Організація фінансової роботи на підприємстві

     4. Оборотні кошти: складання розрахунків  нормативів власних оборотних коштів; розрахунок планових вкладень та джерел їх покриття, фактичної наявності власних оборотних коштів, їх понаднормативних залишків; розробка і здійснення заходів із покриття нестач власних оборотних коштів, підвищення ефективності їх використання та прискорення обігу; покриття приросту нормативів, недопущення іммобілізації оборотних коштів, здійснення контролю за їх раціональним використанням.

     5. Кредитування: складання кредитних договорів, планових розрахунків за довго- та короткостроковими кредитами і складання заявок на отримання цих позичок; складання фактичних розрахунків за наявними об’єктами коротко- та довгоcтрокового кредитування, а також розрахунків перевірки забезпечення позиками, оформлення необхідних документів на отримання та погашення коротко- та довгострокових позичок; регулювання заборгованості за позичковими рахунками; контроль за раціональним використанням кредитів, розробка планів відповідних заходів погашення відстрочених позичок та отримання цільових кредитів.

     6. Фінансування капітальних вкладень: складання планів-заявок і планових розрахунків за капітальними вкладеннями та джерелами їх фінансування; складання проектно-кошторисної документації, титульних списків; укладання договорів та підрядів з підрядником; оформлення отримання фінансових ресурсів у банку; перерахування власних грошових коштів на рахунки фінансування; складання розрахунків і платіжної документації за платежами із рахунків фінансування;  оформлення  відшкодування  витрат  основної  діяльності на капітальні вкладення; контроль за дотриманням кошторисних витрат; оформлення приймання завершених об’єктів; контроль за недопущенням іммобілізації оборотних коштів у капітальних вкладеннях.

     7. Фінансування інших заходів: складання  планових розрахунків на утримання дитячих закладів, підготовку кадрів, операційні витрати, житлово-комунальне господарство тощо; складання розрахункової і планової документації за платежами на цільові заходи; складання фінансових звітів про використання коштів на цільове фінансування; оформлення руху доходів і витрат по житлово-комунальному господарству.

     8. Формування та використання коштів  спеціальних фондів: складання планових розрахунків та кошторисів, формування і використання фондів економічного стимулювання та спеціального призначення; перерахунок коштів на фінансування капітальних вкладень та забезпечення використання перерахованих коштів на фінансування капітальних вкладень; оформлення розрахункової і платіжної документації на виплату з фондів стимулювання; контроль платіжної документації на виплату з фондів стимулювання; контроль за правильним використанням коштів фондів.

     9. Касові операції: складання касових  планів та оформлення заявок на отримання готівки в банку, оформлення касових операцій та отримання і видача готівки; контроль за дотриманням касових операцій.

     Фінансова робота на підприємствах характеризується великою різноманітністю операцій, що виконуються.

     3.2. Основні завдання  фінансових працівників.

     Основними завданнями фінансових працівників  є:

     - знаходження шляхів збільшення доходів і підвищення рентабельності;

     - забезпечення необхідними фінансовими розрахунками основної діяльності;

     - своєчасне і повне виконання зобов’язань перед фінансовими органами, банком, постачальниками, а також зобов’язань з оплати праці працівників;

     - раціональна організація розрахунків із організаціями, установами та особами;

     - використання отриманих коштів у порядку фінансування і кредитування за цільовим призначенням;

     - забезпечення зберігання основних коштів та ефективне їх використання;

     - дотримання правил оформлення фінансових і касових операцій.

     Від того, як організовано цю роботу, значною  мірою залежить і фінансовий стан підприємств.

     Зміст управління фінансами (фінансового менеджменту) полягає в ефективному використанні фінансового механізму для досягнення стратегічних і тактичних цілей виробництва.

     Фінансовий  механізм – це система управління фінансами, призначена для організації взаємодії фінансових відносин і грошових

     фондів  із метою оптимізації їхнього  впливу на кінцеві результати виробництва.

     Виходячи  з функцій фінансів підприємств (формування фінансових ресурсів, їх розподіл і використання; контроль за формуванням і використанням фінансових ресурсів), можна виділити три основні функціональні блоки фінансового менеджменту.

     Пріоритетним  для фінансового менеджера є  функціональний блок завдань, пов’язаний із фінансуванням підприємства, оскільки за відсутності фінансових ресурсів неможливим є виконання інших функціональних завдань, зокрема пов’язаних із здійсненням операційної та інвестиційної діяльності. Разом з тим рішення щодо залучення коштів слід приймати лише за наявності ефективних проектів їх використання та розрахунків потреби в капіталі. 
Предметом фінансового управління є регулювання фінансових потоків. Об’єктом управління фінансами є фінансові відносини у сфері грошового обігу, фонди фінансових ресурсів, що створюються і використовуються в усіх ланках фінансово-господарської роботи підприємства. Суб’єктом управління фінансами підприємств є керівний та фінансовий апарат системи органів управління на підприємстві.

     Головними завданнями управління фінансами є:

     - виявлення фінансових джерел розвитку виробництва;

     - визначення  ефективних  напрямків інвестування  фінансових ресурсів;

     - раціоналізація операцій із цінними паперами;

     - налагодження оптимальних відносин із фінансово-кредитною системою, суб’єктами господарювання.

     Значення  управління фінансами підприємств полягає в такій організації роботи фінансових служб, яка дає змогу залучати додаткові фінансові ресурси на найвигідніших умовах, інвестувати їх із найбільшим ефектом, проводити прибуткові операції на фінансовому ринку.

     Управління  фінансами підприємств базується  на об’єктивних та суб’єктивних законах суспільного розвитку, на знанні та використанні закономірностей розподілу готового продукту і валового доходу підприємства.

     Сутність  поняття фінансового управління можна трактувати як інструмент реалізації фінансів та фінансової політики, як сукупність методів впливу на організацію і використання фінансових відносин та фінансових ресурсів, як сукупність управлінських структур і фінансового апарату на всіх рівнях управління підприємством.

     Фінансове управління має свою систему функцій, які пропонується визначати у такому складі:

     - взаємодія всіх елементів апарату управління підприємства;

     - створення ефективних організаційних структур управління;

     - аналіз фінансових ресурсів і фінансових відносин;

     - прогнозування, планування, регулювання фінансових процесів;

     - обґрунтування і прийняття оперативних фінансових рішень;

     - контроль за виконанням розроблених планів та прийнятих фінансових рішень.

     3.3. Передумови ефективного функціонування фінансів підприємств, основні завдання та напрямки. Методи впливу на фінансові відносини і напрямки в процесі управління фінансами.

     Фінанси підприємств як економічна категорія  виражають свою

     сутність, суспільне призначення за допомогою таких функцій:

     - формування фінансових ресурсів у процесі фінансово-господарської діяльності;

     - розподіл і використання фінансових ресурсів на цілі виробничого і соціально-економічного розвитку для забезпечення поточної виробничої та інвестиційної діяльності;

     - контроль за формуванням і використанням фінансових ресурсів у їхньому кругообігу на підприємстві.

     До  необхідних передумов ефективного функціонування фінансів підприємств відносять:

     - наявність різних форм власності;

     - свободу підприємництва та самостійність у прийнятті рішень;

     - вільне ринкове ціноутворення і конкуренцію;

     - самофінансування підприємств;

     - правове забезпечення  економічної поведінки всіх  суб’єктів підприємницької діяльності.

     Фінансова діяльність займає особливе місце в організації виробництва та управлінні ним. Від неї залежить повнота фінансового забезпечення поточної виробничо-господарської діяльності та розвитку підприємства.

     Фінансова діяльність – це діяльність, спрямована на забезпечення підприємства фінансовими ресурсами, досягнення ним визначених цілей економічного і соціального розвитку. Вона  зумовлює зміни як величини, так і складу власного та залученого капіталів підприємства.

     Фінансова діяльність спрямована на вирішення  таких основних завдань:

     - фінансове забезпечення поточної основної діяльності;

     - пошук резервів зростання доходів, прибутку, підвищення рентабельності, ліквідності та платоспроможності;

     - виконання фінансових зобов’язань перед суб’єктами господарювання, бюджетом, позабюджетними фондами і банками;

     - мобілізацію фінансових ресурсів для фінансування виробничого і соціального розвитку, збільшення власного капіталу;

     - контроль за ефективним цільовим розподілом і використанням фінансових ресурсів.

     Фінансова робота підприємства здійснюється за такими основними напрямками:

     - фінансове прогнозування та планування;

     - аналіз і контроль виробничо-господарської діяльності;

     - оперативна, поточна фінансово-економічна робота.

     Фінансове прогнозування та планування. На цій стадії фінансової роботи визначають загальну потребу у грошових коштах для забезпечення нормальної виробничо-господарської діяльності та можливість одержання таких коштів.

     Складають фінансовий план підприємства. Метою складання фінансового плану є визначення фінансових ресурсів, капіталу та резервів на підставі прогнозування величини фінансових показників: власних оборотних коштів, амортизаційних відрахувань, прибутку, суми податків.

     Складають перспективні, поточні й оперативні плани. Поточний фінансовий план складається у формі балансу доходів та витрат, оперативний – у формі платіжного календаря.

     Вплив на фінансові відносини здійснюється за допомогою спеціальних методів:

     - фінансового прогнозування;

     - фінансового планування;

     - фінансового регулювання;

     - фінансового контролю.

     Побудова  ефективної системи управління фінансами  підприємства передбачає створення відповідної фінансової служби підприємства. Враховуючи обсяги і складність завдань, що вирішуються на підприємстві, його фінансова служба може бути представлена:

     - фінансовим управлінням – на великих підприємствах;

     - фінансовим відділом – на середніх підприємствах;

     - фінансовим директором або головним бухгалтером, який займається не тільки питаннями бухгалтерського обліку, а й питаннями фінансової стратегії, – на малих підприємствах.

     Структура фінансової служби:

     * Фінансовий директор

     * Бухгалтерія

     * Аналітичний відділ

     * Відділ фінансового планування

     * Відділ оперативного управління

     * Відділ цінних паперів

     На  бухгалтерію покладено обов’язки вести бухгалтерський облік підприємства та формувати його відкриту фінансову звітність відповідно до встановлених вимог і положень.