Система міжнародних банківських розрахунків SWIFT і її використання російському рынке

У першому етапі, зокрема, передбачається створення варіанта системи міжбанківських розрахунків, зав'язаною даний проект. Це дозволить вдосконалити нормативно-правову базу і апробувати стандарти взаємодії комерційних банків з мережею установ Банку Росії. Тим самим банківсько системо буде розроблено до широкої впровадженню сучасних технологий.

Певні змогу впровадження електронних розрахунків відкриваються із залученням РКЦ і ПЦ Банку Росії до комерційної інформаційної системі (КОИС) “Ремарт”. Вони уявляють собою програмно- апаратний комплекс, до складу якого центральний (HOST) комп'ютер, устрою передачі тощо., і навіть віддалені (REMOTE) робочі місця. Цей комплекс призначений від використання в банківських установах, біржах і організаціях, надають своїх клієнтів різноманітних інформаційні услуги.

Основною  метою розгортання системи “Ремарт” є перехід від наявної системи автоматизованої обробки банківської інформації до повністю автоматичної системі, надійнішою і оперативной.

Система “Ремарт” дозволяє покінчити з  проблемою міжбанківських розрахунків  у режимі реального часу: автоматичне  формування та передачу авізо і додатків до них у інші регіони, автоматичне підтвердження платежів між банками (відповідні авізо), контролю над проходженням платежів. Крім міжбанківських розрахунків вона й інших завдань у сфері економічної роботи банку: складання щоденного банківського балансу, статистичних звітів, аналіз економічної діяльності банков.

Комерційні  банки, через ресурси вирішення  завдань міжбанківського обміну, роблять активні спроби створення  своїх систем зв'язку. Перевага таких  систем розрахунків у тому, що вони будуються на принципі залежність від комерційних банків, які можуть нести як юридичну, і економічну перед учасниками розрахунків. Серед банків, створюють електронних системи можуть називатися “Мосбизнесбанк”, “Інкомбанк”, “Гермес-Центр”, “Еврофинанс”, “ТЭПКОБанк”. Розроблені та експлуатуються ряд електронних мереж міжбанківської зв'язку, які можуть стати технічної базою для впровадження системи електронних платежів - РОСНЕТ, “Инфотел”, “Роспак”, “Бліц”, “Исток-К”, “Спринт”.

Мережа  РОСНЕТ розроблено й експлуатується АТ “Російська комерційна ініціатива”. Мережа будується з сегментів, кожен із яких включає центральний вузол, обслуговуючий одночасно до 256 віддалених запитів. Доступ як on-line до вузлу може здійснюватися по комутованих каналам чи виділеним телефонним лініях, або за каналу мережі пакетної комутації X.25. Система дозволяє працювати, і з радіоканалами, супутниковими лініями зв'язку й локальними мережами ПЭВМ.

Модульність побудови обслуговуючої системи  дозволяє вводити у ній додаткові  технічні й програмні блоки, виконують конкретні функції. Такий їхній підхід забезпечив можливість адаптації системи практично до кожному додатку. РОСНЕТ має прямі шлюзи із більшістю вітчизняних мереж X.25: “Инфотел”, “Роспак”, “Спринт”, і навіть має вузли на телефонної мережі “Искра”.

Мережа  РОСНЕТ розглядається ЦБ і ФАПСИ (Федеральне агентство урядового  зв'язку і інформації за Президента РФ) як із найбільш підхожих кандидатів в ролі телекомунікаційної бази банківських  мереж, оскільки технологія мережі дозволяє створити корпоративну мережу і, ще її устаткування в 2-3 рази дешевше від, ніж в іншого претендента - мережі “Инфотел”. Технологія РОСНЕТ перебуває у відповідність до основний тенденцією розвитку зарубіжних банківських мереж - об'єднання локальних мереж у вигляді X.25, причому якщо комерційний банк вже мережу, вона може розглянути питання про її підключенні до загальної мережі ЦБ РФ.

Мережа  “Инфотел”. Однією з найбільш підхожих кандидатів в ролі телекомунікаційної бази банківських мереж ЦБ і ФАПСИ  розглядається мережу “Инфотел”. Стримуючим чинником до освоєння мережі “Инфотел” є його досить дороге устаткування. Обмін інформацією у мережі “Инфотел” здійснюється за принципом комутації пакетів відповідно до рекомендаціями X.25. Мережа розрахована на підключення 100 тисяч користувачів у московському регіоні хоч і 4,2 тисяч користувачів в 24 найбільших містах страны.

Підсумовуючи 3 главі, слід зазначити, у Росії існує  багато власних телекомунікаційних мереж, але де вони призначені для  користування лише усередині Росії  та СНД. Але із виходом міжнародний банківський ринок перед російськими банками постає проблема повідомлення між російськими, і зарубіжними банками. У наступному розділі автор спробує описати і проаналізувати проблеми російських банків, які працюють із міжнародної телекомунікаційної сетью.

ГЛАВА IV. ПРОБЛЕМА ПІДКЛЮЧЕННЯ До МІЖНАРОДНОЇ  ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНОЇ СЕТИ.

З виходом російських комерційних  банків на міжнародний ринок проблему підключення до міжнародних глобальним сетям.

Проведення  міжнародних розрахунків чи проблема співробітництва банків Росії із банками світу вирішується шляхом входження вітчизняній банківській індустрії в Суспільство Всесвітніх Міжбанківських Фінансових Телекомунікацій - СВІФТ (SWIFT).

Багато  вітчизняних банків підключається  до системи SWIFT. На початку 1993 року членами SWIFT були 20 вітчизняних комерційних банків, у цьому числі “Інкомбанк”, “Зовнішекономбанк”, “Мосбизнесбанк”, МЕНАТЕПУ, “Столичний” та інших., а під кінець року їх уже 40. Членство в SWIFT створює змогу ширших і інтенсивних фінансових і нових економічних зовнішніх контактів, зокрема у частині створення нормальних умов функціонування іноземних інвестицій біля Росії та країн СНГ.

Практика  показує, витрати банків щодо участі у системі SWIFT (переважно, на установку  сучасного дорогого електронного устаткування) окупаються зазвичай протягом 5 років. Вступний внесок у SWIFT - 60 тис. дол. Однією з основних передумов вступу до члени SWIFT є у країні перебування банку технічних і юридичиних умов підключення до комп'ютерним комунікацій і можливостей для дублювання ліній связи.

Традиційно  підключення банків якоїсь країни чи регіону до системи SWIFT виробляється через спеціально створювані регіональні  центри, на базі одній з телекомунікаційних компаній, яку внаслідок суворого конкурсного відбору покладається функція регіональної администрации.

У Росії її та СНД цих функцій  покладено одну з найбільших компаній у галузі телекомунікацій “Совам Телепорт”. СВІФТ зупинив свій вибір  на ній, враховуючи оснащеність високотехнологічним  устаткуванням провідних західних фірм Alcatel і Motorola, кваліфікованість спеціалістів та досвід роботи у сфері. Тому доступом до SWIFT російських банків здійснюється через мережу SovAm Teleport, підтримує протоколи X.25/X.75.

Компанії  відведено місце сполучної ланки  між банками у Росії центром обробки інформацією Голландії. До її функцій входить закупівля необхідного устаткування (ПЕОМ, модемів, шифрувальної техніки тощо.). Уся техніка повинна обов'язково володіти ліцензією СВИФТа. Зараз таку ліцензію мають 40 великих виробників програмного обеспечения.

Архітектура SWIFT четырехуровневая. На нижньому рівні  перебувають клієнти і комерційних  банків. Другий рівень утворюють регіональні  процесори (центри), що мати інтерфейсні  системи (ІВ) чи свої повноваження интерфейсных систем втретє уровень.

До  одного регіональному центру то, можливо  включено довільне число різних банків. На рівні розташовуються міжрегіональні центри із встановленими вони интерфейсными  системами (ІВ). Міжрегіональні центри здійснюють передачу транзакцій своїм клієнтам в SWIFT. Міжрегіональні центри би мало бути пов'язані центральної резервної системою ЦБ России.

ЗАКЛЮЧЕНИЕ.

Аналізуючи  цю роботу. необхідно зробити такі висновки, є результатом обробленого  матеріалу у цій курсової работе.

Система Міжнародних банківських розрахунків SWIFT було створено для вдосконалення міжбанківських розрахунків. Головна Мети створення SWIFT - можливість всіх її учасників в цілодобової високошвидкісної мережі передачі банківської информации.

Багаторівнева комбінація фізичних, технічних і організаційних методів захисту даних забезпечує їхню цілковиту збереження й таємність одночасно, що немало важливий чинник у системі міжбанківських расчетов.

Система Міжнародних банківських розрахунків SWIFT зручна і проста в використанні. Це дозволяє більшій кількості російських банків виходити на міжнародний банківський рівень у рамках даної системы.

SWIFT обеспечивает:

= спільну  мову й організацію обробки  информации;

= надійність  та гарантувати захист информации;

= швидку  передачу сообщений;

= скорочення втрат перезимувало і ошибок;

= ефективніше  управління фондами;

= прямий  контакти з клієнтами, і кореспондентами,  розташованими далеке від банка;

= скорочення  операційних расходов.

З розширенням міжнародної банківську діяльність російських банків виникла потреба впровадження їхніх в Суспільство Всесвітніх Міжбанківських Фінансових Телекоммуникаций.

Наприкінці 1993 року членами SWIFT були близько сорока російських комерційних банков.

Система SWIFT - налагоджена, довголітня практика міжнародних розрахунків тому вступ Росії у Суспільство Всесвітніх Міжбанківських Фінансових Телекомунікацій допоможе налагодити функціонування міжбанківських розрахунків у России.

Залишається сподівається, що культура роботи російських банків буде подниматся міжнародною  рівні й в що свідчить завдяки дедалі ширшому поширенню SWIFT в России.