Система міжнародних банківських розрахунків SWIFT і її використання російському рынке

Московський Інститут Міжнародних Отношений

МЗС РФ

КУРСОВА РАБОТА

“ Система міжнародних банківських  розрахунків SWIFT і її використання російському  рынке”

Научный керівник Робота студентки кан.эк.н. Вечірнього факультету доц. кафедри  МВКО IV курсу ак.гр. IV Баринов Э.А. Косарєвій Ольги

МОСКВА 1997

СОДЕРЖАНИЕ.

ЗАПРОВАДЖЕННЯ. 3 стр.

ГЛАВА I. Види і опис міжбанківських розрахунків. 6 стр.

ГЛАВА II. SWIFT міжнародної практиці. 11 стр.

II.1. Історія створення. 11 стр.

II.2. Види послуг, наданих SWIFT. 12 стр.

II.3. Схема міжнародного телеграфного перекладу. 13 стр.

II.4. SWIFT - як система передачі. 16 стр.

II.5. Переваги й недоліки системи  SWIFT. 21 стр

ГЛАВА III. Проблеми електронного грошового 25 стор. звернення до России.

ГЛАВА IV. Проблема підключення до міжнародного 30 стор. телекомунікаційної сети.

ВИСНОВОК. 32 стр.

СПИСОК  ЛІТЕРАТУРИ. 34 стр.

ВВЕДЕНИЕ.

Діяльність  сучасного банку немислима без  автоматизації всіх напрямів своєї  діяльності. Успішне функціонування банку пов'язані з інтенсивним  розширенням своєї діяльності, що відбувається рахунок збільшення як обсягу операцій, і спектра послуг, наданих клієнтам. Якщо якогось моменту функціонування банку режимі ручний обробки інформації може підтримуватися з допомогою екстенсивних методів розвитку (наприклад, розширення штатів і апарата управління), то, на певному етапі діяльність банку, здійснювана вручну, або неминуче виходить із- під контролю, або банк стає реагують на ситуацію над ринком. Автоматизація підвищує ефективності роботи банку, забезпечує вищу надійність безпомилкової обробки документів з допомогою поєднання різних видів автоматичного і візуального контролю, і навіть дає можливість отримання будь-якої миті часу загальної картини роботи і поточного стану банка.

Автоматизована  система забезпечує якісніше прийняття рішень, що з банківським ризиком під час видачі кредитів, інвестицій і цінних паперів, з допомогою спеціальних процедур обробки всієї наявної в системі інформації. Використання автоматизованої системи дозволяє значно підвищити якість обслуговування клієнтів банку, що особливо важливо у умовах реальної конкуренции.

Нарешті, за умов становлення ринкових механізмів, нестабільності законодавчої бази і  рівні інфляції лише використання гнучкою  і швидко перенастраиваемой системи  автоматизації банківських операцій може забезпечити конкурентоспроможність банка.

Приміром, сучасний зарубіжний банк располагает:

= базою  даних клієнтів, що прискорює  оцінку становища імені клієнта  й полегшує взаємні операции;

= автоматизованої  системою бухгалтерського обліку, що дозволяє оцінити рівень рентабельності окремих операцій, і навіть прибутковість обслуговування клиентов;

= системою  управління кредитними вкладеннями,  що дозволяє визначити рівень  ризику за кредитами, своєчасно  її уточнювати і пересматривать;

= “домашніми” банківськими системами, доступом до яким може бути цілодобово телефоном або за комутованих каналам связи;

= системами  управління фінансами корпорацій, що дозволяють клієнтам безпосередньо  контролювати свою готівку і  валютні позиції дванадцята година  в сутки;

= мережею  машин, автоматизирующих а ручна  праця в банківських роздрібних  операціях і, що є, які знижують  чергу, й функціонуючих цілодобово  всю неделю;

= комп'ютеризацією  щоденного мільйонного документообігу  між филиалами;

= бере  активну участь міжнародної системі SWIFT, розширюючи свої можливість передачі ділової гри і платіжної документации.

Розширення  мережі комерційних банків, надання  їм ліцензій на право здійснення розрахунків  з експортно-імпортним операціям  зумовлює необхідність як підвищити  рівень банківської автоматизації, а й необхідність розвитку мереж зв'язку до і підключення до світових телекомунікаційних мереж. Це завдання вирішується останнім часом як самостійно на регіональному рівнях, і шляхом підключення до найбільшої у світі комунікаційної мережі, объединяемой Товариством Всесвітніх Міжбанківських Фінансових Телекомунікацій - СВІФТ (SWIFT).

Цим вирішується завдання оперативного, надійного, ефективного, конфидециального і захищеного від несанкціонованого  доступу телекомунікаційного обслуговування для банків та стандартизації форм і методів обміну фінансової информацией.

ГЛАВА I. ПЛАНИ І ОПИС МІЖНАРОДНИХ БАНКІВСЬКИХ  РАСЧЕТОВ.

У системі розрахунків між різними  контрагентами і господарюючими суб'єктами знаходять своє втілення майже всі види економічних відносин. Міжбанківські розрахунки опосредуют й різні види зовнішньоекономічних зв'язків, що виникають у процесі експорту-імпорту товарів (услуг).

Для платежів і обслуговування клієнтів, банки по доручення одне одного встановлюють між собою відносини, зазвичай, на договірної основі, що отримали назву корреспондентских.

Кореспондентські  відносини - це договірні відносини  між двома чи кількома кредитними установами (банками) про проведення платежів і розрахунків них за дорученням і завдяки іншого. У цьому банки відкривають друг в одного рахунки “ЛОРО - НОСТРО”. У практиці кореспондентські рахунки відкриваються переважно тими банками, які активно здійснюють перекладні, акредитивні, інкасові та інші операції з розрахунках за товари та услуги.

Кореспондентський рахунок - рахунок, у якому відбиваються розрахунки, вироблені одним кредитним установою за дорученням і завдяки іншого кредитного установи з урахуванням укладеного кореспондентського договору. Рахунок “НОСТРО” - це рахунок нашого банку банке-корреспонденте, рахунок “ЛОРО” - рахунок банку-кореспондента в нашого банку. Цими рахунках відбивається взаємний залік доручень банків. Встановлення прямих кореспондентських відносин між банками зумовлює і можливість проведення прямих перекладів, а чи не через РКЦ (розрахунково-касові центры).

Експортно-імпортні операції як банківських перекладів виробляються відповідно до такими нормативними документами, как:

Закон РФ “Про валютне регулювання і  валютному контролі” від 09.10.92.

Інструкція  Зовнішекономбанку N# 1 від 25.12.85. “Про порядок скоєння банківських операцій із міжнародним расчетам”.

Комерційні  банки проводять міжнародні розрахунки з дорученням своїх клиентов-предприятий  і організацій-учасників зовнішньоекономічної діяльність у трьох загальноприйнятих  формах: банківський переклад; інкасо; аккредитив.

Вибір конкретної форми, у якій буде здійснюватися  відповідні розрахунки по внешнеторговому  контракту, визначається за згодою сторон.

Застосовувані форми міжнародних розрахунків  відрізняються за часткою участі КБ у тому проведенні: мінімальна частка участі банків при банківському перекладі (виконання платіжного доручення клієнта), більш значна по інкасо (контролю над передачею, пересилкою товарораспорядительных документів і майже видачею їх платникові відповідно до інструкціями довірителя) і максимальна частка участі банків при акредитиві (надання бенефициару платіжного зобов'язання, реалізованого і під час останнім основних умов, які у акредитиві). Як і інші форми міжнародних розрахунків, банківські перекази здійснюються в безготівкової формі, тобто у вигляді платіжних доручень, адресованих одним банком іншому. Під час такої формі розрахунків КБ лише виконує платіжні доручення (ПП) іноземних банків відповідність до умовами кореспондентських угод, і навіть виставляє ПП на іноземних банків по грошовим зобов'язанням російських импортеров.

Банки починають брати участь у в  цій формі розрахунків при  наданні в банк імпортера відповідного доручення оплату контракта.

При банківському перекладі банки не несуть жодної відповідальності за платіж (постачання товару, передача документів), тому таке переведення було найчастіше застосовується банками за умов невизначеного російського рынка.

Залежно від виду участі банку перекладі (за експортера, за імпортера), банківський  переклад можна в двох аспектах:

1) банківський переведення у розрахунки  експортовані товари та надані  послуги (експортний перевод);

Експортний  перевод.

Банківський переклад за экспоpтиpованные товари чи надані послуги є доручення  КБ своєму коppеспонденту виплатити (перевести з цього приводу) певну суму на прохання і завдяки пеpевододателя (іноземного особи чи підприємства) одержувачу (бенефициару) із зазначенням способу відшкодування банку виплачуваною їм суммы.

Зазвичай  учасниками такого перекладу є юридичних  осіб - торгові чи посередницькі організації та підприємства. Такому перекладу як правило передує укладання торгової чи іншого виду контракту між імпортером і експортером, вони часто й з участю посередника. У контракті боку обговорюють спосіб мислення та вид розрахунків, які банки будуть здійснюватися платіжні переклади і як (телеграфом, по телексной сіті або через мережу SWIFT).

контракт  контракт

кін контракт

товар

доручення переклад на перевод

платіжне  поручение

платіжне  платежное

доручення поручение

Рис. 1 Банківський експортний перевод.

2) банківський переведення у розрахунки  імпортовані товари та надані  послуги (імпортний перевод);

Імпортний перевод.

Перерахування коштів у іноземній валюті з поточних балансових валютних рахунків зарубіжних країн на користь іноземних фізичних і юридичних здійснено у формі банківського імпортного перевода.

Банківський імпортний переклад є наказ банку, адресуемый своєму кореспонденту виплати  певної суми по дорученням і завдяки  перевододателя іноземному одержувачу (бенефициару) із зазначенням способу відшкодування банку- платникові виплаченої їм суммы.

Для швидкості операцій, здешевити вартість банківських операцій на результаті використання уніфікованих за змістом  і формату повідомлень використовується система SWIFT.

Через SWIFT здійснюються такі банківські операції, як переклади коштів, передача інформації про стан рахунків в російських банках , підтвердження валютних операцій, розрахунки з інкасо, акредитивам, торгівлі цінними паперами, узгодження спірних питань, ведення електронних рахунків клієнтів - і управління їх средствами.

ГЛАВА II. SWIFT У МІЖНАРОДНОЇ ПРАКТИКЕ.

II.1. Історія создания.

3 травня 1973 року у Брюсселі представники 239 найбільших банків Європи та  Північної Америк заснували і  зареєстрували консорціум SWIFT (Society for Worldwide Interbank Financial Telecommunication) - Співтовариство всесвітніх міжбанківських фінансових телекомунікацій, готовий до проектування, вживлення і регулювання міжнародної телеграфної мережі, передавальної і котра розподіляє потоки міжнародних перекладів між членами цієї організації. Нині у системі SWIFT беруть участь понад 4000 банків з 70 стран.

Для цього було проведено робота зі створення  й узгодження стандартного мови спілкування  між банками-членами співтовариства, що дозволило виробляти автоматичну обробку вступників повідомлень. Переклади деяких із цих стандартів, мають статус міжнародного стандарту, було опубліковано у теперішньому издании.

Основу  системи SWIFT становлять три розподільних центру на Брюсселі, Амстердамі та штаті  Вірджинія (США), обладнані подвійними процессорами.

Кожен із процесорів окремо може регулювати потік котра надходить інформацію. Кожна країна - член SWIFT - має власний  національний вузловий пункт (концентратором повідомлень), пов'язаної телефонними  лініями одним із розподільних центрів - і разом із лініями є власністю SWIFT. Банки - члени співтовариства, підключаються до концентраторам по місцевим лініях зв'язку своєї страны.

Правила SWIFT вимагають, щоб що входить у  неї організація “займалася тим  самим виглядом бізнесу, що інші, й приймала що у міжнародних передачах телеграфних фінансових сообщений”.

Організація SWIFT формально є бельгійським кооперативним  суспільством, зареєстрованим у Брюсселі. Вона цілком належить банкам- членам SWIFT, та її акції розподілені пропорційно кількості телеграфних повідомлень, поданих банком через телеграфну мережу SWIFT. Кожен банк-член платить разовий внесок у розмірі 1,5 млн бельгійських франків ніби беручи організацію SWIFT. За підключення до регіональному процесору (Брюссель, Амстердам, Нью-Йорк, Відень , Копенгаген, Лондон, Люксембург, Мілан, Монреаля, Осло, Париж, Стокгольм, Франкфурт, Гельсінкі, Цюріх) встановлено разова плата у вигляді 190 тис. бельгійських франків. За устаткування засобів зв'язку й навчання користування ними (залежно від конкретних форм підключення кожного банку) стягується близько 700 тис. бельгійських франков.