Робота банкыв з проблемними кредитами

приховувало в собі значні загрози, які негативно  при перших же коливаннях на

фінансовому ринку вплинули як на діяльність та фінансову стабільність

вітчизняних комерційних банків, а саме:

¾ сталося значне підвищення рівня кредитного ризику через низку

факторів, наприклад, неможливість адекватно  оцінити кредитоспроможність

позичальників у зв'язку з наявністю прихованих доходів;

¾ кредитування фізичних осіб поступово стало довгостроковим. Це

пояснюється тим, що джерелом повернення кредиту  та відсотків за ним є не

прибуток, а зарплата, яка по відношенню до реального зростання цін для

більшості населення різко зменшилася, а  деяка частка клієнтів взагалізалишилась  неплатоспроможною через безробіття. У результаті фізичні особи

стали неспроможними повернути кредит у встановлені договорами строки;

¾ неспроможність банків оперативно реагувати на зміни у

зовнішньому середовищі через причини жорсткого  планового характеру роботи

більшості з них, наприклад, доведення до всіх структурних підрозділів

завищених показників нарощування активних операцій, що зумовлює зростання

ризиків при досягненні запланованих критеріїв;

¾ коливання курсу іноземних валют по відношенню до національної

валюти  з врахуванням факту, що основна  частка довгострокових кредитів

надається у вільноконвертованій валюті, а  доходи фізичних осіб – у гривнях,

призвело  до катастрофічного ризику неповернення кредитів, виданих в

іноземній валюті;

¾ проблеми, пов'язані з некваліфікованими діями управлінського

персоналу банків, їх нездатність до прогнозування  діяльності та організації

управління  у кризових умовах.

     Враховуючи  вищезазначене можемо зробити висновки про те, що:

Проблемний  кредит – це кредит, за яким своєчасно  не проведені один чи

кілька  платежів, значно знизилася вартість забезпечення, виникли обставини,

які дозволяють банку мати сумнів щодо повернення кредиту. Тобто це кредит,

що вимагає  проведення комплексу заходів організаційного  та адміністративно-

правового характеру щодо повернення кредитних  коштів з метою усунення

можливих  економічних збитків банку.

     Ознаки, що можна

виявити на етапі надання кредиту в  основному пов’язані з позичальником.

Ознаки, що виявляються під час супроводження  кредиту, пов’язані з

виконанням  кредитної угоди і мають фінансовий та нефінансовий характер.

     Фактори впливу на виникнення проблемних кредитів поділяються на

зовнішні  та внутрішні. Зовнішні фактори є  некерованими для банку і пов’язані

як із середовищем функціонування банку, так і з діяльністю позичальника. Внутрішні фактори є керованими і залежать від вдалої організації кредитного моніторингу в банку. 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ  ІІ. Принципи організації роботи банку  з проблемними кредитами 

     У сучасних умовах досить велика увага  приділяється організації роботи з

проблемними кредитами, шляхом створення у банку  спеціалізованих

підрозділів по роботі з проблемними кредитами.

Вітчизняні  комерційні банки мають обов’язок  приймати рішення про

надання кредиту колегіальним способом. Для  цього вони створюють кредитний

комітет, що виконує функції контролюючого  органу. Даний комітет розробляє

кредитну  політику банку, структуру залучених  коштів, їх розміщення, має

компетенцію приймати рішення щодо надання кредитів і про рівень

процентної  ставки за кредитами. Отже, в сучасних умовах велике значення має

організація управління проблемними кредитами  банку, а саме її ефективність.

Суб’єктами  управління повинні виступати окремі підрозділи банку, які в

межах своєї компетенції повинні забезпечувати  прийняття управлінських

рішень  і нести повну відповідальність за результати їх діяльності. До них

відноситься:

¾ підрозділ, по роботі з проблемними активами;

¾ підрозділ стратегічного аналізу банку;

¾ юридична служба;

¾ служба безпеки;

¾ кредитний комітет банку;

¾ правління;

¾ спостережна рада;

¾ служба внутрішнього аудиту банку [24].

В Україні  діяльність з управління проблемними  кредитами банку

здійснюється  через організаційну структуру  управління кредитною діяльністю.

Стратегічне управління кредитною діяльністю банку здійснюють правління та спостережна рада [24]. Спостережна рада обирається загальними зборами

учасників з числа учасників банку або  їх представників. Як вищий орган

управління  банку в сфері регулювання  проблемної заборгованості вона

здійснює  загальний нагляд за кредитними операціями банку, визначає

стратегію банку в частині управління кредитним  ризиком та створює і

підтримує ефективну систему управління кредитним  ризиком відповідно до

структури та цілей діяльності банку [24].

Спостережна рада банку в частині управління проблемними кредитами

проводить наради з метою визначення загального напрямку процесу роботи з

проблемною  заборгованістю, у тому числі із заслуховуванням рекомендацій

внутрішніх  і зовнішніх аудиторів, а також  контрольних органів у частині

вдосконалення цього процесу, вимагає від Правління банку впровадження

заходів щодо поліпшення стану кредитного портфелю банку [18, 19].

Правління банку як вищий виконавчий орган  банку в сфері регулювання

проблемної  заборгованості повинен визначати  суттєвість наявних ризиків

кредитної діяльності та ризиків, які можуть виникнути  в перспективі [26].

Правління банку несе відповідальність за організацію  та впровадження

загальної ефективної системи управління проблемними  кредитами.

Крім  стратегічного рівня, є ще тактичний рівень управління проблемною

заборгованістю. Його діяльність забезпечують: кредитний  комітет, тарифний

комітет та служба внутрішнього аудиту.

Кредитний комітет у розрізі управління проблемними кредитами виконує

наступні  функції:

— визначення та узгодження політики управління проблемними

кредитами;

— впровадження лімітів, процедур і регламентів  щодо визначених

кредитних операцій;

— визначення політики в області формування резервів для

відшкодування можливих втрат за активними операціями;

— координація  кредитно-інвестиційної діяльності структурних

підрозділів банку в частині управління проблемними  кредитами [18].

Ще одним  із органів банку, що бере участь в  управлінні проблемними

кредитами, є служба внутрішнього аудиту банку, яка підпорядковується

спостережній раді банку, звітує перед нею та діє на підставі положення,

затвердженого спостережною радою. Служба внутрішнього аудиту здійснює

нагляд  за виконанням системи внутрішнього контролю з роботи за

проблемними кредитами й виносить судження про  її достатність і ефективність,

оцінює  адекватність такої системи управління. В цій сфері вона здійснює аудит

процесів  та процедур банку з ризик-менеджменту  аналогічно аудиту будь-якої

іншої функції банку, оцінює достатність  та ефективність систем внутрішнього

контролю  банку в частині ризик-менеджменту та вносить рекомендації

спостережній  раді та правлінню щодо їх удосконалення [24].

Оперативний рівень управління проблемними кредитами  банку

здійснюється  через підрозділ по роботі з проблемними  кредитами, підрозділом

стратегічного аналізу банку, підрозділами безпеки, юридичними службами та

співробітниками фронт та бек-офісу (рисунок 2.1).

Розглянемо  детальніше дані підрозділи. Відповідальність за управління

проблемними кредитами і робота з повернення заборгованості здійснюється

підрозділом по роботі з проблемними кредитами.

Діяльність  даного підрозділу ведеться за 2-ма напрямками:

— підрозділ, що здійснює повний моніторинг проблемних кредитів, а

також розробляє і здійснює програми погашення  кредитів;

— підрозділ  реалізації боргових зобов’язань здійснює заходи,

пов’язані з реалізацією застави чи інших  активів позичальника.

 
 
 
 
 
 
 
 

Рисунок 2.1. Система підрозділів роботи з  проблемними кредитами

     Підрозділ по роботі з проблемними кредитами  виконує наступні функції:

— здійснює комплекс заходів, пов’язаних із роботою щодо повернення

заборгованості  по проблемних активах, і аналітичний  облік заборгованості, що

перебуває у віданні підрозділу;

— забезпечує організацію та проведення роботи з  повернення

проблемної  заборгованості, в тому числі із залученням фахівців із суміжних

підрозділів;

— здійснює організацію, облік та контроль діяльності дочірніх

структур  банку, що залучаються до роботи з  проблемними активами;

— забезпечує супроводження активів від стадії переходу до групи

проблемних до одержання конкретного результату;

— здійснює розрахунок, нарахування і контроль за рухом

сформованих резервів на можливі втрати з позичок  або інших видів резервів по

заборгованості, що перебуває у віданні підрозділу [27].

Відповідальність  за управління проблемними кредитами і робота з

повернення  заборгованості здійснюється підрозділом  по роботі з проблемними

активам за підтримки юридичного відділу.

Діяльність  підрозділу по роботі з проблемними  активами доцільно

розділити на два напрямки:

— підрозділ  інтенсивного піклування здійснює повний моніторинг

проблемних  кредитів, а також розробляє і  здійснює програми погашення

кредитів;

— підрозділ  реалізації боргових зобов'язань здійснює заходи, пов'язані з

реалізацією застави чи інших активів позичальника.

При визнанні кредиту проблемним або безнадійним  кредитна справа

боржника  передається до підрозділу по роботі з проблемними активами.