Система обігу пластикових карток і розробка заходів щодо її вдосконалення

У зв`язку з вищенаведеним, слід розглядати питання розвитку локальних  та національних карткових систем. Саме так це реалізовано в ряді розвинутих країн Європи (наприклад, у Франції тільки 5% від загального числа транзакцій приходиться на картки VISA, таким же невисоким цей  показник є і в Бельгії).

З цією метою у вересні 1995 року було засноване міжбанківське закрите акціонерне товариство “Українська національна розрахункова картка” (скорочено “Укркарт”). Фундаторами АТ ”Укракарт” стали провідні комерційні банки України під егідою НБУ.

Основним завданням АТ “Укракарт” є розробка, впровадження і подальша експлуатація в ролі оператора  загальнонаціональної системи масових  електронних платежів населення  за товари та послуги, а також створення  необхідної інфраструктури для обслуговування карток міжнародних платіжних систем (VISA, EUROPAY, Mastercard, AMERICAN EXPRESS і деяких інших).

Для успішного розвитку ринку  карткових послуг необхідно зацікавити клієнтів у користуванні пластиковими картками через надання додаткових пільг та зручностей і не можливий без широкої мережі пунктів користування. Для нашого ринка також можна запропонувати організацію спеціалізованої приймальної мережі банківських карт адаптованих під обслуговування різноманітних сфер. Нині можна інтегрувати на одному платіжному інструменті можливості щодо оплати цілої низки послуг:

• комунальних, за користування електроенергією та зв’язком;
• поштових і фінансових послуг УДППЗ “Укрпошта”;
• сплати проїзду в метрополітені, залізничному транспорті (через автоматизовані каси продажу квитків), міському транспорти й таксі;
• вартості паркування;
• штрафів ДАІ;
• оплати заправки автомобілю в декількох мережах АЗС;
• послуг при страхуванні цивільної відповідальності та ін.

А також вмістити інформацію стосовно:

• програм соціального страхування та захисту;
• медичного страхування;
• дисконтних програм;
• ідентифікації особи.

Для більш ефективного  розвитку платіжної системи на основі пластикових карток, формування сприятливих  умов розвитку його інфраструктури необхідно:

1. прийняття доповнень до Кримінального кодексу, що містять опис злочинів у сфері використання банківських пластикових карт і міру покарання за них;
2. створення відповідних підрозділів для розслідування злочинів стосовно пластикових карт, служб для екстреного затримання шахраїв за дзвінком з банку або торгової точки;
3. внесення доповнень (змін) до чинних законодавчих і нормативних документів з урахуванням Положення НБУ “Про порядок емісії платіжних карт і здійснення операцій з їх використанням”:
4. до Закону про патентування – скоригувати пункт про необхідність оплати торгового патенту підприємствами, що приймають до оплати карти і при цьому не є роздрібом (оптові бази, заводи, театри,вузи і т.д.);
5. до Інструкції митних органів – роз’яснення про відсутність вимог до декларування карт, оскільки вони не є валютною цінністю;
6. доопрацювання існуючих і розробку нових нормативних актів, що регламентують порядок ведення бізнесу в електронному середовищі;
7. прийняття Закону про цифровий підпис;
8. запровадити загальнонаціональний моніторинг шахрайських операцій;
9. забезпечити поетапний перехід на виплату заробітної плати за пластиковими картами:
1.       І етап – державним службовцям;
2.      ІІ етап – усім іншим працівникам;
10. великим банкам спільно із середніми і малими банками активізувати взаємодію щодо впровадження зарплатних проектів і технологій КЕШ-терміналів.

Реалізація наведених  вище заходів, проведення узгодженої політики між НБУ, АУБ, ДПАУ, органами виконавчої та законодавчої влади дозволить  сформувати ефективну систему взаємодії  між ними, активно розвивати банківську систему України і відповідно створити сприятливі умови для стабілізації економіки України в цілому. Особливо слід зазначити необхідність створення  єдиного механізму оцінки балансу  КБ органами ДПАУ, НБУ і самим  КБ.

Висновки

Не дивлячись на принципові переваги пластикових карток як інструмента  безготівкових розрахунків, а також  наявність багаторічного досвіду  їх масового використання в західних країнах, просування карток на українському ринку наштовхнулось на ряд перешкод. Ці проблеми носять об’єктивний характер і пов’язані, в першу чергу, не з картками особисто, а з загальною  ситуацією на вітчизняних ринках фінансових і торгових послуг приватним  особам. На відміну від США, де пластикові картки були запропоновані населенню  як черговий платіжний засіб і  повинні були завоювати вже сформований  ринок безготівкових розрахунків, в нашій країні картки відкривають  нову главу в фінансовій практиці приватних осіб.

Тому на сьогоднішній день основна частина населення виявила  неготовність до використання карток, яка проявилась як в недовірі до цих нових засобів, так і в  нерозумінні їх можливостей. Слід зазначити, що це стосується масового споживача.

Наступною проблемою є  формування мережі приймання карток. Можливо, що протягом певного часу ситуація буде вирішена. Як уже зазначалося  вище, еквайєр-центри платіжних систем, не чекаючи об’єктивного покращення ситуації, винаходять шляхи по залученню  торгових точок. Більш швидких результатів  можна чекати від мережі видачі готівки  і, преш за все, мережі банкоматів. Тут  платіжні системи і банки володіють  ситуацією і питання полягає  лише в можливості фінансування таких  програм.

Значному розвитку карткових  розрахунків допоможе і втілення зарплатних проектів. Вони дозволять  банку-емітенту при помірних витратах на створення мережі обслуговування забезпечити прилив суттєвих фінансових ресурсів.

Упродовж десятиріччя  в платіжних технологіях відбулись  істотні зміни: модернізувалися  самі картки, вдосконалювалося термінальне  обладнання для їх обслуговування.

Паралельно з платіжними картками, оснащеними магнітною стрічкою, починають з’являтися картки з чіпами; можливість самих чіпів з роками швидко розширюються: від звичайних  із мінімальною пам’яттю й низьким  рівнем безпеки – до наділених  великим обсягом пам’яті, Java-аплітами, динамічними протоколами захисту  та можливістю безконтактної взаємодії  з платіжними терміналами.

Платіжне оснащення за цей період також суттєво модернізувалося: від звичайних банкоматів та імпрінтерів  – до мобільних платіжних терміналів і банкоматів, які забезпечують взаємодію  з платіжною системою за допомогою  зв’язку в стандартах GSM або CDMA. З’явилися  нові банкомати, здатні приймати готівку, та “банківські кіоски” – інтерактивні термінали, які дають клієнтові  змогу власноруч виконувати деякі  банківські операції.

В умовах високого технологічного розвитку платіжні системи отримали можливість концептуально нові проекти  в соціальній сфері.

Для нашого ринка також  можна запропонувати організацію  спеціалізованої приймальної мережі банківських карт адаптованих під  обслуговування різноманітних сфер.

Як ми бачимо, наша країна має великий потенціал для  застосування карткових розрахунків. У вирішенні багатьох питань, пов’язаних з картковим бізнесом, може допомогти  держава.

Список літератури

1. Постанова Національного  банку України “Про затвердження Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням”.
2. Банківські операції : Підручник. – 2-ге вид., випр. і доп./ А.М.Мороз, М.І.Савлук, М.Ф.Пудовкіна та ін.; За ред. д-ра екон. наук, проф.. А.М.Мороза. – К.: КНЕУ, 2002.
3. Беликов В. и др. Электронные деньги – накопление, использование, хранение, безопасность / Под ред. В.П.Невежина. – М., 2000.
4. Єрьоміна Н.В. Банківські інформаційні системи. – К.: КНЕУ, 2000.
5. Івасів Б.С. Міжнародні розрахунки: Підручник. – Тернопіль: Карт-бланш, 2004.
6. Кравчук Г.Т. та ін. Інформаційні системи і технології в банківській справі. – Львів, 2002.
7. Липис А., Маршалл Т., Линкер Я. Электронные системы денежных расчетов / Пер. с англ. – М.: Фин. и стат., 1999.
8. Милляр Р. Современная система денежных расчетов. – К.: ЕУФІМБ,2001.
9. Міщенко В.І., Шаповалов А.В., Юрчук Г.В. Електронний бізнес на ринку фінансових послуг. Практич.посібник. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2003.
10. Петрашко Л.П. Валютні операції: Навч. Посібник. – К.: КНЕУ, 2002.
11. Платіжні системи: Навч. посібник для студентів вищ. Закладів освіти / В.А.Ющенко, А.С.Савченко, С.Л.Цокол, І.М.Новак, В.П.Страхарчук. К.: Либідь, 1999.
12. Рудакова О.С. Банковские электронные услуги. – М.: Банки и биржи, 2001.
13. Руденко Л.В. Організація міжнародних кредитно-розрахункових операцій в банках: Посібник. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2002.
14. Васильченко З.М., Демешко А.В. Розрахунки платіжними картками в Україні: стан, проблеми та перспективи // Фінанси України. – 2002. - №10. – С.74-79.
15. Дорошенко І. Проблеми організації та проведення операцій з міжнародними платіжними картками // Банківська справа. – 2003. - №3. – С.64.
16. Перспективи розвитку Національної системи масових електронних платежів // Вісник НБУ. – 2005. - №4. – С.33-34.
17. Поліщук С. Картковий бізнес у площині валютних розрахунків // Вісник НБУ. – 2005. - №8. – С.20-24.