Призначення та функції податкової системи. Податковий кодекс України

7. подавати контролюючим  органам інформацію в порядку,  у строки та в обсягах, встановлених  податковим законодавством;

8. давати пояснення з  питань оподаткування у випадках, передбачених законами, виконувати  вимоги органів державної податкової  та митної служб щодо усунення  виявлених порушень законів з  питань оподаткування та митної  справи і підписувати акти (довідки)  про проведення перевірки;

9. не перешкоджати законній  діяльності посадової особи контролюючого  органу під час виконання нею  службових обов'язків та виконувати  законні вимоги такої посадової  особи;

10. повідомляти органу  державної податкової служби  за місцем обліку такого платника  про його ліквідацію або реорганізацію  протягом трьох робочих днів  з дня прийняття відповідного  рішення (крім випадків, коли обов'язок  здійснювати таке повідомлення  покладено законом на орган  державної реєстрації);

11. повідомляти органу  державної податкової служби  про зміну місцезнаходження юридичної  особи та зміну місця проживання  фізичної особи- підприємця;

12. забезпечувати збереження  документів, пов'язаних з виконанням  податкового обов'язку, протягом  строків, установлених цим Кодексом;

13. допускати посадових  осіб контролюючого органу, під  час проведення ними перевірок,  до обстеження приміщень, територій  (крім житла громадян), що використовуються  для одержання доходів чи пов'язані  з утриманням об'єктів оподаткування,  а також для проведення перевірок  з питань обчислення і сплати  податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Порядок проведення обстежень  встановлюється Кабінетом Міністрів  України.

 

Права платника податків

Платник податку має право:

1. безоплатно отримувати  в органах державної податкової  та митної служб, у тому числі  і через мережу Інтернет, інформацію  про податки та збори і нормативно-правові  акти, що їх регулюють, порядок  обліку та сплати податків  та зборів, права та обов'язки  платників податків, повноваження  контролюючих органів та їх  посадових осіб щодо здійснення  податкового контролю;

2. представляти свої інтереси  в контролюючих органах самостійно, через податкового агента або  уповноваженого представника;

3. обирати самостійно, якщо  інше не встановлено цим Кодексом, метод ведення обліку доходів  і витрат;

4. користуватись податковими  пільгами за наявності підстав  у порядку, встановленому цим  Кодексом;

5. одержувати відстрочення, розстрочення сплати податків  або податковий кредит в порядку  і на умовах, встановлених цим  Кодексом;

6. бути присутнім під  час проведення перевірок, ознайомлюватися  та отримувати акти перевірок,  проведених контролюючими органами;

7. оскаржувати в порядку,  встановленому цим Кодексом, рішення,  дії (бездіяльність) контролюючих  органів (посадових осіб), надані  контролюючими органами консультації;

8. вимагати від контролюючих  органів проведення перевірки  відомостей та фактів, що можуть  свідчити на користь платника  податків;

9. на нерозголошення контролюючим  органом (посадовими особами)  відомостей про такого платника, що становлять конфіденційну  інформацію, державну, комерційну чи  банківську таємницю та стали  відомі під час виконання посадовими  особами службових обов'язків;

10. на залік чи повернення  надміру сплачених, а також  надміру стягнутих сум податків  та зборів, пені, штрафів у порядку,  встановленому цим Кодексом;

11. на повне відшкодування  збитків (шкоди), заподіяних незаконними  діями (бездіяльністю) контролюючих  органів (їх посадових осіб), у  встановленому законодавством порядку;

Платник податку має також  інші права, передбачені законодавством.

 

Податкові агенти

1. Податковим агентом  визнається особа, на яку цим  Кодексом покладається обов'язок  з обчислення, утримання з доходів,  що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування  податків до відповідного бюджету  від імені та за рахунок  коштів платника податків.

2. Податкові агенти прирівнюються  до платників податку і мають  права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для  платників податків.

Представники  платника податку

1. Платник податку веде  справи, пов'язані із сплатою податків, особисто або через свого представника. Особиста участь платника податку  в податкових відносинах не  позбавляє його права мати  свого представника, як і участь  податкового представника не  позбавляє платника податку права  на особисту участь у таких  відносинах. 

2. Представниками платника  податку визнаються особи, які  можуть здійснювати представництво  його законних інтересів та  ведення справ, пов'язаних із  сплатою податків, на підставі  закону або доручення. Доручення,  видане платником податків - фізичною  особою на представництво його  інтересів та ведення справ,  пов'язаних із сплатою податків, повинне бути належним чином  засвідчене відповідно до чинного  законодавства.

3. Представник платника  податку користується тими ж  правами, що встановлені цим  Кодексом для платників податку.

Строк сплати податку  та збору

1. Строком сплати податку  та збору визнається період, що  розпочинається з моменту виникнення  податкового обов'язку платника  податку із сплати конкретного  виду податку і завершується  останнім днем строку, протягом  якого такий податок чи збір  повинен бути сплачений у порядку,  визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був  сплачений у визначений строк,  вважається не сплаченим своєчасно.

Момент виникнення податкового  обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

2. Строк сплати податку  та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями,  днями або вказівкою на подію,  що повинна настати, чи статися,  або на подію, що повинна  відбутися.

3. Строк сплати податку  та збору встановлюється відповідно  до податкового законодавства  для кожного податку окремо. Зміна  платником податку, податковим  агентом або представником платника  податку чи контролюючим органом встановленого строку сплати податку та збору забороняється, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Зміна строку сплати податку та збору

1. Зміна строку сплати  податку та збору здійснюється  шляхом перенесення, встановленого  податковим законодавством, строку  сплати податку та збору або  його частини на більш пізній  строк.

2. Зміна строку сплати  податку здійснюється у формі:

відстрочки;

розстрочки;

податкового кредиту.

3. Зміна строку сплати  податку не скасовує діючого  і не створює нового податкового  обов'язку.

Податковий період

1. Податковим періодом  визнається, встановлений цим Кодексом, період часу з урахуванням  якого відбувається обчислення  та сплата окремих видів податків  та зборів.

2. Податковий період може  складатися з декількох звітних  періодів.

3. Базовий податковий (звітний)  період - період, за який платник  податків зобов'язаний здійснювати  розрахунки податків, подавати податкові  декларації (звіти, розрахунки) та  сплачувати до бюджету суми  податків та зборів, крім випадків, передбачених цим Кодексом, коли  контролюючий орган зобов'язаний  самостійно визначити суму податкового  зобов'язання платника податку.

Види податкового  періоду

Податковим періодом може бути:

1. календарний рік;

2. календарний квартал;

3. календарний місяць;

4. календарний день.

Порядок сплати податків та зборів

1. Сплата податків та  зборів здійснюється в грошовій  формі у національній валюті  України, крім випадків, передбачених  цим Кодексом або законами  з питань митної справи.

2. Сплата податків та  зборів здійснюється в готівковій  або безготівковій формі, крім  випадків, передбачених цим Кодексом  або законами з питань митної  справи.

3. Порядок сплати податку  та збору встановлюється цим  Кодексом, податковим чи митним  законодавством для кожного податку  окремо.

Податковий обов'язок

1. Податковим обов'язком  визнається обов'язок платника  податку обчислити, задекларувати,  та/або сплатити суму податку  та збору, в порядку і в  строки, визначені податковим та  митним законодавством.

2. Податковий обов'язок  виникає у платника за кожним  податком та збором.

3. Податковий обов'язок  є безумовним і першочерговим  стосовно інших неподаткових  обов'язків платника податків, крім  випадків, передбачених законом.

4. Виконання податкового  обов'язку може здійснюватися  платником податків самостійно  або за допомогою свого представника  чи податкового агента.

5. Відповідальність за  невиконання або неналежне виконання  податкового обов'язку несе платник  податків, крім випадків, визначених  цим Кодексом або законами  з питань оподаткування та  митної справи.

Податкова звітність

Податкова декларація (розрахунок)

1. Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником  податків (у тому числі відокремленим  підрозділом у випадках, визначених  цим Кодексом) контролюючому органу  у строки, встановлені законом  і на підставі якого здійснюється  нарахування та/або сплата податкового  зобов'язання, чи документ, що свідчить  про суми доходу, нарахованого (виплаченого)  на користь платників податків-фізичних  осіб, суми утриманого та/або сплаченого  податку.

Митні декларації є податковими  для цілей нарахування та/або  сплати податкових зобов'язань.

Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

2. Якщо згідно з правилами,  визначеними цим Кодексом, податкова  звітність з окремого податку  складається наростаючим підсумком,  податкова декларація за результатами  останнього податкового періоду  року прирівнюється до річної  податкової декларації, при цьому  річна податкова декларація не  подається.

3. Якщо платник податків  вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним контролюючим  органом, збільшує або зменшує  його податкові зобов'язання, всупереч  нормам Кодексу з такого податку  чи збору, він має право зазначити  цей факт у спеціально відведеному  місці в податковій декларації. У разі необхідності платник  податків може подати разом  з такою податковою декларацією  доповнення до такої декларації, які складені за довільною  формою, що вважатиметься невід'ємною  частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з  поясненням мотивів його подання.

4. Форма податкової декларації  встановлюється центральним органом  державної податкової служби  за погодженням з Міністерством  фінансів України. У такому  ж порядку встановлюються форми  податкових декларацій з місцевих  податків і зборів, що є обов'язковими  для застосування їх платниками (податковими агентами).

Це положення не поширюється  на митні декларації. Порядок та строки подання митної декларації, а також порядок прийняття  контролюючим органом митної декларації визначається з урахуванням вимог  Митного кодексу України.

Органи державної податкової служби в порядку, визначеному центральним  органом державної податкової служби, безоплатно забезпечують платників  податків формами податкових декларацій стосовно податків і зборів, що подаються  органам державної податкової служби.

5. Якщо в результаті  запровадження нового податку  або зміни правил оподаткування  змінюються форми податкової  звітності, центральний орган  державної податкової служби, який  затвердив такі форми, зобов'язаний  оприлюднити такі нові форми  звітності.

До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають  чинності з податкового періоду, що настає за податковим періодом, у  якому відбулося їх оприлюднення, діють форми декларацій (розрахунків), що мали чинність до такого визначення.

Під час планування внесення змін до нормативно-правових актів  з питань оподаткування у поточному  або наступному бюджетному періоді  повинні бути заплановані видатки  до відповідного бюджету, пов'язані  з оприлюдненням та застосуванням  таких норм у поточному або  наступному бюджетному періоді.

Особи, які несуть відповідальність за складення податкової звітності

Відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків  їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть: