Конверсійні операції банку

      ВСТУП

     Відмінними  рисами міжнародних розрахунків  є те, що їх об’єктом виступає грошовий валютний еквівалент вартості тих товарів, послуг, робіт, капіталів, платіжних  засобів, що здійснюють обіг між державами, а суб’єктами – уряди, організації  та громадяни, банківські рахунки яких перебувають на території різних країн. Це вимагає використання не тільки національної, а й інших іноземних валют, їх регулярного обміну.

     Міжнародний поділ праці та відсутність єдиної для всіх країн валюти платежу, наявність  постійної небезпеки валютних втрат унаслідок коливань валютних курсів викликає необхідність здійснення валютних операцій, тобто операцій купівлі-продажу іноземної валюти. Суттєву роль при цьому відіграє валютний ринок.

     Як  невід’ємна частина міжнародних  розрахунків валютні операції надають можливість суб’єктам міжнародних розрахунків купити саме ті іноземні валюти, які потрібні їм у даний момент, по-перше, для здійснення платежів, по-друге, для того, щоб зберегти від знецінення свої валютні резерви, якщо курс валют, з яких складаються ці резерви, починає падати або існує загроза цього. Валютні операції є також засобом одержання прибутків, особливо для банків та брокерських контор. Стрижнем валютних операцій є валютний курс, рівень якого постійно коливається під впливом попиту й пропозиції учасників цих операцій на валютному ринку.

     Зовнішньоекономічні операції у більшості випадків пов’язані  з конверсією валюти, яка є обміном  однієї валюти на іншу за діючим валютним курсом. Конверсійні операції –  це угоди агентів валютного ринку щодо обміну обумовлених сум грошової одиниці однієї країни на валюту іншої країни за узгодженим курсом на певну дату.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Сутність, види та цілі конверсійних операцій

     Конверсійні операції — це угоди агентів валютного ринку за купівлі-продажу (конверсії) певних сум грошей однієї країни на валюту іншої країни за погодженим курсом на певну дату.

     Можна виділити кілька цілей конверсійних операцій:

• обмін валют при міжнародній торгівлі, здійсненні туризму, інвестицій;
• спекулятивні операції;
• хеджування валютних ризиків.

     Купівля або продаж готівкової валюти в кіоску «Обміну валюти» — справжня конверсійна  операція. Купуючи або продаючи готівковий долар, ви продаєте або купуєте готівкову  гривню, отриману валюту ви використовуєте у своїх цілях — витрачаєте на свої потреби або використовуєте для накопичення.

     Необхідність  обміну однієї валюти на другу виникає  також при міжнародній торгівлі, фінансових інвестиціях в економіку  інших країн, міжнародному туризмі. Різні фінансові відносини усередині  будь-якої країни вимагають розрахунків тільки в національній валюті. Цього насамперед вимагає економіка самої країни для захисту і забезпечення надійності її національної валюти. Наприклад: європейський торговець при купівлі цінних паперів американського емітента продаватиме євро і купуватиме американські долари, а потім уже за долари купуватиме цінні папери. При продажу цінних паперів європейський трейдер одержить долари США, які буде, у свою чергу, обмінювати на євро.

     Одна  з цілей конверсійних операцій в  усьому світі — це одержання прибутку від зміни курсу валют, тобто звичайна спекуляція. Наприклад, долар США за день може змінитися стосовно німецької марки на кілька центів, якщо вгадати цей рух і зробити кілька конверсійних операцій, то можна одержати значний прибуток.

     Валютний  ринок — це сукупність усіх конверсійних операцій, розрахунки і надання в  позичку іноземної валюти на певних умовах. Поточні конверсійні операції становлять основну частину валютних операцій, в англійській мові вживається термін Foreign Exchange Operations, скорочено Forex або FX.

     Конверсійні операції поділяються на дві групи:

• операції з негайною поставкою валюти або поточні конверсійні операції;

     У свою чергу, операції з негайною поставкою  можуть поділятися на операції з датою  валютування сьогодні (today або скорочено tod), завтра (tomorrow або скорочено tom) і датою валютування через два робочі банківські дні — операції на умовах спот (spot).

• термінові валютні конверсійні операції.

     Термінові валютні операції поділяються на форварди, свопи, ф’ючерси, опціони, опціони на ф’ючерси, свопціони. Основою цих операцій є більш прості фінансові інструменти, на валютному ринку це конверсійні операції на умовах спот.

     Учасниками  ринку Forex насамперед є банки, що здійснюють основні операції за заявкою своїх клієнтів — експортерів та імпортерів, інвестиційних фондів, страхових компаній, хеджерів та спекулянтів. У комерційних банках акумулюються кошти клієнтів, якими вони можуть управляти, до того ж вони виконують операції й у своїх інтересах за рахунок власних коштів.

     У ринку Forex також активно беруть участь валютні біржі, центральні банки. Останні  управляють рівнем валютного курсу, виходячи на ринок із валютними резервами  країни, тобто проводять інтервенції  для підтримки валютної стратегії. Найбільший вплив на світовий валютний ринок справляють центральні банки в США — Федеральна Резервна система (United States Federal Reserve), у Німеччині — Бундесбанк (Deutsche Bundesbank), у Японії — Банк Токіо (Bank of Tokyo) й у Великобританії — Банк Англії (Bank of England). В Україні найбільший вплив на курс національної валюти здійснює Національний банк України (НБУ).

     Крім  банків, активну роль на ринку виконують  брокерські компанії або брокерські доми. Вони є посередниками між  величезною кількістю учасників  ринку — комерційними банками, інвестиційними фондами, страховими компаніями, дилінговими центрами і приватними інвесторами.

     Головними валютами ринку Forex є:

     USD (greenback) — долар США;

     GBP (cable) — англійський фунт стерлінгів;

     EUR — євро (міжнародна європейська валюта);

     CHF — швейцарський франк;

     JPY — японська єна;

     CAD — канадський долар;

     AUD — австралійський долар.

     З січня 1999 р. в Європі введена єдина  валюта — євро. Курси конвертації 11 європейських валют, які ввійшли  до складу євро, жорстко прив’язані до курсу євро. Якщо, наприклад, необхідно визначити поточний курс німецької марки до долара США, треба взяти курс конвертації DEM до EUR 1,95583 і розділити на курс євро до долара США.

     З 1 січня 1999 р. були оголошені такі курси  конвертації валют до євро:

      німецька марка (DEM) — 1,95583;

      французький франк (FRF) — 6,55957;

      італійська  ліра (ITL) — 1936,27;

      іспанська песета (ESP) — 166,386;

      португальський  ескудо (PTE) — 200,482;

      фінська марка (FIM) — 5,94573;

      ірландський фунт (IEP) — 0,787564;

      бельгійський  франк (BEF) — 40,3399;

      люксембурзький  франк (LUF) — 40,3399;

      австрійський  шилінг (ATS) — 13,7603;

      нідерландські гульдени (NLG) — 2,20371. 

     У січні 2001 р. в Європейський союз увійшла  грецька драхма (GRD), курс якої до євро був зафіксований на рівні 340,75 драхм  за 1 євро, а вже з 1 січня 2002 р. євро стало єдиним платіжним засобом в єврозоні, всі інші валюти стали історією, й угоди з ними більше не укладаються.

     Основні параметри конверсійних угод (тікет tiket):

         1. сума і валюта конверсійної  операції;

         2. обмінний курс здійснення угоди;

         3. дата валютування;

         4. дата зарахування коштів на  рахунок в банку;

   5. основна траса платежу і реквізити  контрагентів. На практиці дилери  банків укладають угоди по  телефону або за допомогою  транзакційної системи Reutes Dealing, яка дає змогу укладати угоди і вести переговори в режимі двостороннього зв’язку з банками кореспондентами.

             Отже, до складу конверсійних операцій можна віднести наступні види валютних операцій зображені на наведеній нижче схемі.

        

        
 

        
 

        
 
 
 

      

        
 
 

        
 
 
 

      

        
 
 
 
 

      2. Ринок операцій спот

     Операція spot – конверсійна операція з датою валютування на другий робочий банківський день з дня укладання угоди. Вона проводиться за поточним обмінним курсом для негайної доставки інвалюти, яка означає видачу інвалюти готівкою в касі банку (роздрібний ринок) або шляхом переказу валюти (міжбанківський ринок) протягом двох робочих днів. У свою чергу, операції з негайною поставкою можуть поділятися на конверсійні операції з датою валютування “сьогодні” тобто в день укладання угоди (today або скорочено tod) і конверсійні операції з датою валютування

      “завтра”  тобто на наступний робочий день за днем укладання угоди (tomorrow або  скорочено tom). Відповідно до цього визначається й валютний курс (курс spot) на момент укладання угоди.

     Існують два spot – курси – це курс попиту (bid rate) – курс за яким клієнт може купити одну валюту за іншу; курс пропозиції (offer rate) – курс за яким клієнт може продати одну валюту за іншу.

         Учасники spot операцій мають можливість:

• терміново одержати валюту для погашення своїх зовнішньо економічних зобов’язань;
• уникнути втрат від зміни валютних курсів: імпортер негайною купівлею інвалюти страхує себе від можливих втрат унаслідок підвищення її курсу, а експортер негайним продажем інвалюти страхується від втрат, пов’язаних з падінням її курсу;
• оперативно диверсифікувати свої валютні запаси, а банкам – ще й оперативно відрегулювати свою валютну позицію.

     Різниця між двома групами конверсійних операцій полягає в даті валютування. Операції спот – найпоширеніші та становлять до 90 % обсягу валютних угод. У міжнародній практиці прийнято, що поточні конверсійні операції здійснюються на умовах спот, тобто з датою валютування на 2-й робочий день після дня укладання угоди. Міжнародний ринок поточних конверсійних операцій називається спот-ринком.

     Спот-курс (курс спот) – ціна валюти однієї країни, виражена у валюті іншої країни. Спот (англ. spot – готівкова) є угодою купівлі-продажу валюти за курсом, зафіксованим в угоді, відповідно до якої обмін валют між банками-контрагентами проводиться, як правило, протягом 2-х робочих днів, не враховуючи дня укладення угоди. Той, хто прострочив платіж, платить прогресивно зростаючий штраф-відсоток. Швидкість одержання валюти в таких операціях дала підстави називати ці угоди «готівковими».

     Головний  курс спотових угод – це курс телеграфного переводу. В основі угод спот лежать кореспондентські відносини між  банками. Умови розрахунків спот досить зручні для контрагентів угоди: протягом поточного і наступного дня зручно обробити необхідну документацію, оформити платіжні та інші телекси для виконання умов угоди.

     Крос-операції застосовуються при поєднанні валютного  обміну з купівлею-продажем цінних паперів. Цікавим є досвід триступеневої  схеми, що практикувалась нашими маклерами: долар – ваучер – гривня – долар. Угода давала спекулятивний ефект в умовах відносно низького валютного котирування приватизаційного сертифікату порівняно з його гривневим курсом.