Організація фінансової роботи на підприємстві

     Аналітичний відділ зобов’язаний аналізувати й оцінювати фінансовий стан підприємства, виконання планових завдань щодо прибутку, обсягів виробництва та реалізації, підтримувати ліквідність та рентабельність підприємства.

     Відділ  фінансового планування розробляє плани та бюджети підприємства (баланс доходів і видатків, бюджет руху грошових коштів, баланс активів і пасивів тощо).

     Оперативний відділ збирає рахунки, накладні, простежує їх оплату, забезпечує ефективні взаємовідносини з банками з приводу безготівкових розрахунків та отримання готівкових коштів; з контрагентами – з приводу оплати товарів, послуг, вирішення спірних питань; з державою – з приводу сплати податків, обов’язкових платежів, штрафів, пені та інших заходів економічного впливу на підприємство.

     Відділ  роботи з цінними паперами займається формуванням і управлінням портфелем цінних паперів, забезпечує його ефективність із позиції дохідності і ризику.

     Важливими напрямками у процесі управління фінансами є:

     - мобілізація коштів інших власників для покриття витрат на підприємстві на основі ґрунтовного аналізу попиту фінансових ресурсів;

     - маркетингові дослідження підприємства, що вирішують такі проблеми: які товари, роботи, послуги і в якій кількості слід виробляти; які товари мають бути вироблені; хто купуватиме ці товари і чи зможе використовувати їх;

     - визначення обсягу та джерел фінансових ресурсів;

     - процес виробництва, придбання МТР, потреба в засобах, оборот-

     них коштах, виробничих запасах та інше;

     - сфера фінансового забезпечення капітальних вкладень і технічне переобладнання, реконструкція та розширення підприємств;

     - забезпечення формування та правильного розподілу виручки від реалізації для відновлення оборотних коштів, формування амортизаційного фонду, валового та чистого доходу;

     - забезпечення виконання фінансових зобов’язань перед бюджетом, державними цільовими фондами, банками, страховими компаніями, дотримання встановлених строків платежів з кожного виду податків та інших внесків;

     - сфера формування, розподілу та використання прибутку, який

     залишається в розпорядженні підприємства.

     Функціонування  будь-якої системи управління фінансами здійснюється в рамках чинних законодавчих актів і нормативної бази.

     У вітчизняній теорії та практиці питання стратегічного управління діяльністю підприємства донині недостатньо розроблені. Частково це пояснюється тим, що функція стратегічного управління тривалий час належала державі. Крім того, дається взнаки недосконалість правового, законодавчого, економічного регулювання в державі, а також нестабільність законодавчої бази, відсутність практичного досвіду у фахівців.

     Враховуючи, що ринок передбачає роботу підприємства в умовах конкуренції, сьогодні ділова стратегія підприємств націлена на досягнення стратегічних конкурентних переваг. Отже, стратегію можна визначити як узагальнюючий план управління, який орієнтовано на досягнення основних цілей підприємства шляхом виявлення та реалізації довгострокових конкурентних переваг на певному ринку.

     Таким чином, управління фінансами підприємств (фінансовий менеджмент) забезпечує його господарську діяльність фінансовими ресурсами, вирішує існуючі фінансові протиріччя у фінансових відносинах, здійснює контроль за дотриманням фінансової дисципліни і націлене на подальший розвиток підприємства, досягнення його стратегічних цілей.

     У нормативних актах, науково-практичній літературі діяльність підприємства класифікують на звичайну і надзвичайну. У свою чергу, звичайна діяльність підприємства, згідно з Національними стандартами бухгалтерського обліку, поділяється на операційну, фінансову та інвестиційну.

     Операційна  діяльність – це основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, крім інвестиційної та фінансової.

     Вона  пов’язана з виробництвом та реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною метою створення підприємства і забезпечує основну частку його доходу.

     3.4. Основні види, форми  і методи фінансового  контролю.

     Аналіз  та контроль виробничо-господарської  діяльності підприємства – це діагноз його фінансового стану, який допомагає виявити недоліки, виявити та мобілізувати внутрішньогосподарські резерви, збільшити доходи та прибутки, зменшити витрати виробництва, підвищити рентабельність, поліпшити фінансовогосподарську діяльність у цілому.

     Процес  аналізу можна поділити на два  блоки:

     1) аналіз фінансових результатів  та рентабельності, який здійсню-

     ється за такими основними напрямками:

     - аналіз та оцінювання рівня і динаміки показників прибутковості;

     - аналіз фінансових результатів від іншої реалізації, позареалізаційної та фінансово-інвестиційної діяльності;

     - аналіз та оцінювання використання чистого прибутку;

     - аналіз взаємозв’язку витрат, обсягів виробництва продукції та прибутку;

     - аналіз взаємозв’язку прибутку, руху оборотного капіталу та грошових потоків;

     - аналіз та оцінювання впливу інфляції на фінансові результати;

     - факторний аналіз показників рентабельності;

     2) аналіз фінансового стану підприємства, який проводиться за такими напрямками:

     - аналіз та оцінка складу і динаміки майна;

     - аналіз фінансової стійкості підприємства;

     - аналіз ліквідності балансу;

     - комплексний аналіз і рейтингова оцінка підприємства.

     Сутність  фінансового контролю зводиться  до процесу вивчення, порівняння, виявлення, фіксації проблем змісту і відображення в обліку господарських операцій та вжиття заходів для їх розв’язання, усунення порушень, попередження в подальшому. Треба відмітити, що фінансовий контроль необхідно розглядати як систему, якою є контролюючі суб’єкти, підконтрольні об’єкти та контрольні дії.

     Можна виділити основні види, форми і  методи фінансового кон-

     тролю.

     Види  фінансового контролю:

     1. Попередній – покликаний запобігати  порушенням законів, нераціональному використанню бюджетних та інших коштів, перекрити шляхи іншим порушенням і крадіжкам.

     2. Поточний – провадиться всіма  фінансовими й господарськими органами у процесі використання підприємствами коштів; здійснюється через аналіз, перевірку та обстеження їхньої діяльності.

     3. Наступний – виконується після надходження доходів чи проведення видатків. У процесі наступного контролю перевіряються: виконання бюджету за доходами і видатками; повнота своєчасного надходження доходів; законність проведення видатків; виявлення порушень фінансової дисципліни, перекручення звітності, зловживання. Внаслідок цього вживаються заходи щодо усунення порушень і притягнення винних до відповідальності.

     Форми фінансового контролю:

     1. Ревізія – це форма документального контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства, установи, організації, дотриманням законодавства з фінансових питань, достовірністю обліку та звітності, а також, внаслідок виявлення, спосіб документального викриття нестач, розтрат, привласнень та крадіжок коштів і матеріальних цінностей, попередження фінансових зловживань.За наслідками ревізії складається акт.

     2. Перевірка – це обстеження  й вивчення окремих ланок фінансово-  господарської діяльності підприємств, організацій, установ. Наслідки перевірки оформляються довідкою чи доповідною запискою.

     Методи  фінансового контролю:

     1. Метод інвентаризації матеріальних цінностей і наявності грошових ресурсів використовується для перевірки відповідності даних бухгалтерського обліку фактичній наявності грошових і матеріальних цінностей, і в разі виявлення розходжень для вжиття заходів щодо ліквідації відхилень.

     2. Метод зустрічних перевірок потребує звірення записів у книгах і рахунках бухгалтерського обліку організації або установи, яка перевіряється, з даними обліку організації або установи, яка надає сировину, матеріали чи продукцію організації, що перевіряється.

     3. Метод рахункової перевірки бухгалтерських  звітів і балансів використовується для перевірки достовірності відображених у них звітних показників, виявлення й усунення приписок та інших помилок, недопущення незаконного або неправильного використання коштів; забезпечення виконання зобов’язань перед бюджетом і зміцнення звітної дисципліни.

     Поточна та оперативна робота на підприємстві спрямовується на практичне втілення фінансового забезпечення підприємницької діяльності, постійне підтримання платоспроможності на належному рівні.

     Її  зміст полягає у:

     - постійній роботі зі споживачами стосовно розрахунків за реалізовану продукцію, роботи, послуги;

     - своєчасних розрахунках за поставлені товарно-матеріальні цінності та послуги з постачальниками;

     - забезпеченні своєчасної сплати податків, інших обов’язкових платежів до бюджету та цільових фондів;

     - своєчасному проведенні розрахунків із заробітної плати;

     - своєчасному погашенні банківських кредитів та сплаті відсотків.

 

4. Основні критерії вибору форми організації бізнесу.

     Фінансова діяльність господарюючих суб’єктів  у першу чергу залежить від форми організації бізнесу.

Класифікація організаційно-правовових форм ведення бізнесу