Призначення та функції податкової системи. Податковий кодекс України

Якщо службова (посадова) особа органу державної податкової служби порушує норми абзацу першого  цього пункту, платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання  декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням  про вручення. До декларації додається  заява на ім'я керівника відповідного органу державної податкової служби, складена у довільній формі, із зазначенням  прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої  відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті  у порядку, встановленому Кабінетом  Міністрів України.

За кожною заявою платника податків щодо порушення службовою (посадовою) особою органу державної  податкової служби цього пункту в  обов'язковому порядку проводиться  службове розслідування відповідно до чинного законодавства України.

За результатами такого розслідування  винна службова (посадова) особа  органу державної податкової служби притягується до відповідальності відповідно до чинного законодавства України.

4. Незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених цим Кодексом.

5. Податкова звітність  подається органові державної  податкової служби з дотриманням  таких вимог:

5.1. орган державної податкової  служби зобов'язаний зареєструвати  податкову звітність, подану платником  податків або іншою особою, на  яку цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами покладено обов'язки щодо подання податкової звітності, за датою її фактичного подання;

5.2. платник податків має  право не пізніше ніж за  десять днів до закінчення  граничного строку подання податкової  декларації, визначеного цією статтею,  надіслати декларацію органу  державної податкової служби  поштою з повідомленням про  вручення;

5.3. податкова звітність  може бути надана за добровільним  рішенням платника податків податковому  органу в електронній формі,  за умови реєстрації електронного  цифрового підпису підзвітних  осіб у порядку, визначеному  законодавством;

5.4. податкова звітність  платників податків, що належать  до великих та середніх підприємств  подається органу державної податкової  служби обов'язково в електронній  формі з дотриманням умови  щодо реєстрації електронного  підпису підзвітних осіб у  порядку, визначеному законодавством.

Інші платники податків можуть подавати податкову звітність в  електронній формі за добровільним рішенням;

5.5. Міністерство фінансів  України розробляє, впроваджує  та утримує автоматизовану систему  "Єдине вікно подання електронної  звітності" для надання послуг  з подання за допомогою мережі  Інтернет у електронному вигляді  звітності, обов'язковість подання  якої встановлено законодавством, до міністерств, інших органів  державної влади та фондів  загальнообов'язкового державного  страхування на безоплатній основі.

Центр сертифікації ключів автоматизованої системи "Єдине  вікно подання електронної звітності" є її невід'ємним компонентом, створюється, акредитується та провадить свою діяльність у порядку, визначеному  законодавством і забезпечує всіх підзвітних осіб засобами електронного цифрового  підпису для подання обов'язкової  звітності (та обслуговує їх) на безоплатній  основі.

Порядок забезпечення підзвітних осіб засобами електронного цифрового  підпису для подання обов'язкової  звітності на безоплатній основі визначає Кабінет Міністрів України.

Порядок взаємодії автоматизованої  системи "Єдине вікно подання  електронної звітності" із міністерствами, іншими органами державної влади  та фондами загальнообов'язкового державного страхування визначається ними спільно  із Міністерством фінансів України.

Автоматизована система "Єдине вікно подання електронної  звітності" та всі її компоненти є державною власністю.

За допомогою автоматизованої  системи "Єдине вікно подання  електронної звітності" або її компонентів можуть надаватись інші послуги.

6. Податкова декларація, заповнена платником податків  з порушенням норм статтею  48 цього Кодексу, вважається не  поданою. Якщо орган державної  податкової служби протягом 10 робочих  днів з дня її отримання  звертається до платника податків  з письмовою пропозицією подати  податкову декларацію із зазначенням  обов'язкових реквізитів та підстав  неприйняття попередньої, такий  платник податків має право:

6.1. подати декларацію  разом із сплатою відповідного  штрафу (у разі порушення строку  її подання);

6.2. оскаржити рішення  органу державної податкової  служби в порядку, передбаченому  статтею 56 цього Кодексу з урахуванням  направлення.

Перелік обов'язкових реквізитів декларації встановлюються центральним  органом державної податкової служби.

7. Податкові декларації  подаються за базовий звітний  (податковий) період, що дорівнює:

7.1. календарному місяцю (у  тому числі в разі сплати  місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, що настають  за останнім календарним днем  звітного (податкового) місяця;

7.2. календарному кварталу  або календарному півріччю (у  тому числі в разі сплати  квартальних або піврічних авансових  внесків), - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним  днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

7.3. календарному року, крім  випадків, передбачених підпунктами  49.7.4 та 49.7.5 цього пункту, - протягом 60 календарних днів, що настають  за останнім календарним днем  звітного (податкового) року;

7.4. календарному року  для платників податку на доходи  фізичних осіб, - до 1 квітня року, що настає за звітним;

7.5. календарному року  для платників податку на доходи  фізичних осіб-підприємців, - протягом 40 календарних днів, що настають  за останнім календарним днем  звітного податкового року.

8. Якщо податкова декларація  за квартал, півріччя, три квартали  або рік розраховується наростаючим  підсумком на підставі показників  базових податкових періодів, з  яких складаються такі квартал,  півріччя, три квартали або рік  (без урахування авансових внесків)  згідно з відповідним розділом  цього Кодексу, зазначена декларація  подається у строки, визначені  пунктом 

Для цілей цього Кодексу  під терміном "базовий звітний (податковий) період" слід розуміти перший звітний (податковий) період року, визначений відповідним розділом цього  Кодексу.

9. Якщо останній день  строку подання податкової декларації  припадає на вихідний або святковий  день, то останнім днем строку  вважається операційний (банківський)  день, що настає за вихідним  або святковим днем.

Граничні строки подання  податкової декларації можуть бути збільшені  за правилами та на підставах, які  передбачені цим Кодексом.

10. Якщо згідно з відповідним  розділом цього Кодексу з питань  окремого податку, збору звітний  (податковий) період не встановлено,  податкова декларація подається  та податкове зобов'язання сплачується  у строки, передбачені цим пунктом  для місячного базового звітного (податкового) періоду, крім випадків, коли подання декларації не  передбачено таким розділом цього  Кодексу.

11. У разі втрати або  зіпсуття поштового відправлення  чи затримки його вручення  органу державної податкової  служби з вини оператора поштового  зв'язку, такий оператор несе відповідальність, відповідно до законодавства,  при цьому платник податків  звільняється від будь-якої відповідальності  за неподання або несвоєчасне  подання такої податкової декларації.

Платник податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання  повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення зобов'язаний надіслати поштою або надати особисто (за його вибором) органу державної  податкової служби другий примірник  податкової декларації разом з копією повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення.

Порядок оформлення зазначених поштових відправлень, а також нормативи  їх обігу визначаються Кабінетом  Міністрів України.

12. Незалежно від факту  втрати або зіпсуття такого  поштового відправлення чи затримки  його вручення платник податків  зобов'язаний сплатити суму податкового  зобов'язання, самостійно визначену  ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених  цим Кодексом.

Внесення змін до податкової звітності

1. У разі коли у майбутніх  податкових періодах (з урахуванням  строків давності, визначених статтею  102 цього Кодексу) платник податків  самостійно виявляє помилки, що  містяться у раніше поданій  ним податковій декларації (крім  митної декларації або обмежень, визначених цією статтею), він  зобов'язаний надіслати уточнюючий  розрахунок до такої податкової  декларації за формою, що діє  на час подання уточнюючого  розрахунку.

Платник податків має право  не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки  були самостійно виявлені.

Платник податків, який до початку  його перевірки контролюючим органом  самостійно виявляє факт заниження  податкового зобов'язання минулих  податкових періодів, зобов'язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої  недоплати та штраф у розмірі  трьох відсотків від такої  суми до подання такого уточнюючого  розрахунку;

б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається  за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі  п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної  суми грошового зобов'язання з цього  податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий  самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

2. Платник податків не  має права подавати уточнюючий  розрахунок до податкової декларації, поданої за період, який на  дату подання уточнюючого розрахунку  перевіряється відповідним контролюючим  органом. (http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/JF5H901A.html)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

Податковий кодекс України  регулює відносини, що виникають  у сфері справляння податків і  зборів, зокрема, визначає вичерпний  перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права  та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також  відповідальність за порушення податкового  законодавства.

Правила оподаткування товарів  або послуг, що переміщуються через  митний кордон України, визначаються цим  Кодексом, крім оподаткування ввізним (імпортним) митом або вивізним (експортним) митом, які встановлюються Митним кодексом України та іншими законами з питань митної справи.

 Цей Кодекс не регулює  питання погашення податкових  зобов'язань або стягнення податкового  боргу з осіб, на яких поширюються  судові процедури, визначені Законом  України "Про відновлення платоспроможності  боржника або визнання його  банкрутом", з банків, на які  поширюються норми розділу V Закону України «Про банки і банківську діяльність»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/JF5H901A.html

2. http://osvita.ua/vnz/reports/econom_pidpr/18826/

3. http://www.urist.in.ua/showthread.php?p=642814