осіб здійснюються у певній  частці від отриманого прибутку  і забезпечення сплати рівних податків і зборів (обов'язкових платежів) на рівні прибутків і пропорційно більших податків і зборів (обов'язкових платежів) - на більші доходи;

      -рівність, недопущення будь- яких проявів  податкової дискримінації забезпечення  однакового підходу до суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб, включаючи нерезидентів) при визначенні обов'язків щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів);

      - соціальну справедливість - забезпечення  соціальної підтримки малозабезпечених  верств населення шляхом запровадження економічно обгрунтованого неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та застосування диференційованого прогресивного оподаткування громадян, які отримують високі та надвисокі доходи;

      - стабільність - забезпечення незмінності  податків і зборів (обов'язкових платежів) і їх ставок, а також податкових пільг протягом бюджетного року;

      - економічну обґрунтованість - установлення  податків і зборів (обов'язкових  платежів) на підставі показників  розвитку національної економіки  та фінансових можливостей з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його доходами;

      - рівномірність сплати - встановлення  строків сплати податків і  зборів (обов'язкових платежів), виходячи  з необхідності забезпечення  своєчасного надходження коштів до бюджету для фінансування витрат;

      - компетенція - встановлення і  скасування податків і зборів (обов'язкових платежів), а також  пільг їх, платникам здійснюються  відповідно до законодавства  про оподаткування виключно Верховною  Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами;

      - єдиний підхід - забезпечення єдиного  підходу до розробки податкових  законів з обов'язковим визначенням  платника податку і збору (обов'язкового  платежу), об'єкта оподаткування, джерела сплати податку і збору (обов'язкового платежу), податкового періоду, ставок податку й збору (обов'язкового платежу), строків та порядку сплати податку, підстав для надання податкових пільг;