Розробка напрямів удосконалення депозитної політики ПАТ КБ «ПриватБанк»

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДЕПОЗИТНИХ ОПЕРАЦІЙ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ

1.1 Сутність та класифікація депозитних операцій.............................5

1.2 Принципи організації депозитних операцій в комерційному банку……………………………………………………………….6

1.3 Нормативна база регулювання депозитних послуг…………….10

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ФОРМУВАННЯ І ВИКОРИСТАННЯ ДЕПОЗИТНОГО ПОРТФЕЛЮ ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»

2.1 Діагностика показників діяльності ПАТ КБ «ПриватБанк» та особливості його депозитної політики…………………………13

2.2 Аналіз депозитного портфелю ПАТ КБ «ПриватБанк»………..18

2.3 Аналіз стану та динаміки конкурентоспроможності ПАТ КБ «ПриватБанк» на ринку депозитних послуг…………………..22

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКУ НА РИНКУ ДЕПОЗИТНИХ ПОСЛУГ

3.1 Удосконалення методів формування депозитного портфелю банку……………………………………………………………26

3.2 Розробка напрямів удосконалення депозитної політики ПАТ КБ «ПриватБанк»…………………………………………………..30

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………33

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………35

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Забезпечення банків необхідними обсягами депозитних коштів є одним з  пріоритетних завдань, що визначають стратегічні напрями  розвитку як їхньої діяльності, так  і економіки України загалом.

У банківській сфері актуальною  є проблема формування оптимальних за структурою, строками і вартістю депозитних ресурсів, що дає можливість стверджувати про необхідність та  важливість управління депозитним портфелем банку

Здійснення депозитних операцій - одна з найважливіших економічних  передумов для організації діяльності комерційного банку, оскільки за рахунок залученого капіталу покривається основна частина потреб банку.

Незважаючи на те, що за останні роки значно підвищилася  довіра з боку населення до банківської системи країни і громадяни масово понесли свої заощадження до банківських установ, банківський менеджмент все одно повинен чималу увагу приділяти механізмам управління залученням коштів  на депозитні рахунки. До того ж, з іншого боку такий приплив коштів населення змушує банки постійно боротися за залучення ресурсів, впроваджуючи нові види депозитних рахунків, технології їх обслуговування, або вдосконалюючи вже існуючі. 

Тому питання розробки та впровадження нових моделей та підходів до управління залученням депозитних  коштів є необхідним ланцюжком в процесі нарощування ресурсної бази банку.

Метою роботи є дослідження  системи аналізу депозитних  ресурсів банку,

визначення шляхів підвищення ефективності формування депозитного  портфеля банку, а також оцінка фінансового стану ПАТ КБ «ПриватБанк».  Комплексний підхід до реалізації поставленої мети окреслив коло завдань курсової роботи:

1. визначити сутність депозитних ресурсів банку та їх класифікацію
2. дослідити  систему управління депозитним портфелем
3. розглянути нормативну базу депозитних операцій
4. навести загальну характеристику, у тому числі провести вертикальний, горизонтальний, коефіцієнтний аналіз річних звітів ПАТ КБ «ПриватБанк»;
5. провести аналіз депозитного портфелю банку ;
6. розробити комплекс заходів з удосконалення залучення коштів клієнтів на депозитні рахунки банку;

Об’єктом дослідження  виступає діяльність ПАТ КБ «ПриватБанку» з формування ресурсної бази. 

Предметом дослідження  є система аналізу операцій банку, пов’язаних з 

використанням депозитних ресурсів. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДЕПОЗИТНИХ ОПЕРАЦІЙ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ

1.1.Сутність  та класифікація депозитних операцій

 

Банківські ресурси, як відомо, в основному складаються  із залучених коштів. При цьому, основна складова залучених коштів – вклади та депозити.

Основна частина банківських  ресурсів, зазвичай, утворюється в  процесі проведення депозитних операцій банку, від ефективної й правильної організації яких залежить стабільність його функціонування.

Вкладна (депозитна) операція – це операція банку із залучення грошових коштів або банківських металів від вкладників на їх рахунки в банку на договірних засадах або депонування грошових коштів вкладниками з оформленням їх ощадними (депозитними) сертифікатами [1].

Об’єктами депозитних операцій є кошти, що передані комерційному банку на умовах, визначених двохсторонньою угодою. Об’єкти депозитних операцій – це депозити, тобто суми грошових коштів, які суб’єкти депозитних операцій вносять на визначений час та які залишаються на рахунках у банках через діючий порядок здійснення банківських операцій. Суб’єктами депозитних операцій є комерційні банки, що виступають як позичальники, і власники коштів, які виступають кредиторами банківської установи.

Особливість депозиту полягає в його роздвоєності в практичному застосуванні. По-перше, депозит є для вкладника потенційними грошима, вкладник може виписати чек і спрямувати відповідну суму в обіг. Але в той же час «банківські гроші» приносять вкладникові дохід, виступають уже в ролі капіталу. Перевага депозиту перед готівкою в тому, що депозит приносить дохід у формі процента, а недолік у тому, що процент депозиту нижчий порівняно з тим, який виплатять на капітал, якщо його позичити. Тому саме при депозитних операціях дуже виразно виступає сутність комерційної діяльності банків - платити за депозит дешевше, а розміщувати його за вищу плату [10].

Загострення конкуренції  між банками й іншими фінансовими  структурами за внески фізичних й  юридичних осіб привело до появи  величезної розмаїтості депозитів. Складність класифікації депозитних операцій полягає в тому, що нові види депозитів, часто об’єднують в собі характерні риси і ознаки існуючих раніше видів. Депозитні операції класифікують за критерієм вкладників, валютою, строком користування, формою грошового обігу, економічним змістом та іншими ознаками (табл. 1.1) [11].

Таблиця 1.1

Класифікація депозитів

Ознака класифікації	Види депозитів
За клієнтом	депозити  фізичних  осіб; депозити  юридичних  осіб; міжбанківські депозити
За валютою	депозити  в  національній  валюті; депозити  в  іноземній валюті; мультивалютні депозити
За формою користування	депозити  до  запитання; строкові  депозити; депозитні (ощадні) сертифікати
За строком депозиту	депозити «овернайт»; короткострокові; довгострокові
За рівнем стабільності	найбільш стабільні; стабільні; нестабільні
За методом нарахування процентів	депозити із фіксованою процентною ставкою; депозити із плаваючою процентною ставкою; депозити, за якими нараховуються  «прості»  проценти; депозити,  за  якими нараховуються «складні» проценти
За термінами нарахування процентів	депозити  із  щомісячним  нарахуванням  процентів; депозити  із  щоквартальним  нарахуванням  процентів; депозити із щорічним нарахуванням процентів; «авансові депозити»
За можливістю поповнення	з правом поповнення; без права поповнення.

 

 

 

Продовження табл.. 1.1

За формою депозиту	грошові; металеві
За призначенням депозиту	будівельні депозити; інвестиційні депозити; депозити за трастовими  операціями; різдвяні  депозити; відпускні депозити; пенсійне  депозити;

 

Для банківських установ  депозитні операції є вигідними, оскільки надають банкам фінансові  ресурси для здійснення своєї  діяльності, підтримання поточної ліквідності  банківських установ, тощо.

Необхідно зауважити, що депозитні операції відіграють одну з провідних ролей в діяльності банку:

1. Вони є головним джерелом залучення ресурсів для проведення активних операцій, від їх характеру залежать напрямки кредитування і прибутковість банку;
2. Правильна організація депозитних операцій забезпечує достатню ліквідність банків;
3. Депозитні операції сприяють прискоренню безготівкових розрахунків;
4. Залучені кошти зазвичай дешевше міжбанківських кредитів.

Водночас депозитні  операції мають певні вади. По-перше, депозитне залучення коштів пов'язане зі значними маркетинговими зусиллями, грошовими та матеріальними витратами банків. По-друге, одну частину залучених коштів банки повинні зберігати в Національному банку України, а за іншу здійснювати платежі до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. По-третє, депозитне залучення коштів залежить в основному від ініціативи потенційних вкладників, а не від банку, якому часто буває важко, а то й неможливо здійснити оперативне залучення коштів у вклади.

 

 

2. Принципи організації депозитних операцій в комерційному банку

 

Управління депозитними та ощадними операціями потрібно організовувати так, щоб забезпечити постійне зростання прибутку найближчим часом або в перспективі, створивши для цього необхідні умови.

 Реалізовуючи відповідну  депозитну політику, доцільно розширювати коло клієнтів, застосовуючи до них різні умови вкладень, які б повніше відповідали їхнім інтересам.

 При здійсненні депозитних  операцій важливо забезпечувати  їх узгодженість у часі за  грошовими сумами з кредитними  операціями. В управлінні депозитними операціями суттєве значення має контроль за строковими депозитами, особливо короткостроковими, які найбільшою мірою сприяють забезпеченню відповідної ліквідності балансу[8].

 Плануючи динаміку  депозитних і ощадних операцій, банківські спеціалісти мають організовувати практичну роботу в такий спосіб, щоб резерви вільних коштів на депозитних рахунках, тобто тих, що тимчасово не використовуються для надання кредитів, були незначні. Зазначимо, що резерви тимчасово вільних банківських ресурсів обчислюються відніманням від суми залишків коштів на розрахункових, поточних та інших депозитних рахунках величини заборгованості за кредитами. Банківські менеджери з метою підвищення ефективності пасивних операцій мають постійно урізноманітнювати послуги й поліпшувати якість і культуру обслуговування клієнтів, що сприятиме розширенню можливостей щодо залучення депозитних і ощадних вкладів.

Оскільки банки виплачують за строковими депозитами вищий відсоток, аніж за депозитами до запитання, то зберігання вільних ресурсів за строковими депозитами відповідає інтересам як банків, так і їхніх клієнтів. Однак здебільшого в комерційних банках відсутня продумана диференціація відсоткових ставок за депозитними угодами, що недостатньо стимулює залучення коштів на ці види вкладів у великих сумах і на тривалий період. Тому комерційні банки могли б за певну плату надавати клієнтам послуги з розрахунку тієї частини грошових ресурсів, що зберігаються на рахунках до запитання, які без загрози для операцій клієнта можна було б перевести на строкові депозити. Звичайно, необхідно обчислити й суму додаткового прибутку, яку в такому разі міг би одержати вкладник. Для такого розрахунку використовуються дані про платіжний обіг за розрахунковими рахунками клієнтів й порівнюється середній залишок коштів клієнта на розрахунковому або поточному рахунку за рік й сума кредитового обороту за розрахунковим чи поточним рахунком за рік.

Ефективність заходів  щодо формування власних і залучених ресурсів комерційного банку залежить від постійного аналізу банківськими спеціалістами структури й величини коштів, що зберігаються на депозитних рахунках, і вибору таких способів і шляхів їх залучення та використання, які були б максимально прибуткові для нього і відповідали інтересам клієнтів.

Підсумовуючи зазначене вище про особливості проведення депозитних операцій, а також те, що їх управління відіграє ключову роль в організації роботи банку, можна узагальнити основні принципи проведення цих операцій.