Конверсійні операції банку

       3. Валютний курс і котировки

     Поточним  конверсійним операціям відповідає обмінний курс спот. Він є поточним валютним курсом і приводиться на сторінках газет, згадується у розмовах, висвічується на екранах інформаційних агентств.

     Валютний  курс – це цiна грошової одиниці  однієї країни, виражена в грошових одиницях іншої країни або міжнародним платіжним засобом (СДР, ЕКЮ). Валютний курс дуже рухливий і встановлюється з урахуванням купівельної спроможності валют. Діяльність валютних ринків та спекулятивні валютні операції завжди мають сильний кон’юнктурний вплив на валютний курс.

     У банківській практиці прийняті наступні позначення курсів валют: наприклад, курс долара США до німецької марки  позначають USD/DEM. У даному позначенні ліворуч ставиться база котировки (базова валюта), праворуч – валюта котировки (валюта, що котирується):

      

     Таке  написання означає «кількість валюти, що котирується за одиницю базової  валюти» (у даному випадку 1,5525 німецьких  марок за один американський долар). Останні цифри написання валютного  курсу називаються процентними  пунктами (poins) або піпсами (pips). Сто пунктів складають базове число – на дилерському жаргоні «велику фігуру» (big figure). Наприклад, зміна курсу долара до німецької марки з 1,5525 до 1,5535 буде сприйнято як зростання курсу долара на 10 пунктів, а зміна курсу з 1,5525 до 1,5325 – як падіння долара на дві «фігури». Котировка курсів спот буває прямою і непрямою. 

        4. Основні види котирування валюти

     Визначення  курсу валюти називається її котируванням. Повне котирування включає визначення курсу покупця (покупки) і курсу  продавця (продажу), відповідно до яких банк купує і продає іноземну валюту на національну. За рахунок різниці між цими курсами (маржі) банк покриває свої видатки на здійснення обмінних операцій та одержує прибуток.

     При прямому котируванні курс (вартість одиниці) іноземної валюти висловлюється в національній валюті, тобто валюта, що продається, співвідноситься з валютою, що купується.

     Наприклад, за підсумками торгів на Українській  міжбанківській валютній біржі 27 липня 1998 року курс долара США складав 2,112 грн., а курс німецької марки – 1,628 грн. При використанні прямого котирування для переведення суми в іноземній валюті в еквівалентну їй суму в національній валюті необхідно помножити її на курс:

      Сума  в національній валюті = Сума в іноземній  валюті х курс.

     Звідси, для переведення суми в національній валюті в еквівалентну їй суму в іноземній валюті при прямому котируванні її необхідно поділити на курс:

        Сума в іноземній валюті = Сума в національній валюті / курс.

     При прямому котируванні іноземної  валюти курс продажу буде більше курсу покупки.

     При використанні непрямого котирування  вартість одиниці національної валюти виражається в іноземній валюті.

     Наприклад, курс долара США у Великобританії виражається як кількість доларів  США за один фунт стерлінгів. В Україні при непрямому котируванні курс долара США буде визначатися як кількість доларів США за одну гривню. Тому для переведення суми в національній валюті в еквівалентну їй суму в іноземній валюті її необхідно помножити на курс:

      Сума  в іноземній валюті = Сума в національній валюті х Курс

     Отже, при непрямому котируванні для  переведення суми в іноземній  валюті в еквівалентну їй суму в  національній валюті її необхідно поділити на курс:

      Сума  в національній валюті = Сума в іноземній  валюті / Курс

     При непрямому котируванні, на відміну від прямого, курс покупки іноземної валюти буде більшим курсу її продажу. 

     5. Сторони Bid i Offer і розмір маржі

     в котируванні валютних курсів 

     На  валютному ринку банки котирують  валютні курси з використанням  двох сторін – bid i offer. Якщо подивитись на котировку курсів у газетах, в обмінному пункті або на моніторі Рейтер, можна побачити такий напис: 

      

 або    

     Bid – це курс купівлі. За котировкою bid банк купує базову валюту, в нашому випадку USD – долари США, продає валюту, що котирується, тобто німецькі марки.

     Offer – це курс продажу. За котировкою offer банк продає базову валюту – долари, а купує німецькі марки.

     У визначенні дій, які необхідно здійснити  з базовою валютою за стороною bid чи стороною offer, важливе значення має: хто і кому котирує валютний курс. Як правило, комерційні банки котирують курс своїм клієнтам – компаніям, фізичним особам, однак на міжбанківському ринку банки котирують один одному. Вищенаведене правило відноситься до банку, що котирує курс.

     Для полегшення розуміння і запам’ятовування сторін bid i offer наведемо наступну схему:

      

     Це  правило застосовується також і  в діяльності банківських обмінних пунктів. Різниця між правою та лівою  стороною котировки називається  спред (spread) або маржа (margin) і служить  основою для отримання банком прибутку за протилежними угодами з клієнтами або іншими банками. Маржа (спред) може розглядатись як «плата за послуги».  

      6. Визначення крос-курсу валют

     Крос-курс – це курс обміну між двома валютами, за винятком долара США. До числа найбільш активних ринків конверсійних операцій за крос-курсами належать: німецька марка до японської ієни DEM/JPY, фунт стерлінгів до німецької марки GBP/DEM, німецька марка до швейцарського франка DEM/CHF, німецька марка до французького франка DEM/FRF тощо. До крос-курсів належить також курс німецької марки до гривні. Якщо хтось хоче обміняти італійські ліри на бразильські крузейро, то йому важко обійтись без посередництва долара. Тут ніби повторюється історія виникнення грошей у вигляді загального еквівалента. Тому при котируванні валют використовується також поняття їхнього крос-курсу – співвідношення між курсами двох валют щодо третьої. Крос-курс щодо валют, об’єм торгівлі в яких незначний, часто важко отримати у чистому вигляді, тому угоду здійснюють через долар США.

     Однією  з особливостей крос-курсів є те, що курси між валютами можуть котируватися по-різному, залежно від того, який банк проводить котирування.

     При розрахунку крос-курсів пропонується користуватись простим для запам’ятовування правилом множення і ділення дробів, у вигляді яких можна представити запис курсу валют. При цьому не слід сприймати написання USD/DEM буквально, як дріб. Це просто загальноприйняте в міжнародній практиці позначення валютного курсу. Якби курс долара до німецької марки зображувався у вигляді дробу, то значенню курсу 1,5520 (або кількості марок за один долар) відповідав би запис DEM / USD. 

      7. Види валютних курсів

     Для різних видів конверсійних операцій може існувати різний валютний курс. Прийнято виділяти декілька видів валютних курсів.

     А) Валютний курс за безготівковими міжбанківськими угодами.

     Цей курс формується в результаті міжбанківських угод з продажу/купівлі безготівкової  валюти на валютних ринках (для вільно конвертованих валют – на світових валютних ринках, для курсу долар/гривня – на українському міжбанківському ринку). Цей курс прийнято в якості офіційного в більшості розвинених країн (наприклад, курс на кінець робочого дня).

     Б) Обмінний курс валютних бірж.

     У тих країнах, де збереглися валютні  біржі, через які проходить основний оборот конверсійних операцій, курс, що встановлюється на біржі, є основним курсом внутрішнього валютного ринку, а часто – й офіційним курсом.

     Валютні біржі, що збереглися в ряді країн, носять підпорядкований характер щодо міжбанківського ринку і використовуються, в основному, для фіксації курсу на певний момент часу (наприклад, фіксинг за курсом USD/DEM у Франкфурті-на-Майні в 11 – 00). Даний фіксинг виступає в якості офіційного курсу, який практично не відрізняється від курсу міжбанківського ринку в цей момент.

     В) Валютний курс готівкових угод.

     Даний курс формується на основі попиту і  пропозиції на ринку торгівлі готівкової валюти і може значно відрізнятись від безготівкового курсу міжбанківських угод. Для країн із значною часткою  готівкових грошей у внутрішньому грошовому обороті готівковий обмінний курс відрізняється від міжбанківського безготівкового більше, ніж у країнах з розвиненою системою безготівкових платежів населення (за чеками, пластиковими картками тощо). В обмінних пунктах розвинених країн курс готівкового обміну валют встановлюється суворо на основі міжбанківського валютного курсу з досить вузькою маржою.

     Процес  встановлення валютного курсу. У  загальному вигляді валютні операції поділяють на два види: касові та термінові. Касові ще називають овернайтом (overnight). У цьому випадку мова йде про надання товару (валюти) в момент укладання угоди або через декілька днів і тимчасовий розрив між датою укладання угоди та її реалізацією. 

      8. Операції на форвардному ринку

     Термінова або форвардна (англ. forward transantions – термiнова угода) операцiя є угодою, при якiй платежі проводяться у встановлений термін (від одного тижня до п’яти років) за курсом, зафіксованим на час укладення угоди за контрактом, тобто це угоди, в яких сторони домовляються про поставку певної суми валюти через конкретний період часу після укладання угоди за курсом, зафіксованим в угоді.

   Форвардна угода включає три основні  елементи:

• зобов’язання купити або продати певну суму валюту за іншу;
• виконання угоди (дата доставки валюти) у визначений термін;
• фіксування валютного курсу – forward в момент укладання угоди.

   Характерною особливістю строкових або форвардних (forward) операцій є те, що вони оформляються стандартизованими документами (контрактами), які мають юридичну силу протягом певного часу (від підписання до оплати) і самі стають об’єктом купівлі-продажу на валютних ринках. Такі документи називаються валютними деривативами. До них належать передусім форвардні та ф’ючерсні контракти, опціони. Строкові операції на валютних ринках з’явилися відносно недавно (у 70-80-ті роки XX ст.). Це обумовлено, насамперед, значними коливаннями валютних курсів і пов’язаними з ними суттєвими валютними ризиками. Строкові операції дають можливість, з одного боку, застрахуватися від валютних ризиків, а з іншого – одержати додатковий дохід шляхом проведення спекулятивних операції.

     Форвард-курс (форвардний курс) визначає очікувану вартість валюти через певний період часу і є ціною, за якою дана валюта продається або купується за умови її постачання на певну дату в майбутньому.

     Теоретично  форвардний курс валюти може дорівнювати  її курсу спот, однак на практиці він завжди виявляється або вище, або нижче курсу спот. Якщо форвардний курс вище курсу спот, він є сумою  курсу спот і відповідної різниці (форвардної маржі), що в даному випадку називається премією. Якщо форвардний курс нижче курсу спот, він є курсом спот, від якого віднята форвардна маржа, що називається в цьому випадку дисконтом.

     Отже, форвардний курс відрізняється вiд  курсу спот на величину форвардної маржi. Маржа може бути у вигляді премії, тоді форвардний курс вище курсу спот, або у виглядi дисконту (скидки). У такому випадку форвардний курс нижчий ніж курс спот.

     Форвардна валютна угода застосовується, головним чином, для страхування платежів. Ціни на форвардному ринку в умовах стабільної економіки та вільного переміщення капіталу пов’язані з різницею в процентних ставках. Форвардний (розрахунковий) курс повинен дорівнювати відношенню процентних ставок за міжбанківським кредитом, помноженому на курс спот.

     Форвардні операції діляться на два види: угоди  аутрайт і угоди своп. Операція аутрайт означає, що продавець зобов’язується продати, а покупець – купити валюту в установлений строк за зафіксованим наперед курсом.  Угоди своп – комбінація двох протилежних конверсійних операцій з різними датами валютування.

     В Україні у зв’язку з низькою  насиченістю ринку інформацією  про поточні валютні курси, а  також поточні процентні ставки на міжбанківські гривневі депозити процес розрахунку форвардних пунктів проводиться дилерами самостійно, і отримані значення можуть суттєво відрізнятись у різних банках.