Конверсійні операції банку

     Відповідно  до вимог Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17.07.2001 N 275 банк може здійснювати конверсійні операції, тобто операції з купівлі-продажу іноземної валюти за іноземну або національну валюту:

     1) на валютному ринку України:

     - готівкової іноземної валюти - за умови отримання письмового дозволу Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями в частині неторговельних операцій з валютними цінностями;

     - безготівкової іноземної валюти - за умови отримання письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями в частині неторговельних операцій з валютними цінностями та одночасно письмового дозволу на відкриття кореспондентських рахунків в уповноважених банках України в іноземній валюті та здійснення операцій за ними (або на ведення кореспондентських рахунків банків (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті);

     2) на міжнародних ринках - за умови  отримання письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями в частині неторговельних операцій з валютними цінностями та одночасно відкриття кореспондентських рахунків у банках (нерезидентах) в іноземній валюті та здійснення операцій за ними.

     До "Інших операцій з валютними цінностями на міжнародних ринках" належать операції, що визначені Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" та не входять до переліку. До таких операцій, зокрема, належать операції: на умовах "форвард"; з фінансовими ф'ючерсами та опціонами; з цінними паперами іноземних емітентів (нерезидентів), що здійснюються від свого імені (з одночасним отриманням письмового дозволу на відповідні операції з цінними паперами). При цьому звертаємо увагу, що відповідно до Правил здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України проведення валютних операцій на умовах "форвард", а також операцій з валютними деривативами (ф'ючерс, опціон тощо). 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Приклад 6.4. Швейцарський банк дає наступні котирування: долар США/німецька марка – 1,8183 – 1,8193, долар США/ швейцарський франк – 1,6627 – 1,6637. Визначити крос-курс німецької марки до швейцарського франка.

Розв’язання. Якщо клієнт хоче купити німецькі марки  за швейцарські франки, йому спочатку необхідно обміняти швейцарські франки на долари США за курсом 1,6637. У цій операції: 1 дол. США = 1,6637 швейцарського франка.

Після цього на отримані долари треба купити німецькі марки за курсом 1,8183. У цій  операції: . Отже, 1 німецька марка = 1/1,8183 1,6637 = 0,9150 швейцарського франка. Таким чином, крос-курс німецької марки до швейцарського франка буде дорівнювати 0,9150 (курс продавця).

Якщо  клієнт хоче продати німецькі марки  за швейцарські франки, йому спочатку слід продати марки за долари США за курсом 1,8193. У цій операції:

1 німецька  марка = 1 /1,8193 дол. США. Потім  на отримані долари треба купити  швейцарські франки за курсом 1,6627. У цій операції 1 дол. США  = 1,6627 швейцарського франка. Отже, 1 німецька  марка = 1/ 1,8193 1,6627 = 0,9139 швейцарського франка. Таким чином, крос-курс німецької марки до швейцарського франка буде дорівнювати 0,9139 (курс покупця). 
 

Приклад 8.4. У відділі цінних паперів комерційного банку ведеться аналіз котировок  акцій на фондовій біржі з визначенням власного біржового індексу, що розраховується як середнє арифметичне зважене курсів акцій п’яти найбільших емітентів, поділене на 1000. В якості ваги беруть обсяг угод за акціями кожного емітента (кількість проданих акцій). У таблиці наведені підсумки торгів на біржі на початок і кінець тижня.Емітент Початок тижня Кінець тижня

Курс  акцій, тис. гр. од Об’єм угод, тис. штук Курс акцій, тис. гр. од Об’єм угод, тис. штук

ПАКБ 20,0 3,4 22,0 3,8

АТ “Гама” 48,0 1,6 48,0 1,8

АТ “Рубін” 2,6 30,5 2,9 33,5

АПБ 3,3 1,6 3,4 1,4

АТ “Веселка” 1,8 7,0 2,3 8,8 
 

Визначити: біржові індекси на початок і  кінець тижня, темп зростання біржового  індексу, темпи зростання курсів акцій кожного емітента і коефіцієнт «бета» для акцій кожного емітента.

Розв’язання. Біржовий індекс на початок тижня був рівний: 

Біржовий  індекс на кінець тижня склав: 

Темп  зростання біржового індексу  за тиждень дорівнював:

IБІ = 5,93/5,49 = 1, О8.

Темпи зростання курсів акцій компаній, що розглядаються за тиждень склали:

ПАКБ: 22/20 = 1,1; АТ «Гама»:. 48/48 = 1;

АТ «Рубін»:. 2,9/2,6 = 1,12; АПБ: 3,4/3,3 = 1,03;

АТ «Веселка»: 2,3/1,8 = 1,28.

Значення  коефіцієнтів «бета» для акцій, що розглядаються  рівні:

ПАКБ: 1,1/1,08 = 1,02; АТ «Гама»: 1/1,08 = 0,93;

АТ «Рубін»: 1,12/1,08 = 1,04; АПБ: 1,03/1,08 = 0,95;

АТ «Веселка». 1,28/1,08 = 1,19. 

Приклад 8.13. Банк «А» на акції номіналом 10 гр. од., курсова вартість яких на початку  року була рівна 40 гр. од., сплатив за рік дивіденди в розмірі 14 % річних. Банк «Б» на акції номіналом 1 гр. од., курсова вартість яких на початку року становила 2 гр. од., виплачував дивіденди щокварталу за ставками 13, 16, 20 і 26 % річних відповідно. Курс долара на початку року складав 1,6 гр. од./$, а в кінці кожного наступного кварталу – 1.8, 2,1, 2,3 і 2,5 гр. од./$ відповідно. Визначити реальну прибутковість за рівнем дивіденду акцій банків, куплених на початку року.

Розв’язання. Дивіденд за акціями банка «А»  за рік склав:

D = 0.14 10 = 1,4 гр. од.

Прибутковість акцій за рівнем дивіденду в гр. од. за формулою (8.64) була рівна:

 

Вартість  акцій у доларах на початку  року була: 

 

Величина  річного дивіденду за акціями  в доларах склала:

Реальна прибутковість акцій банку «А»  за рівнем дивіденду за рік у доларах, таким чином, дорівнювала:

Дивіденд  за акціями банку «Б» щоквартально склав:

1 кв.: 0,25 0,13 1 = 0,325 гр. од.;

11 кв.: 0,25 0,16 1 = 0,4 гр. од.;

111 кв.: 0,25 0,2 1 = 0,5 гр. од.;

ІУ кв.: 0,25 0,26 1=0,б5 гр. од.

Дивіденд  за рік склав 1,875 гр. од. Прибутковість  за рівнем дивіденду за рік у гр. од. за формулою (8.64) дорівнює:

тобто менше, ніж за акціями банку «А».

Вартість  акції банку «Б» при її купівлі  на початку року в доларах дорівнювала:

а суми щоквартальних дивідендів у доларах  склали:

0,325/1,8 = 0,18 дол.,

0,4/2,1 = 0,19 дол.,

0,5/2,3 = 0,22 дол.,

0,65/2,5=0,26 дол. відповідно.

Загальна  сума дивіденду на акцію банку  «Б» за рік в доларах склала 0,85 дол. Реальна прибутковість акцій  банку «Б» за рівнем дивіденду  згідно з формулою (8,64) була, таким  чином, рівна:

тобто більше, ніж у акцій банку «А».

Отже, незважаючи на те, що прибутковість за рівнем дивідендів у гр. од. була вище у акцій банку  «А», реальна прибутковість за рівнем дивіденду з урахуванням інфляції виявилася вищою у акцій банку  «Б», що пов’язано із щоквартальною  вип.латою дивідендів. Таким чином, з урахуванням інфляції при інших рівних умовах більш прийнятною є покупка акцій банків, які виплачують дивіденди щоквартально.