Призначення та функції податкової системи. Податковий кодекс України

Платник податків має право  не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки  були самостійно виявлені.

Платник податків, який до початку  його перевірки контролюючим органом  самостійно виявляє факт заниження  податкового зобов'язання минулих  податкових періодів, зобов'язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої  недоплати та штраф у розмірі  трьох відсотків від такої  суми до подання такого уточнюючого  розрахунку;

б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається  за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі  п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної  суми грошового зобов'язання з цього  податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий  самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

2. Платник податків не  має права подавати уточнюючий  розрахунок до податкової декларації, поданої за період, який на  дату подання уточнюючого розрахунку  перевіряється відповідним контролюючим  органом.

2.2. Адміністрування  податків, зборів ( обозьязкових платежів)

Сфера застосування розділу "Адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів)"

1. Цей розділ визначає  порядок адміністрування податків  та зборів, визначених у розділі  І цього Кодексу, а також  порядок контролю за дотриманням  вимог податкового та іншого  законодавства у випадках, коли  здійснення такого контролю покладено  на контролюючі органи. У разі  коли іншими розділами цього  Кодексу або законодавством з  питань митної справи (далі - митне  законодавство) визначається спеціальний  порядок адміністрування окремих податків та зборів, використовуються правила, визначені в іншому розділі або митному законодавстві.

2. Контролюючі органи  та органи стягнення

1. Контролюючими органами  є:

1.1. органи державної податкової  служби - щодо податків, які справляються  до бюджетів та державних цільових  фондів, крім зазначених у підпункті  41.1.2 цього пункту, а також стосовно  законодавства, контроль за дотриманням  якого покладається на органи  державної податкової служби;

1.2. митні органи - щодо  мита, акцизного податку, податку  на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового  законодавства справляються у  разі ввезення (пересилання) товарів  і предметів на митну територію  України або територію спеціальної  митної зони або вивезення  (пересилання) товарів і предметів  з митної території України  або території спеціальної митної  зони.

2. Розмежування повноважень  і функціональних обов'язків між  контролюючими органами визначаються  цим Кодексом та іншими нормативно-правовими  актами.

3. Порядок контролю з  боку митних органів за сплатою  платниками податків податку  на додану вартість та акцизного  податку встановлюється спільним  рішенням центрального органу  державної податкової служби  та спеціально уповноваженого  центрального органу виконавчої  влади в галузі митної справи.

4. Інші державні органи  не мають права проводити перевірки  своєчасності, достовірності, повноти  нарахування та сплати податків, у тому числі на запит правоохоронних  органів.

5. Органами стягнення  є виключно органи державної  податкової служби, які уповноважені  здійснювати заходи щодо забезпечення  погашення податкового боргу  у межах компетенції, а також  державні виконавці в межах  їх компетенції. Стягнення податкового  боргу за виконавчими написами  нотаріусів не дозволяється.

Листування з  платником податків

1. Податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або  інші документи, адресовані контролюючим  органом платнику податків, повинні  бути складені у письмовій  формі та відповідним чином  підписані.

2. Документи вважаються  належним чином врученими, якщо  вони надіслані за адресою  (місцезнаходженням, податковою  адресою) платника податків рекомендованим  листом з повідомленням про  вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

3. Якщо платник податків  на день надсилання йому контролюючим  органом відповідного документа  не повідомив такий контролюючий  орган про зміну податкової  адреси, повернення документів, як  таких, що не знайшли адресата, не звільняє платника податку  від їх виконання.

Податкова декларація (розрахунок)

1. Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником  податків (у тому числі відокремленим  підрозділом у випадках, визначених  цим Кодексом) контролюючому органу  у строки, встановлені законом  і на підставі якого здійснюється  нарахування та/або сплата податкового  зобов'язання, чи документ, що свідчить  про суми доходу, нарахованого (виплаченого)  на користь платників податків-фізичних  осіб, суми утриманого та/або сплаченого  податку.

Митні декларації є податковими  для цілей нарахування та/або  сплати податкових зобов'язань.

Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

2. Якщо згідно з правилами,  визначеними цим Кодексом, податкова  звітність з окремого податку  складається наростаючим підсумком,  податкова декларація за результатами  останнього податкового періоду  року прирівнюється до річної  податкової декларації, при цьому  річна податкова декларація не  подається.

3. Якщо платник податків  вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним контролюючим  органом, збільшує або зменшує  його податкові зобов'язання, всупереч  нормам Кодексу з такого податку  чи збору, він має право зазначити  цей факт у спеціально відведеному  місці в податковій декларації. У разі необхідності платник  податків може подати разом  з такою податковою декларацією  доповнення до такої декларації, які складені за довільною  формою, що вважатиметься невід'ємною  частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з  поясненням мотивів його подання.

4. Форма податкової декларації  встановлюється центральним органом  державної податкової служби  за погодженням з Міністерством  фінансів України. У такому  ж порядку встановлюються форми  податкових декларацій з місцевих  податків і зборів, що є обов'язковими  для застосування їх платниками (податковими агентами).

Це положення не поширюється  на митні декларації. Порядок та строки подання митної декларації, а також порядок прийняття  контролюючих органом митної декларації визначається з урахуванням вимог Митного кодексу України.

Органи державної податкової служби в порядку, визначеному центральним  органом державної податкової служби, безоплатно забезпечують платників  податків формами податкових декларацій стосовно податків і зборів, що подаються  органам державної податкової служби.

5. Якщо в результаті  запровадження нового податку  або зміни правил оподаткування  змінюються форми податкової  звітності, центральний орган  державної податкової служби, який  затвердив такі форми, зобов'язаний  оприлюднити такі нові форми  звітності.

До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають  чинності з податкового періоду, що настає за податковим періодом, у  якому відбулося їх оприлюднення, діють форми декларацій (розрахунків), що мали чинність до такого визначення.

Під час планування внесення змін до нормативно-правових актів  з питань оподаткування у поточному  або наступному бюджетному періоді  повинні бути заплановані видатки  до відповідного бюджету, пов'язані  з оприлюдненням та застосуванням  таких норм у поточному або  наступному бюджетному періоді.

Вимоги статей 46 - 50 цього  Кодексу не поширюються на декларування товарів (продукції), ввезених на митну  територію України або вивезених  з неї відповідно до митного законодавства  України (крім випадків, визначених у  цих статтях), а також на декларування відрахувань до соціальних фондів та інше інформаційне декларування, яке  містить економічні відомості про  суб'єктів оподаткування, що не стосуються обчислення податків.

Особи, які несуть відповідальність за складення податкової звітності

1. Відповідальність за  неподання, порушення порядку  заповнення документів податкової  звітності, порушення строків  їх подання контролюючим органам,  недостовірність інформації, наведеної  у зазначених документах, несуть:

1.1. юридичні особи, постійні  представництва нерезидентів, які  відповідно до цього Кодексу  визначені платниками податків, а також їх посадові особи.

Відповідальність за порушення  податкового законодавства відокремленим  підрозділом юридичної особи  несе юридична особа, до складу якої він  входить;

1.2. фізичні особи - платники  податків та їх законні чи  уповноважені представники у  випадках, передбачених цим Кодексом;

1.3. податкові агенти.

Складення податкової звітності

1. Форми обов'язкової податкової  звітності (податкові декларації  чи податкові розрахунки), повинні  відповідати нормам та змісту  відповідного податку та збору,  а також затвердженому центральним  контролюючим органом порядку  їх складення та подання.

2. Податкова звітність  подається із зазначенням податкового  номера.

3. Податкова звітність  повинна бути підписана:

3.1. керівником платника  податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає  за ведення бухгалтерського обліку  та подання податкової звітності.  У разі ведення бухгалтерського  обліку та подання податкової  звітності безпосередньо керівником  платника податку така податкова  звітність підписується ним як  керівником, так і особою, яка  відповідає за ведення бухгалтерського  обліку та подання податкової  звітності;

3.2. фізичною особою - платником  податків та його законним  представником у разі його  наявності або іншою особою, на  яку цим Кодексом або іншими  нормативно-правовими актами з  питань оподаткування покладено  обов'язки щодо подання податкової  звітності;

3.3. особою, відповідальною  за ведення бухгалтерського обліку  та подання податкової звітності, - в разі провадження діяльності  за договором про спільну діяльність  та угодами про розподіл продукції.

4. Якщо податкова звітність  подається податковими агентами - юридичними особами, вона повинна  бути підписана керівником такого  агента та особою, яка відповідає  за ведення бухгалтерського обліку  та подання податкової звітності  такого агента, а якщо податковим  агентом є платник податків-фізична  особа - таким платником.

Подання податкової звітності  до органів державної податкової служби

1. Податкова звітність  подається платником податків  або іншою особою, на яку цим  Кодексом та іншими нормативно-правовими  актами покладено обов'язки з  подання органам державної податкової  служби податкової звітності,  за звітний період в установлені  цим Кодексом та іншими нормативно-правовими  актами строки, органу державної  податкової служби, в якому перебуває  на обліку такий платник податків.

2. Платник податків незалежно  від того, чи провадив він господарську  діяльність у звітному періоді,  повинен подати податкову звітність  за такий період, крім випадків, коли він не є платником  відповідного виду податку.

3. Прийняття податкової  звітності є обов'язком органу  державної податкової служби. Податкова  звітність приймається без попередньої  перевірки зазначених у ній  показників уповноваженою службовою  (посадовою) особою органу державної  податкової служби, в якому перебуває  на обліку платник податків.

Відмова службової (посадової) особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висунення  нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або  скасування від'ємного значення об'єктів  оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Платник податків може також  оскаржити дії службової (посадової) особи органу державної податкової служби щодо відмови у прийнятті  податкової декларації у судовому порядку.